Конспект  уроку

Тема: «Весь  світ  був  як  казка, повна  чудес, таємнича,цікава й страшна» (Єдність буття  природи і  людини, картини  життя і  праці  гуцулів, психологічне  відтворення їхнього  світогляду  й  світовідчуття  в  повісті     М. Коцюбинського «Тіні  забутих  предків»). Карпатські  Ромео і  Джульєтта, або  вічна таїна  кохання. (Образи Івана й Марічки в повісті «Тіні  забутих  предків»  М. Коцюбинського. Категорії  життя  і  смерті)

Мета: дослідити  твір М. Коцюбинського, з’ясувати проблеми,  порушені  в  творі, розглянути   образи   героїв.

Допомогти  учням  збагнути  неповторний  колоритм і  чарівність Гуцульщини, самобутність  гуцулів, розкрити  красу  глибоких  інтимних  почуттів і  взаємної вірності , усвідомити  вагу  справжніх  духовних  цінностей  у  житті  людини.

Розвивати  в  учнів  уміння  зіставляти, аналізувати, синтезувати  вивчене , удосконалювати  вміння аналізувати  художній  твір.

Виховувати інтерес  і  повагу до гуцульських  звичаїв  та  вірувань

Тип  уроку: урок – сповідь

Обладнання: мультимедійний  проектор, ноутбук, картки, карта, портрет  М. Коцюбинського, ілюстрації до  твору, вислови  відомих  людей про  кохання, речі, що  символізують   кохання

Епіграф  уроку: Любов, відчай, самотність, смерть – ось  фрески  із  життя  людини, які  ми  створювали

Сергій  Параджанов

Перебіг   уроку

І.Організаційно – мотиваційний  етап:

1. Девіз уроку. Барометр  настрою
2. Психологічний тренінг
3. «Мозкова атака» (учні  самостійно  ставлять  цілі)

Очікувані   результати

4. Оголошення теми, мети, завдань  уроку
5. Визначення проблемних  питань
6. Фронтальне опитування  учнів  (зміст   повісті)
7. Бесіда з  учнями  про  героїв  твору, проблеми, події.
8. «Впізнай героїв  твору» – інсценізація   діалогу  між   Іваном   та

Марічкою.

9. Віртуальна мандрівка  у  казковий  край
11. «Стежками прочитаного  твору» (інсценізація)
12. М. Коцюбинський – письменник новатор , художник,психолог
13. Гра «Чи уважний  ти  читач?»
14. Тлумачний словничок
15. Кіновікторина
16. Презентація робіт
17. На вашу  книжкову  полицю
18. «Поетичний струмочок»
19. Відповідь на  проблемні  питання
20. «Незакінчене  речення»
21. Притча  про  кохання
22. Афоризми у  життєву  дорогу
23. Диспут на тему : У  чому  я  вбачаю життєвий  успіх?»
24. Моя уявна  зустріч  з  Михайлом  Коцюбинським

Проблемні  питання

1. Чи справді «весь світ  був  як  казка, повна  чудес,  таємнича, цікава й  страшна»?
2. Якими у вашій  уяві  постають  образи  Івана  і  Марічки? Чому їх  називали  «карпатськими  Ромео  і  Джульєттою?»
3. Чи потрібно людині жити  у  гармонії  з  природою?
4. Який вплив мистецтва  на  людину?
5. Яке ваше ставлення  до        філософської   проблеми  життя       і  смерті?
6. Що таке кохання?
7. Для чого людині  дано  життя?     У  чому  ви  вбачаєте  життєвий      успіх?
8. Опишіть свою уявну зустріч  з     М. Коцюбинським. Якою  вона   буде?

 ІІ. Оперативно – виконавчий  етап

1. «Кубування» «М. Коцюбинський» (робота Лушпай Т.)
2. Спогади про  М. Коцюбинського

3. Презентація ілюстрацій до творів  М. Коцюбинського
4. Міжпредметні зв’язки  зі  світовою  літературою М. Коцюбинський  «Тіні  забутих  предків» – В. Шекспір «Ромео і Джульєтта»

 Між  ким  відбувався конфлікт?

Конфлікт твору  відбувався:

• Між родами Палійчуків та Гутенюків
• Людини із дикою гірською природою (Іван-Чугайстир)
• Людини із  власним  “Я” (роздвоєність  Івана)
• Побутовий (Іван – Палагна)
• Людини з людським буттям (Іван-смерть)

5. Гра «Чий  це портрет?» (зачитування  цитат  з  твору)

Гра «Чий  це  портрет?»

1.«Коли йому минуло сім літ, він уже дивився на світ інакше, знав уже багато. Умів знаходити помічне зілля-одален, матриган і підойму, розумів, про що канькає каня, з чого повстала зозуля».

2.«Пасе вже дроб`єта (вівці), погляд її чорних матових очей м`яко поринав у його серце…»

3.«Він був уже легінь, стрункий і міцний, як смерічка, мастив кучері маслом, носив широкий черес і пишну кресаню».

4.«Тонкий  і кучерявий, з повним жіночим обличчям, вніс в стаю вогонь».

5.«Високий наче дух полонини, обходить з вогнем стоїще. Обличчя в нього поважне, як у жерця, ноги ступають твердо й широко, а дим з головешки фурка за ним крилатим змієм. На воротях стоїще, куди мають переходити вівці, він кида вогонь, а сам наслухає. Він чує хід полонинський не тільки вухом, а серцем чує, як з глибоких долин, де киплять ріки та рвуть береги, з тихих осель і царинок котиться вгору, на поклик весни, жива хвиля худібки і під ногами її вгору, на поклик весни, жива хвиля худібки і під ногами її радо зітхає земля.

6.«Вона була з багацького роду, фудульна, здорова дівка, з грубим голосом й воластою шиєю. Правда, вона любила пишне лудіння, і немало десь піде грошей на шовкові хустки та дорогі згарди, але то байка!

7.«Він був могутній, потужний, все знав. Од його слова гинула зразу худоба, сохла й чорніла, як дим.»

8.«Він був без одежі. М`яке темне волосся покривало все його тіло, оточало круглі і добрі очі, заклинилось на бороді і звисало на грудях. Він склав на великий живіт зарослі вовною руки і підійшов до Івана.»

6. Гра «Чи  уважний  ти  читач?»

Гра «Чи уважний ти читач?»

1.Повість «Тіні забутих предків» М. Коцюбинський написав під враженням від перебування в…

2.Перше знайомство Івана й Марічки сталося під час…

3.Що свідчить про мистецьку душу Івана, його творчу натуру?

4.Які за жанрами пісні складала Марічка?

5.Про кого сказано: «Він то сердито поблискував сивиною та світив попід скелі недобрим зеленим вогнем», то «простягався по долині, як срібна нитка, то як ситий віл, лежав у тихих місцях»?

6.Пояснити значення діалектизмів:

Плай-

Мольфар-

Черес-

Гоц-

7.Укажіть, хто виконує названу дію:

• видобуває у старий спосіб вогонь;
• постійно ворожить,зраджує близькій людині;
• потопає в Черемоші;
• покидає рідне село й повертається через шість років.

8.Що означає назва «Тіні забутих предків»?

7. Пояснення значення  діалектизмів  у  повісті

Тлумачний  словник діалектних  слів

На високій кичері – безлісій горі.

Гачі-штани.

Царинка-обгороджений сінокіс близько од оселі.

Гаджуги- смереки, рід наших ялинок.

Острива- суха смерека з галузками, на якій сушиться сіно.

Маржинка-худоба.

Чугайстир- за народними повір`ями, добрий лісовий дух, що боронить людей від нявок.

Нявка-мавка, казкова лісова істота в образі гарної голої дівчини з довгим розпущеним волоссям; лісова німфа.

Щезник-злий дух, лісовик.

8. Діаграма Венна Івана  та  Марічки. Порівняльна характеристика  родин  Палійчуків та  Гутенюків та  їх  співвідношення  з  Монтеккі  і  Капулетті (презентація)

 Значення імен (Іван  та  Марічка)

9. Складання Діаграми  Венна «Іван  та  Палагна»
10. Притча про  кохання
11. Афоризми в  життєву  дорогу
12. Вислови відомих  людей про  кохання
13. Складання кольорограми  (презентація)

 ІІІ. Рефлексійно – оцінний    етап

1. Символіка образів  твору (презентація)
2. Бліц – турнір (дослідження образів  твору)

Бліц-турнір

1. Як проводив Іванко час у дитинстві?
2. Чому весь світ був для нього, «як казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна»?
3. Звідки хлопчик черпав знання? Які це були знання?
4. Чи тільки Іванко сприймав так навколишній світ?
5. Чи закінчується казка разом із дитинством? Як вона переходить у світосприймання дорослих?
6. Чим ще характерний побут гуцулів?
7. Про що сповіщали трембіти?
8. Як гуцули ставилися до худоби?
9. Як познайомилися Іван і Марічка? З чого почалася їхня взаємна симпатія-з ворожнечі чи з доброти?
10. За що, на вашу думку, Іван і Марічка покохали один одного?
11. Що єднало їх у дитинстві і в юності?
12. Чи була талановитою Марічка?
13. Як поставилися закохані до вимушеної розлуки?
14. Як Іван переніс смерть коханої? Чи можна сказати, що зі смертю Марічки скінчилася пісня кохання?
15. Що спонукало Івана все-таки одружитися?
16. Чи зрадив Іван Марічку, одружившись на Палагні?
17. «Мікрофон» . Що таке  кохання?
18. Відповідь на  тести  по  змісту  прочитаного (колективна  робота)
19. Символічне значення  кохання (виступ  учителя)
20. «Творчий калейдоскоп»

Вірш  учителя  Лушпай  Н. Л. «Світла  трагедія  кохання»  про  особисті  враження  від  знайомства з  твором  «Тіні  забутих  предків» Михайла  Коцюбинського

«Тіні забутих предків» прочитала,

А  я  і  не  знала,

Що  кохання  таку  силу  має,

Воно  життя  забирає, серце  спопеляє.

Росла  в  Чорногорах  смерічка…

Під нею красуня  Марічка

Співанки  веселі  складала,

Бо  душу  мистецьку  мала.

Іван  Палійчук  в  селі  жив…

Багато  знав, багато  вмів,

Природу  любив, батьків  шанував,

Худобу  пас  і  на  флоярі  грав.

Палійчуки  й  Гутенюки  ворогували,

Давню  неприязнь  роди  мали.

Одного дня  вони  зустрілись

І  за  бартки  спохопились.

Іванів  батько  під  час  бійки  загинув

І  сім’ю  свою  покинув.

Продав  худобу  і  майно,

Все, що  можна, що  було.

Іванко з Марічкою  попрощався

І  на заробітки  подався.

Там  важко  працював

І  кохану  згадував.

З  Марійкою  трапилась  біда

Забрала  її  стрімка  вода.

Іванко  тіло  шукав,

А  знайшовши, не  впізнав.

Довго – довго  сумував

І  нещасний  вигляд  мав.

Потім  на  Палагні  оженився

Біль  трохи  вщух, він  наче  примирився.

Іван  маржинку  доглядав,

У  неї душу  всю  вкладав.

Дітей  не  мав, Палагни  не  кохав,

Любив  Марічку  і  не  забував.

Дружина  зраджувала йому  з  Юрою,

Була  грубою  натурою.

Все  з  мольфаром  ворожила,

Сміялася, життя  загубити  хотіла.

Іван  у  спогадах  шукав  розради,

Та  не  міг   дати собі  ради,

Йому  ввижалася  Марічка,

Їх  давня  зустріч там, біля потічка.

Приходила  кохана  в  снах,

То  бігала з ним  по  лісах.

Лукава  нявка за  собою  все  гукала…

Здавалося, що  це  Марійка  промовляла.

Іван  чугайстра  все  відволікав,

Цим  життя  нявки  врятував

Вона ж  його  у  нетрі  завела,

На  краю  прірви  руку  подала.

Летів  в  безодню  і  хрустіли вже  кістки,

А  в  голові  все  плутались думки.

І був  щасливим  той  політ…

Заполонив  химерний  дивний  світ…

Страшно  закінчилась  ця  цікава  казка

В  ній  було  все: розлука, біль і ласка,

Переживання, зрада, щастя,

Повні  пригорщі  нещастя.

А  ще  побачення аж  до  світання

І  та  прекрасна  музика  кохання,

Що  над  Карпатами  увись  злітала,

Чудові  фрески  нам  намалювала.

16. Зачитування реклам, складених  учнями  Голосун Ю., Бєлою Т., Лушпай О.

Реклама

Біографію Коцюбинського прочитайте,

Його життєвий шлях пізнайте,

Як українську мову любив,

Звичаї вивчав, читав, творив.

Чудову повість написав,

Життя гуцулів споглядав.

Як ватаг вогонь оберігав,

Сир варив, легенди всім оповідав.

«Тіні забутих предків» прочитайте,

Коломийки заспівайте.

Про Івана всім розповідайте,

Марійчині пісні не забувайте!

17. Сенкани про М. Коцюбинського  та  героїв   повісті   (Лаптєва К.)
18. Віршовані загадки  про  героїв  твору(Лаптєва К.)

Загадки

1.Хто вірно кохав,

Співанки співав,

Людям довіряв,

Звичаї вивчав?

2.Хто про маржинку добре дбав,

Марічку щиро так кохав,

Про неї завжди пам’ятав

І життя своє віддав?

3.Найбагатшою нареченою в селі була

І Івану з мольфаром  зраджувала?

4.Хто мавок роздирав

І з Іваном танцював?

5.Чиї роди ворогували,

Зла одне одному бажали,

Хто під час бійки вмирав,

Дітям зустрічатися не дозволяв?

6.Хто хмари дощові проганяв,

Пристрасть до Палагни мав,

Час від часу чаклував,

Смерті Івану все бажав?

19. Тести за  змістом  твору (турнір  читачів)

Тести

1. У кого закохується Іван?
2. У Гутенюкову жінку
3. В Орисю
4. У Гутенюкову Марічку
5. Що сталося з Марічкою під час повені?
6. Зникає
7. Тоне
8. Хворіє

3.Що сталося з Іваном після

загибелі Марічки?

1. Зник з села
2. Почав вівчарити на високій полонині
3. Почав пасти худобу.

4.Хто така Палагна?

1. Марійчина подруга
2. Іванова дружина
3. Іванова сестра

5.Кого символізує зроблена з глини лялька Юри-мольфара?

1. Марічку.
2. Івана.

Палагну.

20. Презентація «Художні засоби у  творі «Тіні  забутих  предків» (міжпредметні  зв’язки  з  українською  мовою) .

Художні  засоби  у  повісті М. Коцюбинського «Тіні  забутих  предків»

Метафори і  порівняння

Спали ще смерекові ліси, як ченці строгі.

Од Юриного слова гинула зразу худоба, сохла й чорніла, як дим.

Черемош простягся в долині, як срібна нитка.

Ліси уступали місце гірським сіножатям, м`яким і повним.

День уже гас. Гори міняли своє блакитне убрання на рожеві з золотом ризи.

Жаль  вхопив серце, солодка туга. Згадки почали його заливати та хвилюватись перед очима.

Антоніми

Він у  своїх дужих руках тримав сили небесні й земні, смерть і життя, здоров`я маржини й людини, його боялись, але потребували усі.

Палагна цвіла й веселилась, а Іван нидів і сох, страчаючи силу.

Вона нагадала йому всі їхні дитячі забави, холодні купелі у потоках, жарти і співанки, страхи і втіхи, гарячі обійми і муку розлуки.

Синоніми

Юра був могутній, потужний, все знав.

Всі його клопоти і турботи, страх смерті, Палагна і ворожий мольфар-все кудись щезло, все одлетіло, наче ніколи нічого такого не було.

Пейзажі

З-за галузки смереки виглядали зажурені гори, напоєні сумом тіней од хмар, що все стирали бліду усмішку царинок. Гори щохвилини міняли свій настрій: коли сміялась царинка, хмурився ліс. І як трудно було вдивитись в те рухливе обличчя гір, так трудно було дитині спіймати химерну мелодію пісні, що вилась, тріпала крильцями коло самого вуха і не давалась.

6. Домашнє завдання

А – скласти  вірш  про  кохання, взяти  інтерв’ю  у батьків «Що  таке  кохання?»

Б – скласти  відгук  про  прочитаний  твір

7. Оцінювання учнів
8. Анкета – самооцінка
10. Підсумок уроку   зроблено: «Бути  вірними  людьми, завжди  підтримувати  одне  одного у  коханні».

Конспект     уроку    з    української    літератури    у    7 класі

 

 

Тема :    Дитячі    та    юнацькі    роки    Т . Г. Шевченка .Його  творче  життя .Балада  «Тополя» . Романтична  ідея незнищенності  справжнього  кохання , краси , вірності . Теорія  літератури : балада , романтичний  пейзаж , мотив  у  художньому  творі, прийоми  контрасту , метаморфози ,   ідея  твору . «Заповіт»    єднає       минуле ,    теперішнє    і майбутнє .     Історія       написання .       Мрія       про    щасливе      майбутнє        свого     народу ,  віра   в   нього.

Значення  творчості поета . Всенародна  шана  Кобзаря .

Мета проекту :

Розкрити  звитяжний  шлях Т . Г . Шевченка , дослідити  його  душевний  стан    , висвітлити   біографічні  моменти ( дитячі  та  юнацькі  роки ) ,   відтворити      образ  письменника     і      художника  на     матеріалах     відомих  кінотворів ,    популяризувати      творчість   Т . Г. Шевченка , представляючи  літературно – художню  спадщину  митця  у     всій     його   багатогранності .

Розвивати :  мовлення   учнів , творчі     здібності ,  уміння    виразно      читати , висловлювати   думку , аргументувати,  формувати    навики    самооцінки .

Спонукати  учнів  до  самовдосконалення  ,   саморозвитку , самореалізації

Виховувати  : пошану  до  постаті  митця  та  його  творів , національну  самосвідомість  , загальнолюдські  цінності ..

Наші  очікування :

Тож      заповніть     « Скриньку    очікувань » .                            

        (Учні        прикріплюють         листочки                                                        

         «Я  хочу , можу ,буду  сьогодні . . . »

Цілі   уроку : після  його  проведення  учні  повинні

знати: про  дитячі  та  юнацькі  роки  поета , його  творче  життя , мистецьку  діяльність , розуміти  значення  його  творчості , тему  та  ідею  творів , зміст  понять : балада , романтичний  пейзаж , мотив  у  художньому  творі , прийоми  контрасту , метаморфози , ідея  твору . Розвивати  діалогічне  та  монологічне мовлення , критичне  мислення , творчі  здібності .

уміти : працювати  в  групах , допомагаючи  один  одному  здобувати  міцні  знання , користуватися  додатковою  літературою , словником , висловлювати  власну  думку , ставити  цілі , узагальнювати зібраний  матеріал , складати  літературний  портрет , сенкани , вірші , діалоги , виразно  читати , декламувати , переказувати , дискутувати , робити  самооцінку .

прагнути : стати  кращими ,  бути  корисними  Вітчизні , плекати  у  власних  душах ідеали  людяності , добра , порядності , любові  до  Слова , природи , повагу  до  постаті    Т.Г. Шевченка , його  літературно – мистецької  спадщини

Форма  презентації  : Віртуальний  музей  Т. Г . Шевченка

усна : учні    виступають  у  ролі екскурсоводів , дослідників. Вони  розповідають  відвідувачам  музею  про  Кобзаря  та  знайомлять  їх  зі  стендами : « Життєвий  шлях   Кобзаря » ,     «Літературна      творчість     Т. Г. Шевченка» ,«Мистецька  спадщина »  ,   «Всенародна    шана     Кобзаря »

письмова : створити   пам’ятку  юних  громадян, правила   шевченкознавців , кольорограму  почуттів  поета  , ламану  життєвого  шляху та  психологічного  стану  Шевченка , пам’ятку  «Значення проекту».

Соціокультурна    лінія :

«Шевченко  –  це  Україна .  Україна  –  це    Шевченко »

Обладнання : портрети , ілюстрації  і  малюнки   до  творів , виставка  книжок , підручник , опорно –  логічні  схеми , аудіозаписи, музичний  супровід  , вірші , відеофрагменти  , картини  Т . Г . Шевченка , творчі  роботи  учнів , словники , повідомлення  учнів , дидактичний  матеріал , анкета  – самооцінка , щоденник – самооцінки , комп’ютер , таблиця,  картка  взаємооцінювання , надруковані запитання   та  тестові  завдання  для  кожного  учня

Тип  уроку : Урок –  проект     змішаного      типу : міжпредметний , складний , реально – фантастичний ,  груповий , довгостроковий    з   ознаками  творчого,  дослідницького ,     інформаційного   і   рольового , за  формою  презентації  усний , зоровий , письмовий .

Форми  роботи  : групова ,    фронтальна ,      парна, індивідуальна  

Методи  і  прийоми  : проблемно –  пошуковий , ігровий, дослідницький , творчий, «Мозкова  атака» , «Мікрофон» , «Кубування» , «Сенкан» , «Прогнозування»  «Асоціативний    кущ» «ПРЕС», «Коло  ідей», «Передбачення» ,     самостійна      робота     учнів   з      текстом ,  додатковою  літературою , повідомлення  учнів , робота               з словником , спостереження ,   аналіз , синтез ,  робота    з підручником  , бесіда , слово  вчителя , творча  діяльність         учнів , асертивне  навчання , особистісно  зорієнтоване , читання з позначками

Міжпредметні     зв’язки : образотворче    мистецтво, українська   мова ,     історія ,   географія ,   кіномистецтво,    біологія ,  математика ,  астрономія ,  музичне    мистецтво .

Підготовка    до  уроку :

Вчитель   знайомить  учнів  з   типами  проектів , технологією    розробки   проекту , критеріями  оцінювання  ,алгоритмом  роботи    над     проектом ,    ділить     школярів   на     групи ,  розподіляє  обов’язки  між   ними, виступає  консультантом  

Критерії  оцінювання проектів:

оригінальна ідея, форма;

результати самостійних досліджень

 

учнів, якість і повнота роботи;

практичне спрямування проекту; обсяг і глибина знань з теми, ерудиція;

 

демонстрація вмінь узагальнювати, аналізувати, переконувати, оцінювати інформацію;

взаємодія школярів у процесі роботи;   утримання уваги аудиторії, готовність до дискусії, відповіді на запитання;

мовлення учнів; оформлення роботи (естетичний аспект, діаграми, опорно – логічні схеми, графіки, плакати, міні –  підручники …)

Технологія    розробки     проекту :

   визначення проблеми;

стислий опис проекту; ^г

визначення кінцевої мети, очікуваних результатів;

визначення ключових і тематичних питань;

створення списку інформаційних джерел;

визначення предметів, з якими пов’язаний

проект;

авторські ідеї та пропозиції, завдання кожному

учасникові;

створення проекту⁷, оформлення, підготовка до

презентації;

презентація проект}⁷;

                        Алгоритм 

роботи   над   проектом   :

ознайомитись;

проаналізувати;

обговорити проблему;

сформулювати ключові і тематичні питання;

створити;

презентувати;

Випереджувальні  завдання :

знайти  інформацію , підготувати  повідомлення  про життєвий  і  творчий  шлях Шевченка , про  його  літературну  і  мистецьку  діяльність , знайти  портрети  поета , картини Шевченка , ілюстрації    і  малюнки  до   його  творів , продумати    символіку    образу      поета ,     підібрати       пісні  ,    створені    на   слова    Кобзаря ,   відеофрагменти     відомих     кінотворів .

                                      ПЛАН     УРОКУ :

1 .Організація   класу ,  емоційно – психологічна готовність               до  уроку

2 . Девіз  уроку , робота  з  епіграфом

3 . Вступне  слово  вчителя , робота  з  словником

4 . Актуалізація  опорних  знань

5. Літературно – музична розминка
6. Формулювання теми , цілевизначення і  планування

7.Оголошення    проблемних    питань

8.Ескурсія  у  музей  Т . Г.   Шевченка , фізкультхвилинка

9. Конкурс ерудитів
10. Презентація
11. Відповідь на   проблемні   питання
12. Підбиття    підсумків         уроку ,               самооцінка , взаємооцінювання ,     оцінювання     учнів        вчителем
13. Домашнє завдання , його   коментування   

14 .Заключне  слово  вчителя  , музичний  супровід

Перебіг  уроку :

І.Організаційно – мотиваційний    етап :

Організаційний  момент :

Добрий   день ,  шановні   діти ,

Знов   урок   прийшов   до  нас !

Не    лінуватись ,     не   шуміти ,

А       працювати     уже       час !

1 . Створення  словесного   настрою (емоційна  готовність  до  уроку )

Подаруйте   посмішку     собі ,

Один       одному ,       мені .

Я  дарую  посмішку  і  вам ,

Радість  допоможе  у  роботі                

                                                 нам !

Кожному  відомо : найкраще  живеться  в  тому  домі , де  

у   господарів   панує    злагода   і    хороший   настрій . Тож 

притуліться   долонькою     до  долоньки  і  промовте  гарні

слова .    Технологія     «Побажай     мені    добра»            

                  (діти     обмінюються        побажаннями)

 А  зараз  поверніться  обличчям  один  до  одного , посміхніться  і  скажіть  сусідові по  парті  гарний  комплімент   « Обміняймось    компліментами »                                 

                           (діти обмінюються  компліментами )

2 . Створення    графічного     настрою :

Барометр  настрою (кожен  учень  вибирає  графічне                      

зображення    обличчя  , малює  його  на  моніторі )

 

Психологічний  тренінг :

1. Сядьте зручно
2. Візьміться за  руки
3. Заплющте очі
4. Відчуйте тепло  долонь  один  одного
5. Повторюйте за  мною :

« Я  спокійний . . . Я  розумний . . . Я  щасливий . . .   Я     упевнений   у  собі  . . . Я    маю    чуйне  серце . . .         Я віддаю його добрим  справам … У     моїй     душі      живуть    Віра , Надія ,   Любов . . .    Я     вірю     в  добро      і      справедливість . . .

 Я    люблю    землю,   бо   я   –  справжній   громадянин  своєї  держави ! »

6. Розплющте очі
7. Подаруйте один  одному  посмішку
8. Відкриймо свої    душі !
9. Будьмо толерантними !

Любі  діти  ,  відкрийте  зошити  і  запишіть   дату   уроку , класна  робота .

 

 Девіз уроку :

Щоб     справжніми     людьми        стати ,

Треба       твори     Шевченка          читати ,

В     світ          літератури             поринати ,

Досліджувати       і       шукати .

Робота з  епіграфом :

Прочитайте  епіграф  уроку , висловіть  власні  думки  щодо   його   змісту .Про   кого   йде   мова ?

Епіграф   :

Він     був    поетом    волі   в  часи       неволі ,

Поетом     доброти      в        засиллі          зла .

Була        у       нього      незвичайна       доля ,

Та            доля           Україною           була .

                                                             Д . Павличко

Вступне  слово  вчителя :  Дорогі  діти !

Дайте  мені  руки  , і   я  поведу    вас   у   світ  краси  та   правди ,   любові     й         ненависті ,  радості   і   болю . Приготуйтесь  до  випробувань : це     буде      нелегка мандрівка  крізь  час . Ми  вирушимо  в  минуле , щоб  знайти  там  себе  сьогоднішніх , щоб самореалізуватися             і  самовдосконалитися  .

Хай    перешкоди     вас       не    лякають ,

А        труднощі        не             зупиняють !

Хто             шлях            важкий     обирає ,

        Той      справжнього   успіху       досягає !

Заплющте  очі  й  тричі  глибоко  вдихніть . Уявіть , що  над  вами    нічне     небо ,   повне      зірок .    Кожному     треба  відшукати  особливо  яскраву  зірку , яка   асоціюється  з  вашою  мрією .

Далі  поволі  піднімайте  руки , наче  тягнучись  до  неба  і  своєї  зірки .

• Поділіться своїми  мріями , розкажіть  чого б ви  хотіли  досягти  у  житті ?
• Що може  стати  на  перешкоді  до  здійснення  мрії ?
• Що треба  зробити , аби  досягти  успіху ?

Асоціативний  кущ

З  якими  словами  у  вас  асоціюється слово успіх ?

Робота  з  словником ( успіх )

Хто  ж  досягає  успіху ?

Які  особливо  яскраві  зірки   в  українській   літературі   ви  знаєте  ? \Леся  Українка , Іван   Франко, Тарас  Шевченко/

Це  геніальні  особистості .

А  що  , ж  означають  слова   геній , талант ?

Робота  з  словником .

Послухайте  відому  всім  пісню «Реве  та   стогне  Дніпр  широкий »  .

Який  письменник  написав  ці  слова ? ( Т . Г . Шевченко)

Актуалізація  опорних  знань  учнів ( наступність)

Як  називається  цей  твір ?              Поема « Причинна » .

А  які  твори  поета  ви  вивчали  у  молодших  класах ?

(Ми   вивчали  такі  поезії : « І    золотої    й    дорогої» ,    «  І  виріс  я  на  чужині»,   « Якби    ви   знали  паничі» ,              « За  сонцем  хмаронька  пливе») .

А  оповідання  якого  письменника  про  Шевченка  ви читали  у  5 класі ?

(Оповідання С. Васильченка  « У бур’янах» .

Воно  нам  дуже  запам’яталось .

У  ньому  розповідалось  про  дитячі  роки  Тараса ).

А     зараз     до     вашої     уваги

літературно   –   музична    розминка :

І група – розгадування  кросворду «Українське село»

ІІ група –  розгадування  кросворду « Шевченко»

ІІІ група – відгадує   загадки :

• Доповни речення
• Прослухайте  пісні . Як  вони  називаються ? Хто  їх автор ?

         Пісня «Думи  мої , думи»

         Пісня «Мені  однаково»

        ( Слова  написав Т. Г . Шевченко ).

Який      вірш         Т .Г. Шевченка  ви   вивчили  у  7  класі ?  ( «Мені  тринадцятий  минало» ) . А  з  якими  поезіями познайомитесь      сьогодні ?

Метод «Передбачення» :   « Тополя»    і    « Заповіт» .  Їх     написав      Т . Г . Шевченко .

– Подумайте  і  спрогнозуйте  тему  уроку , обговоріть    у  парах  ( метод «Прогнозування» ), згадайте  вивчений  матеріал  .

– Скажіть ,  що  і  в  якій  послідовності  , на  ваш  погляд , ми    будемо  вивчати   .   Які      питання       розглянемо ?  Які     будуть    ідеї ?

 (Пропозиції  записуємо  на  дошці .

 Метод «Коло  ідей» )

поставте      перед      собою     цілі  ,   заповніть  « Скриньку    очікувань » .

Метод  «Мозкова  атака»

        (Учні     формулюють  тему  уроку , визначають  цілі,  а  потім  заповнюють  «Скриньку  очікувань» , прикріплюючи на  дошку  листочки :                                                     

         «Я   хочу ,   можу ,   буду    сьогодні . . . »

Вчитель       доповнює       висловлювання          учнів , говорячи про   мету  проекту

На      сьогоднішньому      уроці   я    пропоную      вам  зазирнути  в  дзеркало  душі  поета , розкрити  секрети  його       письменницької          лабораторії       і         дати            відповідь       на    проблемні     питання :

1.Ким  був  і  є  для  нас  Шевченко ?

2.Чому  навчає  вас  творчість  Кобзаря ?

3.Щоб  ви  порадили  своїм  одноліткам ?                      (складіть  пам’ятки , правила  шевченкознавців , кольорограму  почуттів  поета , ламану  життєвого  шляху  та  психологічного  стану  Т .Г.  Шевченка ) .

ІІ Оперативно – виконавчий    етап   :

                Екскурсія    у    музеї  Т.  Г.   Шевченка

(розповідь  екскурсоводів , ознайомлення  зі  стендами )

1-ий  стенд  «Життєвий  шлях  Кобзаря »

                                   І група – Біографи

                                                 План

1)Робота   з   підручником (вивчення   біографії    поета )

«Читання  з  позначками » статті   про   життя   Шевченка

Повідомлення   учнів    про      життєвий     шлях     поета (школярі     використовували    додаткову       літературу ,                    інші  джерела  інформації ) 

2)Розповідь  про  дитинство   поета .

3)Сирітське  життя  Шевченка

4)Юнацькі  роки . Петербурзький  період

5)Робота  з  словником

6)Перегляд  кінофільму

2-ий  стенд «Літературна  творчість  Шевченка»

ІІ група – Літературознавці

                                             План

1)Рання  творчість (1837- 1843)

2)Поетична  творчість  пізнішої  доби ( 1843-1847)

3)Третій  період  творчості (1847 – 1857)

4)Творчість  після  заслання (1857- 1861)

5) Ілюстрації  до  творів

6)Балада «Тополя»

а) перегляд  мультиплікаційного фільму «Тополя»

б)прослуховування аудіозапису  балади «Тополя» у  виконанні заслуженого  артиста  України Петра   Панчука;                        

в) виразне  читання балади  вчителем ,  учнями  для  зразку;

7)Музичний  супровід  (пісня « Зоре  моя  вечірняя»). Відповідь  на  питання : «Яке  враження  справила  на  вас пісня ? »

8)Поезія «  Заповіт»

а)прослуховування  аудіозапису  поезії    «Заповіт» ;

б)виразне  читання поезії  вчителем , учнями  для  зразку  ;                                                          в) розповідь  про  історію  написання «Заповіту»  . Мрії  поета  про  щасливе  життя  .

9) Робота  з  словником .

10)Малюнки  до  творів  Шевченка

11) Уривок  з   кінофільму  «Назар  Стодоля»

3-ий  стенд «Мистецька   спадщина»

ІІІ група – Мистецтвознавці

План

   І  Шевченко – художник

 Усний  журнал « І говорило  полотно  про  муки . . .»

1). 1 стор. «Діамант  у  кожусі»

2) 2 стор. Початок  навчання , перші  успіхи .

3) 3 стор. « Живописна  Україна»

4) 4 стор . « Караюсь , мучуся , але  не  каюсь . . .».             Шевченко  на  засланні

5)Картини  Шевченка .

6) Перегляд  кінофільму 

4-ий  стенд  «Всенародна  шана  поета»

1.Розповідь  учнів  про  вшанування творчості  Шевченка

2.Прислів`я та  приказки  про  поета

3.Вислови  відомих  людей  про Шевченка

4)Вірші   випускників   нашої    школи   про  Кобзаря: Ісмайлової   Ельвіри « Наш   Шевченко»  ,                                           Савченко   Ганни        «Шана Кобзареві»

5)Світлини  пам’ятників  Шевченку

6) Виставка  творів поета . Книги  про  Кобзаря

7) Перегляд кінофільму «Спадщина».

Фізкультхвилинка :

Всі  дихайте . . . . Не  дихайте . . .

Все   в     порядку , спочиваєм ,

Дружно    руки        підіймаєм ,

Дуже       добре ,       опускаєм .

Нахиліться ,           розігніться ,

Станьте  прямо ,  усміхніться .

ІІІ  Рефлексивно – оцінний   етап  :

Любі  діти !  Я  запрошую  вас  взяти  участь у  конкурсі ерудитів . Впевнена   , що    ви  не  підведете  і   дасте  правильні     відповіді    на    всі    запитання .

Хочу  звернути  вашу  увагу на  вислів відомого  філософа  Конфуція,   який  сказав :

Скажи     мені ,    і     я       забуду ;

Покажи  мені , і я , можливо,  запам’ятаю ;

Залучи     мене , і     я   зрозумію .

                      Конкурс  ерудитів :

І – Біографи

1)Дають  відповідь  на  тестові  питання по    біографії  Кобзаря.

2)Творчість  учнів (складають   сенкан , загадку)

3) Символіка  образу поета  та  його  життєвого  шляху                      ( серце ,  білий  гриб , мак , скеля , дерево , птах , квітка , метелик, троянда )

4) Учні  відповідають на  проблемні  питання  своєї  групи

ІІ – Літературознавці

1)Дають  відповідь  на  запитання про   літературну  діяльність.

2) Складають  рекламу

3)Символіка  літературної  діяльності Шевченка

(яблуня , троянда , чорнобривець  )

4) Учні  відповідають на  проблемні  питання  своєї  групи

ІІІ-  Мистецтвознавці

1)Дають  відповідь  на  запитання  щодо  мистецької  спадщини 

2) Складають  акровірш

3)Символіка  мистецької  спадщини , багатогранності  талантів  Шевченка , всенародної шани  ( барвінок , дуб , калина ).

4) Учні  відповідають на  проблемні  питання  своєї  групи .

                           Презентація

Результати   свого    міні – проекту 

біографи , літературознавці , мистецтвознавці

1)оформляють  у  вигляді  пам’яток:  «Юним  громадянам»,

  «Значення  проекту» , складають  правила   юних  шевченкознавців , кольорограму  почуттів   поета , ламану  життєвого  шляху   Т.  Г.   Шевченка

2) Вчитель  ознайомлює  учнів   з  правилами  проведення

диспуту . Диспут  .  Учні    кожної   групи    по   черзі   відповідають    на    проблемні   питання :

1.Ким  був  і  є  для  нас  Шевченко ?

2.Чому  навчає  вас  творчість  Кобзаря ?

3.Щоб  ви  порадили  своїм  одноліткам ?                      (складіть  пам’ятку , правила  шевченкознавців ) .

ІV  Підсумок   уроку

Урок  закінчується . Спробуймо  оглянутися  і  відповісти  на  запитання : який  його  результат ? Почнемо  із  запланованого : чи  досягли  ми  мети ?

• Чи допоміг  цей  урок відповісти  на  якісь  власні  запитання  ?
• Чи допоміг  щось  зрозуміти   у  собі ? У  житті ?

                       Доповніть   речення  :

• Після цього  уроку  я  відчуваю . . .
• Після цього  уроку  я  розумію . . . 

1.Учні  кожної  групи відповідають на  питання

анкети  –  самооцінки    ,  картки     взаємооцінювання                           та    заповнюють    щоденник  самооцінки    

2. а) Вчитель звертається  до  учнів  з  запитаннями :

 «Чи   задоволені  ви  участю  у  проекті ? » «Що  дав вам сьогоднішній урок ?»,  «Під  яким  девізом  він  пройшов  ? » «Що  найбільше  здивувало ?» , «Що  не  сподобалося ? Чому?» ,  «Де  і  як ви  зможете  застосувати  інформацію , отриману  на  цьому  уроці?» «Що  візьмете з  собою  в  життя ?».

«Так  що  ж  заповідав  Т. Г.  Шевченко   своїм  нащадкам ?» .

Поет   заповідав :

І      мене     в      сім`ї   великій ,

В    сім`ї     вольній  ,        новій

Не      забудьте       пом`ятнути 

Незлим          тихим      словом .

 

Свою        Україну          любіть ,

Любіть  її . . .  Во  время люте ,

В   останню   тяжкую  минуту

За      неї       Господа     моліть !

                                Т . Г. Шевченко

Метод «Мікрофон» (учні  відповідають  на  питання)

 б) Вчитель робить  підсумок  уроку (словесно  оцінює активність  учнів , творчість , ініціативність , оригінальність  суджень , змістовність  виступів)

 в) оцінює  учнів , виставляючи  бали

Домашнє  завдання (  вчитель  коментує )

Біографам :  

Початковий  рівень – розповісти  про  дитячі  роки  поета , дати  відповідь  на  запитання ст. 58

 Середній рівень підготувати    розповідь   про    життєвий    і  творчий  шлях  поета

Достатній рівень –взяти  інтерв’ю  у  Шевченка

 Високий   рівень –написати  лист   Кобзарю  поета

Літературознавцям  :

Початковий  рівень – скласти  відгук   про   улюблений   твір

Середній   рівень – скласти  тести до  поезій

Достатній рівень – скласти  діаграму Вену  , порівняти  твори  поета

Високий   рівень – скласти  вірші  про  поета

Мистецтвознавцям :

Початковий  рівень –скласти  діалог – розповідь про  художні  здібності  Тараса , про  те  , як  вшановують  творчість  поета .

Середній   рівень –  розповісти  про  малярську  спадщину  художника

Достатній    рівень – намалювати   ілюстрації  до  творів

Високий   рівень – скласти  вірш «Шевченко – художник»

Усім  учням  вивчити  напам’ять  вірш  «Заповіт»

Любі  діти !  Нехай  же  у  ваших    серцях  палає  вогник  творчості ! Будьте   справжніми     патріотами   , юними  шевченкознавцями ,   активними    учасниками  естафети  духовних  скарбів  нації  !

 

Шевченко   –    наш !

Він    для     усіх   століть ,

Він – гордість  рідної  Вкраїни !

Візьміть      його    вогню ,

Хоч      крихітку      візьміть ,

    І вас  вже  не    поставлять  на   коліна!          

 

Ми   щасливий   народ   і   щасливими 

                                              будем  довіку ,

Україна ,  як    мати ,  на   цілому  світі          

                                                               одна ,

Україно    моя ,   ти      перлина     віків   

                                                   споконвіку !

Україно ,     ти  –   пісне   моя !

 

Звучить   пісня  «Моя  Україна»  у  виконанні  Н. Бучинської

 

Урок – молитва   у   7  класі   з  української  літератури 

Тема:  ”Змалювання    героїчної  боротьби  русичів  проти  монголо – татарських  нападників  у  повісті  Івана  Франка  “Захар  Беркут”. Характеристика  образів   твору”

Цілі  уроку:

• знати: ідейно – художній  зміст  повісті; дослідити, як  у  творі  зображується  героїчна  боротьба  русичів  проти  монголо – татарських   нападників;
• розвивати: логічне, критичне, творче  мислення, увагу, спостережливість, інтелектуальну  активність, уміння  співставляти, ставити  цілі, дискутувати, узагальнювати, робити висновки, аргументувати, виразно  читати, декламувати та   інсценувати  прозовий  твір, складати характеристики, діаграми,  сенкани, працювати  у  групі;
• формувати: кругозір, світогляд, навики  самооцінки; зацікавлювати  учнів   історичним   минулим;
• виховувати: почуття  патріотизму, гордості  за  наших  предків, загальнолюдські  цінності;
• прагнути : стати кращими ,  бути  корисними  Вітчизні , плекати  у  власних  душах ідеали  людяності , добра , порядності , любові  до літератури

Тип  уроку : медіа – урок, урок – молитва; урок –  проект     змішаного      типу : міжпредметний, складний,  груповий, короткостроковий, творчо – дослідницький, за  формою  презентації –  усний , зоровий , письмовий .

Форми  роботи : індивідуальна, парна, групова,  фронтальна, колективна

Методи  і  прийоми : проблемно –  пошуковий , ігровий, дослідницький , творчий, «Мозкова  атака», «Мікрофон», «Кубування», «Гронування», «Сенкан», «Прогнозування»  «Асоціативний    кущ», технологія «ПРЕС», кольорограма душевних  переживань, «Малюнковий  диктант», «Передбачення», додатковою літературою, повідомлення учнів, робота з словником, спостереження,  аналіз, синтез,  робота  з підручником , бесіда , слово  вчителя, творча  діяльність     учнів , особистісно  зорієнтоване навчання

Міжпредметні     зв’язки : образотворче    мистецтво, українська   мова ,     історія,   географія,   кіномистецтво,    біологія,  математика, музичне    мистецтво, краєзнавство.

Обладнання : портрети , ілюстрації  і  малюнки   до  твору , виставка  книжок , підручники, опорно –  логічні  схеми, мапи, аудіозаписи, вірші , відеоматеріали, фотоматеріали, творчі  роботи  учнів, словники, повідомлення  учнів, дидактичний  матеріал, вислови   відомих   людей, анкета  – самооцінка, щоденник  самооцінки, ноутбук, мультимедійний  проектор, картки, свічка, ікона, рушник

Перебіг  уроку

І. Організаційно – мотиваційний  етап

1.Організаційний  момент

2. Вступне слово вчителя

Епіграф:

Яка  не  є – вона  у  нас  одна.

Трави  і  квіти  стеляться  побіля.

Нехай  ростуть. Аби  лиш  не  зрад – зілля.

І  щоб твоя  маленька  вітчина!

Олександр Вертіль

Девіз   уроку:

Мислити – логічно  й  критично,

Висловлюватися – чітко  й  лаконічно.

Досліджувати – глибоко, майстерно,

Працювати – творчо  й  активно!

Ми – одна  сім я  – родина,

Тому  ціль  у  нас – єдина!

Думати – колективно,

Діяти – оперативно,

Сперечатись – доказово …

Це  для  всіх – обов’язково!

Психологічний   тренінг

Загадка

Від  неї  світло  і  добро,

Із  нею  дружба  і  тепло,

Вона  зі  мною  зараз  тут,

То  я  цю  помічницю  звуть?

Подаруйте  усмішку  собі,

Один  одному, мені!

Я  дарую  усмішку  і  вам,

Радість  допоможе  у  роботі  нам!

Барометр   настрою

3. Оголошення теми, мети, плану, завдань уроку
4. Цілі уроку «Мозкова атака» (учні)

Завдання:

1. Прочитати твір, переглянути   фільм “Захар  Беркут”
2. Підібрати цитати, дослідити   образи  твору
3. Виконати творчі   завдання (скласти  сенкани, реклами, твір-перевтілення, тести, вірші  про  Заводівку, лист – подяка   письменнику, порівняльні  характеристики  образів  твору, символіку  образів історичної  повісті, гронування «Заводівка», кольорограма  психологічного  стану Захара  Беркута», асоціативний   кущ, підготувати   ілюстрації  до  твору, матеріал   про   беркута(птаха), вивчити  вірші )
4. Дати відповідь  на  проблемні  питання
5. Вивести формулу  успіху
6. Вивчити пам’ятку    юних  громадян.
7. Оформити літературний   паспорт
8. Скласти анкету  головного   героя
9. Дати відповідь  на  питання   кіновікторини
10. Інтерв’ю з  Мирославою
11. «Мікрофон». Гра «Я – співавтор». Як би  ви  закінчили  твір?
12. Скласти програму  росту  юних  патріотів Заводівського  НВК

(життєві  сходинки)

13. Скласти анкету  головного   героя
14. Звіт юних  патріотів  (розповідь  про  свої  справи, досягнення)
15. Поетична хвилинка (вивчити  вірші  про  мир)
16. Скласти віршовану  молитву  за  Україну
17. Підготувати презентації, розповіді  на  теми:

• «Символіка образів  головних  героїв»;
• «Моє село – Заводівка»;
• «Герої нашого  часу»;
• «Ми – діти  твої, Україно!»

Правила  роботи  на  уроці

Ми  поважаємо  свої  права  й  права  на  уроці. Ми  не  сміємося  з  чужих  помилок. Ми  маємо  право  на  помилку, бо  вчимося. Ми  завжди  допомагаємо  одне  одному. Ми  слухаємо, що  нам  кажуть  інші, запитуємо. Ми  цінуємо  здобутки  інших.

Проблемні   питання

1. У чому  полягає   справжній  патріотизм  людини? Кого  можна  назвати  патріотом?
2. Чим є  батьківщина  для  Захара  Беркута, тухольців , Тугара  Вовка? А  для  вас?
3. У чому  полягає  виховне  значення  твору? Що  ви  візьмете  з  собою  в  життя?

 «Дерево    очікувань»
«Я  хочу, можу, буду  сьогодні . . . »

Проблематика   твору:

– захист  рідної  землі;

• моральний вибір;
• єдність, згуртованість  народу – запорука  перемоги;
• людина   і  природа;
• кохання, вірність, самопожертва;
• взаємовідносини  дітей  і   батьків

Захист   міні – проектів:

1. Позитивні образи твору
2. Негативні образи твору
3. Герої нашого часу
4. Ми – діти твої, Україно!

Дослідники – пошуковці

Спікери. Літературознавці. Мистецтвознавці. Психологи .Актори. Декламатори.                               Історики.  Біологи. Словникар

Кросворд «Біографічна   доріжка»

1. Село, де народився  Іван  Франко. (Нагуєвичі)
2. Як називали  Франка  в  дитинстві? (Івась)
3. Місце, де працював  батько  І.Франка. (Кузня)
4. Ім’я батька  письменника. (Яків)
5. Хто виховував  письменника  після  смерті   батька? (Вітчим)
6. Ім’я матері  Івана  Франка. (Марія)

Де  навчався  письменник  у  початковій  школі? (Ясениця  -Сільна

 

«Кола  Вена» (Іван  Франко   та  Захар Беркут)

 

ІІ. Оперативно – виконавчий  етап

Кіновікторина  «Захар   Беркут»

Характеристика   головних  образів

Ілюстрації  до  історичної  повісті

Символіка  образів  твору

Опорно – логічні  схеми  до  головних  образів   повісті

Творчий  калейдоскоп

Інформація  про   беркута (птаха)

Робота  з  словником

По́вість — епічний прозовий твір, в якому характер головного героя чи другорядних персонажів розкривається на фоні  подій, що відбуваються .

Історична повість –  епічний прозовий твір, в якому на фоні історичних подій розкриваються характери дійових осіб.

Застарілі слова – слова, які вийшли з ужитку (архаїзми та історизми)

Архаїзми – поняття, що продовжують існувати, проте форма їх вираження застаріла (уста – губи)

Історизми–поняття, що зникли в про-цесі історичного розвитку(гетьман,цар).                                   Діалектизми – використовуються мешканцями певної місцевості (легень, файно).

Творчі  роботи

Сенкан

1. Захар Беркут
2. Мужній, досвідчений
3. Лікує, закликає, вирішує
4. Мудрий ватажок  тухольської  громади
5. Порадник

Сенкан

1. Мирослава
2. Гарна, кмітлива
3. Сподівається, допомагає, бореться
4. Вона дуже  кохає  Максима
5. Патріотка

Реклама

Любі  друзі!

Творчість  Франка  не  забувайте:

Любіть, цінуйте, поважайте!

Батьківщину  захищайте,

Патріотами  ставайте!

Реклама

Творчість  Івана  Франка  вивчайте,

Повість   “Захар  Беркут»     прочитайте,

Як  тухольський  народ  волю здобував,

Рідний  край  свій  захищав!

Порівняльні  характеристики  головних  образів  історичної  повісті

    

 

 

Психологічний   стан  героя

Літературний   паспорт   твору

1. 1. Назва твору : «Захар Беркут”
2. Автор : Іван Якович  Франко
   3. Жанр  твору : історична   повість
3. Літературний рід : епос
4. 5. Тема твору : героїчна боротьба  тухольського  народу  проти  монголо – татарських  нападників
5. Ідея твору: возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості, вміння  долати  перешкоди, боротися  з  труднощами;засудження   підступності, зради, жаги  до  збагачення .
6. Основна думка твору: сила  народу – в  його  єдності, підтримці, повазі  одне  до  одного
   8. Вікова   категорія : 12- 13 років
   9. Національність   автора: українець
   10. Мова  оригіналу  твору : українська
   11. Герої  повісті:

– позитивні: народ, Захар Беркут,  Максим, Мирослава

-негативні: Тугра  Вовк, Бурунда-бегадир, Пета, монголо – татарська  орда
12.  Рік   видання : 1882 р

Анкета  головного  героя

1. Ім’я героя – Захар Беркут.
2. Вік – 90 років.
3. Місце проживання – село Тухля
4. Походження – русич (тухолець).
5. Посада – ватажок тухольської громади
6. Сімейний стан – має 8  синів
7. Рід діяльності – знахар, мандрівник, старійшина

8.Переконання –патріот тухольської  громади

Вікторина «Чи  уважний  ти  читач?»

1. Якого року   відбувалися  події   в  повісті «Захар  Беркут»? (1241)
2. Хто подарував Тугарові  Вовку  в  Тухольщині  полонини? (Князь  Данило  Галицький)
3. Хто врятував  Мирославу  з  лап  оскаженілої  ведмедиці? (Максим  Беркут)
4. Назвіть місце  сільського  віча. («Насеред  поля  величезна  липа»)
5. Хто викрив  боярина  Тугара  Вовка? (Митько  Вояк)
6. Яку річ  дав  Пета  Мирославі, що  була  перепусткою  в  табір   монголів? (Перстень)
7. Які машини  навчила  виготовляти   тухольців  Мирослава? (Катапульти – метавки)
8. Як тухольці  загатили  потік? (кинули   Сторожа)
9. Що Максим  погодився  показати  монголам, зігравши  роль  зрадника? (Потаємний   підземний  хід)
10. Хто порадив  тухольцям   пускати  за  течією  пні? (Мирослава)
11. Хто кинув  із  метавки   останній  камінь  по  ворогові? (Захар  Беркут)
12. Кому належать  слова: «Прийде  пора, іскра   розгориться   новим  огнем»? (Захар  Беркут)

ІІІ. Рефлексійно  – оцінний  етап

Робота  з  картками

Кому з героїв твору «Захар Беркут» І. Франка належать нижче  наведені слова?

1. «Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого, ніж смерть».
2. «Прийде пора, іскра розгориться новим огнем!»
3. «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду тухольському ведмедеві!»
4. «Раз мати родила, раз і гинути прийдеться».
5. «Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має владу сама, а більше ніхто…»
6. «Ми над усе любимо свій кутик,— коли б так кожний інший любив свій кутик, то певно всі люди жили б на світі спокійно й щасливо».
7. «Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!»
8. «Свідоцтво моє проти боярина Тугара Вовка велике і страшне: він зрадник…»
9. «Я буду твоєю служницею, твоєю невільницею до останнього віддиху, лиш не йди туди, не подавай свого чесного ім’я на вічну ганьбу!»
10. «Я не піду дальше. Я не стану зрадницею свого краю!»
11. «Гляди, дівчина, на свій тат. Будь вірна великому Чінгісхану велика ласка буде!»
12. «Ти дуже хитрий, такий хитрий, що аж себе самого перехитрив! Ти кажеш, що щастя бажаєш, а ти вбив моє щастя».
13. До якого літературного жанру належить твір І.Франка “Захар Беркут”?
14. Події у творі “Захар Беркут” відбуваються…
15. Хто і кому говорить: “У мене пута на руках, а в тебе – на душі”.

16.Який художній засіб використав Іван Франко у фразі: “Русь  була роз’єднана і роздерта внутрішніми міжусобицями”?

17.Хто з героїв говорить: “Раз умирати    кождому, але славно умирати – се не     кождому лучається”

18.Лелека – птах, котрий крізь усі перешкоди повертається до рідної домівки,- символічний  образ…

19.Кому з героїв твору належать слова: “…Погинемо

без бою, без слави, мов коти, кинені у ставок!”

20. Чий це портрет: “…мужчина величезного росту й геркулесової будови тіла, з лицем темно-оливкової барви, одітий у шкіру степового тигра…”?

21.У повісті вживаються слова: стрій (одяг ), плай ( гірська стежка ), скиміти ( щеміти ) та ін. Це…

22. Що спільного має  головний  герой  та  автор  повісті?

Гра «Розгадай  кросворд»

Гра «Павутиння   слів»

З’єднати   стрілочками  якості  характеру  з  іменами  героїв  повісті  «Захар  Беркут» І.Я.Франка

 

Брейн – ринг

«Чи  уважний  ти  читач?»

1. Якого року   відбувалися  події   в  повісті «Захар  Беркут»? (1241)
2. Хто подарував Тугарові  Вовку  в  Тухольщині  полонини? (Князь  Данило  Галицький)
3. Хто врятував  Мирославу  з  лап  оскаженілої  ведмедиці? (Максим  Беркут)
4. Назвіть місце  сільського  віча. («Насеред  поля  величезна  липа»)
5. Хто викрив  боярина  Тугара  Вовка? (Митько  Вояк)
6. Яку річ  дав  Пета  Мирославі, що  була  перепусткою  в  табір   монголів? (Перстень)
7. Які машини  навчила  виготовляти   тухольців  Мирослава? (Катапульти – метавки)
8. Як тухольці  загатили  потік? (кинули   Сторожа)
9. Що Максим  погодився  показати  монголам, зігравши  роль  зрадника? (Потаємний   підземний  хід)
10. Хто порадив  тухольцям   пускати  за  течією  пні? (Мирослава)
11. Хто кинув  із  метавки   останній  камінь  по  ворогові? (Захар  Беркут)
12. Кому належать  слова: «Прийде  пора, іскра   розгориться   новим  огнем»? (Захар  Беркут)

Виховне   значення  повісті

Любити свій народ, свою країну, яка зазнала стільки незгод у минулому, вірно їй служити, цінувати єдність і згуртованість. І. Я. Франко підкреслює, що за новий суспільний лад треба боротися дружно, згуртовано, самовіддано, як тухольська громада. Письменник проголошує у творі ідею згуртованості всіх трудящих: тухольці захищають не лише свої інтереси, а й думають про життя сусідів, їм на допомогу приходять воїни з інших громад, щоб разом боротися проти загарбників. Дружба має велике значення.

Вірші   про  Заводівку. Презентація «Заводівка – моє  рідне  село»

Технологія   ПРЕС. «Кубування»

Вислови  про  патріотизм.

Презентація «Герої  нашого  часу»

Відеокліп «Молитва  за  героїв  України»

Презентація «Ми – діти  твої, Україно»

Віршована  молитва  за  Україну

Відеокліп «Благослови» (молитва  за  Україну)

Сходинки  росту  юних  патріотів  (розповідь  про  свої  справи, досягнення)

Дерево   добрих  справ

Відеокліп «Ми – українці!»

Що  таке  успіх? Формула  успіху: (у + о + к) х (в + с) х р = з

у – увага; о – організованість; к – кмітливість; в – взаємодопомога;

с – спілкування; р – робота; з – знання

Відповідь  на  проблемні  питання

 

Рефлексія

• Чи задоволені  ви  участю  у  проекті?
• Що дав  вам сьогоднішній  урок ?
• Під яким  девізом  він  пройшов?
• Чи справдились  ваші  очікування?
• Де і  як ви  зможете  застосувати  інформацію , отриману  на  цьому  уроці?
• Що  візьмете з  собою  в  життя ?

Ось  і  уроку  кінець!

Хто  працював, той  молодець!

Що  сподобалось  вам, поділіться  вдома.

Що  сумним  було, пожалійтесь  вдома.

Всі  дружні  й  активні   були  увесь  час

Хороші  оцінки  чекають   на  вас!

Анкета  самооцінка. Щоденник   самооцінки

Гостям  не  кажем  «прощавайте»,

Бо  ще  зустрінемось  не  раз,

А доведеться – завітайте

У  цей   же  клас  в  той  самий  час!

Домашнє  завдання

А – написати :  а) сценарій- продовження  твору  І.Я Франка  «Захар Беркут»;

(на  вибір)       б) сценарій  з  уведенням нового  персонажу ;

скласти  тести – пастки щодо  змісту  прочитаного

Б – скласти   цитатний  план  до  одного  з  образів  твору

В – переказати  уривок, що  запам’ятався, охарактеризувати   героя  повісті

 

Пісня  «Україна» у  виконанні  Наталії   Бучинської                                        (підспівують  усі  присутні)

Конспект уроку

Тема: Подорож  у  країну «Лексикологія». Лексикологія.

Зміни в  лексичній  системі  української  мови.

Завдання: скласти   лексичну  мозаїку .

Мета  уроку: повторити  основні  відомості  з  розділу «Лексикологія»

 

Перебіг  уроку

І. Організаційно – мотиваційний  етап

1. Девіз уроку. Барометр  настрою
2. Психологічний тренінг
3. «Мозкова атака» (учні  самостійно  ставлять  цілі)
4. Оголошення теми, мети, завдань  уроку, епіграфа
5. Оголошення проблемних  питань
6. Актуалізація опорних  знань  учнів
7. Вступне слово  вчителя
8. Фронтальне опитування   учнів  з  розділу «Лексика  української  мови»
9. Символіка лексичного запасу  слів  людини: букет  квітів, зірка, свіча,  «серце  тварини» у  статуетці  кота, копілка «Свинка» і т. д.
10. Звертання вчителя  до  виставки словників  різних  типів

ІІ. Оперативно – виконавчий  етап

1. Запрошення до  театру (інсценізація   двох  уривків з твору )

А – уривок з повісті  «Кайдашева  сім’я» І. С. Нечуя – Левицького; (Голосун  Ю. , Лушпай Т. )

Б – діалог – сварка  баби  Палажки  і баби Параски з твору І. С. Нечуя – Левицького «Баба  Параска  і  баба  Палажка» ;(Лаптєва К., Голосун  Ю.)

В – уривок з  повісті «Зачарована Десна» О. Довженка(Лушпай  О., Горяінов  О. )

2. Слайд – шоу з музичним  супроводом ( пісня «Лебеді  материнства» В. Симоненка на  мультимедійному  проекторі)

• Що означає слово «Батьківщина» для  кожного з вас?
• Яким є ваше село? (підбір  епітетів)
• Презентація «Моя рідна  Заводівка»
• Яку лексику ви  використовуєте  у  своєму  мовленні?

3. Усні види роботи: складання  речень з синонімами, антонімами, повторення  типів  мовлення
4. Перегляд уривку з  кінофільму  «Назар  Стодоля» (завдання: спостерігати  за  мовою  героїв, зробити  висновок)
5. Обговорення уривку  з  кінофільму. Висновки
6. Презентація «Осінь». Якою є осінь?

Презентація   «Зима». Який  сніг? (Лушпай  Т.)

7. Зачитування учителем уривків  з  творів  українських  письменників. Що ви тут  помітили? Яким  є  мовлення  героїв?
8. Власну поезію  декламує  Лушпай Наталія  Леонідівна (завдання: знайти художні  засоби)
9. Презентація «Професійні слова». Виступає з поясненням  Лушпай  Тетяна
10. Презентація «Словниковий склад української мови».  Пояснює  Голосун  Юлія
11. «Складні випадки  правопису та  слововживання». Пояснює Лушпай Олена
12. «Синонімічне багатство  нашої  мови». Підготувала і презентує  Лаптєва  Катерина

ІІІ. Оціночно – рефлексійний етап

1. Відповідь на  проблемні  питання
2. Усний підсумок  за  повтореним  матеріалом
3. Виконання завдань (картки)
4. «Лінгвістичний турнір»
5. Самооцінка учнів
6. Домашнє завдання :

А-  скласти  твір – перевтілення  «Я – лексикологія»

Б – виписати  з  творів  художньої  літератури  зразки  мовлення  героїв

 

Конспект   уроку

П. Я. Рудченко – «Перший  симфоніст  української  прози» (О. Гончар). Життєвий  і  творчий  шлях  письменника. Соціально – психологічний  роман «Хіба  ревуть  воли, як  ясла  повні?». Історія  його  створення, співавторство  з  Іваном  Біликом.  Складність  і  суперечливість  характеру  Чіпки – головного  героя  роману, його  еволюція  від  правдошукача  до  розбійника. Типове  й  екстремальне  в  долі  героя

Мета:  глибше  ознайомити  учнів  із  життєвим  та  творчим  шляхом  Панаса  Мирного, розкрити  етапи  творчості  прозаїка, познайомити  з  основними  його  творами, їх  жанровою  й  тематичною  різноманітністю; розкрити  своєрідність  композиції  та  багатоплановість  сюжету  роману, його  проблематику; виховувати  в  учнів  естетичну  культуру.

Розкрити   характер  головного  героя  роману  Чіпки, простежити  еволюцію  його  поведінки; з’ясувати  причини, що  привели  Чіпку  до  морального  падіння; сприяти  виробленню  навичок  визначення  головної  думки  твору; виховувати  високі  морально – етичні  риси  простої  людини

Тип  уроку:  вивчення  нового  матеріалу

Обладнання: портрети  Панаса  Мирного  ті  І. Білика, виставка  творів, ілюстрації  до роману,  текст   твору, презентація «Життя  і  творчість  Панаса  Мирного», ноутбук

Хід уроку

І. Організаційно – мотиваційний  етап

1. Слово вчителя

Чи  випадково  молодий  чиновник  Панас  Рудченко  вибрав  собі  псевдонім – Мирний? Що  за  цим  криється? Якою  особистістю  був  цей  письменник?

2. Постановка проблемного  питання
3. Психологічний тренінг
4. Барометр настрою
5. «Мозкова атака»
6. Розкриття алегоричного  змісту  назви  роману «Хіба  ревуть  воли, як  ясла  повні?»
7. Словникова робота

Дати  визначення  понять  соціально – психологічний  роман, композиція, тема, ідея  твору, сюжетна  лінія

8. Історія написання  твору

Поштовхом  до  написання  роману  стала  подорож  Панаса  Мирного  з  Полтави  до  Гадяча. 1874 року  письменник  у  журналі  «Правда»  опублікував  нарис «Подоріжжя  од Полтави  до  Гадяча», який  і  був  покладений  в  основу  майбутнього роману. Почута  від  візника  розповідь  про  «трохи  чи  не  всю  губернію  звісного  розбишаку Гнидку, що   був засуджений  на  каторжні  роботи», зосталися  в  пам’яті.

Робота  над  романом  тривала  4 роки (1872 – 1875). Немає  ніяких  свідчень, що  Мирний  збирав  додаткові  матеріали  про  Василя  Гнидку; вочевидь, письменник  створив  літературний  тип – образ  Чіпки  Вареника, якого  поселив  у  селі  Піски (воно  існувало  насправді) Гадяцького  повіту (перейменованого  в  романі  на  Гетьманський). Готовий  рукопис  повісті П. Рудченко  відіслав  на  рецензію  братові  Іванові, який  виступив  під  псевдонімом  Білик, – відомому  фольклористові  та  критикові. Той  загалом  схвально  оцінив  розвиток  сюжету. Але  зробив  низку  зауважень. Основне  в  рецензії – поради, вказівки, як  соціально  вмотивувати  розбійництво  Чіпки. Відомо, що  письменник  п’ять  разів  переробляв свій  твір.

9. Тренінг «Ланцюжок думок»

Символічність   образу  волів  виявилася  настільки  прозорою, що  брати  були  змушені  навіть  змінити  при  перевиданні (1905 року) назву  роману на «Пропащу  силу»

ІІ. Оперативно – виконавчий  етап

1. Сюжетна лінія  роману

Основні  сюжетні  лінії

1.Рід  та  життя  Чіпки;

2.Рід  та  життєвий  шлях  Максима  Гудзя;

3.Історія  життя  Грицька  та  Христі;

4.Життєпис панів  Польських, історія  села  Піски

Другорядні  сюжетні  лінії

1.Мотрі  Луківни (матері  Чіпки);

2.Івана  Вареника (батька  Чіпки);

3.Явдошки;

4.Василя  Прохора

2. Складання реклами
3. Перегляд презентації «Життя  і  творчість  Панаса  Мирного»
4. Інтерв’ю з  письменником
5. Акровірш «Чіпка – туз»
6. «Буквопошук»
7. Діаграма Венна  «Чіпка і Грицько»
8. Розгляд ілюстрацій  до  роману «Хіба  ревуть  воли, як  ясла  повні?»
9. Виступ «Пошуки ідеалів  і  проблема  вибору в  романі  Панаса  Мирного «Хіба   ревуть  воли, як  ясла  повні?»
10. Символіка образів  головних  героїв

Чіпка – сова

Христя – кришталь

11. Порівняльна характеристика «Спільне  і  відмінне  в  зображенні  Чіпки  та  Раскольникова

ІІІ. Оціночно – рефлексійний етап

1. Круглий стіл «Що  зробило  Чіпку  Варениченка «пропащою  силою»?»
2. Технологія «ПРЕС»
3. Літературна гра «Темна  конячка»

Хто  з  героїв  і  героїнь  роману «Хіба  ревуть  воли, як  ясла  повні?»

1. «… мав чотири прізвища»?
2. «… до батьків  горнувся, а  на  голоту  дивився  згорда, хоч  сам  вийшов  із  бідноти»?
3. «… дізнається про  страшний  злочин  сина і, перемагаючи  материнське  почуття  любові, йде  до  волості, щоб  заявити  на  нього»?
4. «… покарала наймичку  тим, що  почепила  їй  на  шию  ненароком  задавлене  кошеня й  примусила  так прилюдно  мазати  панські  кухні»?
5. «… низенька, чорнявенька, не дуже  хорошої  вроди  дівчина»?
6. «З молодих  літ  зсушена  то  працею, то  нуждою, суха, як  опеньок, тиха, бідненько  одягнена»?
7. Домашнє завдання: скласти  сенкани  до  образів,тестові  завдання  щодо  змісту  твору,  кросворд «Чіпка»

 

 

 

Урок  української  літератури у 10 класі

Тема: Віч – на віч  з  Нечуєм  Левицьким

Визначальні ознаки  творчості  письменника. «Кайдашева  сім’я» – зразок  реалістичної  соціально – побутової  повісті.

Зосередження  уваги  письменника  на  сім’ї  як  осередку  суспільства. Змалювання буднів  родини  Кайдашів. Типовість  характерів. Індивідуалізм  егоїстичних  натур.

Мета: Пригадати  найяскравіші  сторінки  життя  і  творчості  письменника, розкрити  творчі  здібності  учнів, підготувати  їх  до  складання  характеристики  образів  повісті, звернути  увагу на  типовість  характерів  героїв, індивідуалізм  егоїстичних  натур.

Формувати  у  учнів  вміння  самостійно  здобувати  знання, читати діалоги, інсценізувати  твір, ставити  цілі  конкретного  уроку, аналізувати, складати  порівняльні  характеристики.

Розвивати  діалогічне  і  монологічне  мовлення, творчий  потенціал, увагу, пам’ять, критичне  мислення, культуру, уяву, естетичний  смак.

Виховувати  повагу до батьків, національну свідомість, загальнолюдські  риси.

Тип  уроку:урок  літературної  творчості

Девіз  уроку: Навчився  сам – навчи  інших!

Обладнання: портрети  письменника, виставка  творів, ілюстрації  до  повісті, карта, магнітофон, підручник, папки, накреслені на  папері  кросворди, ігри, криптограма, логічні  схеми, твори, ребус, акровірші(учнів)

Епіграф: Яка  прекрасна  мова! Читав, наче  погожу воду  у  спеку  пив.

М. Коцюбинський

І. Організаційно – мотиваційна  частина :

1. Організаційний момент

Добридень  всім – усім  гостям,

Здоров’я  щиро  зичим  вам!

Добридень, діти!

Сьогодні  ми  продовжимо  огляд  літературного  процесу 70 – 90х років ХІХст  і почнемо  вивчати нову  тему. А  яку саме, ви скажете самі, коли   уважно  роздивитись, уривок  послухайте. (Метод  передбачення)

/Учні  читають  діалог  двох  братів/ Кайдашів/

2. Актуалізація знань

Ви, напевне, впізнали  цей  уривок.

Як  називається  твір  і  хто  його  автор?

Які  твори І. С. Нечуя – Левицького  ви вивчали у молодших   класах?

/Вчитель  показує   ілюстрації  до твору «Микола  Джеря». Хто  зображений  тут? Про що  саме йдеться?/

3. «Виклик», «Мозкова атака»

Оголошення  теми, мети,завдань  уроку /про це говорять  учні/.

Проблемні  завдання: Чи  варто  так  жити?

4. Зустріч з І. С. Нечуєм – Левицьким.

Інтерактивний  метод «Ажурна  пилка» /робота  в групах/. Учні  читають статтю  підручника  про  життєвий  і  творчий   шлях  письменника. Потім  переказують  один  одному. Складають  питання /робота  у  домашніх  групах/

Після  цього  у  кожної  групи по 2-3 чоловіка переходять у  сусідню  групу, а інші  залишаються. Кожен  ділиться  здобутими  знаннями.

Далі  уявний  письменник – І. С. Нечуй – Левицький  зустрічається  з  уявними  журналістами, відповідає  на  їх  питання.

Метод: «Прес-конференція»

ІІ. Оперативно – виконавча  частина:

Продовження

Хто  є  героями  повісті?

Що  це  за  ілюстрації?

Хто  тут  зображений?

Про  який  епізод  йдеться?

Який  псевдонім  у  Левицького?

А  які  псевдоніми  знаєте  ви?

Прослухайте  ще  один  діалог і пісню.

Інсценізація  діалогу /сутичка Мотрі з Кайдашихою/

Звучить  пісня «Мамо, не галдіть!»

Пісня  сучасна  українська  про  невістку  і  свекруху, їх  сутички.

Запитання:

До  чого  тут  ця  пісня?

Чи  трапляється  таке  зараз? /Відповіді  учнів/

Що  таке  фразеологізми?

Яка  мова твору?

Обмін  досвідом /випереджувальне  тематичне  оцінювання/

Учні  високого  рівня   діляться  своїми  здобутками: читають  твори, загадують  питання  власноруч  складених  кросвордів, ребусу, акровіршів. Види  творів /у  формі  щоденника, відгуку, вірша – асоціації, гуморески, з одних  дієслів, вірша – реклами/. Представляє  учень  логічні  схеми  до  образів  твору  і  обґрунтовує  свою  думку.

Вікторина : «Чи  уважний  ти читач?»

Цю  вікторину  проводить  вчитель, показуючи  учням  загублені  речі: яйця, пір’я, солому.

Як  ці  речі  стосуються  твору «Кайдашева  сім’я»?

Чому  автор  назвав  твір  саме  так?

Що  означає  слово  «сім’я»?

Чи  українців  можна  назвати  сім’єю?

Чому  на  ілюстрації  зображена  калина?

Як  ви  розумієте   вислів: «Типовість  образів. Індивідуалізм  егоїстичних  натур»?

ІІІ. Рефлексивно – оцінна  частина:

Початкова  робота  над  образами

Якими  рисами  характеру  наділені  герої?

Якою  була Кайдашиха?

Який  це  образ? Чи  була  вона  доброю  матір’ю?

Чи  тільки негативні  риси  притаманні  їй?  Пригадаймо  твір…

Яким  був  Кайдаш?

Чи  слухались  його  сини?

Коли  не  слухались? Характеристика  Карпа і Лавріна.

Що  спільного і що відмінного  ми  бачимо, уявляючи  невісток Кайдашихи?

Якими  вони  були?

На  вашу  думку, хто  був  винуватцем всіх  суперечок  у  сім’ї?

Складання  порівняльної  характеристики образів /Діаграма Вена/

Спрогнозуйте, будь ласка, тему наступного  уроку. Що  будемо  вивчати  далі? /Учні  відповідають/

Підсумок:

1. Що ви  дізнались, зрозуміли?
2. Що сподобалось, а що ні?
3. Які були труднощі?
4. Чого навчились?

Самооцінка:

1. Як ти працював на  уроці?
2. Як оцінюєш  свою  роботу  на  уроці?

Оцінювання

Д/з усім: (було  задано перед уроком – випереджувальне) розшифрувати  гру і криптограму до наступного  уроку

А – підготувати  твір – мініатюру «Заговори, щоб я тебе побачив»

Б – виписати  прислів’я, фразеологізми, знайти  цитати

В – знати  зміст твору, вміти переказувати, відповідати  на  запитання, що  у  підручнику

Пісня «Батькам»

 

 

Урок  української  мови  у   7   класі

Тема: Розбір  сполучника як  частина  мови. Систематизація  вивченого  про  сполучник. Культура  мовлення. Фразеологізми  і  крилаті  вислови  зі  сполучниками. Використання  у  мовленні  сполучників – синонімів. Сполучник  як  засіб  творення  антитези.

Мета: Навчити  учнів  робити  розбір  сполучника. Систематизувати  вивчене  про сполучник. Дослідити  як  сполучники  використовуються  у  мовленні , зокрема  сполучники – синоніми, чи  є вони засобом  творення  антитези. Повторити  відомості  про  фразеологізми  та  крилаті  вислови. Уміти  знаходити  їх  у  тексті, пояснити їх  значення; складати  сенкани, діалоги, інтерв’ю, реклами, діаграму Вена /різні види  робіт/, працювати з  словником.

Розвивати  діалогічне  та  монологічне  мовлення, мислення, пам’ять, увагу, працювати  над  культурою мовлення.  Формувати навики  самостійності. Спонукати  учнів  до  самореалізації, самовдосконалення, саморозвитку.

Виховувати  загальнолюдські  цінності, цікавий  інтерес  до  літератури, предмета, пошану  до  Мови, здатність висловлювати  думку. Аргументувати.

Соціокультурна  лінія: Мова – багатство  народу!

Сходинками  творчості

Тип  уроку:  творчий  брейн – ринг

Форми  роботи; методи, прийоми: проблемно – пошуковий, ігровий, дослідницький, творчий, «Мікрофон»,  «Мозкова  атака», сенкани, «Кубування», «Прес», «Передбачення», «Коло  ідей», «Дискусійна  сітка Алвермена», діаграма Вена, робота  з  підручником, словником, спостереження, аналіз, синтез, види  розбору, самостійна  робота, особистісно  зорієнтоване  навчання, читання

Обладнання: тестові завдання,епіграф, папки  зі  схемами, кольорові картинки, плакати,  вислови  відомих  людей, надруковані  девізи, фотографії, малюнки, ілюстрації, підручники, посібники, анкета – самооцінка, щоденник  самооцінки, таблиці, роздатковий  матеріал.

Міжпредметні  зв’язки:  українська  література, біологія, географія, історія, психологія.

Епіграф:

Девізи: 1. «Борімося  за  красу  мови, за  правильність  мови, за  багатство  мови!»

2. «Ми – одна сім’я – родина,

Тому  ціль  у  нас  єдина:

Думати – колективно,

Діяти – оперативно,

Сперечатись – доказово

Це  для  всіх  обов’язково!»

Очікувані  результати: /цілепокладання –  вчитель, учні/

Побажання: 1. «Будьте  успішними!»
2. Хай  перешкоди  вас  не  лякають,

А  труднощі  не  зупиняють!

Хто   шлях   важкий  обирає,

Той  справжнього  успіху  досягає!»

2  команди: 1. «Мовознавці»

2.

Девізи: 1. Обіцяєм  Мову  шанувати,

Любити  та  оберігати.

Слово  ріднеє  плекати,

Про  Вкраїну  рідну   дбати.

2.Ми  будемо  сумлінно  працювати,

Писати  гарно, правила  вивчати.

Твори – роздуми  складати,

Щоб  високі  бали  мати!

Проблемні  завдання:

1. Що таке  успіх?

Якою  є  формула успіху?

Прокоментуйте  зміст  девізу.

2. Чи потрібно  берегти  Мову? Чи ні:
3. Яке ж  значення  фразеологізму  та   сполучників  у  мовленні?

Як  робити  розбір  сполучника?

4. Що візьмете  із  собою  у  життя?

Перебіг  уроку

І. Організаційно – мотиваційний  етап:

1. Організація класу. Аутотренінг. Барометр настрою.
2. а) Загадка. Мовна хвилинка

б)Декламування  вірша «До  болю  рідна  і  проста»

Якою  ви бачите  мову?

3. Наші девізи
4. а) «Прогнозування» Яка тема  уроку?

б) Цілепокладання

5. Проблемні завдання
6. Як ви  розумієте  вислів Г. Форда?
7. Розподіл на  групи. Назви   команд, капітани, девізи

План  уроку:

І. 1. Розминка. Мовна хвилинка

Складання   сенканів  до  слів «Мовознавці» – «група»

« » – «навчання»

ІІ. 2. Перевірка д/з

ІІІ.  Актуалізація  знань:

3.Що  ви  знаєте  про  сполучник? Що  вчили  у  молодших  класах?

Повторення: а) усно

б) за  таблицями

в) «Дуель» – ти  мені – я тобі»

ІV. Вивчення  нового  матеріалу і  узагальнення  матеріалу.

4.Робота  з  підручником.

Розбір  сполучника (схема)

5.Синтаксичний  розбір  речення.

Мова – багатство  народу!

Ми  будемо  вивчати  мову!

с. 100. Розбір речення

6.Довідкове  бюро

Робота  з  словником

1. V. Узагальнення знань

Розбір   за  будовою

ІІ. Організаційно – оперативний  етап

Вправа

Культура  мовлення

Самодиктант (вірші/ сполучники  підкреслити)

Вибірковий  диктант 1) /усно/  – роздатковий  матеріал; 2) письмово /з творів

Творча  робота: Скласти  речення  зі  сполучниками,  за  малюнками, фотографій, ілюстрацій

а) сурядності

б) підрядності

в) складні, прості, складені

Розподільний  диктант (разом,  окремо, через дефіс)

с. 60 «Рятівник. Укр. мова»

коментований  диктант

Довідкове  бюро. Крилаті   вислови (знайти)

А. Синонімічні  фразеологізми.

Російські  відповідники

Б. Зачитування  тексту (знайти  фразеологізми)

Фразеологізми

Словниковий    диктант

Пісенний  вернісаж (підібрати  слова  з  пісень)

Приказкове  коло

ІІІ. Рефлексійно – оцінна  частина:

І. Тестові  завдання

ІІ. Відповідь   на  проблемне  питання

ІІІ. а) Аукціон  сполучників  і  фразеологізмів, крилатих  висловів

б)Пісенний  вернісаж

Підсумок  уроку:

ІV Анкета – самооцінка

Щоденник  самооцінки + настрій

Д/з: А,Б Таблиця  на с. Повторення  правил  &

А.  Скласти  вірш – опис, вірш – подяку Мові.

Б. Скласти  твір – пам’ятку «Що  потрібно  робити?»

 

Урок  української  мови  у  8 класі

Тема: Використання  речень із  звертаннями, вставними  словами в мовленні. Контрольний диктант

Мета: Домогтися  засвоєння  учнями  відомостей  про  багатство  та  різноманітність  українських  форм звертання, вимоги  додержання  стилю  звертання, виражальні  можливості  звертань  у  мовленні, складання  речень  із  вставними  словами, розділові  знаки  при  них. Формувати  навики  самостійності. Розвивати  мовленнєві уміння  й  навички, пам’ять, увагу, критичне  мислення, дикцію, усну  і  писемну  культуру.

Формувати  культуру поведінки, спілкування, знання  мовного  етикету.

Виховувати  пошану  до  співрозмовників, цікавість  і любов  до рідної мови, України.

Тип  уроку: урок – практикум, контролю  знань

Обладнання: карта України, тестові  завдання, 2 плакати – ілюстрації, словники, виставка  папок, книжок, кольорові  картки, логічні  схеми, таблиці, підручник.

Хід  уроку

І. Організаційно – мотиваційна  частина:

1. Організаційний момент. Девіз.
2. Психологічний тренінг
3. Мовна хвилинка
4. Оголошення теми, мети, завдань уроку. Мотивація  навчальної  діяльності. «Виклик», «Мозкова  атака»
5. Актуалізація опорних знань :
6. Що  називається  вставним словом  і  звертанням?
7. Які  розділові  знаки  вживаються  при  них?
8. Яка  їх  синтаксична роль  у реченні?
9. З  якою  інтонацією  вони  вимовляються?
10. Якими  частинами  мови  виражаються  звертання?
11. Якими   частинами  мови  виражаються  вставні  слова?
12. Чи  можуть  вживатися в  ролі  звертань займенники ти,ви

6 . Робота  з підручником. Читання з  помітками &40, &41

Вправи 1,2,3 (с. 175) письмово; Вправа 1,2 (с. 179) письмово; Вправа 4(усно)

Робота  із  схемами. Таблицями.

ІІ. Операційно – мотиваційна  частина:

Учитель: Основний вид  роботи  на уроці – це  групова  навчальна  діяльність, але завдання   в  групі  розподілити  за  кількістю  учасників, кожен  ознайомиться  з  ним, а  коли  виконає  свою  частину  роботи і  пояснить  спосіб  її  виконання  іншим, ми  заслухаємо  групу, дамо  оцінку її  роботи.

Завдання  записані  на  картках

Завдання  групі  дизайнерів

1. Підготуйте вітальну  листівку, використовуючи  форми  звертань  і  вставні  слова.
2. Напишіть лист  Українській  Мові

Завдання  групі   мовознавців

1. Простежте вияв  ставлення  до  співбесідника  через  використання  звертань   різних  народів

Завдання  групі  літературознавців

1. Дослідіть, які форми  звертань  і  з  якою  метою  використовують  у  поезіях  Т. Г. Шевченка, І. Я. Франко, Леся Українка.
2. Які форми  звертань  використовують  зарубіжні  письменники?

Завдання  групі  журналістів

1. Доберіть форми  звертань  до  осіб, у яких  беруть  інтерв’ю, зважаючи  на  їх  вікові   особливості  та  професійний  статус

Завдання  групі  артистів

1. Доберіть звертання  до  членів  родини, створивши  ситуацію  спілкування  з  ними
2. Згадайте і  виконайте    а)  пісню  зі  звертаннями; б) складіть  діалоги

Учитель: Друзі, прошу  уважно  слухати  доповіді  кожної  групи   і  робити  помітки: цікава  думка , мовне  оформлення

Протягом  уроку  пропоную  зібрати  інформацію, яка  аргументує  відповіді  на  запитання:

• Яка роль  звертань  у  мовленні?
• У яких стилях  мовлення  найчастіше  вживаються  звертання? Чим  це  зумовлено?

Учитель: слово  надається  координатору  першої  групи:

Доповідь  першої  групи:

Учениця: Ми  дослідили   форми  звертання  різних  народів  світу. Будьмо є уважними  до  вибору  форми такого  висловлювання – щоб  виявити  до  когось  і  викликати  до  себе  чиєсь довір’я, щоб не   образити, не  принизити   як  чиюсь, так  і  свою  гідність. Звертаннями   користуються  у  всіх  державах  з сивої  давнини.

Пан – це  давньогрецький  бог  лісів  та  гаїв, благодійник  природи, захисник  усього  живого .

«Пан» – це  звертання  не до  багатої  людини, а до  когось «Добрий  вечір, пане  господарю»! Улюбленим  зачином  листів  у  багатьох  письменників  було: «Вельмишановний  добродію», «Великоповажна  добродійко»!

В  Іспанії  та  Італії  чоловік «дон», жінка «доне» чи «дона». У Франції  жінкам  кажуть  «мадам», «мадемуазель» дівчатам, чоловікам  «месьє». А народи  Сходу  вживають  такі  звертання до  чоловіка «ага», до  жінки «ханум».

Отже, звертання – це  невід’ємна   частина  спілкування  у  будь – якій  мові, в  будь – якій  державі.

Доповідь  другої  групи

Учениця: Ми  спостерігали  за  багатством  і різноманітністю  звертань  у  творах  визначних  українських  поетів.

«Зоре моя  вечірняя, зійди над  горою», «Ой  Дніпре  мій, Дніпре, широкий  та  дужий!», «Багато ти, батьку, у  море  носив  козацької  крові» (Т. Шевченко)

«Земле, всеплодюща  мати… » , «Вітре  теплий, брате  мій, чи твоя  се  мова?» (І. Я. Франко)

«Спи ж ти, малесенький, пізній  бо  час», «Слово, моя  ти  єдина  зброє» (Леся Українка)

Доповідь  третьої  групи

Надія  Красоткіна

Прекрасні  звертання

Є  в нашій  мові прекрасні   звертання,

Добрі  і  щирі, чудові  слова.

Тими  словами  усяк  без  вагання

Маму  найкращу  свою  назива:

Мамо, матусенько, мамочко, ненько,

Матінко, усміх  твій  ніжний  ловлю.

Мамонько  рідна, моя  дорогенька,

Я  над  усе  тебе  в  світі  люблю .

Я  і  до  тата  умію  звертатись,

Хочу  в  словах  передати  тепло.

Щоб  мій  татусь  міг  частіше  всміхатись,

І щоб  в  душі  його  сонце  цвіло!

Татку, татусеньку, таточку, тату,

Кращого  в  світі  немає   навкруг!

Татоньку, хочу  тебе я  обнять

Ти  мій  порадник, заступник і друг!

Я й  до  бабусиних  рук  притуляюсь,

Та  відчуваю  в  них  лагідність я

До  дідуся іду  по  науку.

Діду, дідуню, навчи  в  світі  жить!

Він  на  голівку  кладе  свою  руку,

Голос   сріблястим  струмочком  біжить!

Доповідь  учнів  четвертої  групи

Мовний  етикет (звертання)

Дорогі  друзі!                             Дорогий  друже!

Громадянине (громадянко)      Громадяни!

Пане (добродію)!                       Пані (добродійко, панно)!

Панове!                                       Товариші!

Товаришу  капітане (капітан)!

Вельмишановний …                  Високоповажні

Шановна  громадо!                    Люди  добрі!

Дядю (тьотю)                               Діти!

Хлопці  і  дівчата (хлопчики  і  дівчатка)!

Господарю (господиня)!

Доповідь   учнів  п’ятої  групи

1. Складання діалогів, підбір  звертань
2. Назвати пісні  із  звертаннями (учні  співають  пісні)

Підведення  підсумків

Учитель: Сподіваюсь, що   ви  запитаєте  найуважніше  форми  звертань  української  мови, будете  грамотно  й  доречно   використовувати  їх  у  спілкуванні  з  різними  людьми  відповідно  до   ситуації. Отже, саме  життя  покаже  вам   необхідність  знань  з  цієї  теми.

Я  сподіваюсь, що  ви   вживатиме  до  своїх  батьків  тільки  поманівні  форми  звертання я  думаю, що  ви   тепер  зможите   аргументовано  відповісти  на  поставлені  запитання.

• Яка роль  звертань  у  мовленні?

ІІІ. Рефлексивно – оцінна   частина: Написання  диктанту

1. Підготовка (Фронтальне опитування (мовний  марафон))
2. Первинне прочитання  всього  тексту  диктанту (кожного  речення)
3. Вторинне прочитання  тексту  диктанту  і  запис  кожного  речення (перевірка  учнями  записаного)
4. Прочитання всього  тексту  вчителем  і  його  перевірка  учнями.
5. Збір зошитів (Збірник   диктантів О. Марченко)

ІV. Відповідь  на  запитання   анкети – самооцінки (у кожного  на  парті  анкета)

1. Що я дізнався, навчився, зрозумів?
2. Чи досяг  мети  на  уроці?
3. Що сподобалось?
4. Що було  невдалим?
5. Як я  працював   на  уроці?
6. Що зрозумів  для  себе?
7. Чого можу  навчити  інших? і т. д.

ІV. Підсумок  уроку  вчителем

Оцінювання, цінування

1. V. Домашнє завдання (пояснення  незрозумілого  вчителем)

&40, 41 повт. & 10-13  група А – впр 4 (с. 186)

&40, 41 повт. & 10-13  група Б – впр 3 (с. 185)

 

Урок  з української літератури  у  8  класі

Тема: І. Карпенко – Карий. Короткі  відомості  про  життя  і  творчість  видатного  українського  драматурга  ХІХ ст., про  театр «корифеїв». Трагікомедія  «Сто  тисяч». Проблема   бездуховності  людини, засліпленої  прагненням  до  наживи.

Мета: ознайомити  школярів  з  життєвим  і  творчим  шляхом  І. Карпенка – Карого; з’ясувати  особливості  створення  і  функціонування  театру  «корифеїв»; розпочати  ідейно – художній  аналіз  твору «Сто тисяч»; розвивати  культуру  зв’язного  мовлення, логічне  мислення, увагу, пам’ять, спостережливість, вміння  робити   висновки, узагальнення; формувати  кругозір, світогляд  школярів; виховувати  почуття  пошани  до  письменницької  та  театральної  діяльності  митця, засудження  бездуховності  як  прояву  зла  у  житті  людини.

Продовжити   знайомити  школярів  із  програмовим  твором  І. Карпенка – Карого (ІІ дією); осмислити  актуальність  проблем  комедії   сучасного  життя, вчити  учнів  аналізувати  драматичні  твори; розвивати  культуру  зв’язного  мовлення; логічне  мислення, вміння  читати  драматичний  твір, грамотно  висловлювати власні  думки, почуття  спостереження; узагальнювати, робити  висновки; виховувати  зневажливе  ставлення  до  жадності, підступності, прагнення  до  збагачення; прищеплювати  інтерес  до  театральної  діяльності, творів  драматурга.

Тип  уроку: урок – диспут

Обладнання: портрет І. Карпенка – Карого, виставка його  творів; фотоматеріали про  І. Карпенка – Карого – митця  й  актора; уривок  з  фільму «Сто  тисяч», презентація «І. Карпенко – Карий. Короткі  відомості про  життя  і  творчість  видатного  українського  драматурга  ХІХ ст.» дидактичний  матеріал (тестові  завдання, картки) .

І. Організаційно – мотиваційний  етап

1. Організаційний момент
2. Девіз
3. Барометр настрою
4. Психологічний тренінг
5. Літературний календар
6. Перевірка домашнього завдання
7. Актуалізація опорних знань  учнів
8. Планування та  цілепокладання (учитель  та  учні)
9. «Мозкова  атака» (учитель  та  учні)
10. Оголошення теми, мети уроку. Мотивація   навчальної  діяльності
11. Робота з  підручником. Читання  з  помітками (вивчення   біографії  Івана  Карпенка – Карого)

Презентація «Іван  Карпенко – Карий. Короткі  відомості  про  життя  і  творчість  видатного  українського  драматурга  ХІХ ст.» (учитель)

2. Повідомлення про  І. Карпенка – Карого (учні)

Повідомлення № 1. Батьківщина І. Карпенка-Карого, його батьки

Народився майбутній драматург 29 вересня 1845 року в слободі Арсенівці поблизу Єлисаветграда (нині Кіровоград) в родині збіднілого дворянина. Мати походила з давнього козацького роду. Євдокія Садовська була кріпачкою, викупленою на волю своїм чоловіком.

Підростаючи, вразливий хлопчик все більше відчував жорстокість кріпацького побуту, в якому насильство, знущання були звичайним явищем. Плач і стогін замучених панщиною кріпаків боляче вражали дитяче серце.

На характер і світовідчуття майбутнього драматурга помітно впливала атмосфера родинного порозуміння, душевної теплоти і поетичності, яка, незважаючи на матеріальні нестатки, панувала в сім’ї Тобілевичів. Карпо Адамович і Євдокія Зіновіївна були людьми щедрої поетичної вдачі. В їхній родині особливо шанували Шевченкове слово і народну пісню, тому й люди горнулися до цієї сім’ї. В довгі осінні вечори до Тобілевичів сходились жінки і дівчата прясти. За роботою співали, розповідали цікаві бувальщини. От коли наслухався малий Іван усяких сумних оповідань про кріпацьке життя, цікавих казок та приказок. А скільки народних пісень у ті довгі вечори дійшло до серця юного слухача, пісень, що в них оживали картини народної недолі, оживали героїчні постаті Морозенка, Наливайка, Богуна, Палія — мужніх захисників народної волі! Разом з піснями в душу хлопчика входила велика любов до поневоленого народу, яку пізніше ні час, ні школа й канцелярія, ні важкі життєві випробування не змогли заглушити в його житті.

Від матері, яка дуже любила театр і знала напам’ять майже всю «Наталку Полтавку», малий Іван неодноразово чув захоплюючі розповіді про вистави мандрівних труп. Під впливом цих розповідей театр для хлопця став мрією, втіленням краси, правди, героїчного минулого рідного народу.

Повідомлення № 2. Роки навчання

Початкової грамоти І. Тобілевич навчився, як тоді водилося, у дяка, а продовжував освіту в бобринецькій трикласній повітовій школі. Навчання хлопцеві давалося легко, і закінчив він школу в числі найкращих учнів, за що йому дали в нагороду «Собрание литератур-ньіх статей Н. И. Пирогова» (Одеса, 1858) з написом: «Дана от бо-бринецкого уездного училища ученику 3-го класса Йвану Тобилеви-чу за успехи в науках и благонравие на публичном акте 21-го июня 1859-го года».

Іван Тобілевич далі вчитися не зміг, бо не було в батьків для цього коштів.

Повідомлення № 3. Служба в урядових установах

Коли Іванові було 14 років, батько влаштував його на посаду писаря у станового пристава в містечку Мала Виска. Пізніше Іван Тобілевич працював у Бобринці канцеляристом у міській управі, а потім у повітовому суді.

До установи, де служив Тобілевич, звертались зі скаргами багато людей. Іван Карпович був свідком того, як чиновники — бюрократи і хабарники — підтримували експлуататорів. Ці спостереження письменник потім широко використовував, створюючи свої п’єси.

У 1865 р., переїхавши до Єлисаветграда, І. Тобілевич був столоначальником повітової, а потім секретарем міської поліції і мав чин колезького секретаря, чиновницька кар’єра його не приваблювала. Змістом його життя стала театральна, літературна і громадсько-політична діяльність.

Повідомлення № 4. Любов до театру

У дружній сім’ї Тобілевичів діти вчились не тільки розуміти і цінувати народне мистецтво, а й любити труд, шанувати людей праці. Не випадково ця сім’я дала українській культурі чотирьох видатних артистів — корифеїв українського театру: Івана, Миколу, Панаса і Марію Тобілевичів.

Щоб побувати на виставах у Єлисаветграді (тепер Кіровоград), він пішки ходив туди з Бобринця за п’ятдесят кілометрів.

У Єлисаветграді був заснований театральний гурток. В його роботі активну участь брали М. Кропивницький та І. Тобілевич.

Улюбленим твором артистів і глядачів була п’єса «Назар Стодо-ля» Т. Шевченка, у якій автор розкрив суперечності між багатими і бідними козаками в XVII ст. У цій п’єсі Іван Карпович грав Наза-ра, а його дружина — Галю. На знак любові до творчості Шевченка подружжя дало своїм дітям імена героїв п’єси — Назара і Галі. Ім’я одного з головних персонажів п’єси «Назар Стодоля» — Карого Тобі-

Левич узяв собі за псевдонім. З великим успіхом театральний гурток ставив п’єсу І. П. Котляревського «Наталка Полтавка», а також п’єси російського письменника О. М. Островського «Бедность не порок», «Доходное место» та ін.

Вистави за участю корифеїв театру М. Кропивницького, М. Зань-ковецької, братів Тобілевичів піднесли український театр на небувалу височінь. Прославлених артистів захоплено вітали Київ і Мінськ, Одеса і Кронштадт, Петербург і Тбілісі.

Повідомлення № 5. Під наглядом поліції

Царські жандарми переслідували учасників гуртка. В 1883 році Івана Карповича за розпорядженням міністра внутрішніх справ звільнили з роботи в поліцейському управлінні. І. К. Тобілевич вступає в трупу (колектив акторів) М. Старицького, де працює під псевдонімом Карпенка-Карого.

Діячам українського театру доводилось тоді працювати в тяжких умовах, постійно зазнаючи утисків від царського уряду і його цензури. Театр не мав постійного місця і мандрував країною. Тобілевич писав п’єси для українського театру і брав активну участь у виставах як актор.

Під час гастролей у Ростові на початку 1884 року в театрі з’явився жандарм і повідомив, що Карпенку-Карому забороняється далі перебувати у цьому місті і не дозволяється повернутись в Україну.

Отже, заслання… І довелось письменникові три довгі роки прожити у вигнанні в Новочеркаську на Дону, де він працював ковалем, палітурником тощо. Митець тяжко переживав відірваність від театру, від культурного життя, від рідного народу.

Ще два роки під наглядом поліції Карпенко-Карий прожив на хуторі Надія неподалік Єлисаветграда. Обробляв своє поле, вивчав життя селян. Колишні знайомі чиновники, пани з погордою відверталися від Івана Карповича. Проте селяни шанували Тобілевича, бо він кому добрим словом давав пораду, а кому й грошима допоміг у скруті.

Повідомлення № 6. Останні роки життя, Смерть І. К. Карпенка-Карого

Нарешті знято поліцейський нагляд. Іван Карпович знову серед близьких людей, серед артистів, зайнятий улюбленою справою. Його талант драматурга й актора тепер був цілком відданий народові. Один за одним з’являлись на сцені й чарували публіку герої п’єс Карпенка-Карого в його ж майстерному виконанні: Мірошник («Наймичка»), Бондар («Бондарівна»), Калитка («Сто тисяч»), Пузир («Хазяїн») та ін.

З бурхливого театрального життя щоліта повертався Карпенко-Карий на хутір Надія відпочивати. Тут написав він драми «Сава Чалий», «Суєта», «Житейське море» тощо.

Свідомістю високого обов’язку перед своїм народом і його культурою була позначена вся драматургічна й артистична діяльність Карпен-ка-Карого. Ось чому давній друг письменника М. Л. Кропивницький у нарисі «Спогади про Бобринець і бобринчан» писав: «Заслуги Івана Карповича перед українським театром великі… він зоставив по собі слід, котрий не заросте і не затерніє, поки живе Україна».

Помер Карпенко-Карий 15 вересня 1907 року. Поховали його в селі Карлюжині на Херсонщині (тепер Кіровоградська область).

Літературна вікторина «Всім відомий чарівний театрал І. Карпенко-Карий»

Завдання: підтвердіть або спростуйте думку.

1. І. Карпенко-Карий народився на Сумщині. (Ні)
2. На одинадцятому році життя майбутній драматург почав учитись у Бобринецькій повітовій школі. (Так)
3. Коли Іванові було чотирнадцять років, батько влаштував його працювати секретарем у повітовому суді. (Ні)
4. Під наглядом поліції Іван Карпович перебував, коли жив у Бо-бринцях. (Ні)
5. І. Карпенко-Карий написав 18 п’єс. (Так)
6. У своїх творах Іван Карпович виявляє глибоке співчуття до трудящих, показує їх ненависть до хижаків-капіталістів. (Так)
7. Писати І. Карпенко-Карий почав ще у Бобринцях, навчаючись в університеті. (Ні)
8. Перша назва комедії «Сто тисяч» — «Гроші». (Так)
9. Гроші — улюблена тема розмов Герасима Калитки. (Так)
10. Роль Герасима Калитки прекрасно виконав Панас Саксаганський, рідний брат письменника. (Ні)
11. «Сто тисяч» І. Карпенка-Карого належать до реалістичної соціально-побутової драми. (Ні)
12. В Єлисаветграді Тобілевич розпочав нелегальну політичну діяльність. (Так)

Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал.

 

ІІ. Оперативно – виконавчий  етап

Проблемні  питання

1. Хто такий  Іван  Карпенко – Карий?
2. Які ж  особливості  створення  і  функціонування  театру «корифеїв»?
3. Який сміх  у  творі  І.Карпенка – Карого «Сто  тисяч»  можна  дослідити: гумористичний  чи  сатиричний? Відповідь  вмотивуйте.
4. Чим були   гроші   для  Герасима  Калитки? Що  таке  трагікомедія, сатира?
5. Що ви  візьмете  з  собою  в  життя? Які  риси  характеру  потрібно  виховувати   у  собі?
6. Чому драма  Карпенка-Карого  не  втрачає  своєї  актуальності  і  зараз?

Бо і зараз ми зустрічаємо людей, для яких знецінилось одвічне та істинне, для яких гроші затьмарили все. Я вважаю, що п’єса «Сто тисяч» є не тільки майстерною сатирою на тогочасні суспільні події, а й одвічним нагадуванням нам, що Гера-сими Калитки існують, їх багато і вони поміж нас, що треба пам’ятати про те справжнє та одвічне, що є в житті людини, про те, що має цінність завжди. Треба пам’ятати, що справжнім багатієм є не той, хто має вдосталь грошей, а той, хто має здоров’я, друзів, свободу, має можливість спілкуватися з рідними, жити чесно й просто, зростати духовно. Такі багатства неоціненні, вони коштують набагато більше, аніж «сто тисяч»…

Робота  над   змістом, проблематикою  твору  «Сто  тисяч» , характеристикою  образів

Сто тисяч — трагікомедія на чотири дії Івана Карпенка-Карого, основною темою якої є сатира на людську жадобу. П’єса була написана у 1889 році. Її тематика знайшла продовження в іншій комедії Карпенка-Карого «Хазяїн». Жанр п’єси «Сто тисяч» визначають як сатиричну трагікомедію характерів, бо у творі висміюється надмірна жадоба до збагачення — визначальна риса вдачі головного героя Герасима Калитки.

Іван Карпенко-Карий утвердив жанр комедії в українській літературі як універсальну форму художнього відображення життя, показ найрізноманітніших проявів взаємин між людьми, їхнього внутрішнього світу в контексті національних і загальнолюдських цінностей.

Особливості назви твору

Першою п’єсою, що вийшла з-під пера драматурга після того, як він позбувся «гласного нагляду», була комедія «Гроші», написана в 1889 році. Того ж року автор надіслав її до цензури, але звідти вона повернулася з написом: «К представленню признано неудобньїм». Після переробки комедія була дозволена до постановки під зміненою назвою — «Сто тисяч». На думку самого автора, ця назва твору буде краще відповідати його сюжету. Адже ж справа йшла не взагалі про гроші та їхнє значення для селянина, а саме про суму в сто тисяч, яку наважився придбати Калитка на свої п’ять тисяч. У 1890 р. комедія була поставлена на сцені.

Проблематика твору:

• батьки і діти;
• прагнення збагатитися заради задоволення власних потреб;
• бідність і багатство;
• добро і зло;
• моральність і аморальність.

Робота  з  словником

Драматичний твір (від грецького слова Драма — Дія), або п’єса — художній твір, в якому показано життя в дії і який написано у формі розмови дійових осіб (діалоги, монологи).

Комедія — Такий драматичний твір, у якому в комічних образах викриваються негативні суспільні або побутові явища, висміюються людські вади, негативні риси характеру.

Трагікомедія — Драматичний твір, у якому об’єднані риси трагедії й елементи комедії: твір, збудований на основі трагедійного конфлікту, розв’язка якого закінчується комічно, не вимагає обов’язкової загибелі героя.

Головний персонаж п’єси Герасим Калитка – один із сільських глитаїв, які ладні були піти на все, аби скупити якомога більше землі. Насправді український народ завжди відзначався любов’ю до землі – у фольклорі її називають матінкою, годувальницею… Але Калитка – то дещо інший випадок. Він не стільки любить землю та чесну хліборобську працю на ній, скільки прагне наживи та багатства, йому байдуже, на що доводиться йти заради цієї землі. Для скуповування земель Калитці потрібні гроші і він вирішує за п’ять тисяч карбованців купити сто тисяч фальшивих грошей. Та ба: у результаті афери він зостається з торбою простого паперу, який йому продали під виглядом грошей. Те, що Калитку обдурили, не викликає жодного співчуття у глядачів, бо він і сам не раз обдурював людей, робив би це і надалі. Образ Герасима Калитки – образ, насамперед, сатиричний, тобто смішний. Але поза сміхом, який майстерно викликає Карпенко-Карий своїми яскравими образами, вмінням дібрати потрібні слова і вкласти їх у вуста персонажів, ми відчуваємо і щось інше. Це співчуття до простих селян, які змушені були терпіти несправедливість поміщиків, до яких наймалися або ставати жертвами аферистів, це і презирство до Калитки та подібних до нього. Жадаючи грошей та багатства, такі персонажі втрачають людську подобу, одвічні цінності гідності, духовного розвитку та добрих людських стосунків втрачають для них сенс, залишаються тільки гроші. В останньому епізоді п’єси Герасим Калитка навіть намагається покінчити життя самогубством, його рятує випадковість, але він не розуміє, здається, нічого, кажучи: «Краще смерть, ніж гака потеря».

Складання  плану щодо  образу Герасима  Калитки

1. Герасим Никодимович Калитка — реалістичний тип куркуля — нагромаджувача грошей і «преоберетателя земельки».
2. Зовнішність і портрет.
3. Риси характеру героя:

а) жадність і підступність; б) заздрість та хитрість; в) лицемірство і зажерливість; г) лицемірство та деспотизм.

4. Г. Калитка та оточення:

а) зневажливе ставлення до освіти, членів родини; б) постійне прагнення до збагачення; в) здатність до ризику; г) знання законів і водночас протиправні дії;д) обмеженість у якості власного харчування та робітників; е) чутливість до образи на свою адресу; є) «невсипущість» (Копач); ж) грубість і черствість.

5. Багатство, гроші, земля — ось основна мета в житті заможного селянина.
6. Значення образу Герасима Калитки в українській літературі.

Додаткова інформація про героя

– Зовсім засліплений жадобою до грошей, тому легко стає жертвою досвідчених шахраїв-фальшивомонетників. Зажерливість до накопичення грошей і землі становить основний зміст образу Калитки.

– Герой не гребує ніякими способами нажитися, нерідко за рахунок руйнування господарства бідних селян, що через злидні тікають

із села, і дрібних поміщиків.

–  Земля — його мета, гроші — його засіб. Із цих двох речей складається його уявлення про життя. Від однієї тільки уяви про докуплений шмат землі в Калитки «диханіє спирає».

– Скупиться по-людськи поїсти, сам працює і не дасть відпочити й навіть помолитись наймитам.

– Прагнення збагачуватися заради самого збагачення без будь-якої

іншої мети.

–  Калитка безмежно радий, що і йому, нарешті пощастило відкрити секрет, як багатіють його конкуренти. Це й засліпило йому очі. Його душею повністю керують багатство і гроші.

–  Кожна думка, кожний вчинок сільського глитая підпорядкований здійсненню мети. Не зупиняється він у гонитві за збагаченням навіть перед шахрайськими махінаціями.

–  Видаючи власну дочку заміж, Калитка замість обіцяних п’яти тисяч відбувся парами худоби та десятком овець, а на придачу — «гуртом побили зятя й вирядили». Півдня билися, «в хаті назмітали волосся на землі цілу куделю». (Хазяйновитий Роман аж два квача зробив вози підмазувати — не пропадати ж добру!)

–  Калитка у весільній баталії два зуби втратив, зате грошики зберіг.

– Нікому не довіряє, сам гасає, як несамовитий, підганяючи наймитів, рахує кожний окраєць хліба.

–  Свою жінку змушує іти до церкви пішки, та ще й прикривається сентенціями: «Худобу ганять у празник гріх. Блажен чоловік, іже скотину милує».

–  Навіть уві сні ввижаються лини та карасі, за які «можна грошики лупить у городі», або що в нього кум віднімає гроші і уві сні, і наяву все для грошей, ради грошей, через гроші.

–  Лізе в петлю, бо пропали гроші, вислизнула з рук земля Смоквинова, яку збирався придбати.

–  Образ Калитки наскрізь сатиричний. Уже саме прізвище «Калитка» (гамак, шкіряна сумка для грошей) відповідає його суті користолюбця, власника.

–  Роль Герасима Калитки прекрасно виконував сам автор п’єси.

Дивно і гірко спостерігати за «внутрішніми перетвореннями» Калитки. Він водночас і смішний у своїй бездуховності, і трагічний. Ніби щось зламалось у людині. Він міг би любити близьких і так само ставити понад усе святість землі, але з вищим сенсом, справжню святість, не конвертовану у валюту. Це ж такі прояви бездуховності, коли не просто все можна купити, а все оцінюється в валюті , скажімо, еквіваленті: і стосунки людей (яке Калитці діло до почуттів його , якщо можна видати його за багату дівчину?), і здоров’я й комфорт близьких (яке Калитці діло, що його жінка має йти пішки до церкви?), фактично все.

Калитка і смішний, і трагічний, і …небезпечний. Небезпечний хоча б тим, що він в нашому сучасному світі не помер. Він якось перевдягнувся, замаскувався, імітувався чи що… Але живе й радіє собі, «до купи загрібаючи». А небезпечний – тим, що саме заможні люди найчастіше здобувають певну вагу в суспільстві, до них прислухаються, вони впливають на рішення. І страшно розуміти, що хтось із Можновладців, або хтось із діячів культури вимушено чи з власної волі прислухаться зараз до Калитки, сучасного Калитки (власне, «вітання» спонсорам і власникам псевдоблагодійних фондів, і власникам мас-медіа і багато кому ще)

Конкурс «Сторінками   прочитаного  твору»

Учні розподіляються на дві команди, обираються капітани. За 5–7 хвилин необхідно розгадати кросворд. «І. Карпенко-Карий. Життя і творчість. Комедія «Сто тисяч». Обирання журі.

1.1. Завдання для першої команди.

По вертикалі:  1. Ім’я дружини Герасима Калитки. (Параска)

По горизонталі: 1.  Хто з героїв полюбляв повторювати фразу: «Опит — Велікоє діло!»? (Копач)  2. Назва твору, який є свого роду продовженням твору п’єси «Сто тисяч» І. Карпенко-Карий? («Хазяїн») 3. Ім’я сестри письменника. (Марія) 4. Прийом, за допомогою якого автор висміює вади Герасима Калитки. (Сатира) 5. «Буде здоров’я, будуть і гроші»,— таку думку висловив… (Савка)  6. Риса характеру головного героя твору. (Скупість) 7. Що отримав Герасим Калитка від Невідомого замість грошей? (Папір)

1.2. Завдання для другої команди.

По вертикалі: 1. Жанр твору І. Карпенка-Карого «Сто тисяч». (Комедія)

По горизонталі: 1.  Чию землю хотів купити Герасим Калитка? (Смоквинова)

2. Справжнє прізвище І. Карпенка-Карого. (Тобілевич)  3. Кому з героїв твору належать слова: «Я обманю хоч кого, мене чорта лисого обманить хто»? (Герасиму) 4. Багатій не дав дружині, на її прохання, коней, щоб поїхати до… (церкви). 5. Скільки років Копач шукав скарб? (Тридцять) 6. Початкова назва твору «Сто тисяч». («Гроші») 7. Обіцянку головний герой твору називав… (цяцянкою).

Гейм «Хто  з  героїв»

Завдання. Кому  з  героїв  твору І. Карпенка – Карого «Сто  тисяч» належать  нижченаведені  фрази?

1. «Так я  сібє  видумал  новую  комерцію: хороший  будєт  гендель, ежели  удастся …» (Невідомий)
2. «Все він  зна – тільки  нічого  не  робе». (Роман – про  Бонавентуру)
3. «Жид – то діло, а  Копач – морока». (Калитка)
4. «Лупи та  дай». (Калитка)
5. «… без грошей, а  з  грішми … і чорт  не  брат». (Савка)
6. «Товар нравиться – візьміть, не нравиться – не  беріть. Ми не  нуждаємся  в  покупателях…» (Невідомий)
7. «Півобіда сам  злопає  і  на  перешкоді  ділові  стане …» (Калитка  про  Бонавентуру)
8. «Хазяйствєнний мужик – велике  діло». (Бонавентура – Калитці)
9. «Вчений  поки  бога  змалює, то  чорта  зїсть». (Калитка)
10. «Гроші – гроші всьому  голова». (Калитка)
11. «Обіцянка – цяцянка, а дурневі – радість» (Калитка)
12. «Він живи, вік  учись» (Бонавентура)

Примітка. За  кожну  правильну відповідь   встановлюється  1 бал.

Літературний диктант

1. Що означає прізвище головного героя? (Гаманець.)
2. Хто такий Копач? (Колишній військовий, шукач скарбів.)
3. Про чиє весілля йдеться у першій дії? (Романа і Мотрі.)
4. Скільки землі у Калитки? (Двісті десятин.)
5. Як заробив Калитка гроші на придбання землі? (Своєю пра­цею, працею рідних і наймитів.)
6. Чому Савка прийшов до Герасима? (Щоб позичити гроші,)
7. Про що свідчить той факт, що Савка й Калитка — куми? (Ко­лись вони були рівні за статками, друзями.)
8. 3 ким Савка готовий спілкуватися, аби дістати гроші? (Із са­мим нечистим.)
9. Що запросив Калитка за позичені гроші? (Запродажню на воли.)
10. Чому Калитка серед зразків, які дав йому Невідомий, не міг відрізнити фальшивих грошей від справжніх? (Тому що всі були справжніми.)
11. 3 якою прихованою метою батько посилає Романа до Пузирів? (Щоб потім посватати одну з дочок багатого Пузиря.)
12. У чому, за розповіддю Романа, виявилася нечесність Калит­ки? (Він недодав приданого за дочкою.)

ІІІ. Рефлексивно – оцінний   етап

1. Складання відгуку  на   прочитаний  твір
2. Ідейно – художній аналіз  трагікомедії
3. Інтерв’ю з  Карпенком – Карим
4. Складання сенканів  до  образів  І. Карпенка – Карого  та  Герасима  Калитки
5. Символіка образу  Карпенка – Карого
6. Бліц – турнір «Чи уважний  ти?»
7. Перша видатна українська трупа була заснована:

а) 1885 року М. Кропивницьким у Чернігові;

б) 1895 року І. Карпенком-Карим у Бобринці;

в) 1883 року М. Старицьким у Києві.

2. До театру “корифеїв” входили:

а) Щепкін, Соленик, Станіславський;

б) Садовський, Саксаганський, Заньковецька;

в) Лисенко, Гулак-Артемовський, Франко.

3. Родина Тобілевичів дала Україні:

а) одного визначного діяча культури;

б) трьох видатних артистів;

в) чотирьох видатних митців.

4. І. Карпенко-Карий написав:

а) 18 п’єс і один роман;

б) 18 п’єс;

в) збірку віршів, 18 п’єс і кілька оповідань.

5. Найвідоміші твори І. Карпенка-Карого, які й донині не сходять із театральних сцен:

а) “Сто тисяч”, “Хазяїн”, “Суєта”;

б)  “Батькова казка”, “Понад Дніпром”, “Чумаки”;

в) “Паливода XVIII століття”, “Гандзя”, “Розумний і дурень”.

6. За національністю Невідомий:

а) українець;

б) таджик;

в) єврей.

7. Скільки десятин землі мав Калитка:

а) п’ятдесят ;

б) двісті;

в) сто.

8. Чим помічав Калитка фальшиві гроші?

а) помічав олівцем ;

б) складав їх в окрему скриньку;

в) надривав край.

9. За що Герасим дорікав Климу зранку? Бо той:

а) проспав ;

б) не нагодував увечері худобу;

в) вже зранку їсть хліб, який взяв без дозволу.

10. Замість фальшивих грошей Герасим із Савкою отримали від Невідомого:

а) газети ;

б) якийсь непотріб;

в) чистий папір.

11. Яку думку висловив Савка, коли трапився обман із грошима?

а) “Що з воза впало, то пропало” ;

б) “Купив би й село, та грошей голо”;

в) “На хороший товар багато покупців”.

12. Завдяки кому Герасим Никодимович залишився живим?

а) Романові;

б) Бонавентурі;

в) Жолудю.

Кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал

5. Відповідь на  проблемні  питання
6. Технологія   «ПРЕС»
7. «Незакінчене  речення»
8. Складання питань  до  гри «Чи   уважний  ти  читач?»
9. Складання реклами, кросворда, сенканів  до  образів   твору, написання  листа  автору  чи  головному  герою  твору  (на   вибір)
10. Що запишемо   у  Книгу  життя?

 

Д/З

Група А – скласти   твір – перевтілення «Я – Герасим   Калитка»  або   написати  лист  автору  трагікомедії (на  вибір)

Група Б – скласти  тести  по   змісту  прочитаного, підібрати  цитати   до  образів  твору

Кольоорограма   образу  життя  головного  героя

Анкета – самооцінка

«Я – співавтор»