ТАВРІЙСЬКИЙ  ВІСНИК
2017

ЛУШПАЙ Н.Л.

САМОСТІЙНА  РОБОТА  УЧНІВ  НА  УРОКАХ  УКРАЇНСЬКОЇ  МОВИ  ТА  ЛІТЕРАТУРИ

У статті автор, долучаючи  інформацію з  особистого вчительського  досвіду, акцентує  увагу  на  доцільність  впровадження  пошуково – дослідницьких  завдань, виконання  різних  видів  творчих  вправ  під  час  самостійної  роботи  учнів

Мета  статті – звернення уваги  читача  на  самостійну  роботу як  вищу  форму  навчальної   діяльності  учнів.

Виклад   основного  матеріалу Формування  самостійності  учнів, уміння  самостійно  вчитися, а також  надбання  таких  якостей, як  спостережливість, цілеспрямованість, відповідальність – одна  з  актуальних  проблем  процесу навчання  і   виховання.  Самостійна робота – це вища форма навчальної діяльності учня, що є формою самоосвіти [8; с. 22].

Проблему  дослідження  самостійної  діяльності  школярів  розв’язувало  багато  мовознавців (Л.Скуратівський, О.Біляєв, М.Вашуленко,  Г.Шелехова, С.Омельчук). Своє  відображення  знайшла  вона  й  у  методиці  викладання  рідної  мови  в  середній  школі.

Історико-педагогічний аналіз проблеми самостійної діяльності суб’єктів учіння як засобу активізації навчального процесу здійснено О. Адаменко, А. Булдою, А. Вихрущем, Н. Гупаном, Н. Дем’яненко, М. Євтухом, І. Зайченком, Г. Кловак, В. Майбородою, О. Микитюком, Н. Побірченко, О. Сухомлинською; вплив самостійної роботи на процес пізнання обґрунтовано у розвідках В. Буряка, В. Вергасова, Б. Єсипова, О. Мороза, Р. Нізамова, М. Нікандрова, П. Підкасистого, Т. Шамової, Г. Щукіної.

У чому ж полягає сутність самостійної навчальної роботи? Розкриваючи це питання, Б. П. Єсипов відзначав: „Cамостійна робота учнів, що включає в себе процес навчання, – це така робота, що виконується без особистої участі вчителя, але по його завданню в спеціально наданий для цього час; при цьому учні свідомо прагнуть досягти поставленої в завданні мети, проявляючи свої зусилля й виражаючи в тій або іншій формі результати своїх розумових і фізичних (або тих й інших разом) дій” [5; с. 8].

Про значення самостійної роботи, яка сприяє розвитку розумових здібностей дитини, писали і визначні діячі прогресивної педагогіки, зокрема               К. Ушинський, М. Бунаков, В. Водовозов, О. Герд, П. Лесгафт, В. Вахтєров                 та ін. Так К. Ушинський вважав, що навчання дітей повинно здійснюватися переважно на основі вражень, здобутих ними безпосередньо з навколишнього світу. Він висунув і розробив положення про значення знань, здобутих самими дітьми [6, с.25].

Вихованню самостійності учнів особливого значення надавав відомий учений методист О. Герд. У своїх працях він зазначав, що вчитель повинен розвинути в учнів інтерес до самостійного вивчення явищ природи, передавати їм потрібні практичні відомості і прийоми. Його книжки і методичні посібники містять  десятки   класних   і   домашніх   завдань   для    самостійної   роботи  учнів [9; с. 26].

В.Буряк розглядав самостійну роботу як вид учбової діяльності школярів. Вона має бути передусім досвідченою, внутрішньо вмотивованою діяльністю. Самостійна робота є різнобічним, поліфункціональним явищем і має не тільки навчальне, а й особистісне, суспільне значення. Сутність цього складного і багатогранного явища, на думку цього дослідника, ще термінологічно точно не визначена. В.Буряк вважає, що самостійна робота – це діяльність, організована самим учнем, залежна від його пізнавальних мотивів, здійснювана у найзручніший для нього час, контрольована ним [2; с. 18].

Альберт  Губбард  писав: «Мета  навчання  дитини – дати  їй  можливість  жити  самостійно, без  учителя» [4; с. 9].

Нагальною  потребою   сучасної  школи  є  створення  умов, за  яких  кожен   учень  мав  би  змогу  навчатися, самостійно  здобувати  необхідну інформацію, використовуючи  її  для  власного  розвитку, самореалізації, для  розв’язання  існуючих  проблем. Цілеспрямований   розвиток  у  школярів  умінь  та  навичок  самостійного  здобуття  знань – це  один  із  пріоритетів  підвищення  якості  освіти [1; с. 49].

Розуміючи  зміст  особистісно – орієнтованого навчання як  такого, що  допомагає  дитині  оволодіти  процесами  самоконтролю, самооцінки, самопізнання, самореалізації, самовираження, саморозвитку  тощо, я маю   на  меті  використовувати   різнобічні  методи  і  прийоми,  які  б  були  співвідносні  з  індивідуальними  особливостями   дитини.

Учні  досягають  високого   рівня, мовної  грамотності  тоді, коли  вони  багато  пишуть, читають, працюють   самостійно  над  виправленням  помилок, осмислено  опрацьовують  теоретичний  матеріал, міцно  засвоюють  орфографічні і пунктуаційні  правила, виконуючи  різні  види  тренувальних  вправ.

Йоганн  Песталоцці говорив: «Повноцінними  є  тільки  ті знання, які  дитина  здобула  власною  активністю» [3; с. 4].

На  уроках  української  мови та  літератури  впроваджую  разом  із  традиційними   методами   інноваційні  освітні  та  інтерактивні  технології   навчання. На  мою  думку, ефективними  є  уроки  з   використанням  творчо – дослідницьких  та  інтерактивних  технологій, які  активізують  процес  особистісно зоорієнтованого  навчання. Самостійна  діяльність  учнів  розвиває  їх  творчі  здібності, сприяє  здобуванню  знань. Я, як  філолог,  диференціюю  та  індивідуалізую  процес  навчання; залучаю  учнів  до  випереджувального  навчання; стимулюю роботу  з  додатковою  літературою; розвиваю  аналітичне  мислення, вміння робити  узагальнення; формую  в  учнів  навички  самооцінки  та  самоконтролю  своєї  навчальної  діяльності.

Гадаю, що  успіху  в  розвитку  потреби  в  самоосвіті  можна  досягти  лише  за  умови  систематичного  керівництва  самостійним  набуттям  знань  учнями  й  організації  у  школі  їхньої  пізнавальної  діяльності.

На  уроках  української  мови  та літератури  мої  учні  не  лише  оволодівають  певною  сумою   знань,  але  й  формують  критичне   й  творче мислення, а також  виробляють   вміння  й  навички, необхідні  для  самостійного   пошуку, аналізу  й  оцінювання  інформації. У  процесі  самостійної  діяльності школярі   контролюють  інформацію, піддають  її  сумніву, опрацьовують  і  систематизують, пишуть  тексти, виступають  перед  аудиторією, оволодівають  навичками ділової  комунікації, накопичують  досвід   самостійного  набуття  нових  знань. Саме  оцінно – орієнтаційна  діяльність  учнів, яка  передбачає  не запам’ятовування  готових   істин, а роздуми, аналіз, самостійне  розв’язання  різноманітних  проблемних  ситуацій, є вирішальним  чинником  у  формуванні  критичного  мислення.

Учні  у  процесі  самостійної  діяльності  беруть  участь  у  дискусіях, не нав’язуючи  своєї  точки  зору.   Саморозвиток  учня  обумовлений  індивідуальними   особливостями   дитини, тому, як на уроках  мови, так  і літератури,  беру  до  уваги  особистісну  компетенцію.

Школярі    самостійно  визначають   мету  та  засоби  діяльності, прогнозують   результати   навчання. Вони  віддають перевагу   інноваційним технологіям, використовують   метод  проектів, комп’ютерну  підтримку, проблемне  викладання, гру, схеми – опори.

Метод  проектів  орієнтований  на  самостійну  діяльність  учнів (індивідуальну, парну, групову)  у  відведений  для  неї  час (від  декількох   хвилин  уроку  до  декількох  тижнів, місяців).

Під  час   уроків  приділяю  велику  увагу  самостійності  учнів  та  їх  творчій  активності. Використовую  прийоми  розвитку  творчого  мислення, цікаві  засоби  написання  віршів, оповідань, реклам. Цьому  сприяють  вправи  на  знаходження   оригінальних  варіантів  закінчення  творів, нестандартних  ситуацій, створення   проблемних  ситуацій. Намагаюсь  будувати  навчальний  процес  так, щоб  учні  активно  заглиблювалися  у  пошук, розв’язували  поставлені  проблеми, на основі  порівняння і зіставлення  обирали  оптимальні  варіанти. Пропозиції і поради   учнів  беру  до  уваги. Все  цінне, що  закладено  в  них,  розглядаю, виробляю  навички  добувати  знання  самостійно, шляхом  власних  міркувань, розвиваю  творчий   потенціал  дитини, її  нахили  та  здібності, готую  школярів  до  подальшого   життя. На  своїх  уроках    намагаюсь  не  подавати  готові  істини, а  спонукаю   мислити, самостійно  розв’язувати  проблеми: запитаннями  проблемного  характеру активізую їх  мислення, залучаю  учнів  до  пошукової  творчої  діяльності, до  постановки    завдань  і  їх  вирішення.

Самостійна  робота

Завдання: Знайдіть   складнопідрядні   речення, визначте   головну  та  підрядну  частини, показавши  схематично.

Було  це   давним – давно, коли  на  нашу  землю вторглися   кочові  ногайці. Одного  разу  під  час  такого  набігу  побачив  молодий  чужинець  дівчину  незвичайної  вроди. Закохався   в  неї  з  першого  погляду, забрав  її  з  собою. Та  не  прийняло кочове  плем’я  дівчину – слов’янку, бо не покорилась  вона  чужим  звичаям. Пішла  красуня – вигнанка  степом, шукаючи  рідну   оселю. Невдовзі   народила  вона  дитину, яка  відмовилась  від  материнського   молока… І  утворилось  із  того  молока  озеро, що  потекло  річкою  Молочною. Під  такою  назвою  річка  увійшла  у  стародавні  Руські  описи, так  називали  й  ногайське  плем’я, яке жило  поблизу  її  берегів… [7; с.11].

Потім  пропоную  учням  звірити  їх  схеми  з  кодограмою  на  дошці.

Кодограма

	Коли?

 

[Давним – давно], (коли…) – сполучник

	Чом у?

 

[не прийняло], бо (…) – сполучник

			Яку?

 

[дитину], (яка …) – сполучне  слово (підмет)

 

Яке?

Яке?

[озеро], (що…) – сполучне слово

 

[плем’я], (яке…) – сполучне  слово (підмет)

Відповідь  учениці – дослідниці  про  сполучні  слова  та  сполучники (у  даному  тексті 5 складнопідрядних  речень, 3 речення  із  сполучниковими  словами, а 2 зі сполучниками)

Практикую  формулювання  тем  для  письмових  робіт  самими  учнями – вони  вдома  продумують  і  обирають  певну  тему, обґрунтовують  доцільність  її  введення до  загального  переліку, а в  класі  висловлюють  свою  думку. Якщо тема  сформульована справді  цікаво, аргументи  переконливі, гадаю, учневі  сміливо  можна  ставити   високий  бал. Я  вважаю, що  найважливіше – створити  умови  для  розкриття  почуттєвого  потенціалу  особистості  учня, а не  тільки  його  розуму. Пропоную  такі  теми  письмових  робіт: «Чи  варто  втікати  від  життя?» (Моя  полеміка з Іваном  Вишенським), «Наодинці  з  Шевченком», «Віч – на – віч з  Іваном   Франком» , «Моє  ставлення  до  синів  та  невісток Кайдашів», «Я і Леся  Українка».

Практикую  такі  види  робіт:

• написання власного  есе на  основі якоїсь  цитати;
• складання індивідуальних  творів  з  подальшим  докладним їх  обговоренням;
• індивідуальна робота  на  основі  самостійно  дібраної  теми;
• лист авторові від  конкретного  персонажа  за  збереженням  його  стилістики, лексики  тощо;
• лист героя  іншому  персонажеві ;
• вірш – наслідування;
• вірші – асоціації;
• один день,  описаний  у  стилі  літописної  хроніки;
• діалог учнів  на  основі  прочитаного;
• внутрішній монолог героя.

Під  час  самостійної  роботи (індивідуальної, групової) пропоную  учням  виконати   чимало  й  інших  видів  творчих  завдань:

• описати одного  героя  очима  інших;
• скласти монолог (діалог) героїв;
• написати сторінку  щоденника   героя;
• описати зовнішність  людини з  певною  метою – викликати  жаль, зневагу, страх; інший  варіант – з  такою ж  метою  описати  стан  природи;
• передати характер  героя  за  допомогою  його  мови;
• домислити долю  героя (подію)  і  записати  її.

Я   практикую  такі  види  робіт  не тільки  індивідуально, а й  попарно.

Критерієм  ефективності  самостійної  діяльності  учнів є  не  тільки  рівень  досягнутих  знань, умінь, навичок, а й  сформованість  парного  інтелекту  учнів. Кожен  має  можливість, спираючись  на  свої  здібності, нахили, інтереси, суб’єктивний  досвід, реалізувати  себе  в пізнанні, навчальній  діяльності, поведінці. Вважаю, що  на  уроці  має  бути  забезпечений  простір  переживанням, думці, уяві  самих  школярів.

Гадаю, що  все  взаємопов’язане:  добуваючи  знання,  учні  розвивають  свої  здібності, думають  про  співпрацю, співтворчість  як  на  уроці, так  і  в  позакласній  діяльності, виховують у  собі  загальнолюдські  цінності, формують  себе  як  ініціативну, активну, творчу  особистість.  Ефективній  самоосвітній  діяльності  учнів  сприяє  робота  з  додатковою  літературою. Я  спонукаю  школярів  оволодівати  елементарними  вміннями  самостійної  роботи  з  текстом  і  додатковим  матеріалом навчального  посібника.

Працюючи  з  дев’ятикласниками, ефективним  видом  роботи  є  складання  діалогів  дискусійного  характеру,  результатом  чого є  залучення  учнів  до  ділової гри, проведення  дискусії, участі  в  дебатах. Наприклад: скласти   діалог  на  тему: «Що  нам  потрібно   відроджувати». У  діалозі  бажано  акцентувати  увагу  на проблемі  відродження  України  в  різні   історичні   часи. У  групах   провести  дискусію  на  тему: «Минуле, сучасне, майбутнє  нашої  держави».

На  уроках  мови  часто  пропоную   учням  самостійно   виконати  такі  завдання: скласти  опорну  схему, узагальнюючу  таблицю  до  теми, вправу, кросворд.  Улюбленими  завданнями  з  літератури  є  такі: випишіть слова, з  якими  автор  звертається  особисто  до  вас; випишіть  ключові  слова, накресліть  опорну схему  до твору (сюжетної  лінії, долі  героя); доберіть  епіграф  до  твору; придумайте  епілог; складіть  таблицю,  сенкан, систему  запитань, завдань, створіть семантичну  карту, яка  б  розкривала  зміст  духовного  світу Івана Франка.

Під  час   вивчення  оповідання Григора Тютюнника «Дивак»,  спонукаю  учнів  виконати  такі  завдання: схарактеризувати  образ  Олеся; скласти  план  характеристики  персонажа  художнього  твору; висловити   власні  судження  про  характер  хлопчика  і  його  незвичайну  поведінку; обґрунтувати  думку  про  сутність  життєвого  призначення кожної  людини, важливість   збереження   індивідуальності, як запоруки  її  майбутньої  самореалізації; порівняти  риси  героя  з  власними,  описати  стан  душі  хлопчика (від  його  імені) після  повернення  додому; скласти  кросворд за  змістом  оповідання.

Пропоную учням  такі  види   творчих  робіт:

• «Що б  я  порадив  Олесеві?»
• «Як я  зрозумів   назву  оповідання  Григора  Тютюнника?»
• «Як сам  назвав  би  цей  твір?»
• «Чи хотів  би  я  мати  такого  друга,  як Олесь?»

У  своїй  роботі  використовую  стратегії  критичного  мислення. Це  й  допомагає  розвивати  вміння  учнів  розв’язувати  складні  проблеми, критично  ставитись  до  обставин, порівнювати  точки  зору  та  приймати  виважені  рішення.

На мою  думку, успіх  проникнення  учня  в  таїну  слова письменника  залежить  від  уміння  самому   користуватися  цим  словом, знати його   можливості. Написання  творчих  робіт  сприяє  розвиткові  сенсорних  систем, підвищує  рівень  естетичного  сприйняття  твору. Гадаю, що  процес  самостійної  літературної  творчості повинен  ґрунтуватися  саме  на  сенсорному  мисленні,  коли  дитина  спочатку  вчиться  чути, бачити, відчувати, уявляти, а  потім  уже  створювати  власний  текст.

 

 

Виробленню  відповідних  умінь  сприяє  виконання  таких  завдань:

• Написання творчої   роботи  на  одну  з  тем: «Музика  Слова», «Осіння  мелодія», «Зимова  казка», «Мова – диво!», «Пісня – душа  народу!».
• Опиши кольори (запахи, смакові  відчуття, ритм).
• Опиши предмет, явище, абстрактне поняття   з  певної  позиції сприймання («Я – підручник», «Я – сонечко»), «Я – Доля», «Я – Мова», «Я – Україна»).
• Відтвори кольором   почуття,  які  виникли  в  тебе  під  час  читання   твору.
• Добери музику,  яка  відповідала б   твоєму  настрою.
• Запиши враження від  прочитаного в  одній  із  систем:

а) читаючи  твір,  я  чую;

б) читаючи  твір, я бачу;

в) читаючи  твір, я відчуваю

• Напиши твір  на  одну  з тем:

а) «Я  потрапив  у  казку  (оповідання, поему) і …»;

б) «Як би  я  написав  цей  твір, коли  б  був  його  автором»;

в) «Чому  цей  твір  такий  цікавий»

Ще  практикую рефлексивні  запитання, метою  яких  є актуалізація  суб’єктного  досвіду :

• Чи хотіла  б  ти  бути на  місці  героя  твору?
• Якби тобі  довелося вибирати  серед  персонажів  друга…
• Уяви себе  в  зимовому  лісі.  Що  ти  відчуваєш? Як би ти  повівся  на місці Василька  (оповідання «Ялинка» М.Коцюбинського)?

Види  завдань, які  виконують  учні   під  час  самостійної  роботи:

• Скласти шаради  за  творами  поета
• Намалювати ілюстрації  до  твору
• Скласти асоціативний   кущ
• «Гронування» (створення асоціативних  рядів)
• Скласти вікторину  за  розглянутими   творами
• Створити афішу  про  зустріч  з  письменниками – земляками
• Підготуватись до  виступу  у  ролі  письменника
• Заповнення картки  оцінювання  групи
• Гра «Знайди помилку» (кожна  група  на  основі  будь – якого  вивченого  твору  готує  текст, в якому  свідомо  допускає  помилки); завдання  учнів  інших  груп – знайти   ці  помилки)
• Технологія «Незакінчене  речення»
• Скласти лист – подяку авторові
• Складання діаграми Вена
• Складання цитатного  плана
• Відповідь на  проблемні  питання
• Складання відгуку  про  прочитаний   твір
• Складання питань до гри «Чи  уважний  ти  читач?»
• Складання реклами, кросворда
• «Літературний двобій»
• «Мовний марафон»
• Складання характеристики  героя
• Інтерв’ю з  Карпенком – Карим, Іваном  Франком, Тарасом Шевченком
• Складання сенканів
• Створення презентацій
• Лінгвістичний турнір
• Складання речень  з  фразеологізмами
• Складання листа письменнику, герою
• Сітка Алвермена
• Кольорограма образу головного  героя   твору
• Складання твору – перевтілення «Я – Іменник»

Так  учні  сьомого   класу  на  уроках  української  літератури  працювали  над  створенням   проекту  змішаного  типу  на  тему: «Дитячі  та  юнацькі   роки Т.Г.Шевченка».

Учні  працювали  індивідуально, попарно, у  групах,  виконуючи  диференційовані   завдання

Завдання  біографам:

Початковий  рівень: розповісти  про  дитячі  роки   поета, дати  відповідь  на  запитання  у  підручнику.

Середній    рівень: підготувати   розповідь  про  життєвий і  творчий  шлях  поета

Достатній   рівень : взяти   інтерв’ю  у  Т.Шевченка

Високий   рівень: написати   лист Кобзарю

Завдання   літературознавцям:

Початковий  рівень: скласти   відгук  про  улюблену  поезію  Кобзаря

Середній    рівень: скласти  тести  до  поезії

Достатній   рівень :  скласти  діаграму Вена , порівняти  твори  поета

Високий   рівень:   скласти  вірші  про Т.Г.Шевченка

Завдання  мистецтвознавцям:

Початковий  рівень:  скласти  діалог – розповідь про художні  здібності  Тараса, про те, як  вшановують  творчість   поета

Середній    рівень:  розповісти  про   малярську  спадщину  художника

Достатній   рівень :  намалювати  ілюстрації  до  творів

Високий   рівень: скласти  вірш «Шевченко – художник»

Види   творчих  робіт:

• Скласти пам’ятку  юним  громадянам
• Намалювати ілюстрації  до  творів  Т.Г.Шевченка
• Скласти поезію  про  Кобзаря
• Скласти прислів’я  та   приказки  про  Шевченка
• Створення презентації «Височіє  над  світом  Шевченко  Тарас»
• Складання кольорограми   почуттів  поета
• Створення символіки літературної  діяльності  Тараса  Григоровича (яблуня, троянда, чорнобривець)
• Складання акровірша
• Символіка мистецької  спадщини, багатогранності талантів  Шевченка, всенародної шани (барвінок, дуб, калина)
• Складання загадок  про  Тараса  Григоровича
• Складання правил  юних  шевченкознавців

Учні  кожної  групи  відповідають на  питання  анкети – самооцінки, картки  взаємооцінювання  та  заповнюють   щоденник  самооцінки

Дев’ятикласники    працювали  над  проектом: «Розвиток  української  мови. Українська  мова – державна  мова  України»

Якою  ви  уявляєте  Мову?

Види  творчих  завдань:

1. Розповісти напам’ять  вірші, вислови  про  мову
2. Складання реклам, сенканів, акровіршів, прислів’їв, приказок, загадок,  словничка  пестливих  слів  про  мову
3. Виписування висловів  відомих  людей  про  мову
4. Складання схем
5. Символіка образу  Мови

На  уроках  української  мови   пропоную  учням  такі  види  завдань:

1.Написати  лінгвістичну   казку, використавши  терміни  з  розділу  «Словотвір»

2.Виписати зі  словотвірного  словника по  5  слів, утворених  різними  афіксальними  способами. Вказати  твірну   основу  кожного  слова

Від  кожного  поданого  слова  утворити  кілька похідних  різними  афіксальними  способами. Виділити  словотворчі  засоби.

Воля, добрий, ліс, правда

Зразок: воля – неволя, вільний – безвільний

3.«Третє  зайве»

З  кожного  рядка  виписати  слово, яке  відрізняється від  інших  способом   творення

1.Учительський, приморський, думка

2.Перебудова, навесні, бездоріжжя

3.Віднести, вимірювати, уквітчати

Вид   перевірки:  самоперевірка  за  поданим  зразком

4.Міні – практикум

Відновити   пропущене  слово в  кожному  рядку

1.Добрий – … добрішати

2… – учитель – учителювати

3.Модель – … – моделювати

Вид  перевірки: взаємоперевірка

Одним   із   засобів  внести  проблемність  у  процес   пізнання,  поставити  учнів  у   ситуацію  активної  мислительної  пошукової  діяльності  під  час  самостійної  роботи  на уроках  української  мови та  літератури,  є  пошукові  дослідницькі  завдання  випереджувального  характеру (біографічні, літературознавчі, історико – краєзнавчі). Використовувати  їх  можна  у  процесі  підготовки  до  занять  різних  видів: засвоєння  нових  знань, вироблення  навичок  і  вмінь, узагальнення  і  систематизація вивченого  тощо. Оскільки  завдання   можуть  мати  різний  рівень  складності,  то  й  практикувати  їх  доцільніше  диференціюючи, враховуючи  ступінь  розумових  зусиль, вікові  особливості  дітей, обсяг  пошукової та  аналітично  порівняльної чи  узагальнюючої  роботи, що  її  необхідно  виконати.  Звісно, за  таких  умов  завдання  будуть  не  однакові  за  складністю та  обсягом  і  вчитель   повинен  надати  необхідну  методичну  допомогу  кожному  учневі, пояснити   попередньо  мету  його  дослідження, вказати  на  потрібні  першоджерела, спрямувати  роботу  школяра  на  головне, визначальне  у   з’ясуванні   поставленого  запитання  чи  проблеми.

Біографічні  завдання  спрямовані  на  збір  інформації  та  дослідження  життєвих  фактів із  життя   письменника, які  допомагають  учням  краще  зрозуміти  його  як особистість, осягнути  його  ідейно – естетичний   ідеал, життєву  позицію  тощо. Розпочавши  таку   роботу  в  середніх  класах, треба  надалі  ускладнювати  завдання  відповідно  до  віку учнів, їхньої  здатності  самостійно   опрацьовувати  додаткову  літературу, вміння  проаналізувати  доробок   чи  певний  твір  митця  в  контексті  біографічного  факту, розкрити  його  як  художнє   відтворення  подій, явищ  дійсності, які мають  вплив  на  творчість письменника, провести  паралель  між  певним  персонажем  літературного  твору  й  реальністю.

Літературознавчі   завдання передбачають  аналіз  художнього  твору,  критичних  матеріалів   про  нього, наукових  першоджерел, порівняльну  характеристику  творів  чи  художніх  доробків  письменників: дослідження  з  питань  теорії  літератури, аналіз  певних  явищ, подій, напрямків  у  літературному  процесі.

В  основі   історико – краєзнавчих  завдань  випереджувального   характеру – ознайомлення  з  історичними   місцями  і  пам’ятками  свого  краю, що  згадуються  в  художній літературі  чи  мали  вплив  на  творчість  письменників; пошук  та  дослідження  усної  народної  творчості  своєї  місцевості; запис  розповідей  старих   людей  про  місцеві  звичаї  і  традиції.

Висновки. Отже, завдання  вчителя  навчити  учнів  прийомів  роботи  з  текстом  параграфа, малюнком, таблицею, схемою,  розміщеними на  сторінках  підручника, сприяти формуванню  в  них  навичок  виконання  домашнього  завдання. Завдяки  самостійній  діяльності  учнів, використанню  інтерактивних  технологій, учні  формують  власне  світобачення, орієнтовно   визначають  життєву  позицію, своє  місце  в  сучасному світі. Вони  навчилися  пояснювати  і  вмотивовувати, а  де   треба – обстоювати   свою точку  зору.

В  основі   впровадження  пошуково – дослідницьких  завдань  випереджувального  характеру лежать пошуковий  і  дослідницький  методи, використання  яких  на  сьогодні  вчені  вважають  необхідною  умовою активізації  пізнавальної  діяльності учнів  та  успішного  їх  навчання. Незаперечним   є  той  факт, що  в  сучасній  українській   школі, окрім  суто  традиційного  навчання, дедалі  більше  практикуються   методи, прийоми, завдання, форми   занять, що  дають  змогу  учневі  не  репродуктивно  сприймати  нове, а спонукають, розвиваючи   набуті  раніше  вміння  й  навички, самостійно   здобувати  нові  знання, інформацію, творчо  все  це  опрацьовувати. І чим  частіше  на  уроках  буде  панувати   атмосфера  співпраці, співтворчості  учня  й  учителя, тим  більше  можливостей  матимуть  школярі  для  самостійного  пошуку, мислення, дослідження,  творчості в  позанавчальний  час.  А  це, у  свою  чергу, сприятиме   формуванню  вільної, мислячої, активної  особистості, так  потрібної  нашому  суспільству.

Список  літератури

1. Базелю І.І. Організація групової самостійної роботи учнів на етапі засвоєння нових знань // Педагог.: Республ. наук. метод. зб-к. К.: рад. Шк.., 1988. Вид 5, 117ст.
2. Буряк В.К. Самостійна робота як вид навчальної діяльності школяра. // Рідна школа. – 2001. – № 9. – с.49-51
3. Вакуленко Н.Л. Самостійна робота та наукові дослідження школярів // Англійська мова та література. – 2005. – № 17(99) – с.4-5
4. Кучеренко Є.М. Проблеми сучасного  уроку. – Київ: Грамота, 1999.
5. Ніколін М.М. Співавтор уроку – учень // Дивослово. – 1996. – №12
6. Падалка О.С. Педагогічні технології. – К., «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1995
7. Паламарчук В.І. Розвиток пізнавальної  самостійності  учнів // Дивослово. – 1998. – №5
8. Пістун Н.Ф. Форми співробітництва вчителя й учнів// УМЛШ – 1990. – №11
9. Солдатенков М.М. Теорія і практика самостійної пізнавальної діяльності : Монографія. – К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – 198с.

Стаття   “Розвиток   критичного  мислення, творчих  здібностей  учнів  на  уроках 

української  мови  та  літератури  у  класах  технологічного  профілю.

Розвиток  критичного  мислення  школярів  на  уроках  української   мови”

Головне   завдання   сучасної  освіти – навчити  дітей  критично  мислити . Ця  робота  вимагає  часу, уваги  і  мети, а  викладання  має   бути  чітким  і  зрозумілим. Необхідно  виділяти  достатньо  часу  для  обміну  думками.

Самостійна  робота – можливість  дітей  реалізувати   свої  вміння  й  навички, виявити  знання.

Навчання  за  законами  творчості

Критичне  мислення – це  уміння   розглядати, аналізувати, оцінювати  явища, події, вчинки  та  характери  героїв  літературних  творів, узагалі  тих  чи  інших  осіб  у  житті, воно  дає  можливість  пізнавати   навколишній  світ, орієнтуватися  в  ситуаціях, ставити  цілі  й  знаходити  шляхи  їх    досягнення.

Основні  операції   мислення: аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, асоціація, уява.

Що   означає  поняття «творчість» для  дитини  і  вчителя?

• Це радість  мислення.
• Життя в  світі  знань  і  краси.
• Пізнання навколишнього  світу.

На  уроці  я  спілкуюсь   з  учнями  за  законами  творчості.

Закони  творчості

• Вплив на  учнів  силою  художнього  слова.
• Довірливе спілкування  на  уроці.
• Сприйняття краси  як  головної  риси  творчості.
• Творче натхнення – це  співпереживання.
• Образне мислення.
• Практична доцільність, здобута  важкою  працею.
• Збагачення життєвим  досвідом.

 Креативна   компетентність   учнів  на  уроках  словесності

Тому  мета моєї   роботи як  учителя – пробудити  учня до  творчості , розвинути  свідоме  ставлення   до  навчання, прагнення  до  саморозвитку, самовдосконалення, створити  сприятливі  умови  для  виховання  й  навчання  самодостатньої   креативної  особистості, яка   не  загубиться  на  складних  життєвих   шляхах.

Працюючи   над  проблемою, залучаю  учнів  до  творчих   видів  роботи: написання  творів – мініатюр, настроєвих  етюдів, творів – перевтілень  у  людські  почуття  та  пристрасті, явища  природи, образи – персонажі. Заохочую  учнів  до  створення  власних  поезій   чи  прозових  творів  під  впливом  вивчення  творів  українських  письменників.

Використовую  багато  різновидів  творчого  читання (виразне, за  ролями, напам’ять, інсценізація)  під  час  вивчення  усної  народної  творчості, байок, драматичних  і  прозових  творів, що  дає  змогу  дітям   перевтілитися  в  героїв  твору. Часто   пропоную   учням  намалювати  ілюстрації  до  того  чи  іншого  твору, портрети  персонажів. Цей  вид  роботи  розвиває  дитячу  творчу  уяву.

Пропоную  учням  з’ясувати  актуальність  певного  літературного  твору  в  наш  час, знайти  спільні  проблеми, що  хвилюють  суспільство  й людей, спільні  теми, типові  образи. У такому   випадку  роман  чи  повість  стануть  дітям  більш  зрозумілими  й  цікавими. Учні  залюбки  розмірковують  про  те, чого  навчив   їх  твір («Життєвий  урок  від  роману «Марі» Уласа  Самчука»).

Під  час  обговорення   на  уроках  літератури  чи  мови  якоїсь  проблеми  влаштовую   диспути. Гадаю, що   вони  сприяють  високому  рівню  засвоєння  знань, розвивають  уміння  логічно, критично  та  творчо  мислити, відстоювати  власну  думку.

На  уроках  узагальнення  й  систематизації  знань  люблю  проводити  дидактичні  ігри, наприклад: «Мовознавчий  турнір», «Брейн – ринг», «Найрозумніший  філолог», тематичні   вікторини, які  дають  змогу  учням  застосовувати  свої  знання  й  уміння в  нестандартних  умовах, презентувати  себе  як  інтелектуально  розвинену  й  творчу  особистість.

Під  час  уроків  намагаюся  залучати  до  роботи  якомога  більшу  кількість  учнів  й  допомогти  їм  розкрити  себе, свій  творчий  потенціал.

Питання  диспуту  оголошую   перед   вивченням  літературного   твору. Потім  пропоную  невелику  самостійну  роботу: дати  коротку  відповідь  на  запропоновані  питання, куди  включаю  й  проблемне  питання. Після  цього  кожна  група  наводить  якомога  більше  власної  позиції.

Теми  для  дискусій:

1. Хто гідний  називатися  патріотом?
2. Книга і  комп’ютер. За  чим  майбутнє?
3. Грішниця Марія  чи  страдник?
4. У чому  ви  вбачаєте  сенс  життя?
5. Що таке  щастя, життєвий  успіх?
6. Яка, на вашу  думка, роль  матері   в  житті  людини?
7. Чому потрібно  вивчати  творчість  Уласа  Самчука?
8. Чому роман  має  назву  «Тигролови»?

Диференційоване  навчання  на  уроках  української  мови

Питання  диференціації навчання  на уроках  завжди  актуальне, бо  це – не  віяння  моди, а  шлях  до  поглиблення  знань  школярів.

Диференціація  та  індивідуалізація  навчання  допомагає  залучити  до  роботи  кожного  учня, знайти  найоптимальніший, найраціональніший  підхід  до  груп  школярів  різних  рівнів, дає  можливість  учневі  і  як  об’єктові, і  як  співтворцеві  навчального  процесу  засвоїти  максимум  інформації, поданої  педагогом – фахівцем  на  уроці.

Для  використання  диференційованого   підходу  на  уроках  української  мови  користуюсь такою  основою  підходу:

1. Для диференціювання  використовують  вправи  підручника, друкований  дидактичний  матеріал.
2. Вправи добирають  так, щоб  усі  школярі  могли  одночасно  їх  закінчити. Хронометрування  за  допомогою  реле  часу  допомагає  виховувати  в  дітей  учіння  раціонально  використовувати  кожну  хвилину  уроку.
3. Варіанти не  нав’язують. На  уроці  створюють  такі  умови, за  яких  учень  має  можливість  сам  дібрати  посильне  завдання. Так  забезпечують  гуманне  ставлення  до  кожного  вихованця.
4. Діти кольоровими   картками  сигналізують  про  обраний  матеріал, що  дає  можливість  побачити  кожного  учня.

Сильні  учні   мають   високий  рівень  активності  мислення. Вони  здатні  встановлювати  зв’язки  між  явищами, подіями, фактами  та  ін.., тому  інтелектуальні  операції   процесу  засвоєння    навчального  матеріалу  у  них   здійснюється  на  високому   рівні  абстрагування й  узагальнення. У  дітей   виробляється  особливий  стиль  розумової  діяльності, який  за  належних  умов  забезпечує  розумову  самостійність.

Диференціація  як  форма  організації   навчання  сприяє  розвитку  кожного  учня  від  найбільш  здібного  до   найслабшого. Технологія  диференційованого  навчання  дозволяє  створювати  сприятливі  умови  для  того, щоб  кожен  учень  міг  оволодіти  навчальним  матеріалом  відповідно  до  рівня  своїх  навчальних  можливостей.

Метод  джигсоу  на уроках української  літератури

У  класах  технологічного   профілю я  намагаюсь  організовувати  навчання  так, щоб  воно  активізувало  розвиток  учнівської  креативності. А  це  не  є  реальним  без  упровадження  в  систему  роботи  інноваційних  освітніх  і  педагогічних  технологій.

Комп’ютерні  технології   на  уроках  літератури

Гадаю, що  кожному  вчителю потрібно формувати   інформаційну  культуру  учнів, розвивати  критичне  й  самостійне  мислення, озброювати  учнів  знаннями  та  навичками  використання  сучасної  комп’ютерної  техніки, готувати   їх  до  життя  в  цифровому  світі.

Використання    мультимедійних  технологій «Дивослово»

На  власному  досвіді   переконалась, що  завдяки  Інтернету  збільшуються   можливості  навчання  школярів, активізується  діяльність  їх  щодо  написання  творчих  робіт  та  побудови  усних   висловлювань  різних  жанрів. Отже, підвищується  рівень   самоконтролю  з  боку  учня, налагоджується  якісний  контроль   за  діяльністю  школярів, розвивається  критичне  мислення. Саме  за  допомогою  мультимедійних  технологій  я  цілісно  реалізую    виховний  процес. Красу, чарівність  природи, зовнішність  людини, опис  тварини, пейзажі  я  передаю  через  ілюстрації. Використовую  на  уроках  ліричну  музику, світлини, репродукції  живописних  полотен.

Щоб  підвищити  творчий  інтерес  учнів  до  читання, намагаюся  перед  вивченням  твору  зробити  йому  своєрідну  рекламу, звернувши  увагу  старшокласників  на  певні  моменти, епізоди, образи, які  будуть  їм  зрозумілі, близькі  й  цікаві  в  подальшому  дорослому  житті.

Виховання  загальнолюдських  цінностей  на  уроках   літератури

На  своїх  уроках я  широко   використовую  креативні  методи  навчання. Нестандартними  запитаннями  намагаюся  викликати  учнів  на  відвертість, щоб  задумалися  над  поведінкою  літературних  героїв   і  своєю.

Інтеграція  педагогічних  технологій на  уроках  словесності: активізація  творчого  потенціалу   учня

На  уроках  пропоную  дітям  працювати  з  текстами, які  ознайомлять  з  історією, звичаями  і  традиціями, мистецькими  скарбами, духовною  культурою, кращими  представниками  рідного   народу, із  загальнолюдськими  моральними  нормами.

Цікавими елементами  уроків  є    завдання, що  формують  пізнавальну  і  творчу  самостійність  учнів:

1. Поясніть зміст  афоризму  «Негідно  бути  речником  юрби» (Л. Костенко), записати   риси, що  притаманні  людям  і людиськам.
2. Напишіть твір  на  тему: «Ще  один  день  у  житті  Степана  Радченка»
3. Уявіть на  мить, що  ви  зустрілися  з  Чіпкою. Які  поради  при  нагоді  ви  б  дали  йому   на  майбутнє життя?
4. Простежте за  мовою  Марусі  Чурай  і  виписати  афоризми, які  звучать  з її  уст.
5. Доберіть вислови  героїв  твору  про  Марусю  Чурай; цитати   до   образів  Грицька  та  Івана   Іскри.

Навчаймо  дитину   знаходити  істину

Доброзичливе, щире, відкрите, наукове, емоційне  спілкування – ось  що  таке  уроки  мови  та  літератури, на  яких  може  не  бути  ні  вчителя, ні  учня, а  тільки  читачі, які  йдуть  незвіданими  літературними   стежками, дивуються, сперечаються, діляться  враженнями, пізнають  нове, вчаться  аналізувати  життєві  події.

Я  ставлю   перед  собою  чітке  завдання – навчити  дітей  читати  художній  твір, а  це  передбачає  вміти:

• відчувати приховані  думки;
• бачити життя  героїв, їхній  внутрішній  світ;
• робити висновки, уявляти  можливе  продовження  твору;
• знаходити ключові  слова, важливі  деталі, потрібні  для  розуміння  й  усвідомлення  прочитаного.

Без   цього  не  можна  сформувати  мислячу, творчу, інтелектуально  розвинену  особистість.

Щоб  учні  повноцінно  сприйняли  твір, зуміли  його  «прочитати», вчитель  може  скористатися  такими  методичними  прийомами, як  «входження  у твір» і  «внутрішні  паралелі».

«Входження  у твір» – це  усвідомлення   аури  героїв, їхнього    світосприйняття, моральних  норм, способу  мислення, поглядів   на  світ, що  в  свою  чергу  забезпечує  глибше осягнення  твору.

Вивчення, наприклад, повісті  М. Коцюбинського «Тіні  забутих  предків»  часто  обмежується  тим, що  учні  висловлюються  лише  про   загальний  перебіг  подій  і   не  помічають   усієї  глибини  авторського  задуму, тобто  тієї  частини  айсберга, що  прихована  під  водою.

Пробудити  думки  учнів, зробити  глибокі  висновки, осмислити  суть  порушених  питань  допоможе  низка  проблемних  запитань, як – от:

1. Знаючи те, що  ім’я  Оксана  в  перекладі  з  грецької  означає «чужоземка», а  Степан – «коло, вінець», чи  можна  довести  глибоку  символічність  цих  імен, спираючись  на  зміст  твору?
2. Скажіть, чого ж  навчив  кожного  з  вас  гіркий  досвід  Чіпки?
3. Як вважається, чи  була  б  Марія  щасливою якби  одразу  вийшла  заміж  за  Корнія?

На  уроках  української  мови  та  літератури  пропоную  учням  диференційовані  проблемно – пошукові  завдання, вправи, що  стимулюють  до  пошуку  аналогій, формують  критичність  мислення, створюю  ігрові  проблемні  ситуації, які  сприяють  підвищенню  інтересу  школярів  до  опрацьованого  матеріалу.

На  уроках  української мови  та  літератури в  класах   технологічного  профілю  продуктивною  є  технологія  організації  групової   навчальної  діяльності.

***

На   уроках   мови  та  літератури, діти  інсценують  уривки  з  творів. Потім  аналізують  почуте, роблять   висновки. Вважаю, що  мета  буде  досягнута  тільки тоді, коли  це  буде  творчий  урок, урок  людинознавства, який  би  поєднував  наші  погляди, оцінки, переживання.

Намагаюсь  зацікавити  дітей, створити  таку  атмосферу, щоб  іскрилися  очі  дітей, душа  прагнула  спілкування.

Я, як  учитель – філолог, прищеплюю  учням  любов  до  художнього  слова, поезії, української  мови, театру, керую  шкільною  літературною  студією «Поезія  слова», ставлю  з  учнями  п’єси, навчаю їх  майстерності  виразного  читання. Щоб   збудити  дитячу  думку, уяву, сприяти   кращому  засвоєнню  програмового  матеріалу, виробити  навички   логічного  і  творчого  мислення, впроваджую  нестандартні  види  творчих  робіт. Наприклад: «Моя  роль  у  комедії

Пропоную  учням  розкрити  тему  твору  у  формі  листа  подрузі (другові)  чи  у формі  щоденникового  запису.

Прагну, щоб   на  уроці  пізнавальну  діяльність  активізувало  асоціювання. Наприклад, учні  визначають  з  чим  у  них  асоціюється  осінь, зима, мова. Результат – учнівські  роботи. Одночасно  з  вихованцями  пишу  твори  й  сама. Складаю  поезії – асоціації  тільки  з  іменників або  прикметників, прислівників  або  дієслів.

Під  час  ознайомлення  з  особою  письменника  у  дітей  теж  виникають  асоціації: Леся   Українка – могутній  водоспад, Іван  Франко – скеля, яка  символізує   мужність , непримиренність  ,силу  духу, прагнення  здобути  свободу .

Доля   письменників  і   дійових  осіб – це  рушник, вишитий  різнокольоровими  нитками. Т. Г. Шевченко  асоціюється  з  кремезним  дубом. У дерева   міцне  коріння   і  багато  плодів. Жолуді – твори  Кобзаря, гілки – напрямки  його  літературної  діяльності.. Барвінок  – мистецька  спадщина  Шевченка . Квіти – найвідоміші  картини. Яблуня – пані  Література. Яблука – вірші , поеми ,балади , драми , повісті.  Калина – образ  України. Кетяги –музеї , твори , вулиці , вишивки , пам’ятники , вірші , пісні , прислів’я ,  конкурси ,  вікторини ,  свята.  Блискавка – Микола  Хвильовий.

Літературні  герої  постають  у  дитячій  уяві  в  образі  пташок, тварин, явищ  природи., речей Так, на  думку   учнів, Маруся  Чурай – соловей, , Чіпка – сова, Христя – кришталь,  Кайдашиха – піч, Омелько – вогонь, Карпо   і  Лаврін – два  горнятка, Мелашка – коцюба, Мотря –кочерга.

Мова – добірне  зерно, а  ще  соняшник, що  тягнеться  до  сонця. Пелюстки – учні, які  досягли  вагомих  результатів, шанують  і  бережуть  мову, а  чорні  насінинки  означають  труднощі, суржик.

Творчо – дослідницькі  та  інтерактивні  технології  навчання  на  уроках  української  словесності

У  класах  технологічного  профілю ефективними  вважаю   уроки  української  словесності  з  використанням  творчо – дослідницьких   та  інтерактивних   технологій   навчання , які  активізують  процес  особистісно – зорієнтованого  навчання  й  унеможливлюють  домінування  одного   учасника  навчального процесу  над  іншим.

Метод  проектів

Учителю  варто  озброїтися  усім  арсеналом  дослідницьких   і  пошукових  методів. Він  повинен  уміти  організовувати  і  проводити  дискусії, не  нав’язуючи  своєї  точки  зору, не  пригнічуючи  учнів  своїм  авторитетом.

Нестандартні  уроки  з  української  літератури

У  старших  класах  я проводжу   добре  відомі  учителям – словесникам  уроки – конференції, уроки – семінари, уроки – диспути, уроки – дослідження, уроки – пошуки,   уроки – КВК, наповнюю  їх  новим  змістом.

Домашнє  завдання

Пропоную  групам  виконати  наступне  завдання:

І. – схематично  зобразіть  життєвий  шлях  Чіпки;

ІІ. – за  допомогою  кольорової  гами  передати  внутрішній  світ  головного  героя;

ІІІ. Уявіть  себе  захисником  на  суді й  складіть   промову    на  захист  Марусі  Чурай.

Після  вивчення   твору  Панаса  Мирного «Хіба  ревуть   воли, як  ясла  повні?» задаю  учням  домашнє  завдання: написати   твір – мініатюра  на  одну   з  тем: «Імовірне   майбутнє  Чіпки  у  вільному  світі», «На  крові  щастя  не  збудуєш», «Мій  ідеал  молодої  людини»

Мозаїка  інтерактивних  методів  навчання  в  системі  роботи  вчителя – словесника

Інтерактивні  методи  навчання:

1. Метод конкретної  ситуації (МКС) – орієнтований  на  розвиток  та  удосконалення  аналітичних  здібностей, розвиває  в  учнів  уміння  спілкуватись, формувати  власну думку, самостійно  приймати  рішення. МКС примушує   усвідомити, що  не  завжди   існує  єдино  правильне  рішення. Одночасне  існування  декількох  альтернативних  рішень  та  можливість  вибору  формують  гнучкість  підходу  до  розгляду  проблем.
2. Метод мозкової   атаки (ММА) – спрямований  на   активізацію  творчої  думки  учнів, вихід  за  межі  стандартного  мислення. Це  метод  розв’язування  проблем  шляхом  пошуку  великої  кількості  різноманітних  рішень.
3. Метод проектів (МП). В  основу   цього  методу  покладено  ідею  побудови  навчання  на  активній  основі, через  самостійну  і  практичну  діяльність  учнів, з  урахуванням  їхніх  особистих  інтересів.  МП сприяє  формуванню  самостійної  творчої  особистості.
4. Метод інциденту (МІ) – спрямований   на  подолання  вікової  та  особистісної   інерційності, вироблення  адекватних  способів  поведінки  у  стресових  ситуаціях: у  момент  вираженого   дефіциту  інформації, часу тощо.
5. Метод тренування  чуйності (МТЧ). Цей  метод  формує  вміння  управляти  стилем  своєї  поведінки  за  рахунок  того, як  вона  сприймається  оточуючими, які  дії  провокують  їх  симпатію  або  антипатію. МТЧ  розвиває  такі  особисті  якості, як  чуйність, вміння  спостерігати, вміння  визначати  стан  іншої  людини  за  зовнішніми  ознаками, формувати   свою   поведінку. Метод  тренування  чуйності  називають  ще  методом  програвання  ролей.
6. Метод синектики (МС) – це  спосіб  стимулювання  в  учнів  уяви. «Синектика» в  перекладі  з  англійської  мови  означає  поєднання  різнорідних  елементів. Під  час  застосування  методу  синектики  учні  часто   імпровізують, об’єднують, порівнюють, шукають  відповідні  аналогії (прямі, суб’єктивні, символічні, фантастичні).
7. Метод занурення (МЗ) – це  метод  із  застосуванням  елементів  релаксації, навіювання. На   відміну  від  інших  методів  навчання, де  основний  акцент  припадає  на  переконання, МЗ спирається  на  навіювання (вплив   на  інтуїтивне  мислення). Основним  знаряддям  при  навіюванні  є  слово, яке  має  інтелектуальний, образний  та  емоційний  вплив.
8. Метод акваріуму (МА) – спрямований на  активізацію  розумової  діяльності  учнів, вдосконалення  вміння  дискутувати  й  аргументувати  свою  думку. МА  пропонується  тоді, коли  учні  мають  певні  навички  групової  роботи.

Висновок

Я  вважаю, що  сьогодні  наше  суспільство  потребує  творчої  особистості, яка  б  самостійно  мислила, приймала  нестандартні  рішення, долала  різні  життєві  перешкоди. Та  чи  потрібні  всім  творче  мислення   й  креативні  здібності? Так, потрібні, бо  творчість  необхідна  людині  в  усіх  сферах  життя. Вона  допомагає  швидше  й  легше  подолати  рутинність  у  роботі, побуті, витримати   усі  негаразди  в  професійні діяльності, підвищує  зацікавленість  справою.

Отже, формування  життєвих   компетентностей учнів, зокрема  креативної, має  велике  значення   для  здобуття  знань, набуття  вмінь, розвитку  допитливості, асоціативності, креативного  мислення, реалізації  їхніх  музичних, вокальних ,  артистичних, літературних, поетичних, художніх, конструкторських  та  інших  здібностей  і  задатків  у  нестандартних   умовах  на  уроках  рідної  мови, літератури  та  в  подальшому  дорослому  житті.

 

Які  вчинки  героїв  ви  засуджуєте, а які  схвалюєте?

Д/з: А,Б вивчити  таблицю, повторити  правила  про  самостійні  частини  мови

А.  Скласти  вірш – опис, вірш – подяку  Мові, використовуючи  сполучники

Б. Скласти  казку «Як  жив  Сполучник?»

Група А – скласти  твір  «Пригоди  Звертання»

Група Б –  вивчити  напам’ять  вірш   із  звертаннями,

підготувати  повідомлення  про  звертання

А – скласти  вірш  про  кохання, взяти  інтерв’ю  у батьків «Що  таке  кохання?»

Б – скласти  відгук  про  прочитаний  твір

А-  скласти  твір – перевтілення  «Я – Лексикологія»

Б – виписати  з  творів  художньої  літератури  зразки  мовлення  героїв

Круглий  стіл «Що  зробило  Чіпку  Варениченка «пропащою  силою»?»

У чому сила Симоненкового таланту?

Якою у вашій уяві постає Мова?

2.Яке її значення, походження?

1.Ким  був  і  є  для  нас  Шевченко ?

2.Чому  навчає  вас  творчість  Кобзаря ?

 

Сценарій   надрукований  в  журналі Вивчаємо  українську   мову  та  літературу  №4(16) Квітень  2015р.Лушпай Н.Л. Мову  солов’їну   збережи, Україну  рідну  захисти!

СВЯТО «МОВУ  СОЛОВ’ЇНУ  ЗБЕРЕЖИ, УКРАЇНУ  РІДНУ  ЗАХИСТИ!»

Мета  заходу: любити   і  шанувати   рідну  мову, пісню, Україну, бути  патріотами   своєї  Вітчизни, пробудити   почуття  національної  гідності, розширити  знання  про  красу  і  багатство  української  мови, історію  виникнення  писемності, виховувати  почуття  поваги  до  свого, українського.

Учитель:

Мово  моя, найрідніша  й  велика,

Є  в  тобі  все: і  багатство,  й  краса.

Хто  втрачає  тебе, той  людина  безлика,

Як  пожухла трава, де  не  грає  роса.

Мово  моя  українська  чарівна,

Ми  з  тобою – народ! І    йдемо  до  мети.

Краща  з  кращих   у  світі, неначе  царівна!

Ти  живи  у  віках, понад  світом  лети!

Ми  з  тобою – держава! Й   звемось – Україна!

Мову  треба, як  прапор  над  світом  нести.

Бо  ж  без мови  загине  держава  єдина,

Просто  будем  населенням  в  світі   іти …

Учитель, ведучі: Доброго   дня  вам, шановні  друзі! Вітаємо  вас  на  святі : «Мову  солов’їну  збережи, Україну  рідну  захисти!», присвяченому  Дню  писемності  та  мови, яке  святкують  9  листопада.

Учитель: Вірю, що  у  цій  залі  зібралися  щирі  українці, котрим  не  байдужа  доля  рідного  слова.

Ведуча1 : Сьогодні  ми спробуємо  переконати  своїх  ровесників, що  мова – це  безцінний  дар, який  треба  шанувати, як  батька  і  матір, родину  і  Батьківщину, розкажемо  про  історію  виникнення  писемності  та  мови..

Ведуча 2:Ми – українці. Живемо  у  вільній, незалежній  державі – Україні. Розмовляємо  рідною  мовою. А вона   в  нас  красива  і   багата, мелодійна  і  щира, як  і  душа  нашого  народу.

Учитель: Любі  друзі! Епіграфом   я  взяла  слова  Віктора  Геращенка :

Мова – джерело  й  найчистіша   криниця,

З   якої  черпаю   натхнення  й  снагу.

Вона  кришталево  дзвенить   і   іскриться,

Я  нею  тамую  духовну  жагу.

У шелесті  трав, у  цвітінні  калини

Я  чую  цю   мову  у  сні  й  наяву.

Вона  в  моїм  серці, – це  вся  Україна,

Я  дихаю   нею, я  нею  живу!

Слайди  1 – 12

Наш  девіз:

Рідну  мову, Україну

Берегтиму  до  загину!

Пісня  Ірини  Федишин «Лише  у   нас  на  Україні»

Учитель:Рідне  слово … скільки  в  тобі  чарівних  звуків, животворного  трепету  і  вогню! Скільки  в  тобі  доброти  і  лагідності, мудрості  земної, закладеної  ще  славними  вільнолюбними  предками! Що  може  бути  дорожчим  для  людини, як  не рідне  слово?

Учитель  тримає  у  руках  божницю  та  запалену  свічку.  

Коли  до  серця  крадеться  тривога,

За  долю  України   я  боюсь,

З  молитвою  звертаюся  до  Бога

І  мовою  вкраїнською  молюсь.

Прошу   для  України  в  Бога  щастя

І  захисту  для  всіх  її  дітей.

А  мова  українська, мов  причастя,

Теплом  своїм  торкається  грудей …

О  Боже  мій, Великий, Всемогутній,

Мою  вкраїнську  мову  порятуй

І  в  світлий  день пришестя, день майбутній,

Вкраїні  Царство  Щастя  приготуй!

Коли  до  серця   крадеться  тривога,

За  долю  України  я  боюсь,

З  молитвою  звертаюся   до  Бога

І  мовою  вкраїнською  молюсь!

Матір   Божа, свята   і  єдина,

Дай  нам   щастя, любові  й  тепла!

Щоб  квітуча  моя  Україна

Рідну мову, як  стяг, підняла!

Будь  прихильною, матінко  Божа!

Жити  праведно  в  світі  навчи,

Щоб  світила   нам  зірка  погожа,

Рідна  мово  моя,  не мовчи!

Ти – наш  вогонь  на  темнім  полі   битви,

Невинна  кров, пролита  в   боротьбі.

Тебе   вкладаєм  тихо  до  молитви

І   за   спасіння  дякуєм  тобі!

Ведуча 1:

Боже, Отче  милостивий,

Ти  нам  дав  ту  мову  красну,

Поміж   мовами  найкращу,

Нашу рідну, нашу  власну.

Тою  мовою  співала

Нам, маленьким, наша  мати,

Тою  мовою  навчала

Тебе, Боже, прославляти.

Тою  мовою  ми  можем

Величатись  перед  світом,

Бо  між    мовами  ця  мова –

Мов  троянда  поміж  цвітом.

Ведуча 2:

Хоч   би  й  хто  напав  на  нас,

Хоч би  й  хто  посмів  грозити,

Дай  нам  силу, дай  відвагу

Рідну  мову  боронити!

Поможи, Небес  Владико,

Хай  буде  по  Твоїй  волі,

Щоб   та  мова  гомоніла

Вільно: в  хаті, церкві, в  школі.

Дай  діждати   пошанівку

Рідного  святого  слова,

Щоб   цвіла   на  славу  Божу

Наша   українська  мова!

 

Відеокліп «Мова  єднання»

Шановні  друзі! Послухайте   вислови  відомих  людей  про  рідну  мову:

Мово рідна!Колискова

Материнська ніжна Мово!

Мово сили й простоти, –

Гей, яка ж прекрасна Ти!

Іван Багряний

Пам`ятай  рідну мову!

Коли забув ти рідну мову,

Яка б та мова не була –

Ти втратив корінь і основу,

Ти обчухрав себе дотла!

Дмитро  Білоус

В землі віки лежала мова

І врешті вибилась на світ.

О мово, ночі колискова!

Прийми мій радісний привіт.

Навік пройшла пора   безславна…

Цвіти і сяй, моя державна!

Олександр Олесь

Шлях  розвитку нашої мови  – це тернистий шлях боротьби. 48 заборон  пережила наша мова, але  мужньо витримала всі знущання.  Подібного не знає історія жодної держави. Але рідна мова  — вистояла! Тепер вона — державна, а Україна та її культура святкують своє відродження!

Засновники слов’янської азбуки: брати Кирило та Мефодій.   «Душа, що не знає літер – мертва душа!» – казав  Кирило.   Мефодій  і Кирило народились і виросли в Македонії, при царському дворі, у сім’ї знатного вельможі сотника Лева, який мав  сімох синів. Старший брат  Мефодій понад  дев’ять років був воєводою, потім став монахом, а згодом із  молодшим братом  відстоював і пропагував  християнство.  Кирило   з юнацьких років виявив значні розумові здібності, а у диспуті переміг самого патріарха, тоді  за ним закріпилась слава філософа. Візантійський  імператор Михайло послав братів у Моравію для просвітительської  місії, бо там  богослужіння велось  незрозумілою латиною. Це й спонукало  Кирила до створення 863 року слов’янської азбуки, що мала 38 букв.

Кирилиця — слов’янська азбука, за іменем її творця вживалася протягом сотень років, є основою сучасної азбуки всіх слов’янських народів. Нею написані «Повість минулих літ»,  «Слово о полку Ігоревім », інші твори Київської Русі.  Імена Кирила і Мефодія навічно записані в історію слов’янських народів.

Слайди  22 – 41

Той, хто зневажливо ставиться до рідної мови, не може й сам викликати поваги до себе!

Олесь Гончар

Мова — державна перлина,

Нею завжди дорожіть:

Без мови немає країни —

Мову, як матір, любіть.

Ф. Пантов

Мово  рідна! Мово  невмируща!

Нездоланна  в  просторі  віків!

Ти  потрібна   нам,  як  хліб  насущний,

Як  дарунок  вічний  прабатьків.

Знаю: вороги  не  раз  топтали

Нашу  мову  упродовж  віків,

«Рідні»  доморощені  вандали

Поклонялись   мові   чужаків

… Той, хто  рідну  мову  забуває,

Всіх   продасть: і  матір, і  дітей.

Той   Вітчизни  рідної  не  має

І   повагу   втратить   у  людей.

Учитель: Кожен народ гордий з того, що  має свою державу, свою мову, волю і гарне життя у своїй країні. Кожен народ — патріот своєї країни, він любить її, поважає  її  закони і бореться за незалежність і волю, якщо того немає.

Відеокліп «Про  Україну»

З  чого   мова? –  з  літер,

З   барвистих  кольорів,

Та  звуків, наче  квітів,

Із  променю   й  вітрів.

Із   солов’їних   щебетів,

Із   грушевих  медів,

Із   лету  білих   лебедів,

Із  м’ятних    вечорів.

Із  батьківської  мужності,

З  матусиних   калин.

І  чорнозему дужості,

Вкраїності   дивин.

Дніпра  в  ній  сила  стверджена,

Що  пута – грати   рве.

І  пісня  неосквернена,

Що   світлий   сад зове.

 

Ти  зрікся мови  рідної.

Тобі  твоя  земля  родити  перестане,

Зелена  гілка  в  лузі  на  вербі

Від   доторку  твого  зів’яне!

Ти  зрікся  мови рідної. Віки

Ти  йтимеш   темний, як  сльота  осіння.

Від  погляду  твого  серця й  зірки

Обернуться  в  сліпе  каміння.

Ти  зрікся    мови  рідної. Ганьба

Тебе   зустріне  на  шляху  вузькому …

Впаде  на  тебе, наче  сніг, журба –

Її  не  понесеш   нікому!

Ти  зрікся  мови  рідної. Нема

Тепер   у   тебе   роду,  ні   народу.

Чужинця  шани  ждатимеш  дарма. –

В  твій   слід   він  кличе   сміх – погорду!

Ти  зрікся  мови   рідної …

Учитель: Плекаймо  чудовий сад української мови, донесений до нас із глибини віків! Шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка! Нехай вона стане мовою наших дітей і онуків, мовою наших нащадків, щоб не зникла Україна, не зник великий материк у слов`янському морі!

Серце  народу – це  мова, – це   слово,

Нації  гордість, культура, престиж.

Той, хто  цурається  рідної  мови,

Ранить  народ  в  саме  серце, як  ніж.

Мова  загине – народ  оніміє,

Світ   відверне  від  такої  юрби.

Поки  є  мова – в  людей  є  надія,

Є  пісня  радості  й  пісня  журби.

Мова  чудова  і  літературна,

Без   говіркових, спотворених   слів.

Свідчить  про  те, що  людина  культурна.

Мова   у  неї, як  пташечки  спів.

Мова – це  людства  досягнення   дивне.

Мова –  це   нація, спільність  і  час.

Мова  моя  українська  чарівна.

Вона – найрідніша   для    кожного   з  нас!

Пісня у  виконанні  Владислава   Булаха  «Рідна  мова»

Я за  одну  державну  мову!

Не  треба  рвати  Україну –

З’єднаймо  душі   і  серця!

За  рідну  мову, за  єдину

Постіймо, браття, до  кінця!

Бо  нам  нема  чого  ділити,

У  ріднім  батьківськім  краю.

То  ж  треба  в  мирі  й  дружбі  жити.

І  я  завжди   на  цім  стою!

 

Тепла,як  сонячна   днина,

Добра, неначе  весна,

Мова  віків України,

Казка   її  чарівна.

Мова – усміхнена   квітка,

Радість  весела, дзвінка.

Гарна, як   небо  улітку,

Ніжна,  як  пісня  струнка.

Мова – джерельна  криниця,

Райдужно – сонячний  цвіт,

Це  – українська  зірниця,

Що  зачаровує  світ.

Її – незміряно  багату,

Дзвінку, і  ніжну, і  завзяту,

Як  день  сьогоднішній   чудову,

Люблю, люблю  вкраїнську   мову.

І  тихо  мовляться  слова,

І  шепче  зірка  вечорова,

І  чуть, як  засина   трава

У  колисковій, рідній  мові.

Рідна  мова, якою  мати  розмовля

І  гомонить  в  степу  земля.

Такою  мислю  я , спілкуюсь,

Вона  і  вчить,  і  окриля.

 

Мово моя, ти  для  мене – криниця,

Я  навіки  з  тобою, допоки  я  є.

П’ю  з  твого  джерела  і  не  можу  напиться,

Ти  для  мене  – любов  і  натхнення  моє.

Ти  і  казка, і  пісня  чудова  лірична,

Ти  і  дума, і  правда, і  мрія  людська.

Неповторна  і  щира, ласкава  й  музична,

Українському  серденьку  завжди  близька.

Ніби  мати, така  дорога  і  єдина.

Ніби  Всесвіт – велика  й  велична  для  нас.

Ми  з  тобою – народ  і  велика  родина!

І  тебе  берегти  саме  час, саме  час!

 

Прийняла   я  дарунок  від  нені – то  мова,

Тому  скарбу  ніколи  не  скласти  ціни,

Моє  серце  вона  осява   барвінково,

Будьте  вдячні  матусі,  і  дочки, й   сини!

Будьте  вдячні  народу, бережіть   теє  слово,

Що  гранилось віками  у  битвах, в  трудах.

Воно  визріло  вже   і  співа  колисково –

Синя  птиця  народу – на  буйних  вітрах.

 

Сійся – родися

Ніжне  «будь  ласка»,

Вдячне  «спасибі»,

«Вибач»  тремтливе.

Сію  дитині

Слово  у  серці,

Як  зернятко  в  ниві.

«Доброго  ранку!»,

«Світлої  днини!»

В  серденько  ласку

Щедро  даруй  ти

Людям, дитино.

Мова  барвиста,

Мова  багата,

Рідна  і  тепла,

Як  батьківська  хата.

 

Відеокліп «Рідний  край»

 

По – своєму  кожна

Пташина  співає,

По – своєму  кожен

Народ  розмовляє.

У  мене  й  народу  мого

Українська  є  мова  чудова,

Своя, материнська.

По  світу  її,

Як   святиню, нестиму

Допоки  живу,

В   чистоті  берегтиму!

 

Як  то  гарно, любі  діти,

У  вікно вам  виглядати!

В   ньому  все: тополі, квіти,

Сонце й  поле – біля  хати.

На оте  вікно  ранкове,

Що  голівки  ваші  гріє,

Схожа  наша  рідна  мова –

Цілий  світ  вона  відкриє!

Бережіть  її,  малята,

Бо  вона – віконце  миле,

Що  колись  до  нього  мати

Піднесла  вас, посадила!

 

Будемо  вивчати  рідну  мову,

Аж  тепер  з  маленьких  літ.

Українське  наше  слово

Хай  звучить  на  цілий   світ!

 

Спитай  себе, дитино, хто  ти  є,

І  в  серці  обізветься  рідна  мова,

І  в  голосі  яснім  ім’я  твоє

Просяє, наче  зірка  світанкова.

З  родинного  гнізда, немов  пташа,

Ти  полетиш, де  світу  далина,

Та  в  рідній  мові  буде  вся   душа,

І  вся  твоя  дорога, вся  Вітчизна.

У  просторах, яким  немає  меж,

Не  згубишся, як  на  вітрах  полова.

Моря  перелетиш  і  не  впадеш,

Допоки  буде в  серці  рідна  мова!

 

Щасливий  я  і  гордий, що  читаю

Шевченка, і  Франка, і  Українку

На   незрівнянній  українській   мові !

Мені  вже  не  потрібні   словники!

О,  що  за  мова! Тільки   скажеш  слово –

Воно  співає  так, неначе  вітер.

Струни   торкнувся – і  вона  зітхнула.

Струна? Чи  слово? Чи  сама   душа?

О, що  за  мова!

В  ній  і   злет  в  майбутнє,

І  зойк  минулого – кріпацька  доля,

Іржання  коней  в  Січі  Запорізькій,

Крутих  шляхів  чумацьких  далина …

Учитель:Золота струна мови — символ таланту, краси і добробуту народу. Вона піснею бринить у його душі, барвисто квітує на рушниках та килимах, дивує вигадливістю кольорових мініатюр на писанках, але найголосніше озивається в пісні.

Пісня «Моя  земля»

Учитель: Ми свято віримо в те, що не зміліє ріка нашої мови ніколи. Тож послухайте вірші наших юних авторів, написані  рідною мовою.

Виступ  членів  літстудії  «Поезія  слова»

Слайди (до кінця)

Шануймо  мову свого народу!

Над  всі  багатства  і  припливи  мод

Шануймо   мову  серцем  і  вустами!

Народ   без  мови – це  вже  не  народ,

Без  мови  всі  б  ми  сиротами  стали.

Ідуть  гріхи  за  нами  і  борги …

Від них зректися – не шукаймо  броду!

Шануймо  мову  над  усі  боги,

Якщо  ми  хочем  зватися  народом!

Ніколи не забувайте  про безцінний скарб,  джерело   вікової мудрості, про  вірного  помічника у вирішенні багатьох проблем : про  книгу!  Не забувайте про неї у часи негоди чи щастя – і вона завжди допоможе вам!

Учитель: Шановні присутні  і  учасники  свята ! Я  щиро  всім  дякую! Бажаю  бути  патріотами  своєї  Батьківщини, берегти  і  примножувати  скарби нашої  солов’їної  мови!

Пісня  у  виконанні  Ірини  Федишин  «Україна»

Урок   надрукований  в  журналі  Вивчаємо  українську  мову  та  літературу

№13 – 14 (413 – 414) Травень  2015 р.Лушпай  Н.Л. Іван  Франко «Захар  Беркут». 7 клас

УРОК – МОЛИТВА   У   7  КЛАСІ   З  УКРАЇНСЬКОЇ  ЛІТЕРАТУРИ 

Тема:  ”Змалювання    героїчної  боротьби  русичів  проти  монголо – татарських  нападників  у  повісті  Івана  Франка  “Захар  Беркут”. Характеристика  образів   твору”

Цілі  уроку:

• знати: ідейно – художній  зміст  повісті; дослідити, як  у  творі  зображується  героїчна  боротьба  русичів  проти  монголо – татарських   нападників;
• розвивати: логічне, критичне, творче  мислення, увагу, спостережливість, інтелектуальну  активність, уміння  співставляти, ставити  цілі, дискутувати, узагальнювати, робити висновки, аргументувати, виразно  читати, декламувати та   інсценувати  прозовий  твір, складати характеристики, діаграми,  сенкани, працювати  у  групі;
• формувати: кругозір, світогляд, навики  самооцінки; зацікавлювати  учнів   історичним   минулим;
• виховувати: почуття  патріотизму, гордості  за  наших  предків, загальнолюдські  цінності;
• прагнути : стати кращими ,  бути  корисними  Вітчизні , плекати  у  власних  душах ідеали  людяності , добра , порядності , любові  до літератури

Тип  уроку : медіа – урок, урок – молитва; урок –  проект     змішаного      типу : міжпредметний, складний,  груповий, короткостроковий, творчо – дослідницький, за  формою  презентації –  усний , зоровий , письмовий .

Форми  роботи : індивідуальна, парна, групова,  фронтальна, колективна

Методи  і  прийоми : проблемно –  пошуковий , ігровий, дослідницький , творчий, «Мозкова  атака», «Мікрофон», «Кубування», «Гронування», «Сенкан», «Прогнозування»  «Асоціативний    кущ», технологія «ПРЕС», кольорограма душевних  переживань, «Малюнковий  диктант», «Передбачення», додатковою літературою, повідомлення учнів, робота з словником, спостереження,  аналіз, синтез,  робота  з підручником , бесіда , слово  вчителя, творча  діяльність     учнів , особистісно  зорієнтоване навчання

Міжпредметні     зв’язки : образотворче    мистецтво, українська   мова ,     історія,   географія,   кіномистецтво,    біологія,  математика, музичне    мистецтво, краєзнавство.

Обладнання : портрети , ілюстрації  і  малюнки   до  твору , виставка  книжок , підручники, опорно –  логічні  схеми, мапи, аудіозаписи, вірші , відеоматеріали, фотоматеріали, творчі  роботи  учнів, словники, повідомлення  учнів, дидактичний  матеріал, вислови   відомих   людей, анкета  – самооцінка, щоденник  самооцінки, ноутбук, мультимедійний  проектор, картки, свічка, ікона, рушник

Перебіг  уроку

І. Організаційно – мотиваційний  етап

1.Організаційний  момент

2. Вступне слово вчителя

Епіграф:

Яка  не  є – вона  у  нас  одна.

Трави  і  квіти  стеляться  побіля.

Нехай  ростуть. Аби  лиш  не  зрад – зілля.

І  щоб твоя  маленька  вітчина!

Олександр Вертіль

Девіз   уроку:

Мислити – логічно  й  критично,

Висловлюватися – чітко  й  лаконічно.

Досліджувати – глибоко, майстерно,

Працювати – творчо  й  активно!

Ми – одна  сім я  – родина,

Тому  ціль  у  нас – єдина!

Думати – колективно,

Діяти – оперативно,

Сперечатись – доказово …

Це  для  всіх – обов’язково!

Психологічний   тренінг

Загадка

Від  неї  світло  і  добро,

Із  нею  дружба  і  тепло,

Вона  зі  мною  зараз  тут,

То  я  цю  помічницю  звуть?

Подаруйте  усмішку  собі,

Один  одному, мені!

Я  дарую  усмішку  і  вам,

Радість  допоможе  у  роботі  нам!

Барометр   настрою

3. Оголошення теми, мети, плану, завдань уроку
4. Цілі уроку «Мозкова атака» (учні)

Завдання:

1. Прочитати твір, переглянути   фільм “Захар  Беркут”
2. Підібрати цитати, дослідити   образи  твору
3. Виконати творчі   завдання (скласти  сенкани, реклами, твір-перевтілення, тести, вірші  про  Заводівку, лист – подяка   письменнику, порівняльні  характеристики  образів  твору, символіку  образів історичної  повісті, гронування «Заводівка», кольорограма  психологічного  стану Захара  Беркута», асоціативний   кущ, підготувати   ілюстрації  до  твору, матеріал   про   беркута(птаха), вивчити  вірші )
4. Дати відповідь  на  проблемні  питання
5. Вивести формулу  успіху
6. Вивчити пам’ятку    юних  громадян.
7. Оформити літературний   паспорт
8. Скласти анкету  головного   героя
9. Дати відповідь  на  питання   кіновікторини
10. Інтерв’ю з  Мирославою
11. «Мікрофон». Гра «Я – співавтор». Як би  ви  закінчили  твір?
12. Скласти програму  росту  юних  патріотів Заводівського  НВК

(життєві  сходинки)

13. Скласти анкету  головного   героя
14. Звіт юних  патріотів  (розповідь  про  свої  справи, досягнення)
15. Поетична хвилинка (вивчити  вірші  про  мир)
16. Скласти віршовану  молитву  за  Україну
17. Підготувати презентації, розповіді  на  теми:

• «Символіка образів  головних  героїв»;
• «Моє село – Заводівка»;
• «Герої нашого  часу»;
• «Ми – діти  твої, Україно!»

Правила  роботи  на  уроці

Ми  поважаємо  свої  права  й  права  на  уроці. Ми  не  сміємося  з  чужих  помилок. Ми  маємо  право  на  помилку, бо  вчимося. Ми  завжди  допомагаємо  одне  одному. Ми  слухаємо, що  нам  кажуть  інші, запитуємо. Ми  цінуємо  здобутки  інших.

Проблемні   питання

1. У чому  полягає   справжній  патріотизм  людини? Кого  можна  назвати  патріотом?
2. Чим є  батьківщина  для  Захара  Беркута, тухольців , Тугара  Вовка? А  для  вас?
3. У чому  полягає  виховне  значення  твору? Що  ви  візьмете  з  собою  в  життя?

 «Дерево    очікувань»
«Я  хочу, можу, буду  сьогодні . . . »

Проблематика   твору:

– захист  рідної  землі;

• моральний вибір;
• єдність, згуртованість  народу – запорука  перемоги;
• людина   і  природа;
• кохання, вірність, самопожертва;
• взаємовідносини  дітей  і   батьків

Захист   міні – проектів:

1. Позитивні образи твору
2. Негативні образи твору
3. Герої нашого часу
4. Ми – діти твої, Україно!

Дослідники – пошуковці

Спікери. Літературознавці. Мистецтвознавці. Психологи .Актори. Декламатори.                               Історики.  Біологи. Словникар

Кросворд «Біографічна   доріжка»

1. Село, де народився  Іван  Франко. (Нагуєвичі)
2. Як називали  Франка  в  дитинстві? (Івась)
3. Місце, де працював  батько  І.Франка. (Кузня)
4. Ім’я батька  письменника. (Яків)
5. Хто виховував  письменника  після  смерті   батька? (Вітчим)
6. Ім’я матері  Івана  Франка. (Марія)

Де  навчався  письменник  у  початковій  школі? (Ясениця  -Сільна

 

«Кола  Вена» (Іван  Франко   та  Захар Беркут)

 

ІІ. Оперативно – виконавчий  етап

Кіновікторина  «Захар   Беркут»

Характеристика   головних  образів

Ілюстрації  до  історичної  повісті

Символіка  образів  твору

Опорно – логічні  схеми  до  головних  образів   повісті

Творчий  калейдоскоп

Інформація  про   беркута (птаха)

Робота  з  словником

По́вість — епічний прозовий твір, в якому характер головного героя чи другорядних персонажів розкривається на фоні  подій, що відбуваються .

Історична повість –  епічний прозовий твір, в якому на фоні історичних подій розкриваються характери дійових осіб.

Застарілі слова – слова, які вийшли з ужитку (архаїзми та історизми)

Архаїзми – поняття, що продовжують існувати, проте форма їх вираження застаріла (уста – губи)

Історизми–поняття, що зникли в про-цесі історичного розвитку(гетьман,цар).                                   Діалектизми – використовуються мешканцями певної місцевості (легень, файно).

Творчі  роботи

Сенкан

1. Захар Беркут
2. Мужній, досвідчений
3. Лікує, закликає, вирішує
4. Мудрий ватажок  тухольської  громади
5. Порадник

Сенкан

1. Мирослава
2. Гарна, кмітлива
3. Сподівається, допомагає, бореться
4. Вона дуже  кохає  Максима
5. Патріотка

Реклама

Любі  друзі!

Творчість  Франка  не  забувайте:

Любіть, цінуйте, поважайте!

Батьківщину  захищайте,

Патріотами  ставайте!

Реклама

Творчість  Івана  Франка  вивчайте,

Повість   “Захар  Беркут»     прочитайте,

Як  тухольський  народ  волю здобував,

Рідний  край  свій  захищав!

Порівняльні  характеристики  головних  образів  історичної  повісті

    

 

 

Психологічний   стан  героя

Літературний   паспорт   твору

1. 1. Назва твору : «Захар Беркут”
2. Автор : Іван Якович  Франко
   3. Жанр  твору : історична   повість
3. Літературний рід : епос
4. 5. Тема твору : героїчна боротьба  тухольського  народу  проти  монголо – татарських  нападників
5. Ідея твору: возвеличення мужності, патріотизму, винахідливості, рішучості, вміння  долати  перешкоди, боротися  з  труднощами;засудження   підступності, зради, жаги  до  збагачення .
6. Основна думка твору: сила  народу – в  його  єдності, підтримці, повазі  одне  до  одного
   8. Вікова   категорія : 12- 13 років
   9. Національність   автора: українець
   10. Мова  оригіналу  твору : українська
   11. Герої  повісті:

– позитивні: народ, Захар Беркут,  Максим, Мирослава

-негативні: Тугра  Вовк, Бурунда-бегадир, Пета, монголо – татарська  орда
12.  Рік   видання : 1882 р

Анкета  головного  героя

1. Ім’я героя – Захар Беркут.
2. Вік – 90 років.
3. Місце проживання – село Тухля
4. Походження – русич (тухолець).
5. Посада – ватажок тухольської громади
6. Сімейний стан – має 8  синів
7. Рід діяльності – знахар, мандрівник, старійшина

8.Переконання –патріот тухольської  громади

Вікторина «Чи  уважний  ти  читач?»

1. Якого року   відбувалися  події   в  повісті «Захар  Беркут»? (1241)
2. Хто подарував Тугарові  Вовку  в  Тухольщині  полонини? (Князь  Данило  Галицький)
3. Хто врятував  Мирославу  з  лап  оскаженілої  ведмедиці? (Максим  Беркут)
4. Назвіть місце  сільського  віча. («Насеред  поля  величезна  липа»)
5. Хто викрив  боярина  Тугара  Вовка? (Митько  Вояк)
6. Яку річ  дав  Пета  Мирославі, що  була  перепусткою  в  табір   монголів? (Перстень)
7. Які машини  навчила  виготовляти   тухольців  Мирослава? (Катапульти – метавки)
8. Як тухольці  загатили  потік? (кинули   Сторожа)
9. Що Максим  погодився  показати  монголам, зігравши  роль  зрадника? (Потаємний   підземний  хід)
10. Хто порадив  тухольцям   пускати  за  течією  пні? (Мирослава)
11. Хто кинув  із  метавки   останній  камінь  по  ворогові? (Захар  Беркут)
12. Кому належать  слова: «Прийде  пора, іскра   розгориться   новим  огнем»? (Захар  Беркут)

ІІІ. Рефлексійно  – оцінний  етап

Робота  з  картками

Кому з героїв твору «Захар Беркут» І. Франка належать нижче  наведені слова?

1. «Хто хоч хвилю зазнав неволі, той зазнав гіршого, ніж смерть».
2. «Прийде пора, іскра розгориться новим огнем!»
3. «Хоч я лише вовк, дрібна звірюка, то все ще дам раду тухольському ведмедеві!»
4. «Раз мати родила, раз і гинути прийдеться».
5. «Ні, власті у нас над громадою не має ніхто: громада має владу сама, а більше ніхто…»
6. «Ми над усе любимо свій кутик,— коли б так кожний інший любив свій кутик, то певно всі люди жили б на світі спокійно й щасливо».
7. «Не відбити, але розбити їх — се повинна бути наша мета!»
8. «Свідоцтво моє проти боярина Тугара Вовка велике і страшне: він зрадник…»
9. «Я буду твоєю служницею, твоєю невільницею до останнього віддиху, лиш не йди туди, не подавай свого чесного ім’я на вічну ганьбу!»
10. «Я не піду дальше. Я не стану зрадницею свого краю!»
11. «Гляди, дівчина, на свій тат. Будь вірна великому Чінгісхану велика ласка буде!»
12. «Ти дуже хитрий, такий хитрий, що аж себе самого перехитрив! Ти кажеш, що щастя бажаєш, а ти вбив моє щастя».
13. До якого літературного жанру належить твір І.Франка “Захар Беркут”?
14. Події у творі “Захар Беркут” відбуваються…
15. Хто і кому говорить: “У мене пута на руках, а в тебе – на душі”.

16.Який художній засіб використав Іван Франко у фразі: “Русь  була роз’єднана і роздерта внутрішніми міжусобицями”?

17.Хто з героїв говорить: “Раз умирати    кождому, але славно умирати – се не     кождому лучається”

18.Лелека – птах, котрий крізь усі перешкоди повертається до рідної домівки,- символічний  образ…

19.Кому з героїв твору належать слова: “…Погинемо

без бою, без слави, мов коти, кинені у ставок!”

20. Чий це портрет: “…мужчина величезного росту й геркулесової будови тіла, з лицем темно-оливкової барви, одітий у шкіру степового тигра…”?

21.У повісті вживаються слова: стрій (одяг ), плай ( гірська стежка ), скиміти ( щеміти ) та ін. Це…

22. Що спільного має  головний  герой  та  автор  повісті?

Гра «Розгадай  кросворд»

Гра «Павутиння   слів»

З’єднати   стрілочками  якості  характеру  з  іменами  героїв  повісті  «Захар  Беркут» І.Я.Франка

 

Брейн – ринг

«Чи  уважний  ти  читач?»

1. Якого року   відбувалися  події   в  повісті «Захар  Беркут»? (1241)
2. Хто подарував Тугарові  Вовку  в  Тухольщині  полонини? (Князь  Данило  Галицький)
3. Хто врятував  Мирославу  з  лап  оскаженілої  ведмедиці? (Максим  Беркут)
4. Назвіть місце  сільського  віча. («Насеред  поля  величезна  липа»)
5. Хто викрив  боярина  Тугара  Вовка? (Митько  Вояк)
6. Яку річ  дав  Пета  Мирославі, що  була  перепусткою  в  табір   монголів? (Перстень)
7. Які машини  навчила  виготовляти   тухольців  Мирослава? (Катапульти – метавки)
8. Як тухольці  загатили  потік? (кинули   Сторожа)
9. Що Максим  погодився  показати  монголам, зігравши  роль  зрадника? (Потаємний   підземний  хід)
10. Хто порадив  тухольцям   пускати  за  течією  пні? (Мирослава)
11. Хто кинув  із  метавки   останній  камінь  по  ворогові? (Захар  Беркут)
12. Кому належать  слова: «Прийде  пора, іскра   розгориться   новим  огнем»? (Захар  Беркут)

Виховне   значення  повісті

Любити свій народ, свою країну, яка зазнала стільки незгод у минулому, вірно їй служити, цінувати єдність і згуртованість. І. Я. Франко підкреслює, що за новий суспільний лад треба боротися дружно, згуртовано, самовіддано, як тухольська громада. Письменник проголошує у творі ідею згуртованості всіх трудящих: тухольці захищають не лише свої інтереси, а й думають про життя сусідів, їм на допомогу приходять воїни з інших громад, щоб разом боротися проти загарбників. Дружба має велике значення.

Вірші   про  Заводівку. Презентація «Заводівка – моє  рідне  село»

Технологія   ПРЕС. «Кубування»

Вислови  про  патріотизм.

Презентація «Герої  нашого  часу»

Відеокліп «Молитва  за  героїв  України»

Презентація «Ми – діти  твої, Україно»

Віршована  молитва  за  Україну

Відеокліп «Благослови» (молитва  за  Україну)

Сходинки  росту  юних  патріотів  (розповідь  про  свої  справи, досягнення)

Дерево   добрих  справ

Відеокліп «Ми – українці!»

Що  таке  успіх? Формула  успіху: (у + о + к) х (в + с) х р = з

у – увага; о – організованість; к – кмітливість; в – взаємодопомога;

с – спілкування; р – робота; з – знання

Відповідь  на  проблемні  питання

 

Рефлексія

• Чи задоволені  ви  участю  у  проекті?
• Що дав  вам сьогоднішній  урок ?
• Під яким  девізом  він  пройшов?
• Чи справдились  ваші  очікування?
• Де і  як ви  зможете  застосувати  інформацію , отриману  на  цьому  уроці?
• Що  візьмете з  собою  в  життя ?

Ось  і  уроку  кінець!

Хто  працював, той  молодець!

Що  сподобалось  вам, поділіться  вдома.

Що  сумним  було, пожалійтесь  вдома.

Всі  дружні  й  активні   були  увесь  час

Хороші  оцінки  чекають   на  вас!

Анкета  самооцінка. Щоденник   самооцінки

Гостям  не  кажем  «прощавайте»,

Бо  ще  зустрінемось  не  раз,

А доведеться – завітайте

У  цей   же  клас  в  той  самий  час!

Домашнє  завдання

А – написати :  а) сценарій- продовження  твору  І.Я Франка  «Захар Беркут»;

(на  вибір)       б) сценарій  з  уведенням нового  персонажу ;

скласти  тести – пастки щодо  змісту  прочитаного

Б – скласти   цитатний  план  до  одного  з  образів  твору

В – переказати  уривок, що  запам’ятався, охарактеризувати   героя  повісті

 

Пісня  «Україна» у  виконанні  Наталії   Бучинської                                        (підспівують  усі  присутні)