Мовні   жарти

1. Що має болото, озеро, море, а не має річка? (Звука [о]).
2. Що знаходиться всередині школи? (Звук [о]).
3. Чим закінчується зима і весна? (Звуком [а]).
4. Який молочний продукт можна перетворити на злакову рослину, прочитавши його справа наліво? (Сир – рис).
5. Що стоїть між підлогою і стелею? (Звук[ і]).
6. Що мають дуб, бук, бузок, груша, яблуня, а не мають вишня, слива, клен, ясен? (Звука [у]).
7. Чим закінчується вечір і ніч? (Приголосними).
8. Що треба зробити, щоб майка полетіла? (Звук [м] змінити на звук [ч]).
9. Який числівник наказує? (три)
10. Якою косою не можна косити? (Дівочою)
11. Яке поле не виореш? (в зошиті)
12. З якого полотна не можна пошити сорочку? ( з металевого)
13. Яке місто літає над головами ? (Орел)
14. Якою частиною мови може бути слово мати (Іменник, дієслово)
15. На які антоніми націлена стрілка компаса ? (Північ-південь)
16. З якого крана не набереш води ? (З підйомного)
17. Що спільного між неслухняним хлоп’ям і порожнім будинком. (І перший і другий пустують).
18. Яку річку можна зрізати ножем? (Прут).
19. У якому вигуку є сто однакових звуків? (Стоп)
20. За який приголосний звук треба “заховати” інший приголосний, щоб вистрелили кілька разом гармат ? (Залп)
21. Який синонім прислівника “тепер” не змінює свого значення, коли його прочитати справа наліво? (Зараз)
22. Що знаходиться в середині школи? (О)
23. Що стоїть між підлогою і стелею? (Літера І)
24. Чим закінчується зима і весна? (Літерою А)
25. Як написати слово “робота” чотирма ,п’ятьма літерами? (труд,праця)
26. Які два займенники, написані поруч, псують дороги? (Ями)

Скажи  одним  словом

1. Слова пісні, які повторюються після кожного куплету. (Приспів.)
2. Сота частина метра. (Сантиметр.)
3. Особа, яка очолює школу. (Директор.)
4. Винагорода, яку вручають конкурсантові. (Приз.)
5. Завіса з тканини на дверях. (Портьєра.)
6. Певний режим харчування. (Дієта.)
7. Той, хто любить свою Батьківщину. (Патріот.)
8. Льодова гора, що плаває в морі. (Айсберг.)
9. Масове інфекційне захворювання. (Епідемія)
10. Розмальоване яйце. (Писанка)
11. Символ українців, що оберігає. (Оберіг).
12. Частина будинку, ідеальна для картоплі і революціонерів. (Підпідлога.)
13. Дівчинкова донька. (Лялька)
14. Немає поганої погоди. (Природа.)
15. Зелена, від якої мухи дохнуть. (Тоска.)
16. Піджак до підгузку. (Распашонка.)
17. Епіцентр бублика. (Дірка.)
18. Частина тіла, яку пропонують в комплекті з серцем. (Рука.)
19. Канцелярська гострячка. (Кнопка.)
20. Установа, куди приймають неграмотних. (Школа.)
21. Домашній ілюмінатор. (Вікно.)
22. Частина обличчя, яку іноді вішають. (Ніс.)
23. Гумова годувальниця. (Соска.)
24. Привід публічно пообніматься зі своїм або чужим кавалером. (Танець.)
25. Фотозйомка, при якій на знімку тільки ребра стирчать. (Флюорографія.)
26. Одиниця виміру ковбаси. (Палка.)
27. Гуртожиток для коней. (Конюшня.)
28. Коров’ячий салат. (Силос.)
29. Мавпячі гойдалки. (Ліани.)
30. Спальня для курочки Ряби. (Сідало.)
31. Будинок для дров. (Сарай.)
32. Чому Соломон був наймудрішою людиною на землі? (Тому що у нього було багато дружин і він з усіма радився.)
33. Чому у мавпи ніздрі великі? (Тому що пальці товсті.)
34. Весь покритий зеленню, абсолютно весь … (Новий росіянин.)
35. Взимку і влітку одним кольором. (Крокодил.)
36. Середнє арифметичне між велосипедом і мотоциклом? (Мопед.)
37. Висить груша — не можна з’їсти. Чому? (Боксери можуть побити.)
38. Чим їх більше, тим вага менша. Що це? (Дірки.)
39. Що таке: 90/60/90? (Так змінюється швидкість руху поруч з даішником.)
40. Яке слово завжди звучить невірно? (Слово «невірно».)
41. Держава з самим зоряним прапором. (США.)
42. Найбільш цивілізована упаковка. (Алюмінієва банка.)
43. Його девіз: «Давати найкраще». (Кава «Tchibo».)
44. Найперша цукерка, яка побувала в космосі. («Чупа-Чупс».)
45. Найважливіший продукт харчування людини. (Рис.)
46. Тварини — найзатятіші алкоголіки. (Слони.)
47. Найпопулярніший вид спорту. (Футбол.)
48. Найпопулярніший напій. («Кока-кола».)
49. Найпопулярніше свято на планеті. (Новий рік.)
50. Найсмачніша захист від карієсу. («Орбіт».)
51. Сама густонаселена країна. (Китай.)
52. Мультфільм називається «Подарунок для самого …» (Слабого.)
53. Найбільша розкуповувана книга в світі. (Біблія.)
54. Найдавніша іграшка. (Брязкальце.)
55. У цій країні найвища тривалість життя. (Японія.)
56. Найдавніший вид спорту. (Гімнастика.)
57. Найперше приручена тварина. (Собака.)
58. Найбільша тварина на планеті (Синій кит)
59. Зображення внутрішнього вигляду  приміщення (Інтер`єр)
60. Найдавніші спортивні «іграшки». (Шашки та шахи.)
61. Самий низькооплачувана людина на підприємстві. (Начальник.)
62. Сезон купання «моржів». (Літо.)
63. Підливаючи його, гасять вогонь. (Масло.)
64. З самого ранку годинами крутиться біля жінки. (Зеркало.)
65. Місце у вагоні, куди пасажирів не пускають провідники. (Купе.)
66. Захворювання, для лікування якого радять їсти морозиво. (Ангіна.)
67. Делікатес, який намазують на чорну ікру. (Хліб.)
68. Бабка, яка забирає новорічні подарунки. (Дід Мороз.)
69. Птах високого польоту, який в разі небезпеки виймає голову з піску. (Страус.)
70. Місце, куди  звозять сміття. (Звалище.)
71. За його порушення солдату покладено відпустку. (Статут.)
72. Час відпочинку між змінами. (Урок.)
73. Їм потрапляють у… (Небо.)
74. Там відчувають насолоду з милою (Курінь)
75. Плакав бо впав у воду Танін (М’яч.)

Конкурс   юних   філологів

« Як ми знаємо українську мову»

  Вчитель. Мужай, прекрасна  наша  мово,

Серед  прекрасних  братніх  мов!

Цвіти  над  світом  веселково,

Як  мир,  як  щастя,  як  любов.

М.  Рильський

Наша  мова — одне  із  багатьох  див, створених  народом,  вона  віддзеркалює  душу  народу  його  історію.

Сьогодні  ми  зібралися  сюди,  щоб  провести  конкурс  юних   філологів.

У  нас  є  дві  команди — учні  7–9 класів.  Наше  завдання  визначити  кращу  команду.  Тут  нам   допоможуть  журі.

 

Оголосити   склад  журі.

 

І.  Конкурс. «Як  ми  знаємо  рідну  мову».

1. Державна мова  в  Україні.      Українська.

2.Розділ  мовознавства, у   якому  вивчаються  частини  мови.           Морфолгія

3.Як  називаються  слова для  вираження  впевненості,  невпевненості,  різних  почуттів      т ощо.        Вставні  слова.

4.У якому  стилі  пишуть  заяву?         Офіційно –діловий.

5. Як  називається  слово  з  багатьма  лексичними  значеннями?    Омоніми.

6.Який  займенник  складається  з   однієї  букви?  Я.

7. Яка  остання  буква  алфавіту?   Я.

8. Як  називається  опис  природи?  Пейзаж.

9.Як  називаються  новостворені  слова?  Неологізми.

10.До  якої  частини  мови   належить  слово  «радісно».   Прислівник.

11.Який  звук  є першим  слові «юшка».  Йушка.

12.Скільки  звуків і  складів  у  слові  «дзвін».?     4 звуки,  1 склад.

13.Як  називається  розмова  двох  осіб?  Діалог.

14. Яка  найменша  одиниця  мови?  Звук.

15Як  називається  розмова  однієї  розмови? Монолог.

16Як  називається  вірш,  що  не  має  рими?    Білий.

18.Частина  слова  без  закінчення.   Основа  слова.

19. Чуже  мовлення  передане  дослівно.   Пряма  мова.

20.Закінчити:  «Слово  до  слова —  зложиться…..  »         Мова.

( За  кожну  правильну  відповідь  1 бал)

 

2. Конкурс. «Розгадай  кросворд»

Записати  іменники ,  що  вживаються  лише  в  множині.  (Оцінюється  4 б.)

 

1. Зимовий пересувний  засіб  на  полозах.
2. Отвір у  стіні,  через  який  входять  до   кімнати.
3. Широкий проїзд  або  прохід  в  огорожі,  між  будівлями.
4. Синонім до слова  майно.
5. Перерва в  навчальних  заняттях.
6. Відходи, що створюються  при  розмелюванні  зерна.
7. Приємно емоційне  почуття.
8. Паливо.
9. Обласний центр в  Україні.

3. Конкурс. «Ми творчі  особистості».

За 5  хв.  скласти  вірш  про   рідну  мову.  Конкурс  оцінюється  у  5  балів.

4. Конкурс. «Відгадай загадки».  За  кожну  правильну   відповідь  1бал.

1.Я  така  частина  мови,

Що  належить  до  службових.

Я  буваю  лиш  одним:

Похідним – непохідним.

Задля,  посеред,  із-за,

І  для  мене  це  знаменно,

Що  всі  звуть  мене…    прийменник.

 

2.Всі  на  світі  добре  знають,                         6.  Я  емоцій   стільки  маю.

Що  предмет  я  означаю.                                Почуття  я  виражаю:

—Хто  чи  що,—  ви  запитайте                     Ой,  ай,  о,  ого,  іч,  ух,

І  про  мене  все  дізнайтесь.                          Аж  захоплює  вмить   дух!

Парта,   зайчик,  дошка,  котик…                                          вигук.

Маю  рід,  число,  відмінок

І   чотири  аж   відміни.

Хто  я?  Знайте   достеменно:                         7. Я,  відомо,   дуже   знатний,

Називаюсь  я….                                               Кількість   можу  називати,

іменник.                                         І  порядок  при  лічбі

Підкажу   мерщій   тобі.

3.Я   розрядів   вдосталь   маю                       Чи   який,  чи  котрий,  скільки —

І  предмет  я   означаю,                                   Запитай  мене  лиш   тільки.

Його  ознаку  чи  кількість,                            Щоб  не   буть   багатослівним,

Ви  вчіть  про  мене   тільки.                          Називаюсь  я…

Особовий  я   й  зворотний,                                              числівник.

І  питальний,  і  відносний,

Заперечний  і  вказівний,

Означальним  можу  бути,

Варто   все  це  не  забути.

Частіш   згадуйте  про   мене,                     8. Дуже  я  люблю   всі   дії,

Називаюсь  я….                                             І  що   хочеш,  я  умію.

займенник.                                       Є  у  мене  вид  і  час,

Спосіб  маю   повсякчас.

4.Я  веселий  і  звабливий,                           Лиш  учіть  мене  сумлінно,

Гарний,   милий  і  красивий,                      Озвусь  я  неодмінно.

Несказаний,  незрівнянний;                        Вмію   діяти   чудово,

Маю  ступінь  порівняння.                          Отже,  звусь  я….

Я  відносний  чи  присвійний,                                           дієслово.

А  чи  якісний  незмінно.

Відповім  я   залюбки

На  питаннячко   який?

Маю  ознаку  предмета,

Називаюсь…

прикметник.

 

5.Я   важливий,  що  й  сказати,

Можу  вміло   пов’язати

Однорідні  члени   чинно

Й  складних  речень  теж  частини.

А,  але, і —я  сурядний,

Що,  немов,  як,  щоб — підрядний.

Скрізь  впишусь  я   досить  влучно,

Називаюсь  я….

сполучник.

9.Стоїть  верба  серед  села,  розпустила  гілля  в  кожне  подвір’я.    Дорога

10.Прилетіли  гості   сіли  на  помості,   без  сокири,  без  лопати  поробили   собі   хати.      Птахи.

11.Воно   належить   мені,  але   інші   вживають   його   частіше   за  мене.  Ім’я

12.Не   людина,  не  море,  а  хвилюється.   Нива.

13.Хата  мого  батька,  але  я  йому  не  син.       Дочка.

14Який   вузол  не  можна   розв’язати?     Залізний.

15.Яким   ключем  не  можна   відімкнути?    Журавлиним.

16.Яке   місто   в  Україні   має  гладеньку   назву?      Рівне.

17.Якої  риби   в   річках    найбільше?      Мокрої.

18. Скільки їх   було:   мати,  дочка,   брат,  сестра,   дядько,   племінниця?     Троє.
19. Скільки їх   було:   баба,  дві  матері,   дві   дочки  й  онука?    Троє.

20.Тисяча  тисяч   бондарів   роблять   хати   без  дворів.    Мурашки.

Конкурс читців   віршів  про  рідну   мову   серед  глядачів.

5. Конкурс. «Поясніть фразеологізми».

1. Набивати голову ———  запам ятовувати  непотрібну   інформацію.
2. Набратися гріха —————- робити те,  що   заборонено.
3. набивати оскому —————-пересичуватися чим- небудь.
4. Меткий на око —————-такий,  що  все  помічає.
5. У свинячий голос —————–дуже  пізно,  несвоєчасно.
6. Одним вухом ——————–неуважно.
7. Вдарити по руках —————  доходити   згоди.
8. Під гарячу руку —————-у  момент   збудження.
9. за тридев ять земель —————–далеко.
10. Хоч віником   мети —————– порожньо.

 

Антоніми   та  синоніми  української мови

Антоніми

 Білий – чорний, світлий – темний, літо – зима, осінь – весна, добро – зло, прямо – криво, сухий – мокрий, холодний – теплий, щастя – горе, сміх – плач, падати – вставати, гарний – поганий, ламати – ладнати, сила – слабість, свіжий – черствий, верх – низ, малий – великий, війна – мир, радіти – сумувати, радість – сум, успіх – невдача, правда – брехня, мороз – спека, твердий – м’який, свіжий – тухлий, ворог – друг, тихий – голосний, молодий – старий, яма – гора, наліво – направо, зліва – справа, мало – багато, солодкий – гіркий, солоний – прісний, міцний – кволий, здоровий – хворий, здоров’я  – хвороба, хитрий – щирий, вчений – неук, працьовитий – ледачий, старанний – недбалий, перемога – поразка, передовий – відсталий, сміливий – боягуз, скромний – нахабний, швидко – повільно, дорогий – дешевий, південь – північ, схід – захід, імпортний – експортний, щедрий – скупий, щедрість – скупість, шумний – тихий, жартома – всерйоз, широко – вузько, пошепки – вголос, хоробрий – боягуз, день – ніч, ранок – вечір, рано – пізно, згоджуватись – відмовлятись, розбудити – приспати, спрощувати – ускладнювати, розумний – дурний, посміхнутися – насупитися, помирати – відроджуватися, продовжити – вкоротити, збільшити – зменшити, повага – презирство, трагічний – комічний, товстий – худий, товстий – тонкий, талановитий – бездарний, ситий – голодний, щастя – горе, симпатія – антипатія,, свій – чужий, свобода – неволя, свобода – рабство, рум’яний – блідий, фантастичний – реальний, розлука – зустріч, радість – печаль, минулий – майбутній, противник – союзник, знайти – загубити, допомагати – заважати, купувати – продавати, перемога – поразка, плюс – мінус, передній – задній, перший – останній, гострий – тупий, нужденний – розкішний. Справжній – фальшивий.

 

 Синоніми

Бігати. Гасати, ганяти, летіти.

Літак. Аероплан, лайнер.

Бавитися, гратися, розважатися, забавлятися.

Різнобарвний, багатобарвний, різнокольоровий, багатоколірний.

Гичка,бадилля.

Хуртовина, віхола, метелиця, заметіль, хуга.

Ломака, дрюк, дубина, дрючок.

Відблиск, відсвіт, заграва.

Простигати, прочахати, охолоджуватись, холонути.

Вартовий, сторож, караульний, охоронець.

Учитель, педагог, викладач.

Учень, школяр.

Будинок, дім.

Замурзаний, брудний, заяложений, засмальцьований.

Робітник, працівник, трудівник.

Хоробрий, сміливий, безстрашний, відважний.

Гриміти, гуркотіти, рокотати.

Криниця, колодязь.

Курява,пил,  порох.

Тремтіти, дрижати, труситися.

Тривога, неспокій, переполох.

Дивовижний, диковинний, чудернацький, дивоглядний.

Важно, пильно, зосереджено.

Раптово, несподівано, зненацька.

Шлях, путь, дорога.

Сирий, вогкий, вологий, мокрий.

Блакитний, голубий, синій.

Жовтогарячий, оранжевий, помаранчевий.

Приневолювати, силувати, примушувати.

Відомий, знаний, популярний.

Озирати, оглядати, обдивлятися.

Правда, істина.

Прегарний, прекрасний, чудовий.

Хитрий, підступний, лукавий.

Сміх, регіт.

Смачний, смаковитий. добрий, лакомий.

Ввічливий, привітний. Приязний. Обхідливий, люб’язний, чемний, делікатний.

Спека, жара, духота, спекота.

Старанний, ретельний, пильний, дбайливий.

Уважний, пильний, зосереджений.

 

 

Конкурс «Редактор»

1. Не сиди на полу (підлозі)
2. Самий кращий малюнок (найкращий)
3. Хрустальний світильник ( кришталевий)
4. Я не получаю газет (я не отримую)
5. Земельний участок (земельна ділянка)
6. Грошовий перевод (грошовий переказ)
7. Тут нема печаті (тут немає печатки)
8. Дошка об’яв (дошка оголошень)
9. Приймати участь (брати участь)

10.Підписка на газети й журнали (передплата)

 

Пишемо і говоримо ПРАВИЛЬНО

НЕПРАВИЛЬНО                             ПРАВИЛЬНО

Автобус по замовленню         автобус на замовлення
Буханка хліба                                                  буханець хліба
Вартує поваги                                                 вартий поваги
Вантажні перевозки                вантажні перевезення
Вдень з вогнем не знайдеш    вдень зі свічкою не знайдеш

В деякій мірі                           деякою мірою
Вести переписку                      листуватися
Взяти себе в руки                    опанувати себе
Вибраний на посаду               обраний на посаду
Вийшов зі строю                     вийшов з ладу
Вийти з себе                            втратити витримку
Вислати за адресою                надіслати на адресу
Відіграє важливе значення     відіграє важливу роль
Відмітити                                 зазначити
Відношення до людей                                     ставлення до людей
Відносно небагато                  порівняно небагато
Відноситися до роботи           ставитися до роботи
Відстань від неї!                      відчепись…
Віруюча людина                     побожна (богомільна) людина
Вірна думка                            слушна думка
Вірна смерть                           неминуча смерть
В кінці кінців                           врешті-решт, зрештою
Включитися в роботу                                     взятися до роботи
Внести вклад                           зробити внесок
В одній сорочці                      в самій сорочці
Володіти мовою                      знати мову
Володіти якостями лідера      мати риси лідера
Вражаюча звістка                   приголомшлива звістка
Мені все рівно                                                 мені байдуже
У повній мірі                           повною мірою
Як виключення                        як виняток

В дев’ять годин                       о дев’ятій годині
В силу обставин                      через обставини, з огляду на обставини
В свою чергу                           своєю чергою, і собі…
Вступати в силу (дію)                                     набувати чинності
Всього доброго                      на все добре
В один і той же час                 одночасно, водночас
В ході обговорення                під час обговорення
В цілому                                  загалом
Вчинити злочин                      скоїти злочин
В (у) чому справа?                 про що йдеться? у чому річ?
Гірше всього                           найгірше, якнайгірше
Гірше нікуди                           гірше не може бути, гірше не можна
Говорити невпопад                 говорити невлад
Головуючий на зборах           голова зборів
Гостинниця                              готель
Гостра необхідність                крайня потреба
Губити час                               гаяти, марнувати час
Давати клятву                                                  присягати

Давати любі консультації       давати різні консультації, консультувати з різних питань
Далеко краще                                                  значно краще
Даний випадок                        цей випадок
Даром тратити сили               даремно витрачати сили
Дати прикурити (прикурки)   дати (всипати) перцю, намилити шию
Два червоних яблука              два червоні яблука
Два визначних дня                  два визначні дні
Двомісний номер                    номер на двох
Декілька років тому назад     кілька років тому
Дивитися в оба                        дивитися пильно, бути насторожі
Дивитися зі своєї дзвіниці      міряти на свою мірку
Дивлячись на обставини         зважаючи на обставини

Без винятку                             без виключення

Біль (гострий)                                                  біль (гостра)

Будь-який                                любий

Відповідач у справі                відповідач по справі

Двотисячний                           двохтисячний

Зазнати (поразки)                   потерпіти (поразку)

Знайомити (когось із кимось)                         представляти

Належати (до чогось)                                      відноситись

Належність (до, напр., партії)                        приналежність

Напис                                       надпис

Навчальний (рік)                    учбовий

Навчатись (математики)         навчатись (математиці)

Оскільки, тому що…              так як…

Перебіг (хвороби)                   протікання

Представляти                          (до нагороди)

Правильна (відповідь)                                    вірна (відповідь)

Прибори (столові)                  прилади

Пригнічений (настрій)            подавлений

Прикидатися,                          удавати представляти (щось із себе)

Природний                              природній

Проводове (радіо)                  провідникове

Розгортати (подарунок)         розвертати

Розгортати (книжку)               відкривати (обмеж.)

Рибалка (людина)                   рибалка (процес)

Рибальство,                             рибалкування (процес)

Спідня (білизна)                      нижня

 

добра по натурі                                                        доброї вдачі (людина)

у деякій мірі                                                               деякою мірою

доказувати                                                                 доводити теорему

добитися результату                                                 домогтися результату

доклад                                                                        доповідь

друга сторона медалі                                                другий, зворотний бік медалі

враховуючи (сказане)                                               зважаючи на, з огляду на

(сказане)

 

Конкурс «Запитання – відповідь»

1. Частина будинку, ідеальна для картоплі і революціонерів. (Підпідлога.)
2. Дівчинкова донька. (Лялька)
3. Не має поганої погоди. (Природа.)
4. Зелена, від якої мухи дохнуть. (Тоска.)
5. Піджак до підгузку. (Распашонка.)
6. Епіцентр бублика. (Дірка.)
7. Частина тіла, яку пропонують в комплекті з серцем. (Рука.)
8. Канцелярська гострячка. (Кнопка.)
9. Установа, куди приймають неграмотних. (Школа.)
10. Домашній ілюмінатор. (Вікно.)
11. Частина обличчя, яку іноді вішають. (Ніс.)
12. Гумова годувальниця. (Соска.)
13. Привід публічно пообніматься зі своїм або чужим кавалером. (Танець.)
14. Фотозйомка, при якій на знімку тільки ребра стирчать. (Флюорографія.)
15. Одиниця виміру ковбаси. (Палка.)
16. Гуртожиток для коней. (Конюшня.)
17. Коров’ячий салат. (Силос.)
18. Мавпячі гойдалки. (Ліани.)
19. Спальня для курочки Ряби. (Сідало.)
20. Будинок для дров. (Сарай.)
21. Чому Соломон був наймудрішою людиною на землі? (Тому що у нього було багато дружин і він з усіма радився.)
22. Чому у мавпи ніздрі великі? (Тому що пальці товсті.)
23. Весь покритий зеленню, абсолютно весь … (Новий росіянин.)
24. Кругом вода, а посередині закон. Що це таке? (Прокурор купається.)
25. Хто є засновником суднобудівництва? (Ной.)
26. Перша в світі хірургічна операція з анестезією? (Коли Бог приспав Адама і зробив з його ребра Єву.)
27. Хто був першим рекламним агентом в світі? (Диявол, коли пропонував Єві яблуко.)
28. Восени живить, взимку зігріває, навесні веселить, влітку холодить. (Горілка.)
29. Взимку і влітку одним кольором. (Крокодил.)
30. Середнє арифметичне між велосипедом і мотоциклом? (Мопед.)
31. Висить груша — не можна з’їсти. Чому? (Боксери можуть побити.)
32. Чим їх більше, тим вага менша. Що це? (Дірки.)
33. Що таке: 90/60/90? (Так змінюється швидкість руху поруч з даішником.)
34. Яке слово завжди звучить невірно? (Слово «невірно».)
35. Частина мови, до якої належить слово «самий». (Займенник.)
36. Держава з самим зоряним прапором. (США.)
37. Якщо вірити телерекламі, в одязі цієї фірми дівчина стає «найкрасивішої». («Глорія Джинс».)
38. Він говорить про себе: «Я найкращий у світі фахівець з пустощів». (Карлсон.)
39. Найбільш цивілізована упаковка. (Алюмінієва банка.)
40. Його девіз: «Давати найкраще». (Кава «Tchibo».)
41. Найперша цукерка, яка побувала в космосі. («Чупа-Чупс».)
42. Найважливіший продукт харчування людини. (Рис.)
43. Тварини — найзатятіші алкоголіки. (Слони.)
44. Найпопулярніший вид спорту. (Футбол.)
45. Найпопулярніший напій. («Кока-кола».)
46. Найпопулярніше свято на планеті. (Новий рік.)
47. Найсмачніша захист від карієсу. («Орбіт».)
48. Сама густонаселена країна. (Китай.)
49. Мультфільм називається «Подарунок для самого …» (Слабого.)
50. Найбільша розкуповувана книга в світі. (Біблія.)
51. Найдавніша іграшка. (Брязкальце.)
52. У цій країні найвища тривалість життя. (Японія.)
53. Найдавніший вид спорту. (Гімнастика.)
54. Найперше приручена тварина. (Собака.)
55. Найбільше тварина на планеті. (Синій кит.)
56. Найдавніші спортивні «іграшки». (Шашки та шахи.)

Щоб правильно відповісти на питання вікторини, необхідно назвати слово, протилежне за змістом тому, яке є очевидним, або знайти підступ у самому питанні.

1. Самий низькооплачувана людина на підприємстві. (Начальник.)
2. Сезон купання «моржів». (Літо.)
3. Нащадок тварини, лаявшего на моську. (Мамонт.)
4. Підливаючи його, гасять вогонь. (Масло.)
5. З ранку годинами крутиться біля жінки. (Зеркало.)
6. Місце у вагоні, куди пасажирів не пускають провідники. (Купе.)
7. Захворювання, для лікування якого радять їсти морозиво. (Ангіна.)
8. Делікатес, який намазують на чорну ікру. (Хліб.)
9. Бабка, яка забирає новорічні подарунки. (Дід Мороз.)
10. Птах високого польоту, яка в разі небезпеки виймає голову з піску. (Страус.)
11. Член товариства тверезості, прихильник сухого закону. (Алкоголік.)
12. Місце, звідки в місто звозять сміття. (Звалище.)
13. За його порушення солдату покладено відпустку. (Статут.)
14. Час відпочинку між змінами. (Урок.)
15. Їм потрапляють в палець. (Небо.)
16. Там відчувають насолоду з милою в курені. (Пекло.)
17. Плакав бо впав у воду Тані. (М’яч.)
18. Його крапля оживляє коня. (Нікотин.)

Фразеологізми

Завдання: пояснити фразеологізми, замінивши їх одним словом. За кожну правильну відповідь 1 бал.

1. Водити за носа. (Обманювати).
2. Накивати п’ятами. (Втікати).
3. Зробити з мухи слона. (Перебільшувати).
4. Ворон лічити. (Байдикувати).
5. Як води в рот набрати. (Мовчати).
6. Зарубати на носі. (Запам’ятати).
7. Бити байдики. (Ледарювати).
8. Брати ноги на плечі.(Втікати).
9. На голках сидіти. (Хвилюватися).
10. Збитися з пантелику. (Заплутатися).
11. Бачить наскрізь – добре знати, уміти розпізнавати чиїсь думки, наміри, бажання.
12. Бити себе в груди – переконувати у чомусь, гаряче запевняти.
13. Взяти себе в руки – стати зібраним, цілеспрямованим, рішучим.
14. Ведмідь на вухо наступив – відсутність музичного слуху.
15. Вкласти душу – здійснити що – не будь з великою любов’ю.
16. Втерти носа – довести свою перевагу над будь – ким.
17. Гострий на язик – про людей, здатних дотепно і влучно говорити.
18. Грати першу скрипку – бути головним у якій – не будь грі.
19. Гризти граніт наук – наполегливо оволодівати знаннями.
20. Давати волю язику – дозволяти собі говорити зайве.
21. Друге дихання – новий прилив сил.
22. Ждати у моря погоди – даремно на щось розраховувати, сподіватися.
23. Жити чужим розумом – дотримуватись чужих поглядів, і правил.
24. Заварити кашу – затіяти щось дуже складне з неприємними наслідками.
25. Знайти спільну мову – порозумітися з ким – не будь.
26. Іти в ногу – погоджувати з ким – не будь свої дії, погляди.
27. Їсти очима – невідривно, пильно дивитись на когось.
28. Йти на дно – зазнавати невдачі. Поразки в чому не будь.
29. Казка про білого бичка – щось вигадане, недійсне.
30. Крутити носом – вносити розлад, неспокій.
31. Купити кота в мішку –придбати що – не будь, не бачачи і не зазнаючи його якостей.
32. Кури засміють – опинитися в незручному, смішному становищі.
33. Ловив гав – був неуважним.
34. Ложка дьогтю – те, що псує якусь справу.
35. Майстер на всі справи – людина, яка вміє все робити.
36. Мати довгий язик – любити поговорити.
37. Мати куцу пам’ять – швидко забувати.
38. Мотати на вус – придивлятись, прислухатись до чого – небудь.
39. Наламати дров – наробити чогось безглуздого, необдуманого.
40. Намилити шию – покарати когось за якусь провину.
41. Обвести навколо пальця – спритно обдурити.
42. Оббивати пороги – постійно ходити, набридати.
43. Перегинати палицю – упадати в надмірні крайнощі.
44. Пійматися на гачок – занадто довірливо до чогось поставитись.
45. Поминати як звали – при того, хто безслідно зник.
46. Попасти пальцем в небо – сказати чи зробити що – небудь невлад.
47. Переливати з пустого в порожнє – повторювати те саме, вести пусті непотрібні розмови.
48. Розвісити вуха – з цікавістю уважно слухати когось.
49. Сім п’ятниць на тиждень – про тих, хто легко міняє своє рішення.

 

Цікаві  питання  з  мови

1. Назва ноти і приголосний носовий звук складають назву ріки, де теж жили козаки. ( до + “н” – Дон)
2. Відшукайте іменник, що означає геометричну фігуру. Якщо прочитати його з кінця, одержите назву рослини, від яких утворена назва частини західноукраїнських земель. (куб – бук).
3. В іменнику, що означає назву пори року, потрібно змінити один голосний звук, щоб вийшла назва відомої гри. ( літо – лото)
4. Перше – префікс, друге – літній будинок, а ціле те, що часом важко розв’язати. І слово це – іменник І відміни мішаної групи. (Задача)
5. В іменнику І відміни, що означає вид печеного хліба , букву “у” замініть на “і” й одержите іменник, що означає назву лісової тварини. А слово це – іменник І відміни твердої групи. (Булка – білка).
6. Який молочний продукт можна перетворити на злак, прочитавши перше слово справа наліво? (Сир-Рис)
7. Від яких букв (двох) стає жарко, гаряче? (Пече).
8. В іменнику твердої групи І відміни, що означає назву дерева, переставте так склади, щоб одержати прилад, який потрібен кожному шоферу і велосипедисту (сосна – насос).
9. Що належить тільки тобі, але вживається частіше іншими, ніж тобою. І слово це –іменник ІУ відміни (ім’я)
10. Назва якої річки, а це іменник ІІІ відміни складається з префікса та кількісного числівника? (Прип’ять).
11. Слова, що різняться одним звуком – глухим і дзвінким. Перше означає сильний дощ, друге –фруктове дерево.(Злива – слива)
12. Заміною однобуквеного суфікса переведіть дієслова з однієї дієвідміни в іншу. (білити – біліти, синити- синіти).
13. В іменнику твердої групи ІІ відміни замінити суфікс –ок на – к- , додати потрібне закінчення і замість назви речовини одержите назву лісового звірка, що живе на деревах (білок – білка).
14. В іменника твердої групи І відміни, що означає назву птаха, заберіть “а” і одержите кількісний числівник (сорока – сорок).
15. В іменнику твердої групи І відміни, що означає назву птаха, пом’якшіть один із звуків і матимете збірну назву дрібних камінців ( галка – галька).
16. До іменника чоловічого роду, що означає назву установи, додайте закінчення “а”, то одержите іменник жіночого роду, який означає назву посудини (банк – банка)
17. Замініть кінцевий м’який звук “л” на твердий і з іменника ІІІ відміни, що вживається як приправа до страв, матимете іменник середнього роду родового відмінка множини, що означає назву населеного пункту ( сіль – сіл).
18. Префікс із слова проїзд, корінь із слова лісник., суфікс із слова каток. (Пролісок).
19. Префікс і корінь із слова проводир, суфікс і закінчення із слова коробка. (Проводка).
20. Префікс із слова побудова, корінь із слова купити, суфікс і закінчення із слова печатка. (Покупка).
21. Префікс із слова відпустка, корінь із слова загадка, суфікс і закінчення із слова виставка. (Відгадка).
22. Префікс із слова прибув, корінь із слова кордони, суфікс із слова керівник.(прикордонник).

 

 

Брейн-ринг

« Повторення вивченого про іменник»  

Мета:             повторити, узагальнити і систематизувати знання учнів про

іменник,  його граматичні ознаки;  знаходити й виправляти в

чужому й своєму тексті помилки; розвивати логічне та

мовленнєве мислення учнів; виховувати учнів на героїчних

традиціях українського народу.

Тип уроку:    змагання «Брейн-ринг» ( навчальна – гра )

Обладнання: змінні плакати, що характеризують види робіт протягом уроку;

словники: тлумачні, фразеологічні, орфографічні; зошити,

сигнальні картки.

«Іменник! Він узяв собі на плечі

                                                                              Велике діло – визначати речі».

Д. Білоус

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Оголошення теми і мети уроку.

Вступне слово вчителя

Нас оточує безмежний світ предметів. Людина пізнає ці предмети і, звичайно, їх називає. Таким чином наша мова наповнюється іменниками. Випередити іменник у кількості слів неспроможна жодна частина мови. У найбільшому 11-томному «Словнику української мови» нараховується близько 135000 слів. Іменників у словнику майже половина.

Тому наш сьогоднішній Брейн-ринг за темою «Іменник» буде доречним і актуальним. Отож, з’ясовуємо лексичне значення слів:

«брейн» – блискуча думка, ідея:

«ринг» – майданчик для змагання, арена.

– Ареною для вас стануть класна дошка і ваші зошити.

– Отож, перший конкурс «Розминка». Держава і її символи. Назвати одним словом, визначити рід.

Команда «Мова»

1. Країна, а також місцевість, де людина народилася, рідний край.

( Батьківщина )

2. Урочиста пісня, що є символом державної єдності.

( Гімн )

3. Державний орган України, що здійснює охорону громадського порядку.

       ( Міліція)

4. Незалежна суверенна держава в центрі Європи.

      ( Україна )

5. Синонім до слова кордон.

     ( Межа, рубіж)

6. Символ гетьманської влади.

( Булава )

 

Команда «Слово»

1.Символічний знак держави, зображуваний на прапорах, монета печатках.

 ( Герб )

2. Територія,що становить єдине ціле з погляду історії, природних умов, населення.

( Країна )

3. Умовне позначення якогось предмета або поняття.

   ( Символ )

4. Межа між державами.

   ( Кордон )

5. У Київській Русі – збройний загін.

   ( Дружина )

6. Рослина символ України.

   ( Барвінок)

Підведення підсумків.

 

Завдання-змагання «Писачок»

За дві хвилини знайти у тексті і виписати іменники.

    У стародавніх слов’ян були різні обряди, різні релігійні свята, що здійснювались у певний час, повторювались у певні дні, на одному й тому ж місці.

  Слов’яни розділили свої свята згідно з трьома видами діяльності світла, що виражалась порами року, які ділились на три частини.

Першим було свято весни, торжество на честь Лада, воскресіння чи повернення сонця, літній  сонцеворот.Це свято починалося дуже рано – тільки-но починав танути сніг, відправлялося богослужіння і приносився в жертву козел.

 

Перевірка роботи підведення підсумків.

 

 

Наступний конкурс «Павутинка»

 

Визначити відміни іменників.

Учні записують завдання у зошити.

 

Команда «Мова»

Школа, матуся, слово, площа, собака, дядько, спів, хліб, край, око, сіль, честь, кров, мати, теля, курча.

 

Команда «Слово»

Суддя, пуща, мова, білка, батько, завод, кущ, сарай, відчай, село, поле, сталь, річ, мати, жовч, сухість.

 

Перевірка виконаного завдання, підведення підсумків.

 

Творче конструювання

Скласти речення із слів. Підкреслити іменники. Зробити морфологічний розбір одного із слів.

Команда «Мова»

Штука, розум, не, наука, а, штука.  ( Штука не наука, а розум – штука)

Команда «Слово»

А, мудрий, ніхто, не, навчився, вродився. ( Мудрий ніхто не вродився, а – навчився)

Підведення підсумків

 

Весела перерва.

Вчитель зачитує усмішки, учні визначають граматичні значення іменників. Визначають помилки

• Петрику, провідміняй іменник «трактор».
• Трактор, тракториця, трактореня.

 

– Галинко, якого роду «парта»?

– Якщо Миколки – чоловічого, якщо моя – жіночого.

 

• Івасю, слово «штани» однина чи множина?
• Якщо дивитися зверху – однина, а знизу – множина.

 

Гра «Темна конячка».Учні перевіряють чи правильно написані прізвища, імена та по батькові вчителів у щоденниках їхніх однокласників.

( Взаємоперевірка ). + 1 бал за грамотність.

 

Конкурс капітанів «Скажи без затримки» ( слова-антоніми) 0,25 бала

Команда «Мова»                                            Команда «Слово»

Рідня – вороги                                                Друг – ворог

Батьківщина – чужина                                  Захід – схід

Життя – смерть                                              Верх – низ

Дощ – сонце                                                   Небо – земля

Знання – неуцтво                                           Здоров’я – хвороба

Тепло – холод                                                Сміх – сум

Шум – спокій                                                 Мир – війна

Добро – зло                                                    День – ніч

Підведення підсумків

«Обернені слова» Прочитати слова , вказати,які з них істоти, а які – неістоти.

Рис, кіт, мир, козуб, Алла, Пилип, око, корок, піп, біб.

Підведення підсумків

 

Завдання-змагання «Хто більше».

За 3 хвилини записати якомога більше іменників, які мають форму лише множини.

Підведення підсумків

Рольова гра «Я – оратор»

Скласти твір-мініатюру «В Країні Пестливих Слів»

ІІІ. Узагальнююча бесіда

ІV. Підведення підсумків уроку.

1. V. Оцінювання.

 

Вікторина  «Подорож океаном рідної мови»

Мета заходу:     повторити і закріпити знання учнів з лексикології, фразеології, морфології, синтаксису; вдосконалювати навички учнів, формувати усне і писемне мовлення школярів, збагачувати їхній словниковий запас;

розвивати  розумові та мовленнєві здібності дітей, їхнє мислення, пам’ять, увагу, спостережливість, кмітливість;

виховувати культуру мовлення учнів, любов до української мови, до рідного краю, повагу до народної мудрості, почуття колективізму, згуртованості, відповідальності за спільну справу. 

Форма проведення: вікторина.

Обладнання: картки, дидактичні матеріали.

Науково-популярна і методична література:

• Федоренко В. Л. Енциклопедія інтелектуальних ігор на уроках української мови. – Х.: Вид. група «Основа», 2008.—424 с.
• Макаренко О. В. Фразеологія. Лінгвістичні ігри, творчі завдання //

Вивчаємо українську мову та літературу.—2006.—№19—21.

ХІД ЗАХОДУ

І. Вступна частина.

(Звучить запис пісні «Рідна мова»).

Добрий день, дорогі друзі.

Я рада вітати вас на вікторині, що присвячена Дню рідної мови.

Однією із найчисленніших мов слов’янського походження є українська мова, мова України, українського народу, наша рідна мова!

О слово рідне!

Пращура молитво,

Громи Перуна, Велеса поля,

Софія Київська — творіння Ярослава —

Слов’яномовна, праведна земля!

O слово рідне!

Подарунок мами,

I пісня ніжна, і розрада нам.

Я всім на світі з вами поділюся,

Та слова рідного нікому не віддам.

Отже, пропонуємо сформувати дві команди.

Є пропозиція обрати журі.

ІІ. Основна частина.

Команди готові? Почнемо перший конкурс — «Розминка».

1. Розминка (Додаток № 1)

З букв одного слова складіть і запишіть інші слова.

І команда:  ЛИСТОНОША

ІІ команда:  КАЛЕНДАР

2. Продовжіть фразеологізм

Слово — не горобець, вилетить — не спіймаєш.

Більше слухай, а менше говори.

Умій сказати, умій і змовчати.

Шабля ранить тіло, а слово — душу.

Хто людей питає, ….

Учення – світло, а …

Хто рано встає, …

Слово до слова – …

3. Бліц
4. Скільки букв в українському алфавіті? (33)
5. Скільки голосних в українській мові? (6)
6. Який знак в українській мові не є розділовим? (Дефіс, апостроф)
7. Назвіть останній відмінок української мови. (Клична форма)
8. Поставте займенник «себе» в Н.в. (Немає Н.в.)
9. Яка частина мови не належить ні до самостійних, ні до службових частин? (Вигук)
10. Скільки звуків у слові «кущ»?(4)
11. Яка буква в українській мові не має відповідного звуку? (Ь)
12. Рід іменника «сирота».(Спільний)
13. Слово, що вживається лише в певній місцевості. (Діалектизм)
14. Вигадане ім’я, під яким автор друкує свій твір. (Псевдонім)
15. Віршований твір, який призначений для співу.(Пісня)
16. Головні члени речення. (Підмет і присудок)
17. Другорядний член речення, що відповідає на питання непрямих відмінків. (Додаток)
18. Яка частина мови вказує на предмет, але не називає його? (Займенник)
19. Чуже мовлення, передане дослівно. (Пряма мова)
20. Дослівно наведений уривок з якогось тексту. (Цитата)
21. Поставте у кличний відмінок слово «юнак» (Юначе!)
22. Назвіть знак, що позначає тверду, роздільну вимову на межі приголосного і голосного. (Апостроф)
23. Що вивчає розділ про мову «Морфологія»? (Частини мови)
24. Розділ науки, який вивчає звуки. (Фонетика)
25. Поставте дієслово «вигукувати» у наказовий спосіб. (Вигукуй)
26. Поставте іменник «мати» у З.в. (Матір)
27. Назвіть слова з префіксом прі -. (Прізвисько, прірва, прізвище)
28. Всі види невіршованої мови художніх творів. (Проза)
29. Скільки звуків у слові «ходжу»? (4)
30. Частина слова без закінчення. (Основа слова)
31. «Поєдинок капітанів» (Додаток № 2)

Складіть і запишіть з поданих слів прислів’я про мову.

І команда:  Лине, серця, до, а, не, слово, стріла (Не стріла, а до серця лине)

ІІ команда:  Хліб, а, слово, на ,обід, бережи, на, відповідь (Хліб бережи на обід, а слово – на відповідь)

6. «Скоромовка язика не ламає, а вимови навчає» (Додаток № 3)

Вимовити скоромовку.

І команда:                Босий хлопець сіно косить,

Роса росить ноги босі.

ІІ команда:              Бабин біб розцвів у дощ,

Буде бабі біб у борщ.

7. «Хто швидше?» (Додаток № 4)

Із поданих літер скласти слово.

І команда:    Н, А, Р, У, А, К, Ї, К (Українка)

ІІ команда:  С, О, Л, О, В, Ї, Н, А (Солов’їна)

8. Проставте наголос у словах: (Додаток № 5)

Дрова, вимова, завдання, ім’я, дочка, кілометр.

9. Де потрібно, вставте пропущені літери або знаки (Додаток № 6)

Прої_зний, шіс_надцять, уман_ський, здоров_я, св_ято, жовто_гарячий, кіс_лявий, кін_чик, маркв_яний, жмен_ці, черв_як, тиж_невий, балас_ний, збіж_я, знан_я, сміє_я, таріл_ці, студен_ський, пір_я, моли_я, сіл_ський.

10. Конкурс «Показуха» (Додаток № 7)

Учасник має показати за допомогою жестів зміст даних фразеологізмів. Команда відгадує фразеологізми і пояснює

Водити за носа

Гладити по голівці

Зуб на зуб не попадає

Надувати губи

Ламати голову

Води в рот набрати

Дивитись крізь пальці

Втерти носа

На лобі написано

Гребти гроші лопатою

Лазити рачки

Розкидатися грошима

11. Загадки (Додаток № 8)для першої команди
12. Біле поле, чорне насіння, хто його сіє, той розуміє. (Книга).
13. Чорний Іванчик, дерев’яна сорочка, де носом поведе, замітку кладе. (Олівець).
14. Книжки читаю, а грамоти не знаю. (Окуляри).
15. Два пани наділи одні штани. (Ножиці).
16. Малий коник із чорного озерця воду бере та біле поле поливає. (Перо і чорнило).
17. Що іде, не рухаючись із місця? (Час).

для другої команди

1. Мовчить, а сто дурнів навчить (Книга).
2. Розумний сівач по білому полю бігає (Олівець).
3. Своїх очей не маю, а іншим бачити допомагаю (Окуляри).
4. Лежу — одна нога, іду — вже дві, а на ногах стою, то дві голови (Ножиці).
5. Не вмію читати, а весь вік пишу (Перо і чорнило).
6. Біжить, біжить, не оглядається (Час).
7. Загадки-запитання, загадки-жарти для болільників.
8. Що тепліше одного кожуха? (Два кожухи).
9. На небі одно, на землі нема, у баби двоє, у дівки нема. (Літера „Б”).
10. Коли дурень розумний? (Коли мовчить).
11. Що в хаті щодня цілують? (Чашку).
12. Що це за гість, що сам себе їсть? (Свічка).
13. Жило триста котів і один чоловік. Скільки було там ніг? (Дві).
14. 7. У якому місяці люди найменше хліба їдять? (У лютому).
15. 8. Що в людині найбистріше? (Думка).
16. 9. Що за трава, що й сліпий знає? (Кропива.)
17. 10. На що борошно в млині падає? (На купку).
18. 11. Що посеред землі стоїть? (Літера „М”).
19. 12. Сидять три коти, проти кожного кота сидять два коти, скільки всього котів? (Три).

 

Мовна   вікторина   «Мова – предків надбання»

  МЕТА   : розвивати пізнавальний інтерес учнів, кмітливість, спостережливість, творчі здібності;  виховувати почуття поваги до історичного минулого нашої країни, почуття національної свідомості та нерозривного зв’язку зі своїми предками. 

На дошці вислів:     Слова росли із грунту, мов жита.

Добірним зерном колосилась мова.

Вона як хліб. Вона мені свята

Ліна Костенко

Слово вчителя.

Доброго дня, любі  шанувальники  українського слова!

Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів. Слово дійшло до наших поколінь. І ми, сучасні українці повинні знати його і берегти.

            Сьогодні за звання кращих знавців рідного слова позмагаються дві команди:  «Юні філологи» та команда «Один у полі не воїн».

Оцінювати їх будуть члени журі:

Запрошую для привітання команди учнів 8-11 класів – «Юні філологи» та «Один у полі не воїн».

1 конкурс «Візитка» – знайомство команд

Конкурс «Розминка»

За кожну правильну відповідь 0,5 бала

   Учитель:

                       Запитання для команди «Юні філологи»

             Учитель:                                                Діти:

1. Державна мова України? (українська)
2. Слова з протилежним значенням. (антоніми)
3. Частина мови , що вказує на ознаку предмета.            (прикметник)
4. службові частини мови? (прийменник, сполучник, частка)
5. Знак у кінці питального речення. (знак питання)
6. Флексія – це                   (закінчення)
7. Перша буква у власній назві. (велика)
8. Наука про звуки мови. (фонетика)
9. Синонім до слова відомий.                     (знаменитий)
10. Головні члени речення.                                                 (підмет і присудок)
11. Значуща частина слова, що вживається перед коренем.    (префікс).
12. Словниковий склад мови.                                                        (лексика)
13. Знак у слові В’ячеслав.                                                            (апостроф)
14. Державні символи України                                              (герб, гімн, стяг)
15. Займенник з однієї букви.                                                         (я)
16. Список літер установленого порядку.                                      (алфавіт)
17. Зміна букв у корені.                                                                 (чергування)
18. Усі слова, що наявні у мові – це                                                    (лексика)
19. Стиль газетної статті.                                                     (публіцистичний)
20. Речення з однією граматичною основою.                                (просте).

 

Запитання для команди «Один у полі не воїн»

1. Розділ мовознавства, що вивчає звуки мови (фонетика)
2. Найбільша синтаксична одиниця мови. ( текст)
3. У що береться пряма мова? (у лапки)
4. Антонім до слова близький (далекий)
5. Знак у кінці розповідного речення. (крапка)
6. Буква без звука. (м’який знак)
7. Правила спілкування. (мовний етикет)
8. Сьомий відмінок нашої мови. (кличний)
9. Особисті листи належать до стилю. (епістолярного)
10. Розмова двох осіб.      (діалог)
11. Чим починається діалог? (тире)
12. Частина мови про кількість. (числівник)
13. Опис природи.                     (пейзаж)
14. Слова з близьким значенням. (синоніми)
15. Слова спільного кореня. (спільнокореневі)
16. Речення з двома і більше граматичними основами. (складне)
17. Нема України без верби і … (калини)
18. Другорядні члени речення. (додаток, означення, обставина)
19. Частина мови що діє                             (дієслово)
20. Документ про середню освіту. (атестат)

 

  Конкурс для болільників

1. Народні пісні на Різдво (колядки).
2. Вірш без рими (білий).
3. Перша збірка Шевченка (Кобзар).
4. Народне оповідання про фантастичні події (легенда).
5. Прізвище Лесі Українки (Косач).
6. Опис зовнішнього вигляду людини (портрет).
7. Місто, де похований Тарас Шевченко (Канів).
8. Назвіть типи мовлення (розповідь, опис, роздум).
9. Художнє означення в літературі (епітет).
10. Рід іменника путь (жіночий).

 

( підсумки попередніх конкурсних завдань)

Конкурс 3  Етимологія слова

Учитель

Ми увіходимо в світ слова,

Себе шукаєм в древній праоснові.

І дума предків постає жива,

І воля їх вчувається у слові.

 

Загальновідомо: без мовного зв’язку з рiдним народом не може бути повноцiнного нацiонально-духовного життя і вираження особистостi. Підтвердженням цього є назва нашої мови. Лексема походить від давньоруських слів “молвь”, “молвити”, що означають “освiтитися”, “стати духовно чистими”. «Воiстину, коли я молюся чужою мовою, то вуста мої моляться, а серце спить” (Св. Павло).

Сьогодні ми спробуємо дослідити наш мовний зв’язок із далекими предками, що дозволяє зберігати свою особливість, інакшість у глобалізованому світі?

Увага! Умови конкурсу.

Вашій увазі будуть  представленні відомості про походження слова. Повідомлення ведучого буде складатися з двох фрагментів-підказок.

Уразі , якщо команда дає правильну відповідь після зачитування першого фрагменту, вона отримує 3 бали, якщо відповідь буде надана після зачитування другого фрагменту – 2 бали. Після команди ведучого « Час» ви будете мати 1 хвилину для обговорення, для того, щоб назвати це слово. ( Ви маєте право на дострокову відповідь, проте уразі помилки команда-опонент має право на відповідь)

Рід

              1.Це давньоруське слово завжди функцiонувало з низкою значень, серед яких i такі: “сукупнiсть поколiнь”, “сiм’я”, “велика патрiархальна сiм’я”.

2.Багатозначність цього iменника стала основою для утворення за допомогою префiкса у-  загальнослов’янського слова urod – “народжений не в рiд” (“той, хто чимось вiдрiзняється вiд iнших в роду”). Звiдси в одних мовах – позитивна (пор. укр. врода – краса, пол. uroda краса, чес. urod – урожай), в iнших – нейтральна або навіть негативна семантика (пор.: в укр. врода – краса, рос. урода – людина з фiзичними вадами).

Цікава інформація( зачитується після відповіді)

Згідно із тлумаченням Івана Огієнка, Рід – це Бог долі, талан, суд-присуд (згадаймо приказку: “Так йому на роду написано”), а Рожаниці – це богині людської Долі, феї, що з’являються при народженні дітей. Свято Рожаниці відзначали крупичним хлібом, сиром та добровонним вином” на день Богородиці 8-го вересня.

Друг

1. В основі цього слова давньоруський корінь деръ, що означає “міцний”.

Етимологiчно споріднені з цим словом слова “здрастуйте”, “дружина”, “держава”: у цих словах видiляється корiнь дер-, “дерево”. Отже, коли ми говоримо:”Здрастуйте”, то бажаємо людинi бути “гарним деревом”, тобто здоровим.

2. Серед значень цього слова виокремлюються такі: прибічник, захисник кого або чого-небудь ;

У словнику Б. Грінченка Зазначено, що у давній пісенній творчості це слово вживається у значенні муж   ( Ой піду я берегом, лугом: чи не зустрінуся з несудженим…)

Баба

1.Загадкова етимологія наступного слова. Так, ще в єгипетській міфології морфема цього слова ба- виступає одним із елементів, що складають людську сутність, її душу, життєву силу, яка продовжує існувати й після смерті людини.

2. На слов’янському грунті це слово має декілька значень: слабкий нерішучий чоловік; жінка, що приймає пологи; важка підвісна довбня; рід печива з пшеничного борошна; сорт груш і слив; просто літня жінка

 

Цікава інформація( зачитується після відповіді)

У художніх творах знаходимо спільнокореневі слова від слова “баба”: бабкуватий – зморшкуватий, бабити – бути повитухою, бабитися – виявляти нерішучість, бабякь – ледащо, бабинець – місце в церкві, де стоять жінки, розбабка – ворожка, бабизна, бабівщина – спадщина по бабі, бабниця – посудина, в якій випікається хліб, бабіти – ставати схожим на бабу.

Конкурс для болільників

1.Це слово з’явилося у 1920-х роках. Його придумав відомий радянський журналіст і письменник Михайло Кольцов в якості назви газетної збірки, що включала у себе різні питання й, шаради, ребуси і т. і. Готував цей розважальний розділ якийсь Віктор, співробітник газети. Вікторина

 

2.Це слово є в італійській мові , воно означає «папір». Ще раніше, в латинській мові, було слово хартес, ним називали аркуш паперу. Назвіть, як звучить це слово у сучасній українській мові. Карта

 

3.Предмет, на позначення якого ми використовуємо це слово, ми бачимо щодня, проте правильно було б казати  – крета, а ще точніше  – глина з острова Крит. Отже назвіть предмет, про який йдеться мова. Крейда

 

Музична пауза

( оголошення попередніх результатів)

 

Конкурс 4. Сторінками історії української  писемності

Кожна правильна відповідь оцінюється у 3 бали

Учитель

Шановні конкурсанти, я запрошую вас у історичну подорож, що буде пов’язана з історією виникнення та розвитку писемності у східних слов’ян.

Як і в попередньому конкурсі вам буде запропоновано 3 питання, ви будете мати 1 хвилину для обговорення, за допомогою сигнальної картки капітани команд повідомляють про готовність відповідати.

Проблема виникнення письма у східних слов’ян досі остаточно не розв’язана.  Найбільш імовірно, що в східних сл.. спершу виникло письмо у вигляді різного типу рисок та їх комбінацій, вирізуваних на дереві. Болгарин Чорноризець Храбр на початку 10 ст. у « Сказанні про письмена» писав, що слов’яни « чертами і резами  чьтехоу». Проте достеменно відомо, що у 862-863 роках була укладена старослов’янська азбука, в основі якої лежав солунський діалект староболгарської мови. Дайте назву цій азбуці, назвіть ім’я або імена з якими пов’язана її поява. (Кирилиця ( або Глаголиця оскільки достеменно невідомо, яка з азбук виникла першою)) Слайд1

2.

Найдавніші східнослов’янські пам’ятки написані кирилицею. В історії кириличного письма розрізняють три періоди : устав, півустав і скоропис. Вашій увазі представлений фрагмент пам’ятки. Визначте, яким видом письма користувався автор, свою думку обґрунтуйте. (Устав).

Слайд 2

Після потопу три сини Ноєві — Сим, Хам і Яфет розділили землю і домовилися нікому не переступати в братній уділ, жити кожному у своїй частині.

І був тоді один народ. А коли намножилося людей багато, задумали вони звести башту до небес і місто Вавілон. Господь розділив народи, давши їм різні мови, і розсіяв їх по землі.

Від тих народів, від племені Яфетового постав народ слов’янський, який жив на Угорській землі та Болгарській. Від тих слов’ян розійшлися народи і стали називатися своїми іменами. Ті, що побіля Дніпра оселилися,— поляни, інші — деревляни, бо осіли в лісах; а ті, що осіли між Прип’яттю і Двіною, називалися дреговичами.

 

Це уривок з літописного зведення, складеного в Києві на початку XII ст., пам’ятка історіографії та літератури Київської Русі.

Це перша в Київській Русі пам’ятка, в якій історія держави показана на широкому тлі світових подій. Висвітлює історію східних слов’ян та князівської влади, утвердження християнства на Русі, містить оповіді про виникнення слов’янської писемності, відбиває настрої різних суспільних верств. Записи подаються порічно. Використано перекази, оповідання, повісті, легенди.

Перед вами зображення автора давньої пам’ятки.

Завдання: Назвати автора та назву літописної пам’ятки.( Нестор Літописець « Повість минулих літ»

Слайд 3.

Завдання для болільників

1.Головний засіб спілкування – мова. Які вам відомі невербальні засоби спілкування, продемонструйте один із них.

2. Усім відомо, що омоніми – це слова однакові за звучанням та написанням, але різні за значенням. Поясніть , які слова ми вважаємо омофонами та омографами.

3.Назвіть три фразеологізми, до складу яких входять назви частин тіла.

( Язик без кісток; хоч з лиця воду пий, сушити голову, позичити у сірка очей, проковтнути язика)

 

Конкурс 5 Творчий

Сила слова безмежна… Словом можна піднести до небес, а можна знищити. Цьому ніхто не заперечить. А які дивовижні  художні твори літератури народжуються за допомогою великого божественного пензля, назва якому – СЛОВО. Тож спробуймо й ми створити диво.

Скласти вірш за поданими закінченнями рядків:

 

…………слово

               …………вічне

…………джерело,

 …………предковічне

 

 

Музичний номер

                         Підведення підсумків гри, нагородження переможців.

Заключне слово вчителя:

Вчімося, друзі, слово любити,

Слово до слова – й думка сповита

Люди без думки – птиці безкрилі,

З думкою люди мудрі й щасливі.

Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.

 

Мовний  турнір  “Безсполучникове складне  речення”

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про безсполучникове

складне  речення; розвивати критичне мислення, вміння розрізняти

безсполучникові складні речення в тексті, будувати безсполучникові

складні речення з різними типами смислових зв`язків, добирати

синтаксичні синоніми до безсполучникових складних речень,

комунікативно виправдано використовувати безсполучникові складні

речення в мовленні залежно від ситуації спілкування; виховувати

моральні цінності, самостійність мислення, кмітливість, любов до

рідної мови, пісні

Очікувані результати:  учні вміють застосовувати теоретичні знання з теми

«Безсполучникове складне речення»  при виконанні практичних,

тестових завдань; будують  безсполучникові складні речення з

різними типами смислових зв`язків, комунікативно виправдано

використовують безсполучникові складні речення в мовленні;

узагальнюють  і повторюють вивчений матеріал у рамках підготовки

до написання контрольної роботи.

Обладнання: підручник, картки, дидактичний матеріал, комп`ютер,

мультимедіа.

Тип уроку: узагальнення й систематизація знань, умінь та навичок

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми й мети уроку.

Слово вчителя

День  добрий, друзі! Ще один урок

До нас прийшов за розкладом сьогодні,

Отож, озброймось книгою й пером,

І знов поринемо у мовную безодню.

А перепусткою на урок для нас усіх нехай будуть відкриті душі й серця. Тож відкиньмо буденність, відкладемо на деякий час наш щоденний клопіт і пориньмо в атмосферу душевного тепла та приязні. Увійдемо в світ неповторної мелодії ніжного українського слова.

Сьогодні на уроці ми повторимо й узагальнимо відомості про безсполучникове складне речення;          застосовуватимемо теоретичні знання при виконанні практичних та тестових завдань, використовуватимемо безсполучникові складні речення в мовленні.

Урок  проведемо у формі мовного турніру.

Для цього об`єднаємо клас у дві команди й оберемо капітанів. У кінці уроку ми підіб’ємо підсумки й виявимо переможців турніру.

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Для виконання завдань біля дошки за картками запрошуються 2 учні, по одному від кожної команди.

         Завдання за картками

Скласти речення за схемами, обґрунтувати пунктограми, зробити повний синтаксичний розбір:         [     ]  –    [       ] .                               [     ] :     [      ] .

Праця додає здоров’я – лінь – хвороб.

Не забувай: добре ім’я цінніше за найбільше багатство.

І етап «Теоретичний»        Гра  «Так» чи «Ні»

Учасники команд по черзі ставлять запитання з теми «Безсполучникове складне речення» (по 5 запитань кожній команді).

1) Складне речення, в якому смислові відношення  між частинами виражаються в усному мовленні інтонацією, а на письмі комою, крапкою з комою, двокрапкою , тире називаються безсполучниковими?    (Так)

2) Між частинами безсполучникового  складного речення ставиться лише кома або крапка з комою?         (Ні)

3) Якщо друга частина безсполучникового складного речення доповнює зміст першої і між ними можна вставити слова як, що, а саме, і побачив, і почув, і відчув, то між ними ставиться двокрапка?     (Так)

4) Якщо зміст обох частин БСР протиставляється або зіставляється (між ними можна поставити наче, а, то)  між ними ставиться тире?    (Так)

5) Між частинами БСР, якщо вони не тісно пов`язані за змістом, поширені, мають всередині розділові знаки ставиться двокрапка?      (Ні)

6)  Якщо друга частина вказує на причину того, про що йдеться в першій (між ними можна вставити слова бо, тому, що), то між ними ставиться двокрапка?          (Так)

7) Безсполучникове складне речення, в якому друга частина доповнює зміст першої, синонімічне складнопідрядному реченню з підрядною з’ясу-вальною частиною?   (Так)

8) Безсполучникове складне речення, в якому друга частина пояснює, розкриває зміст першої, синонімічне складнопідрядному реченню з підрядною означальною частиною?            (Ні)

9) Кома між частинами безсполучникового складного речення ставиться, якщо друга частина вказує на результат, наслідок?    (Ні) – тире

10) У реченні:    Багато снігу – багато хліба.

Перша частина вказує на умову того, про що йдеться в другій?      (Так)

або    Бліц – опитування

1. Яке речення називається складним?
2. За способом зв`язку складні речення поділяються на…..?
3. Яке речення називається безсполучниковим складним реченням?
4. Які розділові знаки ставляться між частинами безсполучникового складного речення?
5. Які смислові зв`язки існують між частинами безсполучникового складного речення?

Безсполучникові складні речення

6. Які розділові знаки ставляться між частинами безсполучникового складного речення?
7. У якому випадку ставиться кома, крапка з комою між частинами безсполучникового складного речення?
8. Коли між частинами безсполучникового складного речення ставиться двокрапка?
9. Коли між частинами безсполучникового складного речення ставиться тире?
10. Якому реченню синонімічне безсполучникове складне речення, якщо друга частина доповнює зміст першої? (Складнопідрядному реченню з підрядною з`ясувальною частиною).
11. Яке речення називається складнопідрядним реченням, складнопідрядним реченням з підрядним з`ясувальним?
12. На що вказує перша частина  безсполучникового складного речення.

Багато снігу – багато хліба? (На умову того, про що йдеться в другій частині).

ІІІ етап  « Поетична синонімія »

Учні отримують віддруковані поетичні фрагменти, в яких замість вжитих авторами слів у дужках подано кілька синонімів. Той, хто швидко й правильно відновить вжите автором слово,  визначається переможцем гри.

1. Мережиться між травами (ручай, джерело, струмок)

Рясна калина  (кетягами, китицями, гронами)

(червоніє, багриться, багровіє)

(Лине, пливе, тягнеться) туман білявий, як димок,

долина (самоцвітами, коштовностями, діамантами)  іскриться.

Д.Луценко

Відповідь: струмок,  гронами,  багриться, пливе, самоцвітами

 

1. Край вікна любисток пророста весною,

(проривається, пророста, тягнеться) до сонця (блакитне, голубе,

ясно-синє) стебло.

Зароста (доріжка, стежина, шлях) ранньою  травою, де моє (кохання, любов, залюбленість) вперше розцвіло.                                                   Д.Луценко

Відповідь:   тягнеться, голубе, стежина, кохання

Валеохвилинка:    звучить мелодія.

Учні сідають зручно, розслабляються, заплющують очі й за вчителем повторюють: «Від щирого серця побажайте зараз всім-всім здоров`я, душевного спокою, щастя, миру, добробуту, злагоди, а для себе скажіть: «Я знаю, я вмію, я можу!»

ІV етап    «Вправа з ключем»

Випишіть речення в такій послідовності. Спочатку безсполучникові складні речення, в яких потрібно поставити двокрапку, потім ті, в яких поставити тире. Розставте розділові знаки.

Ключ: підкресливши останню букву кожного речення, прочитаєте назву

             однієї з найулюбленіших квіток українців.

1. Ліс стоїть задумливий, печальний: йому ось-ось треба пишне своє вбрання скидати, підставляти свої віти дощам холодним, хуртовинам сніговим. (О.Вишня)
2. Осінь пензлем Левітана доторкнулась садів – жовтим золотом багряним лист заграв, затріпотів. (О.Ющенко)

 

3. Згадала околиці рідні: скрізь квіти рясні, ясна роса.

(Леся Українка)

4. Вітри вщухли – розіп`ялися хрестами на вигоні вітряки.

(А.Головко)

5. Він бачив: до Борислава пливли люди з гір і долин, з містечок і сіл.

(І.Франко)

6. Раптом чую: мене звуть.

         Відповідь:    Мальви

V етап    Конкурс капітанів

Завдання:  капітани виходять до дошки й під мультимедіа

                    демонструють  приклади українських пісень, у  яких

використовуються безсполучникові складні речення

(по 3 приклади).

Кожен капітан називає автора пісні, її назву, виконавця: звучить пісня (куплет з приспівом), безсполучникові складні речення презентуються на мультимедіа – капітан називає граматичні основи та смислові зв`язки.

VІ етап    Підсумковий тестовий контроль

1.У якому з правил щодо пунктуації безсполучникового складного

    речення допущено помилку?

А. Якщо частини безсполучникового складного речення виражають

одночасність, сумісність дій або їх послідовність і тісно пов’язані між

собою за змістом, то між ними ставиться кома;

Б.  Якщо частини безсполучникового складного речення зберігають певну

самостійність у змістовому відношенні, то між ними ставиться крапка

з комою;

В.  Якщо зміст частин безсполучникового складного речення порівнюється

чи протиставляється, то між ними ставиться двокрапка;

Г. Якщо в першій частині безсполучникового складного речення

вказується на час дії, про яку говориться в другій, то між ними

ставиться тире.

2. Знайти правильну структурно – семантичну схему речення:

Ми цінуємо барвінок за його  «лікарську допомогу»: з нього виготовляють ліки від важких хвороб.

А.  [   ] ,   [    ]  – одночасність.

Б.   [   ] : [висновок].

В.   [ умова  ] – [    ].

Г.   [   ] : [причина].

3. Знайти речення, у якому вживається двокрапка між частинами

    безсполучникового складного речення:

А. Надворі вже стемніло десь далеко на небі засяяла перша зірка.

Б. Не посадив жодного дерева за своє життя плати за чисте повітря.

В. Впаде мороз на яблуневий цвіт тоді залишимося без врожаю.

Г. Я знаю кожній дитині потрібна турботлива увага батьків.

4. Знайдіть серед речень зайве (не безсполучникове)

А. Зашелести до мене барвінково, зорею надвечірньою зійди, у світ широкий проведи, моє пісенне материнське слово.

Б. Весна веселая була: зазеленів вишневесенький садочок, пахучая фіалка розцвіла і звеселила свій куточок.

В. Посієш вчасно – вродить рясно.

Г. Тихесенько вітер віє, степи лани мріють, між ярами над степами верби зеленіють.

5. Яке речення є більш виразним, експресивним, образним.

А. Коли вітер повіяв по долині, пішла дібровою луна.

Б. Повіяв вітер по долині – пішла дібровою луна.

В. Повіяв вітер по долині, і пішла дібровою луна.

Г. Як повіяв вітер по долині,  то пішла дібровою луна.

VІІ. Підсумок уроку.

                      Інтерактивна вправа «Мікрофон»

    Продовжіть  речення:А. Найцікавішим на уроці  для мене було ………

Б. Під час уроку …………….

VІІІ. Підбиття підсумків.  Визначення переможців.

– коментоване оцінювання.

ІХ. Домашнє завдання.

 

Мовний  турнір “Найрозумніший”

Мета. Розширювати знання учнів про українську мову, мовні явища, закріплювати одержані вміння і навички, вчити використовувати у мовленні синоніми, антоніми та фразеологізми; розвивати зв’язне мовлення, мислення; виховувати інтерес до вивчення рідної мови.
1тур «Вибірковий»
У цьому конкурсі беруть участь 9 учнів, які сидять за окремими партами. У кожного є сигнальні картки (А,Б,В), якими вони відповідають на запитання. Решту учнів класу сидять на останніх партах і складають усну розповідь за малюнком.
1.Слово читання є А- іменником;
Б- прикметником;
В- дієсловом.
2. Іменник відповідає на запитання:
А- що робити?
Б- хто? що?
В- який?
3.У реченні Світить ясне сонце. слово сонце є
А- підметом;
Б- присудком;
В другорядним членом.
4.Серед поданих слів знайдіть зайве: літо,літак,літній. літечко.
5. Текст складається з:
А-зачину;
Б-основної частини і кінцівки;
В- зачину, основної частини, кінцівки.
2 тур.
У 2 тур виходить 6 учнів, які набрали найбільшу кількість балів у попередньому конкурсі.
Завдання. Поширити речення. Учні читають.( до 8 слів) Речення записують на окремих аркушах. У той час решту учнів розповідають складену за малюнком розповідь.
3 тур Півфінал
У півфінал виходить 4 учні, які набрали найбільшу кількість балів у попередньому конкурсі. Працюють біля дошки.
1.Дібрати слово до схеми:
[ o = o], [ – o = o =], [- o – o = : o ]
2.Скласти речення за схемою:
… ======== … _____ .
3.Утворити слово: корінь від слова дорога, префікс від слова прихід, суфікс від слова мовний, закінчення від слова синій.
Решту учнів повинні скласти якнайбільше слів, використовуючи літери слова космонавт.
4 тур. Фінал.
Два учні, які набрали найбільше балів працюють за індивідуальними картками.
Закінчити прислів’я.
Хочеш більше знати,_____________.
Сім разів відмір, ________________.
Праця людину годує, а ___________.
Не кажи гоп,____________________.
Скласти вірш за опорними словами.
_____________ сніжок,
_____________ лужок.
_____________ зима,
_____________ чарівна.
Дібрати синонім.
стомитися очі колоти,
втекти не чути ні рук, ні ніг,
мовчати робити з мухи слона,
перебільшувати тримати язик за зубами,
дорікати накивати п’ятами.
Відновити текст.
Хлопці часто з нього сміялися.
Він і посуд мив, і в кімнаті прибирав.
І день пройшов, і другий – Левко не допомагає.
Мама чомусь ходила засмучена.
Хлопчик вирішив не працювати вдома.
Вона все робила сама, нічого не кажучи синові.
Коли Левко звертався до неї по допомогу, вона дивилася на нього сумними очима.
Левко завжди допомагав мамі.
І хлопчик все зрозумів.
У той час решту учнів виконують гру «Шифрувальник»
По таблиці – алфавіту за цифровим кодом утворити слово.
1,2,20,10,14,18,21 (абрикос)
15,18,11,9,15,1 (книжка)
3,24,16,11,27,33 (вулиця)
Учень, який виконав роботу краще і стає переможцем.
Він нагороджується грамотою. При однаковій кількості балів можна провести бліц- турнір
Скільки букв в нашому алфавіті?
На які запитання відповідають дієслова?
Які букви українського алфавіту завжди позначають д
два звуки?
Назви зайве слово: кінь, лев, дуб, білка.
Добери спільнокореневі слова до слова колосок.
Добери перевірне слово до слова чижі.
Яке закінчення у словах ліс, весняний.
                      Методичні рекомендації щодо проведення цього заходу

У самому конкурсі бере участь половина учнів класу. Решту дітей поділити на дві групи. Завдання для них диференціювати і оцінити балами. Набрані бали можна додати вкінці фіналістам, наголосивши, що від їхньої роботи залежить перемога. Учні, які вибували з конкур- сів ,утворюють окрему групу, яка працює з тестовими завданнями, згідно теми, яку вивчають у той час з мови.
Переможцю потрібно висловити свої міркування на одну із запропонованих тем: «Якби я був чарівником», «Я виграв мільйон», «Справжній друг» , «Моя мрія».

 

Інтелектуальний турнір 

« Зізнання в любові українській мові»

Мета: збудити прагнення учнів продемонструвати свої знання та вміння з української мови, спонукати їх до творчої праці; розвивати уміння учнів застосовувати свої знання в незвичних ситуаціях; виховувати повагу до барвистого рідного слова, вчити дітей триматися перед глядачами, бути привабливими і цікавими для присутніх.

Обладнання: святково прикрашена дошка.

                                                            ХІД ГРИ
І. Початок гри
Ведучий. Увага! Увага!
Розпочинаємо мовознавчий турнір. Сьогоднішня гра проходить у рамках тижня української мови. Проходитиме сьогоднішнє наше свято під закликом «Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть», взятим із вірша В. Сосюри. Бо чого ж варті ми в світі без рідної мови?! Вона є скарбницею народних, духовних надбань, оберегом наших традицій і звичаїв, запорукою інтелектуального розвитку і поступу в загальнолюдському житті.
Над всі багатства і припливи мод
Шануймо мову серцем і вустами.
Народ без мови — це вже не народ,
Без мови всі б ми сиротами стали.
Шануймо мову над усі скарби,
Якщо ми хочем зватися народом.
І – тур. Візитка
Знайомство з командами. Кожна команда представляє себе.

II – тур. Інтелектуальна розминка
Кожна з команд повинна відповісти на п’ять запитань.

Синтаксис і пунктуація
І.Чи може словосполучення складатися з одного слова? (Не може)
2. «Жовтіє лист» — це словосполучення чи речення? (Речення)
3. Що таке граматична основа речення? (Підмет і присудок)
4. Чи правильно, що підмет відповідає на питання що робити? що зробити? (Неправильно)
5. Які розділові знаки ставляться в кінці речення? (Крапка, знак оклику, знак питання)

6. Які ви знаєте другорядні члени речення? (Додаток, обставина, означення)
   7. Як підкреслюється означення? (Хвилястою лінією)
   8. Чи може бути іменник у називному відмінку обставиною? (Не може)
   9. На які питання відповідає означення? (Який? яка? …)
   10 Речення, у яких дві або більше граматичні основи — це … (складні речення)

11Чи ставиться інколи між підметом і присудком тире? (Ства виться)
12Як називається присудок, виражений одним словом? (Простим)
13Як називається присудок, виражений двома і більше словами? (Складеним)
14Який розділовий знак ставиться в кінці питального речення? (Знак питання)
15Чи може речення складатися з одного слова? (Може)

III – тур Редактор

Кожна команда отримує картки із завданнями. Не секрет, що від розстановки розділових знаків може залежати зміст речень. Іноді неправильно поставлений знак створює явний комічний ефект. Виправте Орфографічні і пунктуаційні помилки і відредагуйте речення. Переможе той, хто зробить швидко і правильно
Найбілша аптека на вулиці Короленко. Будте добрі подзвоніть пізніше. Виграли києвляни. Він має три гиктара саду. Батько працював на посаді бухгалтера до шести десяти років.

IV – тур «ХТО БІЛЬШЕ?»
Заговори, щоб я тебе побачив», – звертався до незнайомця давньогрецький філософ Сократ. І дійсно мовлення людини може розказати про неї багато чого. Тому треба слідкувати за своєю мовою, розвивати мовлення, намагатися зробити його образним, яскравішим. Максим Рильський радив: «Не має мудріших, ніж народ учителів. У нього кожне слово то перлина, то праця, то натхнення, то людина…». Поет мав на увазі прислів’я та приказки, які є узагальненою пам’яттю народу, висновками з життєвого досвіду. Прислів’я та приказки впевнено можна назвати перлинами народної мудрості, бо вони відшліфовувалися століттями й за ними стоїть авторитет багатьох поколінь. Вони, як пломінь, вихоплюють і висвітлюють найсуттєвіше. Знання і використання їх у мовленні – це ознака освіченості загальної культури. Наступний тур перевірить, чи знаєте ви прислів’я.
Продовж прислів’я:
Око бачить далеко,( а розум далі)
Умієш говорити.. .(умій слухати)
Говори мало, слухай багато.. .(а думай ще більше)
Дав слово.. .(дотримай його)
Більше діла.. .(менше слів)
Гостре словечко…(коле сердечко)
Шабля ранить голову, а слово.. .(душу)
Умієш говорити – умій.. .(слухати)
Не хочеш почути поганих слів, не кажи.. .(їх сам)
V- тур. «ПРЯМО ЧИ ВЛУЧНО»
Вчитель. Мабуть, хоч раз послухавши цікавого співбесідника, ви ловили себе на думці, як доречно він вживає у спілкуванні влучні, крилаті вирази народно розмовної мови, як приємно стає на душі від враження, що людина так майстерно володіє мовою. Ці стійкі вирази сприймаються не прямо, а як єдине ціле. І називаються вони фразеологізмами. Вони найяскравіше виражають національний характер мови. Тому-то й наступний наш конкурс – «Прямо чи влучно». Умова конкурсу: фразеологізми потрібно замінити словами-синонімами. Кожна правильна відповідь 1 бал.
Хоч око виколи – темно
Держати хвіст трубою – триматися
Взяти ноги в руки – втекти
Ніде й голці впасти – тісно

Перелічити ребра – побити
Зробити з мухи слона – перебільшити
Пекти раків – почервоніти
Палець об палець не вдарити – ледарювати.

Мати голову на плечах – розумний
Продавати зуби – сміятися
Замилювати очі – обдурювати
Як нитка за голкою – невідступно

Завдання для вболівальників. Розгадати загадки.
Маленька, менша від мачини.
Ні з ким не стану на борню,
А при читанні коли треба
И людини мову зупиню.   (Крапка)

Хоч в усій мові нас немає,
А на папері мовчимо.
Та все, що ти читаєш, друже,
Сприймати правильно вчимо. (Розділові знаки)

Він після речення, цитати,
Вмостився, схожий на гачок
Всіх нас примушує питати,
А сам ні пари з уст – мовчок. (Знак питання)

VI- тур. «МУКИ ТВОРЧОСТІ»
Творчість – це природна потреба людини. Відомі факти про те, що видатні музичні, художні й літературні таланти часом виявляються вже в ранньому дитинстві.
Моцарт від чотирьох років грав на клавесині, у п’ять уже писав музику, у вісім – створив першу сонату й симфонію, в одинадцять – першу оперу. Шевченко малював з раннього дитинства. Першу поезію Леся Українка написала у дев’ять років, Максим Рильський – у сім.
А ви вже в такому віці, що настав час творити. Це справді, нелегко, тому конкурс називається «Муки творчості». Заримувати слова:
Картка 1. перлина, країна дорожіть, любіть.
Картка 2. Буває, забуває, мова, основа.
Картка3. Сміх, сніг, весна красна.

Завдання для уболівальників
Розгадати загадки
1. Я іменник і вживаюсь тільки в множині –
А закінчення ви ,друзі, замініть мені –
Стану я травою, що сохла у погожі дні,
І вживатимусь відтоді тільки в однині. (сіни, сіно)

2. Якщо до жарту ви готові,
   Назвіть, кмітливі дітлахи,
   Ті два займенники у мові,
   Що можуть зіпсувати шляхи. ( я-ми)

3.Звичайна, друзі, загадка для вас
Вгадайте, про яке словечко мова:
Простий числівник це, і водночас
Це наказовий спосіб дієслова. (три)

V II – тур « ЗІЗНАННЯ В ЛЮБОВІ УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ»
( ЗВУЧИТЬ ПІСНЯ ПРО МОВУ)
Задумаймось на хвилинку над рядками, які ще в минулому столітті написав наш великий Кобзар: « Ну щоб, здавалося, слова
Слова та голос – більш нічого,
А серце б’ється ожива,
Як їх почує…».
Вони говорять про красу і силу мови, її значення в житті людини. Про любов до мови не тільки української говорив Павло Тичина «Усі ми любимо нашу дзвінку українську мову. Та це аж ніяк не означає, що нам є чужим чи далекими мови інших народів»
« Я тої думки, що не може бути творцем людина, яка не відчула музики слова», говорив Кость Гордієнко. Наші гравці спробували відчути музику слова, підготувавши презентації на тему «Зізнання в любові українській мові»

(Перегляд презентацій)  Підведення підсумків мовознавчого турніру

 

Мовний    турнір   «Рідне  слово!»

ХІД ТУРНІРУ Привітання команд. Команда «Наполегливі». —Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мово! У барвінки зодягайся, українське слово! Команда «Старанні». —  Мово моя, найчистіша криниця, Є і краса, і багатство в тобі. Кожен приходить до тебе напиться В радості, в щасті, у тихій журбі. I    тур. —Відгадайте слово за його ознакою. Відповідають по черзі обидві команди. 1.  Рожева, колюча, духмяна, пахуча, гарна. (Троянда.) 2.   Пухнаста, руда, хитра. (Лисиця.) 3.             Щедра, золота, багата, барвиста. (Осінь.) 4.   Погожий, теплий, сонячний. (День.) 5.  Свіже, прозоре, прохолодне. (Повітря.) 6.  Жовтий, продовгуватий, пахучий, кислий. (Лимон.) 7.   Білий, розчинний, солодкий. (Цукор.) 8. Сірий, довговухий, полохливий. (Заєць.) 9.   Зелена, колюча, святкова. (Ялинка.) 10.                                               Балакучий,          довгий, гострий. (Язик.) II   тур. —Доберіть антоніми. Команда «Наполегливі». Легкий пух — важкий пух. Легке завдання — складне завдання. Легке покарання — суворе покарання. Команда «Старанні». Старий дуб — молодий дуб. Стара сорочка — нова сорочка. Стара газета — свіжа газета. ІІІтур. —              Замініть слова в реченнях антонімами. Відповідають по черзі обидві команди. 1.                Цього ранку я прокинувся дуже рано. (Пізно.) 2.   Льодовитий океан знаходиться на півдні. (На півночі.) 3.                 Перед дощем навкруги стає сонячно. (Похмуро.) 4.   Низький (високий) на зріст хлопець зміг доторкнутися до

Мовний    турнір   «Рідне  слово!»

баскетбольного кошика. 5.                      Двоє      лижників наближалися до початку (до кінця) змагань. 6.   Це не фініш (старт) нашого забігу. 7.   Моя подушка з качиного пуху дуже жорстка (м ’яка). 8.   Мій брат уже дитина (дорослий). IVтур. —    З’єднайте лінією кожне слово лівого стовпчика з його синонімом із правого. 10 Команда «Наполегливі». Малюк                             Колодязь Ліс                                    вітання Криниця                          дитина Привіт                               русак заєць                                радісний веселий                               гай Команда «Старанні». Жакет                              худий Схожий                       скакати малий                            такий самий сухорлявий                   прибирати стрибати                   невеликий впорядковувати куртка V       тур. —        Відгадайте загадки про розділові знаки. Відповідають по черзі обидві команди. •          Крапка з хвостиком укупі, Щоб розділять слова у групі, Щоб інтервали були в мові. Гадаю, з нею ви знайомі. (Кома.) •          Що то за гак такий зустрівся? Він дуже з крапкою здружився, Без неї він ніде не зустрічається, Стоїть над нею й шанобливо так вклоняється. (Знак питання.) •          Я такий же, як знак розділовий, І відомий шкільній дітворі, Та в словах української мови Я пишусь не внизу, а вгорі. Спробуй лиш написати ім’я — Зразу стану потрібним і я. (Апостроф.) •          Що за знак — стрункий, мов спис? Він над крапкою завис,                             ‘ Спонука до поклику. Хто ж бо він? (Знак оклику.)

•          Маленька, менша від мачини, Ні з ким не стану на борню, А при читанні, коли треба, Й людини мову зупиню. (Крапка.) VI      тур -Поясніть значення фразеологізмів Команда «Наполегливі». Кури не клюють Сім п’ятниць на тиждень На сміх бере Слізьми вмивається Як в’юн в’ється Живіт присох до спини Команда «Старанні». Ведмідь на вухо наступив Вітер у голові Живе на широку ногу Як грибів після дощу Хоч викрути Мов заціпило VII        тур. —           Знайдіть фразеологічні звороти, узяті з казок. Відповідають по черзі обидві команди. 1.           По бороді текло, а… (в рот не попало). 2.            Ні в казці сказати, ні… (пером описати). 3.            Не думати, не гадати, ні… (в казці сказати). 4.     Скоро казка мовиться, та… (не скоро діло робиться). 5.     Піди туди, не знаю куди,… (принеси те, не знати що). 6.           У тридев’ятім царстві… (в тридесятім государстві). 7.            Баба Яга — … (кістяна нога). 8.            По щучому велінню… (по моєму хотінню). 9.     Наговорили сім мішків гречаної вовни,… (та всі неповні). 10.                       Що написано пером,… (того не витягнеш і волом). VIII       тур. Команда «Старанні». —   Впишіть у кросворд слова, близькі за значенням до поданих.

1.	Огорожа. (Паркан.)
2.	Горб. (Бугор.)
3.	Базар. (Ринок.)
4.	Батько. (Тато.)
5.	Ліс. (Гай.)
6.	Будинок. (Дім.)
7.	Ворона. (Крук.)

8.            Викрик. (Вигук.) 9.            Відраза. (Огида.) 10.         Автомобіль. (Машина.)

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Команда «Наполегливі».

Впишіть слова, протилежні за значенням до поданих.

1.	Скупість. (Щедрість.)
2.	Радість. (Смуток.)
3.	Друг. (Ворог.)
4.	Зима. (Літо.)
5.	Праця. (Лінь.)
6.	Війна. (Мир.)
7.	Рівнина. (Горб.)
8.	Вчений. (Неук.)
9.	Правда. (Брехня.)
10.	Молодість. (Старість.)

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

IX          тур. Команда «Наполегливі». 1.         Чий ніс називається так само, як монета? А Корови Б Свині В Миші 2.           Скільки слів, що позначають дію, є у віршику? Падав сніг на поріг, Кіт зліпив собі пиріг. Поки смажив, поки пік, Весь пиріг водою стік. А Два Б Три В П’ять 3.          Що не може бути м’яким, білим і теплим? А Молоко Б Пластилін В Ковдра 4. Якого кольору була остання пелюстка, яку використала дівчинка Женя з казки «Квітка-семицвітка»? А Жовтого Б Рожевого В Зеленого 5.                 Який із цих літературних творів не є казкою? А «Кіт у чоботях» Б «Гидке каченя» В «Лебідь, рак та щука» Команда «Старанні». 1.          Який іменник ніколи не утворює форму однини? А Ножиці Б Олівці В Книжки 2.     Яке із цих слів не можна переносити з рядка в рядок? А Пір’я Б Осел В Поле 3.          Яке із цих слів не є спорідненим до слова літо? А Літечко Б Літній В Літати 4.                 Скільки у вірші слів, що позначають ознаку? Кожній квітці навесні Сняться кольорові сни. Кульбабі сняться золоті, Тюльпану — сни червоні. А Чотири Б Три В Шість 5.                 Закінчіть вислів: «З переляку душа втекла у…» А голову Б п ’яти В небо X    тур. —                Розгадайте метаграми. Команда «Наполегливі». 1.3 Т скрізь тихо, З М для їжі лихо — Що лиш знайде, погризе, Ще й у нору занесе. (Тиша — миша.)

2.                 Без Т— коли вода кипить, А з Т — учень за нею сидить. (Пара — парта.) 3.                 Ъ К дерева захищає, І на них вона завжди, Аз Н звірятко заховає Від холоду і від біди. (Кора — нора.) 4.                 З П на лобі виступає, З К він мишку враз спіймає. (Піт — кіт.) Команда «Старанні». 1.                З М на городі росте, З Р у воді він живе. (Мак —рак.) 2.                 Із К на клумбах розцвітають, А без із дерева звисають. (Квіти — віти.) 3.                 На неї птах сідає, Вона його гойдає, А Г на Б змініть — Звірятком стане вмить. (Гілка — білка.) 4.                 З А4 в дівчат на голові, З Р виблискує в траві. (Коса —роса.) XI               тур. Загадки для обох команд. 1.                Чого нема у вола, а є у корови, кози, коня? (Буква к.) 2.                 Що стоїть посеред Одеси? (Буква е.) 3.                 Гора і долина — що між ними стоїть? (Буква і.) 4.                 Що крім риби є у Дніпрі, Десні й Дністрі? (Буква д.) 5.                 Я у Львові живу, у Луцьку, в Луганську, та немає мене в Житомирі. (Буква я.) 6.                 Що стоїть посеред Землі? (Буква м.) 7.                 Яке слово має сорок а? (Сорока.) 8.                 Назвіть слово, яке має сто сполучень ли. (Столи.) XII            тур. —               Переставте букви, щоб вийшло нове слово. Команда «Наполегливі». Осел (село)-, лісок (сокіл)’, курча (ручка); старий (айстри)’, кіт (тік); марка (рамка); гори (роги); тіло (літо); банка (кабан). Команда «Старанні». Рис (сир); липа (пила); лови (воли); смола (масло); сосна (насос); качай

(чайка); насип (спина); шкода (дошка); шати (тиша). XIII        тур. Завдання для обох команд. —               Вгадайте, що це. 1.                 Крізь них пролітають, як крізь отвір; вони не квіти, а в’януть; їх розвішують, як білизну, особливо дуже довірливі люди. (Вуха.) 2.                 На нього кидають слова і гроші, коли їх не цінують; його радять шукати у полі, коли хтось безслідно зник; він є у голові легковажної людини. (Вітер.) 3.                 Ним можна клювати, як дзьобом; його задирають, коли запишаються; його можна встромити будь-куди. (Ніс.) 4.                 Він коневі не товариш і дружній череді не страшний; скільки його не годуй, він все у ліс дивиться; як його боятися, у ліс краще не ходити. (Вовк.) 5.                 Плід могутнього листяного дерева з міцним стовбуром, великою кроною. (Жолудь.) 6.                 Яке дерево цвіте пахучими жовтими медоносними квіточками і має серцеподібне зубчасте листя? (Липа.) 7.                 Об’ємне поштове відправлення в коробці. (Посилка.) 8.                 Ця прудка зелененька тваринка без жалю залишає свій хвіст ворогові, а інколи у неї буває їх два. (Ящірка.) 9.                 Він може довести до Києва і далі; його можна нагострити, як ніж; він схожий на лопату, особливо у балакунів. (Язик.) 10.            Ними можна косити і відкривати їх на щось комусь; їм можна не вірити і навіть колоти їх правдою; у страху вони великі. (Очі.) XIV    тур. —               Складіть нові слова з окремих частин різних слів. Команда «Наполегливі». 1.                 Корінь від слова квітник, суфікс і закінчення від слова зірочка. (Квіточка.) 2.                 Префікс від слова проніс, корінь від слова лісник, суфікс від слова ковток. (Пролісок.) 3.                 Префікс від слова приїзд, корінь від слова казати, суфікс і закінчення від слова квітка. (Приказка.) Команда «Старанні». 1.                Префікс від слова перенести, корінь від слова казка. (Переказ.) 2.                 Префікс від слова завести, корінь від слова писати, суфікс і закінчення від слова ручка. (Записка.) 3.                 Префікс від слова роз’їзд, корінь від слова мовець, закінчення від слова міра. (Розмова.) Підсумки мовного турніру. Журі підраховують кількість балів, набраних кожною командою, і визначають команду-переможницю.

Філологічний    брейн – ринг

Мета заходу: показати учням красу та багатство рідної мови; розвивати творчі здібності й комунікативні вміння старшокласників, виховувати патріотизм; відповідальне ставлення до своєї діяльності в колективі.

Очікувані результати: національна самоідентифікація старшокласників, усвідомлення ними духовного зв’язку з предківською мовою, важливості збереження рідної мови, шанобливого ставлення до неї.

Обладнання: магнітофон, фонограми народних пісень, картки із завданнями, ручки.

Епіграф до заходу:

Мово рідна — вічна таємнице!

В. Кучерук

ХІД ЗАХОДУ

Класна кімната прикрашена стіннівками, висловами про мову видатних українців, рушниками. Звучить українська народна мелодія, виходять ведучі.

Ведучий

Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих, — рідна мова.

Вишневих ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова,

Неволі стогін, волі спів,

Життя духовного основа.

Ведуча

О мово рідна! Золота колиско,

В яких світах би не бувала я, —

З тобою серцем, і по-українськи

Я вимовляю мамине ім’я.

Ведучий. Шановна громадо! Сьогодні ми зібралися, аби вшанувати рідне слово. Адже одним із найцінніших скарбів, які успадковує кожний народ від своїх пращурів, є, безперечно, його мова.

Ведуча. Мова — це душа народу, святиня, з якою пов’язане не тільки минуле народу і його сьогодення, а й прийдешні віки.

Ведучий

В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О мово, ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт.

Ведуча

Навік пройшла пора безславна…

Цвіти й сяй, моя державна…

Ведучий. Філософи і митці в усі часи намагалися розкрити таємниці людської мови, пізнати її роль не тільки як засобу комунікації, а й знаряддя формування і висловлення думки, як основу духовності народу, як імпульс до самовираження у творчості.

Ведуча. Мова має божественне походження.

Вона подарована людям як вище благо. Недарма в Біблії читаємо: «Спочатку було Слово і Слово було Бог».

Ведучий. Мова — велика духовна сила, щоденна копітка робота й творчість кожної людини, канал інформації і джерело духовної енергетики.

Ведуча. Це осмислена краса, вмістилище знань і почувань. Мовою можна передати найменші порухи людської душі.

Ведучий

Ну, що б, здавалося, слова…

Слова та голос — більш нічого.

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує!..

Ведуча. Наша мова прекрасна. Хоч вона вмирала з голоду й бідувала, її переслідували й забороняли, вона знов ожила, щоб хвилювати струни наших сердець.

Ведучий

Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось воно співа, бринить.

Бринить, співає наша мова,

Чарує, тішить і п’янить.

Ведуча. День української мови — особливе свято. В ньому є радість і гордість, але є й туга, біль. Не все гаразд сьогодні з вивченням мови в навчальних закладах. функціонуванням її на виробництві та в бізнесі, з уживанням у родинах.

І це викликає занепокоєння.

Ведучий. Але віриться: мине час, а мова житиме щодня і щомиті у щоденному спілкуванні людей і в будні, й у свята. І кожен з нас дбатиме про чистоту мови, зберігаючи її нев’янучу красу.

Звучить пісня.

Райдуга в небі висне,

Граючи в плесках вод.

Доки жива наша пісня,

Доти живий народ.

Ведучий. На цій милозвучній ноті дозвольте розпочати командну гру для знавців рідного слова — філологічний брейн-ринг (від англ. слів brain — блискуча думка, ідея та ring — майданчик для змагань). Правила гри такі: 3 команди по 5 осіб беруть участь у різноманітних конкурсах, застосовуючи своє знання граматики української мови, поезії, фольклору тощо. Під час гри учасники виявляють рівень своєї загальної ерудиції,

творчі здібності й уміння працювати в команді.

Переможе та команда, яка дасть більше правильних відповідей на поставлені питання та краще впорається з усіма завданнями.

Ведуча. Крім того, активні глядачі матимуть змогу заробити для команди, за яку вони вболівають, додаткові бали. А судити поєдинок команд буде шановне журі у складі: … Хай вам щастить!

Далі ведучі проводять конкурси по черзі.

1. Конкурс «Візитна картка»

Капітани команд знайомлять уболівальників і членів журі зі своєю назвою, гаслом, іменами

учасників гри.

2. Мовний конкурс (3 хв)

Доберіть якомога більше синонімів до дієслова:

• I команда — говорити (розмовляти, балакати, казати, мовити, ректи баяти, віщати, гавкати, цідити, гриміти тощо);
• II команда — думати (гадати, мати на думці, мати гадку, мислити, міркувати, мізкувати, розумувати, метикувати, кумекати, кмітувати тощо);
• III команда — іти (простувати, прямувати, ступати, мандрувати, топати, тупцювати, трясти, крокувати, марширувати, виступати тощо).

3. Поетичний конкурс (3 хв)

Назвіть автора поетичних рядків:

I команда

Книги — морська глибина:

Хто в них пірне аж до дна,

Той, хоч і труду мав досить,

Дивнії перли виносить.

(І. Я. Франко)

Гей, вдарте в струни, кобзарі,

Натхніть серця піснями!

Вкраїнські прапори вгорі —

Мов сонце над степами…

(П. Г. Тичина)

II команда

Ну що б, здавалося, слова…

Слова та голос — більш нічого…

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує!..

(Т. Г. Шевченко)

Благословен той день і час,

Коли прослалась килимами

Земля, яку скропив Тарас

Дрібними росами-сльозами.

(М. Т. Рильський)

III команда

Слово, моя ти єдиная зброє,

Ми не повинні загинуть обоє!

Може, в руках невідомих братів

Станеш ти кращим мечем на катів.

(Леся Українка)

Яке прекрасне рідне слово!

Воно — не світ, а всі світи…

Шевченка мову і Франкову

Невже під ноги кинеш ти?

(В. М. Сосюра)

4. Фольклорний конкурс (3 хв)

Закінчіть прислів’я та приказки.

I команда

• Не гордись званням, а … (гордись знанням).
• Ледачий двічі робить, а … (скупий двічі платить).
• Вір своїм очам, а не … (чужим словам).
• Земля чорна, а … (білий хліб родить).
• Бережи хліб на обід, а … (слово на відповідь).

II команда

• На щедрого Бог посилає гостя, а … (на скупого — злодія).
• Праця годує, а … (лінь марнує).
• Злого люди заклюють, а … (доброго злижуть).
• Корінь науки гіркий, а … (плід смачний).
• Нових друзів май, а … (старих не забувай).

III команда

• Землю сонце прикрашає, а … (людину праця).
• Не давав слова — кріпись, а … (дав — дотримайся його).
• Слухай тисячу разів, а … (говори — один).
• З добрим дружись, а … (лихих стережись).
• Бережи одяг знову, а … (здоров’я — змолоду).

5. Творчий конкурс (10 хв)

Усно складіть твір-опис у жанрі пейзажної замальовки за поданою темою:

• I команда — «Нечутно диха березневий спокій»;
• II команда — «Які святі квітневі акварелі»;
• III команда — «Затьохкали травневі солов’ї».

6. Бліц-турнір (1 хв)

Назвіть одним словом-іменником іншомовного походження.

I команда

1. Винагорода, яку вручають переможцеві. (Приз)
2. Масове інфекційне захворювання. (Епідемія)
3. Музичний супровід. (Акомпанемент)
4. Льодова гора, що плаває в океані. (Айсберг)
5. Певний режим харчування. (Дієта)
6. Прохід, прокладений під землею. (Тунель)
7. Пристрій для тренування. (Тренажер)
8. Супутник планети. (Сателіт)
9. Пристосування живих організмів до кліматичних умов. (Адаптація)
10. Організація збуту товарів на ринку. (Маркетинг)
11. Живописне зображення Бога. (Ікона)
12. Готель для автотуристів. (Мотель)

II команда

1. Композиція з кольорового скла. (Вітраж)
2. Територіальний різновид мови. (Діалект)
3. Костюмований бал. (Маскарад)
4. Коротка вистава-жарт. (Скетч)
5. Авторський висновок у байці. (Мораль)
6. Руйнування тканини кістки чи зуба. (Карієс)
7. Особа, яка проголошує промову. (Оратор)
8. Дослівний уривок тексту. (Цитата)
9. Втрата людиною чи твариною здатності рухатися. (Параліч)
10. Умовні знаки для секретного письма. (Шифр)
11. Дерев’яний верстат для живопису. (Мольберт)
12. Солі азотної кислоти. (Фосфати)

III команда

1. Великий пасажирський літак. (Лайнер)
2. Зовнішній, лицьовий бік будівлі. (Фасад)
3. Пригодницький фільм з життя ковбоїв. (Вестерн)
4. Цілковита байдужість до всього. (Апатія)
5. Документ про закінчення вищого навчального закладу. (Диплом)
6. Неперевершений твір мистецтва. (Шедевр)
7. Неплатоспроможний боржник. (Банкрут)
8. Стала величина. (Константа)
9. Словниковий запас якоїсь особи. (Лексикон)
10. Домашній учитель. (Репетитор)
11. Легковик підвищеної прохідності. (Джип)
12. Музичний ансамбль із чотирьох виконавців. (Квартет)

Ведучий. Гру завершено. Підсумки підіб’є голова журі…

Ведуча. Оголосити результати гри й назвати команду, яка здобула перемогу, ми запрошуємо великого шанувальника українського слова, людину, закохану в український фольклор… (запрошується представник професорсько-викладацького складу академії).

Ведучий. Мова народу — це його дух, і дух народу — це його мова. Мова, якою не спілкуються, вмирає. Народ, який утратив свою мову, втрачає й увесь духовно-культурний світ цінностей, що витворився на ґрунті його мови. Тож нам слід докласти всіх зусиль, аби зберегти свій неповторний світ, свою мову.

Ведуча. Організатори заходу висловлюють свою найщирішу вдячність учасникам, колегам і глядачам за небайдужість і допомогу в підготовці гри.

Дякуємо за увагу! І — до наступних зустрічей!

ДОДАТОК 1

Конкурси для вболівальників

Відгадайте українські народні загадки та заробіть для своєї команди 1 бал:

• Два брати рідні: одного всі бачать, але не чують, другого всякий чує, але не бачить. (Блискавка і грім)
• Поки батько народився, син по світу находився. (Вогонь і дим)
• Батько високий, мати низька, син заклопотаний, дочка прудка. (Чотири стихії: небо, земля, вогонь, вода)
• У воді росте, у воді кохається, у воду впаде — води злякається. (Природна сіль)
• Летить птиця без крил, без ніг, зварив кухар без вогню, з’їла дівка без рота. (Сніг, сонце, земля)

Прочитайте скоромовки, дотримуючись фонетичних норм української мови, та заробіть для

своєї команди 1 бал:

• Бурі бобри брід перебрели, забули бобри забрати торби.
• Залізне зубило залізо любило, зубило в залізо залізне залізло.
• Бабин біб розцвів у дощ, буде бабі біб у борщ.
• Пильно поле пильнувати, перепелів полювати.
• Босий хлопець сіно косить, роса росить ноги босі.
• Поясніть значення фразеологізмів та заробіть для своєї команди 1 бал.
• Давати гарбуза — рішуче відмовляти у залицянні.
• Передати куті меду — перевищувати норму, міру, перебільшувати.
• Розводити химині кури — говорити пусте, не варте уваги.
• Топтати ряст — жити, ходити по землі.
• Ходити гоголем — триматися гордовито, зарозуміло, зверхньо.

ДОДАТОК 2

Протокол проведення заходу

Член журі _____________________________________________

№

з/п Назва

конкурсу Кількість балів

команд Примітка

1 Візитна картка

2 Мовний

3 Поетичний

4 Фольклорний

5 Творчий

6 Бліц-турнір

Усього балів

 

 

Сценарій  свята-конкурсу   знавців  рідної  мови

до  Дня   української   писемності

     ( Зала святково прибрана українськими  рушниками та висловами про мову)

Перший  ведучий:

Наш національний календар поповнився  ще одним святом . Дев’ятого листопада в країні відзначають День української писемності та мови.

 Другий  ведучий:

О мово рідна, дивовижна пісне,

Звучиш ще з давніх тих тяжких часів,

А скільки мук ти витерпіла різних,

Та все ж народ тебе звеличити зумів.

 

Третій ведучий:

Ти  джерело  цілющої водиці

Для того, кого спрага подола,

Ти солов’їний щебет, ти цариця,

Яка народу віри додала.

 

Четвертий ведучий:

Всі мрії  лиш про те, що час настане,

І прогримить відлуння світом цим,

Що українська мова нездоланна,

А з нею й українці, тобто ми.

(Пісня  ,,Мова наша мова’’)

 

П’ятий ведучий:

Сьогодні в школі свято незвичайне,

В цей день ми мові шану  віддаєм

За те, що з  дня у день, як і звичайно,

Вона багато нам чого дає.

 

Шостий ведучий:

Слова красиві – ніжні пелюсточки,

Що впали із троянди на траву,

А з них римуються прості рядочки,

За допомогою яких я і  живу.

Та що там я, а скільки написали

Про мову віршів, що і не злічить,

Поети душу в них вкладали,

Словами вчили рідний край любить.

(Пісня ,,Край ,мій рідний край’’ )

 

Перший ведучий:

У залі цій зібралися ті люди,

Що пов’язали з мовою роки,-

Це вчителі, що нас навчати будуть,

Як шанувати мову й берегти.

 

Другий ведучий:

І учні, що на конкурсі присутні,

Можливо,  теж  в життя її вплетуть,

Це – наша гордість, це – майбутнє,

Та вже й вони хвилюються,  мабуть.

 

Третій ведучий:

Їх хвилювання в тому полягають,

Що треба показати всі знання,

Які вони про нашу мову знають,

Бо тут ти не напишеш навмання.

Четвертий ведучий:

Давайте ми їх щиро привітаємо і успіхів у праці побажаємо.

 

П’ятий ведучий:

Дорогенькі мовознавці, який настрій маєте ?

Чи не дуже хвилюєтесь? Чи усе ви знаєте?

Недоречні запитання щойно я поставила,

Тут зібрались знавці мови, знають усі правила.

 

Шостий ведучий:

І література також для них не проблема,

Відрізнять завжди, де байка, де  поема,

Біографії усіх письменників знають,

І багато книг у вільний час читають.

 

Перший ведучий:

Ще багато хорошого можна розказати,

Та дозвольте учасникам дещо побажати.

Я бажаю, щоб сьогодні

Фортуна вас не покидала,

Щоб у гості до вас,  друзі,

Помилка  не завітала.

( У цей час на сцені з’являється дівчинка, переодягнена в костюм Помилки.

Вона розглядає все навколо, не розуміючи, куди потрапила.)

 

Помилка:

А ось і я- Помилка!

( ,,Пісня Помилки’’ )

Здається, конкурс розпочався,

Та вибачте, що я спізнилась,

Доки до інших завітала,

То я добренько натомилась.

На вас образилась я трішки

За те, що і не  запросили.

Колись були ми з вами друзі,

Як тільки ви писати вчились.

І на контрольних зустрічались,

І в зошитах також частенько,

Тепер ніхто мене не любить.

Чому? А я ж така гарненька!

Все ж ,мабуть, тут мені не раді,

Піду до іншого я класу,

Та як не будете уважні,

З’явлюсь на аркуші відразу.

 

Другий ведучий:

Щойно,  як ви зрозуміли,

Ми Помилочку зустріли.

А вас хоче привітати

Рідна мова – наша мати.

( Під  мелодію вальсу на сцені з’являється Мова)

 

Рідна мова:

Я  щебет птахів, вітру тихий шепіт,

Ласкава материнська колискова,

Дощу сльоза, струмочка клекіт,

Я  ніжна українська  Мова.

Я хочу, друзі, вам пораду дати:

Мене не забувайте, не цурайтесь,

Якщо з помилкою прийдеться мати справу,

До правил неодмінно ви звертайтесь.

Вивчайте їх, та тільки не лінуйтесь,

Це знадобиться вам , я знаю певно,

І розум свій збагачуйте й цінуйте,

Не думайте, що це усе даремно.

І пам’ятайте: я щодня із вами,

Завжди підтримаю хорошими словами.

 

Третій ведучий:

Як соромно буває за тих людей, які живуть в Україні й не знають рідної мови, звичаїв та традицій рідного народу. Адже скільки прекрасного  можна  зачерпнути з української  пісні , народного танцю.

(Український таночок під мелодію пісні ,, Ой  рушник- рушничок’’)

( Читання поезії  ,,Мова’’)

 

                                        Мова

Наш скарб український-

Це  рідная  мова.

Вона, мов оте джерело,

У спеку й посуху

Від спраги втамує

Тебе , аби легше було.

Її плюндрували

І кривдили дуже,

Та мова стерпіла усе.

Не будьмо ми з вами

До неї байдужі,

Вона ж бо нам віру несе.

Я й ти – українці ,

 

Незламний народ наш

Стерпів і кріпацтво, й війну,

Та рідную мову

Плекати ми будем,

Як зірку оту осяйну.

Вона, мов та пісня,

Лунка й мелодійна,

Пройшла негаразди усі.

Тепер розквітає,

Як квітка чарівна,

В усій своїй силі й красі.

Четвертий ведучий:

Що ще сказати можна нам про мову?

Немає слів таких, щоб описати

Наш цінний скарб, цю зірку світанкову,

Народу  славного рідненьку  матір.

( Пісня ,,На нашій Україні’’)

 

Мова – духовна святиня українського народу

 Мета: Ознайомити учнів з виникненням писемності; показати красу і  багатство  рідної  мови,  її  різноманітні  можливості,  довести,  що  рідна  мова— це  духовна  святиня,  найбільший  і  найдорожчий  наш  скарб.  Сприяти  розширенню  словникового  запасу  школярів,  розвиткові   творчих  здібностей,  бажанню  берегти  свою  національну  культуру.  Розвивати  почуття  наці­ональної  гідності.  Виховувати  потребу  зберігати,  як  святиню,  все  те,  що  пов’язує  нас  із  рідною  землею;  любов  до  національних  традицій,  народної  мудрості,  до  краси  і  гармонії  рідного  слова.

 

Обладнання: святкова газета, присвячена Дню української писемності та мови; виставки книжок про розвиток української писемності, дитячих малюнків,  висловлювання про мову; стіл, прикрашений українським рушником.

 

Хід заняття

Написи  на  дошці:

Вивчайте, любіть свою мову, як світлу Вітчизну любіть.

(В.Сосюра).

Той, хто не знає рідної мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі.

(В.Сухомлинський).

Найбільше  і  найдорожче  добро  в  кожного  народу— це  його  мова,  ота  жива  схованка  живого  духу,  його  багата  скарбниця,  в  яку  народ  складає  і  своє  давнє  життя,  і  свої  сподівання,  розум,  досвід,  почування.

(П.Мирний).

Українська  мова  в  багатстві,  витонченості  й  гнучкості  не  поступається  ані  жодній  із  сучасних  літературних  мов  слов’янства.

(М.  Драгоманов)

Учень 1:

О слово рідне!

Пращура молитва,

Громи Перуна,

Велеса поля,

Софія Київська—творіння Ярослава,

Слов’яномовна праведна земля.

Учень 2:

В мені, в тобі Бояна віщим співом

Воно живе,здолавши тьму віків,

Воно Мстиславича Романа голос

І ратний клич Данилових полків.

 

Учень 3:

О слово рідне! України слава!

Богдана мудрість і Тараса заповіт.

І гул століть, і сьогодення гомін

В тобі злились, як духу моноліт.

 

Учень 4:

О слово рідне!

Мудре і прадавнє,

Ти виросло з могутньої землі!

Тебе валуєви жорстоко розпинали,

А ти возносилось і не корилось—ні!

Учень 5:

О слово рідне!

Подарунок мами!

І псня ніжна, і розрада нам!

Я всім на світі поділюся з вами,

Та слова рідного нікому не віддам.

Ведуча. Нещодавно ще одним святом поповнився наш національний календар: День української писемності та мови, який відзначаємо щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора-Літописця. Тож маємо нагоду пригадати історію нашої писемності.

 

Сторінка перша. Від  кирилиці до Кобзаря.

Ведуча.      Слухаючи матеріал сьогоднішнього усного журналу, ви дізнаєтесь про витоки нашої мови, її місце серед інших слов’янських мов, почуєте щирі слова любові й вдячності до неї.

Гробниці, кості й мумії мовчать.

А слово вічне, ніби далина,

Із темряви віків, де цвинтаря печать,

Лиш чути письмена…

(І. Бунін)

Ведуча. Кожна епоха приносить свої винаходи й відкриття. Найбільшим винаходом людства було письмо. Писемні знаки давали можливість зберігати й передавати істинні знання. Адже саме завдяки написаному слову люди збагнули світ і своє місце в ньому. Отже, виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу. Проблема виникнення письма у східних слов’ян дуже складна і досі не розв’язана. Протягом багатьох років учених цікавлять такі питання: коли і як народилася слов’янська писемність, слов’янська абетка і чи мали наші предки до нього якісь інші писемні знаки?

Ведучий. Тривалий час побутувала думка, що наша писемність з’явилася лише після хрещення Русі, коли з Візантії та Болгарії прийшли на Русь богослужебні книги.

Проте у багатьох місцях, де колись селилися наші пращури, особливо у Північному Причорномор’ї, археологи не раз знаходили на кам’яних плитах, нагробках, амфорах таємничі, незрозумілі знаки. Але питання про існування писемності в ті давні часи залишається відкритим.

Учень 1: Український народ має понад тисячолітню писемність, і почала вона складатися ще задовго до прийняття християнства. Найдавнішим письмовим повідомленням про існування писемності у слов’ян і в українців-русів є «Сказання про письмена» болгарського чорноризця Храбра, який жив на зламі IX—X століть при дворі болгарського царя Симеона.

У цій книзі Храбр розповідав про два етапи розвитку слов’янського письма. Перший — коли слов’яни ще були язичниками, отож користувалися рисками й зарубками.

Другий етап — після прийняття християнства, коли вони почали писати римськими й грецькими письменами. Але було це письмо “без оустроєнія”, тобто не пристосоване до слов’янської мови.

Учень 2: І так було до тих пір, поки великими просвітителями слов’ян —братами Кирилом і Мефодієм – не був створений алфавіт. Кирило і його брат Мефодій походили із Солуня (сучасні Салоніки). Їхня мати була грекинею, а батько — болгарином, тому брати з дитинства добре знали як грецьку, так і мову солунських слов’ян. Брати Кирило та Мефодій перекладали з грецької на слов’янську мову релігійні тексти. Кирило розробив слов’янську абетку, внаслідок чого його було названо «творцем слов’янського письма».

Ведучий. Існує два різновиди старослов’янських писемних знаків: кирилиця (на честь першовчителя слов’ян) і глаголиця.

 

Кириличний алфавіт з XI століття широко застосовується в духовній і світській літературі східних слов’ян. Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов’янські народи: український, російський, білоруський. Сучасні слов’янські алфавіти беруть початок з кирилиці—системи писемних знаків, створеної в IX ст. на основі грецького письма з додаванням кількох букв. В історії кириличного письма

розрізняють такі періоди: устав, півустав, скоропис, в’язь. У середині XVI ст. у східних слов’ян виникає друкарство та друкований алфавіт, створеним і окремими змінами на

основі півуставного письма. Перша датована книга під назвою “Апостол” була надрукована в Москві в 1564 році, в Україні у Львові – в 1574 році друкарем Іваном Федоровим. У 1708 р. за реформою, проведеною Петром І старий друкарський був замінений у світській літературі гражданським шрифтом. Внаслідок реформи було спрощено правопис і змінено склад алфавіту (деякі літери усунені, деякі замінені іншими). З XVIIІ ст. гражданський шрифт, пристосований до звукового складу української літературної мови, поширився в Україні. І нині кирилиця в основі нашого алфавіту. Слов’янським алфавітом, побудованим на основі кирилиці, користуються українці, росіяни, білоруси, болгари, серби, македонці.

Учень 1: А зараз звернімося до історії літописання і книжної справи. Започаткував книжну справу в Київській Русі князь Володимир Великий у X ст., заснував перші школи. Небувалий розквіт книжної справи стався за Ярослава Мудрого, який у 1037р., за свідченням літописця, написав книги та заснував першу державну бібліотеку.

Учень 2: Найдавнішим свідченням давності української літературної традиції є «Повість врем’яних літ» (XI—XII ст.)—памятка літератури, історії, права, етнографії, педагогіки, філософії. Започаткував цей найдавніший літопис у кінці 30-х років XI  ст. Іларіон Київський, перший український митрополит. Преподобний Нестор зробив третю редакцію «Повісті врем’яних літ», над якою працював протягом 1094-1112 рр.

Ведуча: Православна церква щорічно вшановує пам’ять преподобного Нестора 9 листопада. У церквах цього дня відбуваються відправи. Шанує церква, шанує Нестора й увесь народ український, відзначаючи 9 листопада День української писемності та мови, як день, пов’язаний з пам’яттю про Нестора Літописця. Сьогодні і ми святкуємо День української писемності та мови. Ми з вами вже знаємо, що писемність зародилася на Українській землі більше тисячі років тому. З епохи Київської Русі можна говорити й про українську літературну мову, та жива, розмовна мова українського народу набагато давніша. Зразки її збереглися у фольклорі, в ритуальних піснях, у найдавніших українських колядках про створення світу.

 

Сторінка друга. Українська мова серед інших слов’янських  мов.

Українська мова належить до індоєвропейської сім’ї мов і має далеких і близьких родичів серед  мов народів Європи та Азії. Це, наприклад, англійська, німецька, французька, іспанська, грецька мови. Усі ці та багато інших мов, як і українська, походять від індоєвропейської мови. Нею розмовляли стародавні племена, які жили на території сучасної України приблизно 5-8 тис. років тому. Безпосереднім же джерелом української, як і інших слов’янських мов, виступає праслов’янська мова. Отже, українська мова—це мова корінного населення, яке споконвіку живе на рідній землі. Отже, дорогі друзі, ви вже знаєте, якою давньою є наша мова і розумієте, що наш з вами обов’язок—зберегти її й передати нащадкам, як найцінніший скарб.

 

Людське безсмертя з роду і до роду

Увись росте корінням родоводу.

І тільки той, у кого серце чуле.

Хто знає, береже минуле,

Хто вміє шанувать сучасне, –

Лиш той майбутнє

Вивершить прекрасне

Учень 1: Українська мова функціонує як національна  мова українського народу. За даними перепису 1989 року у складі її населення, яке становило 51,4 млн. чоловік,

налічувалося 37,4 млн. українців. Рідною мовою українську вважали 32,8 млн. із них. Поза межами України українська мова в усній формі поширена в Росії, Молдавії, Білорусії, Казахстані, Польщі, Чехії, Словаччині, Румунії, Сербії, Хорватії, Угорщині, США, Канаді, її можна почути навіть у країнах Латинської Америки, Австралії.

Ведуча: Ознаки української мови фіксуються в пам’ятках, починаючи з найдавніших джерел, датованих XI ст. Існує два погляди на зародження і розвиток української мови як окремої слов’янської:

• вона виникла після розпаду давньоруської мови у ХІVст.;
• безпосереднім джерелом української, як і інших слов’янських мов, вважається праслов’янська мова, розпад якої почався в VII ст.

Учень 2: 28 червня 1996 року Верховна Рада  нашої незалежної держави прийняла Конституцію України—наш Основний Закон. Стаття 10 Конституції проголошує: «Державною мовою України є українська мова».

Учениця:

В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О мово! Ніжна, колискова!

Прийми мій радісний привіт!

Навік пройшла пора безславна,

Цвіти і сяй, моя державна!

Ведуча: В історії української мови й літератури є дві дати. Перша—1798 рік, коли були видруковані три частини поеми «Енеїда» Івана Котляревського. Це була перша книжка, написана живою народною українською мовою. Саме від цієї дати бере свій початок сучасна українська літературна мова.

Ведучий: Ще одна дата – 1840 рік, коли вперше було видано «Кобзар» Т.Г.Шевченка, який проголосив:

Возвеличу малих отих рабів німих,

Я на сторожі коло них поставлю слово!

Ця дата може вважатися доленосною: з того часу нова українська літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку і нормативної стабілізації. Па ньому  були і перепони, і заборони, і кров та сльози найкращих синів.

Учень 3 ( читає вірш О.Олеся)

Як довго ждали ми своєї волі слова,

І ось воно співа, бринить,

Бринить—співає наша мова.

Чарує, тішить і п’янить.

Як довго ждали ми…Уклін чолом народу,

Що рідну мову нам зберіг,

Зберіг в таку страшну негоду,

Коли він сам стоять не міг.

Сторінка третя.
       Ну що б, здавалося, слова
Слова та голос—

А серце б’ється, ожива,

Як їх почує…

Учень 1 (зачитує висловлювання П.Мирного) «Найбільше  і  найдорожче  добро  в  кожного  на­роду—  це  його  мова,  ота  жива  схованка  людського  духу,  його  багата  скарбниця,  в  яку  народ  складає  і  своє  давнє  життя,  і  свої  сподіванки,  розум,  досвід,  почування. Мова—така ж давня істота, як і народ, що її витворив, і коли він кине свою мову, то вже буде смерть його душі, смерть всього того, чим він відрізняється від других людей».

 

Учень 2: Ми не кинемо своєї мови,  не зречемося своєї душі, як не зреклися її, не скорилися ворогам наші предки. Зародившись десь на світанні спільного слов’янського життя, українська мова на рідній споконвічно українській землі витерпіла страшні лихоліття, тортури, пережила утиски, заборони окупаційних властей на землях, що перебували під владою Польщі та Російської імперії, сталінські репресії. 

Звучить мелодія пісні “Реве та стогне Дніпр широкий'”. На сцені учасниці зачитують одну із дат в скорботному календарі української мови. Після кожної дати звук музики посилюється і стихає, коли звучить наступна дата.

(Інсценізація може виглядати так: кожна з учасниць в українському вбранні начитує чергову дату,  тримаючи в руках свічку, що згасає, і йде у глиб сцени. Під час читання “Молитви” дівчата повертаються зі знову запаленими свічками),

1720 рік – російський цар Петро І заборонив друкувати книги українською мовою.

1769 рік видано розпорядження російської церкви про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг

/775 рік – зруйновано Запорозьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.

• рік – закрито українські недільні школи, безкоштовно організовані видатними діячами української культури.
• рік – указ міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.

1876 рік- указ царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.

1884 рік – закрито всі українські театри.

1908 рік-   вся культурна і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою, “могуще визвать последствия, угрожающие спокойствию и безопасности Российской империи”.

1914 рік – російський цар Микола II ліквідує українську пресу.

1983 рік—видано постанову про посилене вивчення російської мови у школах

 1989 рік—видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну, загальнодержавну, чим українську мову було відсунуто на третій план.

 

Музика замовкає,виходить ведуча із запаленою свічкою і в цілковитій тиші читає поезію Ольги Яворської

                                           Молитва

Гріховний світ вирує неспроста,

Підступний Демон, що керує нами.

Та піднімається нетлінно над віками

Велична постать вічного Христа.

О, Господи! Знайди нас всіх, знайди,

Бо ми блукаєм хащами ще й нині.

Прости гріхи й провини безневинні,

І до спасіння всіх нас приведи!

О, Господи! Зціли нас всіх, зціли,

Всели в серця неопалиму мрію,

Щоб ми, пізнавши віру і надію,

Жорстокий світ добром перемогли.

Моя прекрасна українська мово.

Найкраща пісня в стоголоссі трав.

Кохане слово, наше рідне слово.

Яке колись Шевченко покохав.

Ти все знесла: насмішки і зневаги,

Бездушну гру ворожих лжелюдей.

Та, сповнена любові і відваги,

З-за грат летіла птахом до людей!

Ти наш вогонь на темнім полі битви.

Невинна кров, пролита в боротьбі.

Тебе вкладаєм тихо до молитви

І за спасіння дякуєм тобі.

Ведуча: У найкритичніші, найважчі моменти української історії з’являлися особистості, які рятували націю від остаточного знищення, виводили українську культуру на нові обшири, давали їй надійні крила для злету. З появою віршів Т.Шевченка українська літературна мова стала на шлях розвитку, український народ заговорив вустами свого пророка. Т.Г.Шевченко відшліфував мову, дорогоцінний діамант рідного народу.

Учень 1: Мова—показник культури народу. Недаремно кажуть: «Заговори, щоб я тебе побачив». Але,на жаль, сьогодні не всі люди володіють досконало рідною мовою. Причиною є використання «суржика». Говорити слід правильно, щоб відродилася і розквітла Україна, культура й мова народу.

 

Учень:

Мово рідна, слово рідне!

Хто нас забуває.

Той у грудях не серденько,

А лиш камінь має.

Як ту мову тож забути

Котрою учила

Нас всіх ненька говорити,

Ненька наша мила?

От тому плекайте, діти,

Рідненькую мову

І учіться говорити

Своїм рідним словом!

Мово рідна, слово рідне, –

Хто вас забуває,

Той у грудях не серденько,

Але камінь має!

(С.Воробкевич)

 

Сторінка четверта.

Конкурс на знання  прислів’їв та приказок про мову (учні зачитують прислів’я та приказки)

1. Не кидай  слова  на  вітер.
2. Давши слово— держись,  не  давши  слово— кріпись.
3. Птицю пізнати  по  пір’ю,  а  людину— по  мові.
4. У кого  рідна  мова,  в  того  й  душа  здорова.
5. Від теплого  слова  і  лід  розмерзає.
6. Слово не стріла, а глибше ранить.
7. Слова треба важити, а не лічити.
8. Де слово, там і душа.
9. Вітер гори руйнує, слово народи підійма.
10. Хто материнську мову зневажає, той і матері не шанує.

 

Сторінка п’ята.

Вікторина.

1. Що ви знаєте про препо­добного Нестора-літописця?
2. Чому саме в день вшанування його пам’яті відзначається свято української писемності та мови?
3. Коли була видрукована перша книга в Україні?
4. У якому документі закріплено статус нашої мови як державної?
5. Пригадайте і назвіть твори поетів і письменників про українську мову.

 

Трембітна мово, музико, калино!

                     Звучи в розмові, повсякчас звучи.

Говориш ти—говорить Україна.

О рідне слово, більше не мовчи!

Не замовкай ніколи, рідне слово,

Іскрися жартом, піснею злітай.

Над нами квітни завжди веселково,

Щоб сяяв щастям український край!

А сьогодні ми закінчуємо свято піснею «Молитва за мову»(музика і слова Тараса Петриненка)

 

 

Сценарій свята рідної мови

«О мово рідна, золота колиско…»

Мета: ознайомити учнів зі скарбами рідної мови, виховувати патріотичні почуття, інтерес до історичного минулого, звичаїв, обрядів нашого народу, прищеплювати любов і повагу до української мови, а також толерантне ставлення до інших мов.

Обладнання:

• стіннівки, присвячені Міжнародному дню рідної мови;
• вислови про мову на плакатах, слайдах;
• проект – презентація (ключові питання: Яку мову ти вважаєш для себе

рідною? Чому? Чи є твоя мова великою? Чи пишаєшся ти рідною мовою?);

• музичний супровід;
• мультимедійні засоби навчання.

Місце проведення: актова зала, святково прибрана світлиця.

Хід свята

Із пуп`янка долонь

Вихоплюється слово,

Беззвучне і гучне, з роси, води й сльози.

Молись за нас, молись, Пречиста рідна Мово,

Народжена з хлібів і чистої лози.

Єдина і свята, Пречиста Діво Мово,

У полум`ї свічок прийди в пусті серця,

Навчи молитись нас блакитно й калиново,

Навчи чудових слів, яким нема кінця.

 

Линуть мелодійні пісні про мову, Україну.

Відеопрезентація про Чигирин.

Фанфари.

         Звучить марш запорізьких козаків. Виходять хлопці. Один читає наказ:

«Вельмишановна громадо Бориспільщини. Нині світлеє свято зібрало нас у цій залі. Зібралися люди добрі на свято своє, свято традицій, народних пісень вольних, мови рідної. І прославимо в цей день мову рідну, пісню українську. Хай у віках живе діло славних рук і не висихає джерело душ людських і традицій народних! Цьому бути!

Звучить пісня «Ой ви, стрільці січовії».

 На сцену виходять господар і господиня в українських костюмах і з короваєм.

Господиня: Щасливі ми, що народилися і живемо на такій чудовій, багатій, мальовничій землі – нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки – тут коріння роду українського, що сягає сивої давнини. І де б ми не були, скрізь відчуваємо поклик землі рідної, хвилюємося до сліз, зачувши рідне слово.

Господар: Шановні діти, вчителі, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб, сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято наше – торжество рідної мови.

Господиня: Гостей дорогих ми віншуємо щиро, стрічаємо хлібом, любов`ю і миром. Прийміть коровай наш із жита-пшениці й джерельної водиці.

Вручає коровай. Гість кладе його на заздалегідь приготовлений столик, прикрашений рушником, квітами.

Господиня: Сьогодні, 21 лютого, – унікальне свято. Воно є і спільним, і водночас вузько родинним для людей, яких об`єднала спільна історична доля.

Господар: Олю, а ти знаєш, де і коли народилася традиція святкування Міжнародного дня рідної мови?

Господиня: Історія свята, на жаль, має дуже трагічний початок.

Господар: Що ти маєш на увазі?

Господиня: Святкуємо ми цей день із присмаком гіркоти. 21 лютого 1952 року в Бангладеші влада придушила демонстрацію протесту проти урядової заборони на використання в країні бенгальської мови. Відтоді цей день у Бангладеші став днем  полеглих за рідну мову. Минуло багато років. Аж у жовтні 1999 року на Тридцятій сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО було запроваджено Міжнародний день рідної мови, а починаючи із 21 лютого 2000 року цей день відзначають і в Україні. ( Відеопрезентація)

Господар: Так, я тепер розумію, що найбільше і найдорожче добро в кожного народу – це його мова. І коли, як не сьогодні на весь світ нам вигукнути: «Хай живе рідна мова!» І чуємо, як російською, англійською, італійською, польською нас підтримують люди, які також не дозволяють знецінитися, зникнути мові.

Звучить музика

Поважно заходять три мудреці, стають перед сценою внизу

Мудрець Архип: Ох і далека ж дорога пролягла до вашого порогу!

Мудрець Мусій: Вітаємо вас, наше юне покоління, у новому 21 сторіччі! Прийшли ми до вас недаремно! Світ такий широкий і безмежний, що нерідко і заблукати в ньому!

Мудрець Анафанасій: А допоможе знайти вірний шлях багатовікова особливість народу- мова! Адже в давні часи всі люди однією мовою говорили й усі одне одного розуміли.

Мудрець Архип: І закортіло людям лишити пам`ять про себе довічну.

Імпровізація діалогу» Біля підніжжя Вавилонської вежі»

На мультимедійній дошці з`являється підніжжя вежі, згодом – і вся вежа

1 учень: А нумо зберемося разом та й побудуємо вежу високу-високу!

2 учень: Ми збудуємо вежу  аж до самого неба!(Голоси за сценою)

Мудрець Анафанасій: Будувалася вежа не рік і не два. Самих цеглин для неї знадобилося тридцять п`ять мільйонів! Ціле місто виросло навколо гори, на якій будувалася вежа. Місто Вавилон. А на горі з кожним днем усе вище й вище, уступами підводилася вежа-красуня: знизу широка, догори все вужча й вужча. (Шумові ефекти будівництва) Та ранком, звідки не візьмись, поміж людей з`являється сам Бог. Не сподобався йому їхній замір – досягти неба, де живе Всевишній.І Бог зрозумів: це тому примудрилися люди свою вежу вибудувати, що у них спільна мова і кожна людина розуміє іншу. От вони й домовились!

Мудрець Мусій: І наслав Бог на землю страшенну бурю ( Шумові ефекти:грім, злива).  Поки буря вирувала, вітер поніс усі слова, котрі люди звикли одне одному говорити.

1 учень: Но мор пент!

2 учень: Нічого не розумію!

3 учень: Ничего не понимаю!

4 учень:Nicht ferschtein! (Голоси за сценою)

Мудрець Архип: І розійшлися люди в різні кінці землі, кожен народ у свою сторону – будувати свої міста. І до сьогодні всіма мовами світу люди розповідають оцю легенду про недобудовану Вавилонську Вежу.

Мудрець Мусій: Недарма ми розповіли вам цю притчу – прагнемо нагадати вам, що всі ми люди, хоч живемо у різних країнах, маємо різні традиції, говоримо різними мовами!

Мудрець Анафанасій: Прощавайте, час нам в дорогу вирушати.

Музика

Мудреці виходять

Господар: Ми несподівано зустрілись із часткою старовини, адже з легендами знайомі і з ними разом ми росли.

Лунає музика

Господиня: Якось Бог вирішив наділити дітей світу талантами.

На сцені сидить Бог на кріслі–троні. Він одягнений у білу рясу, з бородою. До нього підходять учні 5 класу, одягнені по-різному. Кожен щось говорить до Бога. Він починає обдаровувати дітей.

Господиня: Французи вибрали елегантність і красу (дає дівчинці дзеркало і капелюшок).

Угорці – любов до господарювання (Бог дає фартушок)

Німці – дисципліну і порядок (книгу з написом «Закон»).

Росіяни – владність (корону).

Поляки – здатність до торгівлі (мішечок із грошима).

Італійці одержали хист до музики (музичний інструмент).

Діти радіють подарункам, піднімаючи їх високо, показують усім. Помалу зникають за сценою. У куточку сцени залишається одна дівчинка, одягнена в українське вбрання. Вона плаче, закривши руками очі…

Господиня:  Обдарувавши всіх, підвівся Бог зі свого трону і раптом побачив у куточку дівчинку. Вона була боса, одягнута у вишивану сорочку, руса коса переплетена синьою стрічкою, а на голові багряний вінок.

Бог: Хто ти? Чого плачеш?

Дівчинка: Я – Україна, а плачу, бо стогне земля моя від пролитої крові та пожеж. Сини мої на чужій роботі, у своїй хаті нема правди й волі.

Бог: Чого ж ти не підійшла до мене раніше? Я всі таланти роздав. Як же зарадити твоєму горю?

Господиня:Дівчинка хотіла йти, та Бог, піднявши правицю, зупинив її.

Бог: Є у мене скарб неоціненний, який уславить тебе на цілий світ. Це- пісня.

(дає дівчинці сопілку. Вона прикладає її до грудей, посміхається, веселішає)

Господиня: Узяла дівчинка – Україна дарунок і міцно притиснула його до серця. Поклонилась низенько Всевишньому і з ясним обличчям понесла пісню людям.

Дівчинка підходить до краю сцени, лине тиха мелодія пісні,

грають бандуристки.

Дівчинка: Народе мій! Нас Бог благословив. Дарунок дав нам – скарб неоціненний. Прийміть його – це пісня голосна.(Дівчинка повільно виходить).

Співають бандуристки пісню про Україну.

Господар: Так. Мова – це великий Божий дар для людини. У світі налічується близько трьох тисяч мов. У кожного народу вона своя. А серед них – ніби запашна квітка в чудовому букеті – наша українська мова.

Господиня: На цій планеті живе вона –

у віковічному серпанку

Та калиновому вінку, вродлива, бо

прокинулася зранку,

Струнка і горда, серед руж червоних

І солов`їв, у сукні волошковій.

Звучить музика. Танцюють мавки.

Виходить Мова

Монолог Мови: Я невтомна й працьовита, не омину жодного закутка, жодної оселі. Загляну і в карпатські гори, і в поліські простори, покружляю дзвінкою луною і по Наддніпрянщині, і в деснянських долинах. Не шкодую ні сили, ні багатоголосих барвів, дарую всім і кожному частинку своєї самобутньої незрівнянної душі. Дзвеніла потічком у смерекових зрубах, співала жайворонком над білосніжними мазаночками і розливалася сосновим духом у поліських хатинах…От лиш панське ярмо уривало шию, напувало гірким потом.

Летіли роки, а я все не старіла, а я розквітала більше і яскравіше.Ніжними ліричними співанками, войовничими гімнами і просто старовинними стрілецькими піснями перекочувалася в степовому різнотрав`ї. Свіча надії ще палахкотить у моєму серці, і сію, сію свою запашну житню любов і колоскове мелодійне словесо з гірким калиновим присмаком. Допоки живу я дзвінка і солов`їна , доти топтатимеш ряст і ти…

Виходять.

 Звучить музика

Господар: Мово рідна! Світлоносна! Ти – як море, безкрайнє і бездонне.. І не вистачить життя, аби переплисти твій мовний океан. Бо ти є вічність, ти – часточка народу, ти єднаєш родину, ти – рушник вишиваний, який стелиться від батьківської хати і показує нам дорогу у світ.

Звучить «Колискова» у виконанні Бойчук Ю.С.

Виходять2 читці: дівчина і хлопець.Тихо лине мелодія колискової.

1. Коли не мовиш ти ще слова –

Та словом ти уже живеш:

Від мами чуєш колискову

І уві сні, коли заснеш!

 

2. Від маминого поцілунку

Промовиш слово, потім два,

І, як на ниточку, на думку

Нанижуться твої слова.

 

1. А потім вересень святковий

У айстрах прийде  – ти школяр!

І вперше сам напишеш слово,

І прочитаєш сам буквар!

 

2. А в юності, у час ранковий,

Як сріблом міниться роса,

Знайти єдине схочеш слово,

Коханій щоб його сказать.

 

1. Затим слова своєму сину

І доні мусиш ти знайти:

Щоб вірність мали лебедину,

Щоб від марнот уберегти.

 

2. Коли ж літа впадуть в покоси,

Життя – донизу, до кінця.

Прощення в Бога ти попросиш,

У Сина, Духа і Отця…

1. Цінуймо Рідне Слово, сину,

З яким прийшли ми у життя:

Воно лиш творить з нас Людину,

Об`єднує сердець биття!

Лине мелодія з фільму «Титанік».

Виходить дівчинка в українському вбранні із свічкою.

Із пуп`янка долонь

Вихоплюється слово,

Беззвучне і гучне, з роси, води й сльози.

Молись за нас, молись, Пречиста рідна Мово,

Народжена з хлібів і чистої лози.

Єдина і свята, Пречиста Діво Мово,

У полум`ї свічок прийди в пусті серця,

Навчи молитись нас блакитно й калиново,

Навчи чудових слів, яким нема кінця.

Відеопрезентація

Звучить бандура (мелодія пісні на слова Т.Шевченка «Зоре моя вечірняя»)

Господиня: Чуєш, пісня лунає – і ти мимохіть тягнешся вслід за нею. Слово в пісні, як вода в річці, як соловейко в гаю, як та зоря на небі…

(Бандура звучить голосніше. Лунає пісня «Зоре моя вечірняя»)

Господиня: Слово рідне! Мово рідна! Арфо серця мого! Люблю зажуру пісень твоїх, музику слів твоїх і невмирущий оптимізм гумору.

Гуморески читає Ручко Владислав.

Господар: Розвеселили вас гуморески, а під гарний настрій завжди хочеться співати.

Звучить пісня «Із сиром пироги».

(Хлопчик в українському вбранні,пританцьовуючи,  пригощає гостей пирогами.)

Господиня: Ой, яка ж весела, гарна, співуча наша рідна мова. Яка мова – такий і народ. Михайле, а ти чув, що про людину судять за 4 ознаками: який вона вигляд має, що вона робить, як вона говорить, що вона говорить.

Господар: Ти хочеш сказати,що ставлення до людини у світі залежить аж на 50% від її мови?

Господиня: Атож. А ще від толерантного ставлення до інших мов! Я, наприклад, вивчаю англійську, планую вивчати іспанську та французьку мови!

Господар: А мені до вподоби італійська!

Уяви лишень: Україна – осередок 130 національностей і народностей, серед яких найбільшу кількість складають українці – 77,8 %, росіяни – 17,3 %. Найбільш численними після українців і росіян в Україні є білоруси, молдовани, болгари, угорці, румуни, поляки, євреї, татари, цигани, грузини, німці.(Відеопрезентація- статистичні дані).

Господиня: Та що там в Україні! У нашій Великоолександрівській школі навчаються разом із українцями вірмени, грузини, росіяни, молдовани, білоруси, іранці,…Живучи на нашій землі, шануючи українську мову, вони пам`ятають своє національне коріння і не забувають рідну мову.

Виступи дітей у національному одязі (пісня вірменською мовою у виконанні Жамакочяна Вагана,  вірш російською мовою читає Таманова Аріна, розповідь про себе та гумореска рідною мовою іранця Пуладфарда Даніеля,який пригощає усіх солодощами із Ірану).Відеопрезентації про Вірменію, Росію, Іран.

 Відеореклама «Любіть Україну»                                

                                     

Господар: Олю, а яку мову ти вважаєш для себе рідною? Чому?

Господиня: Звичайно, українську, бо це мова моїх батьків, бабусі, дідуся, мова, якою я розмовляю зі своїм братиком, друзями.

Господар:А чи вважаєш ти рідну мову великою? І чи пишаєшся ти нею?

Господиня: Це питання просте і складне водночас. Я пишаюся рідною мовою, тому що живу на Україні і є справжньою українкою. До того ж моя мова така співуча, така ніжна, така грайлива, така принадна, просто найпрекрасніша у світі.

Господар: Цікаво, а для наших однолітків, товаришів, учнів нашої школи ці питання є актуальними?

Господиня: Так, про це я можу говорити досить упевнено! Адже результати експрес-опитування говорять самі за себе:

Господарі зачитують по черзі відповіді учнів. На екрані висвітлюються фрагменти висловлювань, звучить музика(тихо)

–Я пишаюся українською мовою тому, що немає в світі мови прекраснішої за неї. Вона посідає третє місце за своєю красою та мелодійністю між іншими мовами світу ( Аліна Ф.).

–Я вважаю українську мову найкращою. Часом мені здається, що я люблю нашу мову не за всі її якості, а тільки за те, що вона рідна (Микола М.).

–Я люблю свою мову і вважаю, що той, хто забуває рідну мову, перетворює своє серце на камінь, сам стає каменем і, як пил, розвіяний вітром, зникне безслідно(Ольга П.).

–Моя мова – запашна, сповнена музики та квіткових пахощів, гнучка і милозвучна(Анна Ч.).

–Рідна мова-це порадник і вчитель тим, хто її любить і шанує, і суддя тим, хто її зневажає(Михайло С.).

–Для мене мова – це віконце, через яке я бачу світ(Ірина К.).

–Я пишаюся українською мовою тому, що це моя рідна мова. Вона була, є і буде найгарнішою, наймелодійнішою у світі(Валентина М.).

–Я пишаюся нашою мовою , тому що вона дуже давня( Сергій В.).

–Українська мова для мене найрідніша. Я хочу досконало володіти нею, тому ретельно вивчаю її (Катерина Х.).

–Я впевнений, що тільки рідною мовою можна передати власні думки, биття свого серця, свої найпотаємніші почуття (Олександр Р.).

Звучить пісня «Мова єднання» у виконанні ансамблю «Польові маки»

(На екрані – відеоряд про Україну, висловлювання про рідну мову).

На сцену виходять усі учасники свята із квітами в руках і по черзі промовляють:

– Слово рідне! Ти, як багатокрила птаха,

– прагнеш простору і висоти,

– ти виткане чарівною калиною

– і  синім барвінком,

– вишневим цвітом

– і запашною рутою-м`ятою.

-Ти ніколи не зів`янеш,

-ти будеш вічно жити і розвиватися!

– Бережімо наш найкращий цвіт – рідну мову –

– збагачуймо її,

– розвиваймо,

-дбаймо про її чистоту і красу,

– говорімо одне одному лише добрі слова!

Господиня: Щиро вітаємо усіх нас із цим чудовим святом – Днем рідної мови.

Господар: Нехай материнське слово буде для всіх нас оберегом та духовним     джерелом життя.

Разом: Щастя, миру, добра!

Лунає пісня про Україну. Відеопрезентація.

 

 

Пізнаймо  в  серці  рідне  слово

Зал оформлено атрибутами народного побуту України, портретами українських письменників, висловами про рідну мову. До уваги відвідувачів – книжкова виставка “О рідне слово, хто без тебе я?!”, виставка робіт народних умільців.

Крилаті вислови про мову для оформлення залу:
Скарбе мій єдиний,
З тобою я найбагатший
І найдужчий у світі.

У слові рідному велика сила є,
Що розбива граніт і золото кує!

Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос – більш нічого.
А серце б’ється, ожива,
Як їх почує!.

О мово рідна! Їй гаряче
Віддав я серце недарма:
Без мови рідної, юначе,
Народу нашого нема.

Вся і давність, і обнова – українська мова. (П. Тичина)

Як прислів’я чудове
Йде від роду до роду,
Що народ – зодчий мови,
Мова – зодчий народу.

Звучить пісня Т. Петриненка “Україна”.

На сцену виходять ведучі в українських народних костюмах, читці.

1 ведучий: Україна… Золота, чарівна сторона.
Скільки ніжних, поетичних слів придумали люди, щоб висловити свою гарячу любов до краю, де народились і живуть!

Читець 1: Україно! Ти для мене – диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо, горда і вразлива,
З тебе дивуватися повік.
Ради тебе перли в душі сію,
Ради тебе мислю і творю –
Хай мовчать Америка й Росія,
Коли я з тобою говорю!
Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!

Маю я святе синівське право
З матір’ю побуть на самоті.
Україно! Ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова.
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать образи – все одно.
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.

2 ведучий: В глибину століть сягає історія нашого народу. І чим більше прохо-
дить часу, тим яскравіше ми її уявляємо. Пізнати історію нашої
Батьківщини, рідної мови нам допомагають книги і самобутня на-
родна творчість: мелодійні пісні та думи, барвисті коломийки та лі-
ричні хороводи, фантастичний світ казок.

1 ведучий: Сьогодні ми відзначаємо День української писемності та мови, це
державне свято, засноване Указом Президента України 1997 року і
приурочене до вшанування пам’яті Преподобного Нестора – ченця
Києво-Печерського монастиря, славнозвісного літописця.
Воно має підтвердити нашу любов і повагу до рідного слова,
до своєї культури, які попри жорстокі випробування на крутих до-
рогах історії, зберегли неперебутню силу, красу і величність.

Читець 2: Мова, наша мова –
Мова кольорова,
В ній гроза травнева

Й тиша вечорова.
Мова, наша мова –
Літ минулих повість,
Вічно юна мудрість,
Сива наша совість.
Мова, наша мова –
Мрійнику – жар-птиця,
Грішнику – спокута,
Спраглому – криниця.
А для мене, мово, ти, мов синє море,
У якому тоне і печаль, і горе.

 

Звучить пісня “Звучи, рідна мово…”(сл. А. Демиденка, муз. О. Семенова)

1 ведучий: Українська мова є національною мовою великого європейського
народу, феноменальний витвір народного генія. Належить вона додавніх високорозвинених мов світу, якою повинен пишатися й за-любки спілкуватися кожен українець, кожен громадянин Українсь-кої держави.

2 ведучий: Вона є рідною для понад п’ятидесяти мільйонів людей, які мешкають на всіх континентах земної кулі. Нею написані геніальні твори Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки.

Читець 1: Мово рідна! Ти ж – як море –
безконечна, могутня, глибинна.
Котиш і котиш хвилі своїх
лексиконів, а їм немає кінця-краю.
Мільйоноголосо бриниш говірками,
а вони шумлять і дзвенять,
і б’ють у наші груди, мов 
хвилі морські – в берег.
Красо моя! В тобі мудрість віків,
і пам’ять тисячоліть, і зойк матерів
у годину лиху, і переможний
гук лицарів твоїх у днину побідну,
і пісня серця дівочого в коханні своїм,
і крик новонародженого;
в тобі, мово, неосяжна душа народу –
його щирість і щедрість, радощі й печалі,
його труд, і піт, і кров, і сміх, і безсмертя його.

1 ведучий: Лексичне багатство української мови становить понад 200 тисячслів. Крім багатої лексики, різних діалектичних говірок, вона ви-різняється ще й милозвучністю, чудовим поетичним ладом, євро-пейською глибокодумністю.

Читець 2: “Арфо серця мого! Люблю зажуру пісень твоїх, і невмирущий опти-
мізм гумору твого, і музику слів твоїх. Скарбе мій єдиний, з тобою я найбагатший і найдужчий у світі, без тебе – перекотиполе, що його вітер несе у сіру безвість, у млу небуття. Твердине моя, і захисток, і гордість, і розрада в годину смутку! Люблю тебе і в гніві, коли ти клекочеш, як вулкан, і гримиш громами на ворогів, і вбити можеш словом єдиним, як блискавкою. Люблю і твою ніжність, коли ти одним-однісіньким словом зігріваєш, мов сонце, і підносиш над хмари та між зорі, і повертаєш до діяння, до життя, наснаго моя і мудрий вічний вчитель мій”.

2 ведучий: Визначні вчені-лінгвісти й історики переконливо довели, що україн-ська мова має свою давню історію, належить до цілком самобутніх,оригінальних творінь українського народу, нації, мовних шедеврівусього людства.

Читець 1: “Світлоносна! Ти завжди вабиш, чаруєш, кличеш на теплі й могутні хвилі свої. І я, як вірний і вічний юнга твій, пливу й пливу твоїми просторами і не намилуюсь глибинами та безмежжям твоїм. Єдина печаль проймає, що не вистачить життя мого, аби переплисти твій лексичний океан.Бо ти ж є Вічність. Ти є Правда, Добро і Краса народу нашого. Тож такою і будь вічно, мово рідна! А з тобою будемо вічними і ми, діти твої, на розкішних і безконечних берегах твоїх”.
1 ведучий: Виникнення письма має надзвичайно велике значення в історії народу. Письмо – одне з найістотніших знарядь культури, яке в просторі і часі розширює функціонування мови.

2 ведучий: Стосовно української писемності, вчені вважають, що автори трипільських написів – пелазги – найдавніші племена, які жили на території України, мали свою звукобуквену азбуку, яку можна вважати першою у світі. З II тисячоліття до н.е., на думку істориків, пелазги почали міграцію на південь, до Італії та Малої Азії, куди занесли свою азбуку. В Італії нащадками пелазьких племен були етруски, відомі високим рівнем розвитку культури та писемності.

1 ведучий: Звукобуквений алфавіт етрусків став ключем до розшифрування пелазьких написів Трипілля, оскільки трипільська абетка виявилася спорідненою з етруською. На це ще 1959 року звернув увагу М. Суслопаров, який писав, що пелазький алфавіт – це не що інше, як ет-руський алфавіт, і навів висловлювання історика другої половиниI ст. до н.е. Діодора Сицилійського про те, що етруські букви моглиб мати назву пелазьких, бо пелазги ними користувалися. З цього випливає, що витоки української писемності сягають періоду II тисячоліття до н.е. Давню грецьку абетку, яку використали Кирило і Мефодій для створення кирилиці, елліни одержали від пелазгів.

2 ведучий: Чи не загадковішим витвором нашої давнини є так звана “Велесова книга” – пам’ятка стародавньої культури, що розповідає про передісторію слов’ян, про їхню боротьбу з ворогами, захищає віру предків.

Читець 2: У часи ті Бог великий
Не ховавсь в небесній млі,
А усі боги родились
І вмирали на землі
Рано вдосвіта на сході
Прокидавсь ясний Дажбог,
І ходив-блукав до ночі
Синім степом без дорог.
По зелених пишних луках
Велес пас овець гладких,
Грів їх вовною м’якою,
Одганяв вовків від них. 

Читець 1: Над дрімучими лісами
По пустелі степовій
Бог Стрибог літав на крилах,
Грав на кобзі золотій.
Бог Перун на чорних хмарах
Вічно землю об’їздив, 
Часом плакав, як дитина,
Часом сурмами будив…

Читець 2: А в річках жили русалки,
Хапуни-водяники,
Лісовик свистів у лісі,
І сміялись мавки…

1 ведучий: “Велесова книга”… Таємнича, загадкова розповідь наших предків про світ, природу, богів… Її загадку все ще не розгадано. Будемо сподіватись, що український письменник Сергій Плачинда, англієць Ричард Вілсон, російський літературознавець Дмитро Лихачов, давньогрецький історик Діодор Сицилійський та ін. мали підстави твердити, що писемність, котра виникла на території сучасної України, є однією з перших в світі.

2 ведучий: Шлях розвитку нашої мови – це тернистий шлях боротьби. Багато, дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова.

Тихо звучить класична музика.
Ведучі й читці по черзі зачитують скорботні дати
в історії розвитку української мови:
1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книги українською мовою.
1769 рік – видано Указ Синоду про вилучення у населення країни українських букварів та текстів з церковних книг.
1775 рік – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
1811 рік – закрито Києво-Могилянську Академію.
1847 рік – розгром Кирило-Мефодіївського братства.
1862 рік – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.

1863 рік – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
1876 рік – Емський акт про заборону ввезення української книги з-за кордону, заборону українського театру й друкування нот українських пісень.
1884 рік – закрито всі українські театри.
1908 рік – Указ Сенату про «шкідливість культурної і освітньої діяльності в Україні».
1914 рік – указ Миколи II про скасування української преси.
1938 рік – Сталінський уряд видає постанову про обов’язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
1978 рік – Постанова ЦК КПРС про посилення вивчення та викладання російської мови та літератури («Брежнєвський циркуляр»).
1983 рік – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи – російські та українські, що призвело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
1989 рік – видано постанову, яка закріплювала в Україні російську мову як офіційну загальнодержавну, чим українську мову було відсунуто на другий план, що позначається ще й сьогодні.
(Музика замовкає)

1 ведучий: Але попри всі негаразди і заборони наша рідна мова розвивалася й міцніла. Краса і велич мови нашого народу яскраво віддзеркалена в українському фольклорі, в творах красного письменства, мистецькій і науковій літературі, в живому щоденному спілкуванні. Українська мова єднає, згуртовує та підтримує нас як український народ, як українську націю, як українську державу.

Читець 1: Мені казав один ханжа,
Що наша мова геть відстала,
Що краще йшла б мені чужа,
Немов до хліба – кусень сала,
Що весь мій поетичний план
Спинитись може напівході,
Що я – останній з могікан,
Що наша мова вже не в моді.
Гей, проповіднику! Стривай!
Твої слова – старенька ряса.
Я не піду в твій тихий рай,
Я – син Великого Тараса.
Як Прометей не вмер від ран,
Не вмре і мова – гарна зроду.
Я не останній з могікан,
Я – син великого народу!

1 ведучий: Визначну роль мови в духовному житті народу завжди підкреслювали видатні діячі української та світової культури. Їх прекрасні та влучні вислови – це своєрідний дороговказ на шляху відродження рідної мови. Пропонуємо вам, шановні присутні, взяти участь у конкурсі «Кому належать слова» (див. Додаток № 1).

Звучить пісня “Не цурайся пісні”(сл. М. Федунця, муз. В. Кравчука)

2 ведучий: Пісня українська! Хто не був зачарований нею! Вона натхненна,мелодійна, безмежна широтою й красою образів. “Дзвенить піснямиУкраїна”, – писав М.В. Гоголь. І справді – пісні-самоцвіти лунають над широкими степами і високими горами. То вони звучать, як стогін Дніпра-Славути, то як голос душі людської, журби і туги за рідним краєм і безмежної любові до матері-землі.

Читець 2: Вона лунала в тиші урочистій
І ніжне слово брало у полон,
І пестила, і ніжила в колисці
Дитячий сон.
Крилатим птахом линула в діброві,
І сяйво зір тримала на крилі,
І в кожнім слові, сповненім любові,
Бриніли чари рідної землі.
Кружляй же завжди, пісня на орбіті,
Брини й лунай в різноголоссі нот.
Про рідний край і нашу пісню в світі
Не забувай, співучий мій народ!

2 ведучий: А зараз, шановні друзі, запрошуємо вас до участі у вікторині «Чарівний світ української пісні» (див. Додаток № 2).

1 ведучий: Українська поезія протягом віків співала і співає величальну піснюматері. Бо ж в образі матері втілюється вся краса світу, його сонячність, безмежність, незрівнянність.Вона подарувала нам життя, навчила говорити і запалила все найкраще в нашій душі. Рідний дім, яблуні й вишні в квіту, журлива річка, запашний луг – це усе те, що зветься Батьківщиною.

Читець 1: Мамо, матусенько, ненько, –
Сонцем на чистій воді
Сяють слова ці незгасні
В радості, смутку й біді.
Їх я шепчу, як молитву,
Ними живу і горю.
Ти із життям мені, мабуть,
Подарувала зорю.
Тож і приходить удача,
Й доля мене не мина.
Мамо, матусенько, ненько, –
В серці, як пісня, луна.
Звучить “Пісня про рушник”(сл. А. Малишка, муз. П. Майбороди)

2 ведучий: Рідна мова веде нас у чудовий світ мистецтва, літератури, влучних висловів. Прислів’я та приказки – неоціненна скарбниця народної мудрості, кожне покоління збагачує її новими коштовними перлами. У змісті мудрих висловів віддзеркалюються побут, звичаї народу, його історія, мораль.

1 ведучий: Чимало існує прислів’їв та приказок про мову і слово. Ось тільки небагато прикладів:
• Бесіда дорогу скорочує.
• Правдиве слово броню робити готово.
• Слово не стріла, а до серця лине.
• За словом в кишеню не полізеш.
А які прислів’я про мову і слово знаєте ви?
Проводиться конкурс-гра(див. Додаток № 3)

2 ведучий: Справжня краса мови – фразеологія. Тут знаходимо і осуд людськихвад, і похвалу порядності. Тут звучать іронія і гумор, і все це невимушено, тонко, дотепно. Значення деяких фразеологічних зворотів у цілому дуже різниться від значення їх складових частин. Ось слово “сміятися” кожному відоме, воно означає бути веселим, у гарному настрої. А фразеологізм “сміятися на кутні” означає все навпаки – плакати. Краще пізнати зміст фразеологічних зворотів, їх влучність допоможе конкурс, до участі в якому запрошуємо всіх бажаючих.

Проводиться конкурс знавців фразеологізмів(див. Додаток № 4)

 

Звучить пісня “Рідна мова”(сл. Г. Вієру, муз. П. Дворського) 

1 ведучий: Щоб пізнати багатство рідної мови, люди з давньої пори поча складати словники. Гарно сказав М. Рильський:
Не бійтесь заглядати у словник,
Це пишний яр, а не сумне провалля:
Збирайте, як розумний садівник,
остиглий овоч у Грінченка і Даля…

2 ведучий: Зараз існують різні типи словників. Ось деякі з них:
• Словник української мови
• Словник-довідник з правописом
• Словник синонімів української мови
• Тлумачний словник української мови
• Орфографічний словник української мови
• Словник наголосів української літературної мови
• Російсько-український словник
• Українсько-російський і російсько-український фразеологічний словник

1 ведучий: Українська мова посідає пріоритетне місце серед мов світу за кількістю пестливих форм. “Матінко”, “соловейко”, “малесенький”, “першенький” – ось як лагідно звучать наші слова.Дітей в Україні називали тільки лагідно: Петрик, Іванко, Галинка. Дорослих – поважливо. Улюблені українські імена теж розповідають про народну душу. Оспіване в піснях ім’я Катерина походить від грецького слова, що означає “непорочна”, “свята”; Ярина в перекладі з грецької означає “мир”; Тарас у вільному перекладі з грецької означає “бунтівливий”.

2 ведучий: А який казковий дивосвіт рослинних та тваринних наймень витворило українське поетичне світосприймання! Тут і татарське зілля, і вовчі ягоди, горицвіт і павині очі, нечуй-вітер і перекоти-поле. Трав’янистого стрибунця український народ узгодив зі своєю національною психікою і нарік “коник”.

1 ведучий: А наймення місяців року? Ви тільки послухайте, як відповідають назви сутності пори року: січень, лютий, березень, квітень, травень, червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад, грудень. Усі ці назви – відгук української душі на красу. В цих найменнях – замилування світом і любов до нього. У творенні назв відбито національний спосіб думання.

2 ведучий: Мабуть багатьом з вас ще з дитинства відомий цей віршик, у якому пояснюється походження українських назв місяців:
Січень січе, лютий лютує,
Березень плаче, квітень квітує,
Травень під ноги стеле травицю,
Червень збирає сіно в копиці…
Липень медовий бджілок чарує,
Серпень чудовий булки дарує.
Вересень трусить груші в садочку,
Жовтень гаптує клену сорочку.
Йде листопад, застеля килими.
Грудень надходить – початок зими.
1 ведучий: Українська художня література – це жертовник, на який принесли свої серця кращі сини України; це світильник, що світив, світить і ще довго світитиме живим, надійним променем в Україні; це дзвін, що пробуджує сонних, звертає заблукавших на певну дорогу і скликає до братання і згоди.

2 ведучий: Саме з шедевром української художньої літератури – “Енеїдою”І. Котляревського, що датована 1798 роком, пов’язується сучасна українська літературна мова. Знаменита поема стала першим друкованим твором, написаним живою народною мовою всупереч тогочасній традиції користування книжною українською мовою у писемній практиці, конкретні сфери якої, зокрема, книгодрукування, поступово зводилися нанівець заборонами на українське слово.

1 ведучий: Ще одна дата – 1840 рік, коли вперше було видано твори Т.Г. Шевченка, – може вважатися доленосною: з того часу українська літературна мова стала на важкий, але плідний шлях розвитку нормативної стабілізації. На цьому шляху і перепони, і забобони, і кров та сльози найкращих синів України.

Проводиться конкурс «Упізнай письменника»(див. Додаток № 5)

Читець 1: О рідне слово, хто без тебе я?
Німий жебрак, старцюючий бродяга,
Мертвяк, оброслий плиттям саркофага,
Прах, купа жалюгідного рам’я.
Моя ти пісня, сила і відвага,
Моє вселюдське й мамине ім’я.
Тобою палахтить душа моя,
Втішається тобою серця спрага.
Тебе у спадок віддали мені
Мої батьки і предки невідомі,
Що гинули за тебе на вогні.
Так не засни в запиленому томі,
В неткнутій коленкоровій труні –
Дзвени в моїм і правнуковім домі!

2 ведучий: Нашому поколінню випало відповідальне і складне завдання – відродження української мови, слова, державності, нації. За нас цього ніхто не зробить. Це наш історичний обов’язок, виправдання нашого перебування на цьому світі.
1 ведучий: “Як парость виноградної лози, плекайте мову”, – благав нас, заповідав і наказував нам незабутній Максим Рильський.Ми повинні гідно виконувати цей заповіт, бо, як писав відо-мий мовознавець, перекладач, священник, професор Іван Огієнко,“мовне каліцтво є початком каліцтва душі”. Плекаймо кожне словорідної мови, полімо бур’яни у власному мовленні, делікатно підправляймо мовлення інших. Не даймо вмерти рідному слову, не забуваймо його ні за яких обставин.

Читець 2: Все в тобі з’єдналося, злилося –
Як і поміститися в одній! –
Шепіт зачарований колосся,
Поклик із катами на двобій.
Ти даєш поету дужі крила,
Що підносять правду в вишину,
Вченому ти лагідно відкрила
Мудрості людської глибину.
І тобі рости й не в’януть зроду,

Квітувать в поемах і віршах,
Бо в тобі великого народу
Ніжна і замріяна душа!

Звучить пісня “Моя Україна”(сл. М. Ткача, муз. І. Поклада).
Додаток № 1  Конкурс “Кому належать слова”
Питання:
1. Слово – зброя. Як усяку зброю, його треба чистити і доглядати.(М. Рильський)
2. Мова росте елементарно, разом з душею народу.(І. Франко)
3. Той, хто дихає суржиком, не може мати духовного здоров’я. (Д. Павличко)
4. Мова – життя духовного основа.(М. Рильський)
5. Найбільше й найдорожче добро в кожного народу – це його мова.(П. Мирний)
6. Мова – то цілюще народне джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги.(В. Сухомлинський)

7. Як парость виноградної лози, плекайте мову.(М. Рильський)
   8. Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє.(Леся Українка)
   9. Ой, яка чудова українська мова!(О. Підсуха)
   10. Слово є вчинок.(Л. Толстой)
   11. Яка людина, така й мова.(Сенека)
   12. Буду я навчатись мови золотої.(А. Малишко)
   13. Мова – це доля нашого народу.(О. Гончар)

   Додаток № 2
   Вікторина “Чарівний світ української пісні”
   Питання:
   Хто сказав, що “народні пісні для України – все: і поезія, й історія, і батьківська могила, пісні ці – народна історія, жива, яскрава, сповнена барв, істини…”?(М.В. Гоголь)

Хто автор слів “…українська пісня – це бездоганна душа українського народу, це його слава”?

(О.П. Довженко)
Кому з російських композиторів належать ці слова: “Є щасливо обдаровані натури… і щасливо обдаровані народи. Я бачив такий народ, народ-музикант, – це українці”?(П.І. Чайковський)
Назвіть композиторів, які написали музику на поезії з “Кобзаря” Т. Г. Шевченка.

(М. Лисенко, П. Чайковський, С. Рахманінов, Я. Степовий, Л. Ревуцький та ін.)

Скількома мовами перекладено “Заповіт” Т.Г. Шевченка?(147 мовами)

Які твори Т.Г. Шевченка стали народними піснями?(“Зоре моя вечірняя…”, “Од села до села”, “Думи мої, думи”, “Реве та стогне Дніпр широкий”, “Така її доля”, “Як би мені черевички”, “Заповіт”)

Які вірші І. Франка були покладені на музику?(“Вічний революціонер”, “Безмежне поле”, “Ой ти дівчино, з горіха зерня”“В дорогу!”, “Земле моя…”, “Гримить!”, “Червона калино, чого в лузі гнешся?”)

Який великий російський композитор написав пісню на твір українського поета В. Забіли?

(М. Глінка “Гуде вітер вельми в полі”)
 

 
Хто автор слів:

“Тихо заграйте на рідних бандурах,
Небу свої каяття принесіть…”?(О. Олесь)

Додаток № 3
Прислів’я і приказки про мову і слово(до конкурсу-гри)
– Будь господарем своєму слову.
– Від ласкавих слів утихає гнів.
– Від теплого слова і лід розмерзається.
– Вола в’яжуть мотуззям, а чоловіка – словом.
– Гостре словечко коле сердечко.
– Де багато слів, там мало мудрості.
– Добрі слова лунають, погані вбивають.
– І від солодких слів буває гірко.
– Краще мудре мовчання, ніж дурне казання.
– Лагідне слово – ключ до серця.
– Легко сказати, а зробити важко.
– Мовчання – це велике вміння вести бесіду.
– Мудре слово в громаді вагоме.
– На слові зірвався – увесь світ дізнався.
– Ніж лихе слово сказати, краще промовчати.
– Одне погане слово скажеш – почуєш десять.
– Пташку впізнають по пір’ю, а людину – по мові й мислі.
– Рана загоїться, але слово – ніколи.
– Рис розсипав – не збереш, сказав слово – не вернеш.
– Слів не розкидаєш – добру славу маєш.
– Слово без діла нічого не варте.
– Слово до слова – зложиться мова.
– Слово не горобець, вилетить – не піймаєш.
– Слово – не стріла, а глибше ранить.
– Слово – срібло, мовчання – золото.
– Слово старше, ніж гроші.
– Слово чемне кожному приємне.
– Спершу слово зваж, а потім скаж.
– Удар – забувається, а слово пам’ятається.

Додаток № 4 Конкурс знавців фразеологізмів
Завдання 1. До поданих висловів дібрати фразеологізми:
а) бити когось прутом – всипати березової каші;
б) бути помітним – впадати в очі;
в) оголосити щось давно відоме – Америку відкрити;
г) даремно сподіватись – чекати з моря погоди.

Завдання 2. Пояснити значення фразеологізмів:
а) вилами по воді писано – про таке, що може не відбутись;

б) як мокре горить – повільно, без бажання;
в) з відкритим серцем – щиро;
г) рукою подати – близько;
д) спіймати на гарячому – викрити на місці злочину.

Завдання 3.
а) Назвати фразеологізми зі словом “язик” (тримати язика за зубами; язик до Києва доведе; чесати язика;вигострити язика; язик, як лопата; прикусити язика; проковтнутиязика; молоти язиком; висолопити язика тощо);
б) назвати фразеологізми зі словом “ніс”(втерти носа; крутити носом; задерти носа; тримати ніс за вітром;не показувати носа тощо);
в) назвати українські прислів’я та приказки, де вживаються числівники (у семи господинь хата не метена; один у полі не воїн; семеро одного не ждуть; де діточок сім, там доля всім; ледачий два рази робить, а скупий два рази платить; не хвалися жінкою в сім день, а в сім літ і т. ін.).

Додаток № 5
Конкурс “Упізнай письменника”
Питання:
Після II-ї Світової війни прославився як письменник-романіст. Найвідоміші романи – “Хліб і сіль”, “Чотири броди”, “Кров людська – не водиця”, “Правда і кривда”, “Дума про тебе”.
(Михайло Стельмах)

Був кінорежисером на Одеській кінофабриці. Його іменем названо кіностудію в Києві.

(Олександр Довженко)

Дитячі роки провів у селищі Третя Рота на Донбасі, куди переїхали батьки (Володимир Сосюра)

Писати почав із семи років. У 1910 р. вийшла його перша збірка “На білих островах”.
(Максим Рильський)

Створив цілу серію історичних творів про національних героїв українського народу, славних лицарів запорізького козацтва.(Адріан Кащенко)

6. Його звали Великим Каменярем.(Іван Франко)
7. Був заарештований за участь у таємній політичній організації (Кирило- Мефодіївському братстві) та за революційну поезію. 10 років провів на засланні.(Тарас Шевченко)   

 

СВЯТО УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Ведучий: Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя. Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом, з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

Ведуча: Мова моя українська,
Батьківська, материнська,
Я знаю тебе не вивчену –
Просту, домашню, звичну,
Не з-за морів покликану
Не з словників насмикану

Ведучий: Ти у мені із кореня,
Полем мені наговорена,
Дзвоном коси накована,
В чистій воді смакована,
Болем очей продивлена,
Смутком багать продимлена,
З хлібом у душу всмоктана,
В поті людським намокнута,
З кров’ю моєю змішана,
І аж до скону захищена.

(Звучить пісня на слова Степана Галябарди, муз. Олена Слободянка)

Мови чарівний голос
На ріці життя тихо меле млин часу,
І у вишині зорі по одній гасить
та запалює замість них нові знову
І несе у світ пломінкий вогонь слова.
Слово мовили знов уста мої, слово,
Як бусинками, ними виграє мова.
Зорі і світи сіли край мого столу,
Слухають її мови чарівний голос.

Приспів:
Причасти мене розмовою
Українською мовою.
Зачаруй мене славнозвісною
Українською піснею.
Причасти мене розмовою
Українською мовою.
Зачаруй мене ніжною
Українською піснею.

Засвітає день квітами пісень ясно,
Літо щедре йде, сто надій цвіте рясно.
З рідної землі б’є вже джерело знову
І течуть слова у дзвінкий кришталь мови.
Слово мовили знов уста мої, слово,
Як бусинками, ними виграє мова.
Зорі і світи сіли край мого столу,
Слухають її мови чарівний голос.

Приспів.

 

Ведуча: 6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться: “На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

Ведучий: Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова. Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

Ведучий: Сьогодні наше свято – це свято української мови та писемності. З часу винайдення писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.

Ведуча: Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови – є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.

Ведучий: Костянтин Філософ (Кирило) і його брат Мефодій походили із Солуня  (сучасні Солоніки). За тих часів людність у цьому місці складалася наполовину з греків, наполовину з слов’ян. Грекинею була мати братів, а батько – болгарином. Тому брати з дитинства добре знали як грецьку так і мову солунських слов’ян. Костянтин (Кирило) (827 – 14 лютого 896 р.), здобувши освіту в Константинополі, знав східні мови, латинську, арабську і староєврейську, був талановитим філологом, працював бібліотекарем у патріаршій бібліотеці, викладав філософію у вищій константинопольській школі. Мефодій (815 – 6 квітня 885 р.) був управителем однієї слов’янської провінції у Візантії, а згодом став помічником Костянтина в місіонерській, літературній і освітній діяльності.
У 862 році візантійський  імператор Михайло і патріарх Фотій послали Костянтина і Мефодія в Моравію, де вони на прохання місцевого князя Ростислава повинні були вести церковну службу слов’янською мовою, що мала бути протиставлена латинській мові німецьких місіонерів.
– Адже ви обоє солуняни, – сказав Михайло, а солуняни всі говорять по – слов’янськи. Я знаю, – додав він, звертаючись до Костянтина, – ти часто хворієш. Але треба, щоб саме ти вирушив Моравії. Відповідь Костянтина знаходимо у “Житіях Кирила і Мефодія”.
Немічний я тілом і хворий. Але з радістю піду в Моравську землю, якщо мають вони абетку своєї мови. Бо просвіщати народ без письмен його мови однаково, що писати на воді!
За свідченням джерел Костянтин перед від’їздом до Моравії розробив слов’янську азбуку. А вже 863 року Кирило і Мефодій привезли до Велеграфа слов’янську абетку на 3-4 богослужебні книги, перекладені на слов’янську  мову. У посланні папи Іоанна VIII до моравського князя Святополка  (880 р.)  Костянтина названо “творцем слов’янського письма”.

Ведуча: Існує два різновиди старослов’янських писемних знаків: кирилиця (на честь першовчителя слов’ян ) і глаголиця .
Кириличний алфавіт з XI ст. широко застосовується в історичній та світській літературі східних слов’ян. Від давньоруського періоду його успадкували всі три східнослов’янські народи: російський, український і білоруський.
В історії кириличного письма розрізняють три періоди: устав, півустав і скоропис. У середині XVI ст. у східних слов’ян виникає друкарство, друкований алфавіт створений з деякими змінами, на основі півуставного письма. Перша датована книга під назвою “Апостол” надрукована в Москві в 1564 р., в Україні – у Львові – 1574 р. Іваном Федоровим. У 1708 р. старий друкарський алфавіт зазнав реформ. Петро I ввів нову систему знаків – гражданку. З нього усунені деякі зайві літери. Писемність звільнилася від складної системи знаків наголосу.

Ведуча: У Київській Русі книги цінувалися, як рідкісні скарби. Мати декілька книг означало володіти цілим багатством. “Повість минулих літ” називає книги “ріками, які наповнюють всесвіт мудрістю незмірної глибини”. “Якщо старанно пошукати в книгах мудрості, – зазначав літописець, – то знайдеш користь душі своїй”.

Ведучий: Україна та її культура святкують своє відродження. Але цьому передувала тяжка боротьба. Дуже багато жорстоких літ і століть пережила наша невмируща мова, мужньо знісши і витерпівши наругу наймогутніших царських сатрапів та посіпак шлахетсько-панських і своїх панів.

 

(Звучить пісня “Реве та стогне Дніпр широкий”. На сцені 12 дівчат в українському вбранні. Кожна із них зачитує одну із дат в скорботному календарі української мови, після чого повертається і йде в глибину сцени)

1720 рік – російський цар Петро I заборонив друкувати книжки українською мовою.
1796 рік – видано розпорядження про вилучення у населення України українських букварів та українських текстів із церковних книг.
1775 р. – зруйновано Запорізьку Січ і закрито українські школи при полкових козацьких канцеляріях.
1862 р. – закрито українські недільні школи, які безкоштовно організовували видатні діячі української культури.
1863 р. – указ російського міністра Валуєва про заборону видання книжок українською мовою.
1876 р. – указ російського царя Олександра ІІ про заборону друкування нот українських пісень.
1884 р. – закрито всі українські театри.
1908 р. – вся культура і освітня діяльність в Україні визнана царським урядом Росії шкідливою , “могущей визвать последствия, угрожающиє спокойствию и безопасности Российской империи”.
1914 р. – російський цар Микола ІІ ліквідує українську пресу газети і журнали.
1938 р. – сталінський уряд видає постанову про обов´язкове вивчення російської мови, чим підтинає коріння мові українській.
1983 р. – видано постанову про так зване посилене вивчення російської мови в школах і поділ класів в українських школах на дві групи, що привело до нехтування рідною мовою навіть багатьма українцями.
1989 р. – видано постанову яка закріплювала в Україні  російську мову  як офіційну загальнодержавну мову, чим українську мову було відсунуто на третій план, що позначається ще й сьогодні.

 

(Музика замовкає. Із глибини сцени виходить дівчина із запаленою свічкою, читає “Молитву” Ольги Яворської . Дівчата стоять обличчям до глядачів. У кожної в руках горить свічка).

Молитва
Гріховний світ вирує неспроста ,
Підступний демон, що керує нами,
Та піднімається нетлінно над віками
Велична постать вічного Христа.

О Господи ! Знайди нас всіх, знайди,
Бо ми блукаєм хащами ще й нині,
Прости гріхи й провини безневинні,
І до спасіння всіх нас поведи.

О  Господи ! Зціли нас всіх, зціли,
Всели в серця неопалиму мрію,
Щоб ми, пізнавши віру і надію,
Жорстокий світ добром перемогли.

Моя прекрасна українська мово,
Найкраща пісня в стоголоссі трав.
Кохане слово, наше рідне слово,
Яке  колись Шевченко покохав.

Ти все знесла насмішки і зневаги,
Бездушну гру ворожих лжеідей,
Та сповнена любові і відваги
З-за грат летіла птахом до людей.

Ти наш вогонь на темнім полі битви,
Невинна кров пролита в боротьбі.
Тебе вкладаєм тихо до молитви
І за спасіння дякуєм тобі.

 

Ведуча: Вперше українську народну мову було піднесено до рівня літературної наприкінці ХVШ століття з виходом у 1798 році першого видання “Енеїди” Івана Котляревського, який вважається зачинателем нової української літературної мови.
Так Котляревський у щасливий час
Вкраїнським словом розпочав співати,
І спів той виглядав на жарт не раз,
Та був у нім завдаток сил багатий.
І огник, ним засвічений, не згас,
А розгорівсь, щоб всіх нас огрівати.

(Поставка уривку з п’єси І.Котляревського “Наталка Полтавка”)

Ведучий: Т.Г.Шевченко своїм величезним талантом розкрив невичерпні багатства народної мови, осягнув її, і як ніхто, розкрив чудову, чарівну музику українського слова:
Ну що б, здавалося, слова…
Слова та голос –
Більш нічого.
А серце б’ється – ожива,
Як їх почує!…

(Виконується поезія Т.Г.Шевченка – на вибір)

 

Ведучий: Сила слова безмежна. Особливо, коли воно живе, іскристе, емоційно виважене. Коли воно сліпуче, “як проміння ясне” а могутнє, “як хвилі буйні”. Коли слова – палкі блискавиці. Тоді воно здатне робити чудо і хвилювати найтонші струни людського серця. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією.

Читець: Говоріть, як колись вас навчала матуся,
Говоріть, як навчав у дитинстві татусь,
Легко так, вільно так, щоб слова були в русі,
Не тримайте слова, віддавайте комусь.

Щиро так, м’яко так, починайте казати,
Як воліла б відкритись ваша душа.
Може хочеться їй у словах політати
Привітати когось, а чи дать відкоша.
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.
Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя.
(Олесь Лупій “Говоріть”)

 

Ведуча: Зверніть увагу на багатющі можливості нашої мови. Ми будемо читати текст, кожне слово якого починається з літери “Б”. “Біля білої берези блукав білий бородань. Борода, брови були білі. Брав бородань бандуру, бурмотів, бубнів. Бандура болісно бриніла”.

Ведучий: “Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур’я, братовбивства… Боротися! Безстрашно, безперервно боротися. Благати благословення Божого”.

Ведуча: Боже! Бачиш – боса Батьківщина! Бо брат бив брата, батько – батька. Боже! Біль безжалісний! Боже, буде багата будуччина Батьківщини? Буде!”.

Ведучий: А скільки в нашій мові пестливих, ніжних форм слів до одного вибраного слова. Ось в англійській мові “хенд” – це просто рука і нічого більше, а у нас: ручка, ручечка, рука, рученька, рученя, рученятко. А які слова можна добрати до слова “мама” – неня, матуся, мамуся, мамочко, матінко.
Ой яка чудова українська мова!
Де береться це, звідкіля і як?
Є в ній ліс, лісочок, пуща, гай, діброва,
Бір, перелісок, чорноліс. Є іще й байрак,
І така розкішна і гнучка, як мрія…
Є в ній хурделиця, віхола,
Завірюха, хуртовина, хуга, заметіль.
Та не в тому справа, що така багата.
Помагало слово нам у боротьбі,
Кликало на битву проти супостата
Та звучало сміхом на полях плаката,
І за все це, мово, дякуєм тобі.

Ведучий: Ось і підходить до кінця наше свято української писемності та української мови. Ми живемо на чудовій, багатій, мальовничій землі – на нашій славній Україні. Тут жили наші прадіди, діди, тут живуть наші батьки, тут корінець роду українського, що сягає сивої давнини. І негоже, просто соромно бути поганими нащадками у таких великих і славних батьків.

Ведуча: Людині визначено Богом місце народження, країна, небо ; вона не може нічого того поміняти, як не може поміняти саму себе. А якщо щось із того призначеного їй, поміняє, то не на краще, бо чуже ніколи не буває кращим. І куди б ти не пішов – твоя Батьківщина, земля твоя, твоя мова, твій народ завжди будуть з тобою.

 

(Звучить пісня про Україну)

Знов сонце ласкаве
Промінь свій посилає
І степам, і долинам,
І потокам гірським.
Це моя Україна
День новий зустрічає,
Моя лагідна мати
Усміхається всім.

Там, де Січ Запорозька
Духом вільно сивіє,
Де козацькії чайки
В чисте море пливуть.
А на Київських кручах
Сяє злото Софії
І на гору Чернечу
нас дороги ведуть.

Знову сонцю радіє
Буковина й Полісся
І над краєм Донецьким
В небі жайвір співа.
А з Карпатського світа
Лине голос трембіти –
Це тобі, Україно, наша пісня жива.

Це моя Україна
День новий зустрічає,
Величава Княгиня
Усміхається всім.
І гостинно і радо,
Щиро всіх привітає.
Закарпаття частує
Хмелем чистих медів.

А у древньому Львові
Пані всі гонорові.
Полтавчанок, киянок,
Як побачиш умреш.
Синьоокі красуні –
Молоді волинянки –
Як подивляться в душу –
Очі не відведеш.

Бо козацького роду
Та й нема переводу,
І у чистому небі
Наші зорі горять.
Це моя Україна
День новий зустрічає,
Величава Княгиня
Погляд ясних очей.
І гостинно і радо,
Щиро вас привітає
І запросить у хату,
Як поважних гостей.

 

 

Мова — душа народу

На сцену виходять ведучі хлопчик і дівчинка в українських костюмах з хлібом і сіллю на вишиваному рушнику.

Дівчинка
Добрий день вам, добрі люди!
Хай вам щастя-доля буде,
Не на день і не на рік,
А на довгий-довгий вік.
Хлопчик
Гостей дорогих ми вітаємо щиро,
Стрічаємо з хлібом, любов’ю і миром.
Для людей відкрита хата наша біла,
Тільки б жодна кривда в неї не забігла.

(Під музику в зал заходять учні, одягнені в український одяг)

Вчитель
Шановні батьки, діти, гості, запрошуємо вас до нашої господи на хліб та сіль, на слово щире, на бесіду мудру, на свято української мови.
Дівчинка
Батьківщина починається з батька і матері, з оселі, де ви вперше побачили світ, з мови, якою розмовляють ваші батьки, з подвір’я, по якому ви бігали, з села чи міста, з України, де ви народилися. А Україна – це наша Батьківщина.
Хлопчик
У нашій світлиці сьогодні тепло і світло, то ж давайте поговоримо про нашу рідну мову.
1-й учень
Мій друже, брате,
Звертаюсь сьогодні до тебе
Мовою землі твоєї,
Мовою матері твоєї,
Народу твого мовою.
2-й учень
Вся історія народу — в мові,
Мова — душа народу.
Позбавити народ рідної мови —
Це означає вбити народ.
3-й учень
Слова летять у душу як лебідки
І пахнуть п’янко житом і росою,
Калиною, цілющою травою,
Вербички юної дівочою красою.
4-й учень
Зневажати мову мамину — біда,
Котра пустими зробить наші душі
І ми нащадкам зможем передать
Лиш те, що корені калині сушить.
5-й учень
Зневажати мову — зрадити себе,
А зрадників хто може поважати?
І стане чорним небо голубе,
Вмиратиме у муках рідна мова.
6-й учень
О не згуби свого народу,
Безсмертна мово, рідна і терпка,
Ти є душа співучого народу
Що був і є, і буде у віках.

(Звучить пісня “Мова у серці народу”, сл. Н.Красоткіної).

1. Неначе юна зоря світанкова,
Ти лісами, степами ідеш.
Українська чарівная мово,
Ти у серці народу живеш. (Двічі)
2. Мелодійна моя, промениста,
Як земля, твій багатий словник.
Українськая мово пречиста,
Ти ж у серці народу навік! (Двічі)
Українська прабатьківська мово,
До зірок через терни ідеш.
Рідна мово моя пелюсткова,
Ти у серці народу живеш! (Двічі)
Вчитель
Діти, ми не завжди собі уявляємо те, яке багатство є у кожного з нас, його ми не завжди помічаємо, не завжди цінуємо. Але без нього ми не можемо жити. Ви здогадались, що я маю на увазі.
Учні (хором)
Це наша рідна мова!
Учень
Вона нам рідна, як мама і тато, як та земля, на якій ви зростаєте. Бо це мова, яку ми всі чуємо змалку, якою ми промовили перші слова. Ця мова зрозуміла і рідна всім нам. Бо без мови немає народу. І так само, як у кожної людини є одна мама, так і мова рідна лише одна. Людина може знати дві, три і більше мов, але рідною залишається материнська мова.
Учениця
Рідна мова. І чується лагідний, теплий голос матері, яким вона будить нас уранці. Хіба ще хтось вміє промовляти такі слова, як наші українські мами? Адже цілий світ визначає, що українська мова – чудова, мелодійна, багата.
Учень
Кожен народ гордий з того, що він має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ — патріот своєї країни, він любить її, поважає ЇЇ закони і бореться за її незалежність і волю, якщо того немає.
Учениця
А ми, українці, тільки зовсім недавно здобули свою незалежність, а саме у 1991 році. Тепер у нас є свої держава, воля, своя мова. І хоч як не глумились із нашої мови, принижували і забороняли і не хотіли слухати і чути її мелодику звучання, а сьогодні вона відроджується.
Учень
Бо й не змовкла в устах патріотів рідного слова, звучала в народній пісні, бо люди берегли її як перлину, щоб колись заговорити нею на повний голос. Яка ж вона чиста, гарна, багата і мелодійна наша українська мова.

1-й учень
Яка ж багата рідна мова!
Увесь чарівний світ у ній!
Вона барвиста і чудова,
І нищити її не смій!
2-й учень
Вона про все тобі розкаже,
Чарівних слів тебе навчить,
Усе розкриє і покаже,
Як правильно у світі жить.
3-й учень
В ній стільки слів, що й не збагнути!
І приказок, і порівнянь.
А мову знаючи, здобути
Ти зможеш просто безліч знань.
4-й учень
То ж мову вчи і прислухайся
До того, як вона звучить.
І розмовляти так старайся,
Щоб всім її хотілось вчить.
5-й учень
Вона ж у нас така багата,
Така чарівна, як весна!
І нею можна все сказати,
І найрідніша нам вона.

– Мово! Пресвятая Богородице мого народу!
З чорнозему, з любистку, м’яти, рясту, євшан-зілля, з роси, з дніпровської води, від зорі й місяця народна.
– Мово! Мудра берегине, що не давала погаснути земному вогнищу роду нашого і тримає народ на небесному Олімпі волелюбності, слави і гордого духу.
– Мово! Велична молитво, у своїй нероздільній трійці, що єси ти і Бог Любов, і Бог Віра, і Бог Надія!
– Мово наша! Звонкова кринице на середохресній дорозі нашої долі! Твої джерела б’ють десь від магми, тому й вогненна така. А вночі купаються в тобі ясні зорі, тому й ласкава така.

1-й учень
Мово рідна, слово рідне!
Хто вас забуває,
Той у грудях не серденько,
А лиш камінь має.
2-й учень
Як ту мову можна забути,
Котрою учила
Нас всіх ненька говорити,
Ненька наша мила?
3-й учень
От тому плекайте, діти,
Рідненькую мову
І учіться говорити
Своїм рідним словом.
4-й учень
Доню, моя доню,
Синьоока зірко,
У житті буває
Солодко і гірко.
Як би не манили
Твої очі зваби,
Не посмій вчинити
Батьківщині зради.
5-й учень
Не посмій забути
Маминої мови.
Нею квітне поле,
І гудуть діброви.
Можеш призабути,
Запах рути-м’яти,
Але рідну мову.
Мусиш пам’ятати.
6-й учень
Можеш не впізнати
Голосу діброви,
Та не смій зректися
Маминої мови.
Бо як відречешся,
Кине тебе пісня,
Будеш ти без неї
Наче вишня пізня.
7-й учень
Любіть свою мову й ніколи
її не забудьте в житті.
А хто свою мову забуде,
Той серце забуде своє.
8-й учень
Вона, як зоря пурпурова,
Що сяє з небесних висот,
І там, де звучить рідна мова,
Живе український народ.
9-й учень
Ну де ще є така чарівна пісня?
Серед яких на світі мов?
То серце від журби неначе стисне,
А то повіє радість і любов.
10-й учень
Пісня українська!
Хто не був зачарований нею?
Вона натхненна, мелодійна,
Безмежна широтою і красою образів.
Пісні лунають над широкими ланами
І високими горами.

(Виконується українська народна пісня: “Ой, дівчино, шумить гай”, “Ніч яка місячна”).

Вчитель
Українська мова багата на слово…
1-й учень
Слово рідне! Шум дерев!
Музика зір блакитнооких,
Шовковий спів степів широких,
Дніпра між них левиний рев.
2-й учень
Із слова починається людина,
Із мови починається людина,
Моя ласкава, мамина, єдина —
Щебече соловейко на весь світ.
3-й учень
Бентежна, тополина, калинова
Не випита, не вибрана до дна —
Це наша українська рідна мова,
Немов бандури вічної струна.
4-й учень
Моя земля – це гори темнолиці,
Навчили мови рідної мене
І підняли мене немовби птицю,
Під склепіння неба тихе і ясне.
5-й учень
Може, десь земля є краща й вища,
А над нею небо золоте,
Та мені найкраща та, де вишня,
Там, де вишня мамина цвіте.
Вчитель
Ось бачите, діти, яка багата і чудова українська мова. Вона, мов кринична вода, яку черпаєш, а їй немає ні кінця, ні краю.
1-й учень
Друзі шановні,
Матусі і тата,
Вдячні ми всім,
Хто прийшов на це свято.
2-й учень
Ми – українські – велика родина,
Мова і пісня у нас солов’їна.
Квітне в садочках червона калина,
Рідна земля для нас всіх Україна.
3-й учень
Розвивайся, звеселяйся, моя рідна мова!
У барвінки зодягайся, українське слово.
Колосися житом в полі, піснею в оселі,
Щоб на все життя з тобою ми запам’ятали,
Як з дитячої колиски мову покохали.
4-й учень
Вже кінчилось свято
І прощатись нам пора.
Ми бажаємо Вітчизні
Разом
Щастя, миру, добра.