Вікторина про літо
- Коли починається літо – метеорологічне, астрономічне і природне?
(Метеорологічне літо починається за календарем 1 червня‚ астрономічне – 21 червня‚ тобто з дня найвищого сонцестояння. В природі початок літа не збігається в часі. Це насамперед залежить від того чи рано розпочалась весна.)
- Передні чи задні ноги виростають у пуголовка раніше?
(Задні)
- Чи є якась різниця між ластівками, які поселяються в селі і в місті?
(Є різниця. Міська ластівка-воронка має короткий хвіст. У сільської ластівки-касатки він довший‚ у вигляді віночка.)
- Назвіть пташок‚ які не в’ють гнізда‚ хоч малят вирощують?
(Чайки‚ кулики. Вони відкладають яйця в невеличкі ямки в піску.)
- Які пташки виводять потомство двічі-тричі на літо?
(Щиглі та піночки виводять потомство двічі за літо‚ горобці, вівсянки – тричі)
- Коли і як літають павуки?
(Наприкінці літа в погожі дні. Тоді вітер піднімає і носить разом з павутиною молочних павучків.)
- Що буде з бджолою коли вона укусить?
(Бджола гине.)
- Чиї пташенята не знають матері?
(Пташенята зозулі)
- Як дізнається павук-хрестовик, що до нього в павутину попала здобич?
(Павук-хрестовик держить лапкою туго натягнуту павутину, яка другим кінцем до тенет. Як тільки здобич до них потрапляє і намагається звільнитися, ниточка сіпає павучка за ногу‚ і він розуміє цей сигнал)
Вікторина про риб
- Скільки нині біологічній науці відомо видів риб?
(Близько 20 тисяч)
- Хто знає‚ скільки років живе щука?
(Щука може жити 200-300 років)
- А які ще риби довго живуть?
(Сом живе 60 років‚ білуга – понад 100 років)
- Яку рибу називають ”морським язиком”?
(Камбалу)
- Яку ви знаєте найбільшу промислову рибу‚ що живе в морських та річкових водах нашої країни?
(Білугу)
- Яку віддаль може пролітати летюча риба?
(200-300 м на висоті 4-5 м над поверхнею води)
- Назвіть найбільшу в світі рибу. Які її розміри?
(Китова акула. Її довжина – близько 30 м)
- Куди пливе відкладати ікринки річковий вугор?
(В Атлантичний океан‚ Саргасове море)
- Назвіть рибу‚ місто і річку однієї назви.
(Судак‚ Калуга)
- Яка риба без луски?
(Сом)
- Назвіть рибу‚ яка в’є гніздо і дуже дбає про своїх малят.
(Корюшка)
- Яку промислову рибу вважають домашньою?
(Короп)
- Які риби можуть довго жити без води?
(Окунь-повзун, вугор‚ стрибунки-прилипали)
- Назвіть рибу‚ яка має таку ж назву‚ що й небесне світило?
(Місяць-риба)
- Чи закриваються очі риби‚ коли вона спить?
(Ні‚ бо в них немає повік)
- Назвіть рибу‚ яка найшвидше рухається?
(Меч-риба. За 1с пропливає 25 м)
- Яку рибу розводять для боротьби з малярією?
(Гамбузію)
- Скільки років живе золота рибка? 3 якої риби її виведено?
(До 25 років. Із гібриду золотого карася)
- Яка риба не може самостійно рухатися і чим вона це компенсує?
(Прилипала. Ця риба прилипає до інших риб‚ а також плаваючих в морі предметів:
колодок, ящиків‚ бочок і навіть до пароплавів)
- Назвіть рибу змієвидної форми.
(Вугор)
- Хто двічі народжується, один раз помирає?
(Риба)
- Яка риба найплодючіша?
(Місяць-риба. Під час нересту відкладає понад триста мільйонів ікринок)
- Назвіть риб. що мають вусики.
(Сом‚ короп‚ в’юн‚ судак‚ сазан)
- Яких рибок тримають в акваріумі?
(Мечоносців, гуппі‚ сардиналів, гурамі‚ барбусів)
Вікторина ”Птахи”
- Які птахи прилітають до нас першими?
(шпаки)
- Назвіть пташку‚ яка весною змінює колір свого пір’я.
(Біла куріпка)
- Які птахи влаштовують по кілька гнізд на одному дереві?
(Граки)
- Назвіть птахів‚ які‚ добираючись до рідних місць з чужих країв‚ частину дороги проходять пішки.
(Деркач, болотяна курочка)
- На яку висоту піднімаються орли?
(6000-7000 м)
- Який співочий птах прилітає до нас останнім і чому?
(Іволга. Вона має яскраве забарвлення, і тому прилітає, коли дерева вкриваються листям)
- Чому перепілки відлітають у вирій разом з гусьми?
(Пролітаючи над морем‚ гуси через певні проміжки шляху сідають на воду відпочивати. Перепілки, стомлені польотом, негайно сідають їм на спини і також відпочивають)
- Яка пташка робить в гнізді підстилку з риб’ячих кісток?
(Рибалочка)
- Якого птаха підтримує хвіст‚ коли він сидить на дереві?
(Дятла)
- Які птахи риють нору для гнізда?
(Берегова ластівка. зимородок, щурка)
- Чому сову вважають корисною пташкою?
(Бо вона знищує гризунів)
- Чому качки і гуси не тонуть у воді?
(Їхнє пір’я‚ змащене жиром‚ не промокає)
Загадки про комах та риб
- Я труд поважаю,
Все літо літаю у поле до гаю,
Збираю медок
Із різних квіток.
Кого не злюблю,
Того жалом колю.
(Бджола)
- У саду малий Микитка
Захотів зірвати квітку.
А вона його вкусила,
Загула та й полетіла.
Що за квітка це була?
То не квітка, а… (бджола).
- Зимою спить,
Літом бринить,
Понад садами літає,
Солодку росу збирає.
(Бджола)
- Хто над нами догори ногами?
(Муха)
- Летить — пищить, сяде — мовчить.
(Комар)
- Яка це тварина: самої не видно,
а пісню чути?
(Комар)
- Ні рак, ні риба, ні звір, ні птиця!
Го¬лос тоненький, а ніс довгенький.
Хто йо¬го вб’є, той свою кров проллє.
(Комар)
- Сімсот солов’ят на одній подушці сидять.
(Бджоли)
- Не мотор, а гуде, не пілот,
а летить, не гадюка, а жалить.
(Бджола)
- Проти сонечка квітник —
Тут Юрась гуляти звик.
Зазира у квітку кожну:
— Чи тебе понюхать можна?
— Нюхай, нюхай та гляди,
Щоб не скоїлось біди, —
Шелестить увесь квітник.
Раптом наш Юрась у крик:
— Ой, ой, ой! — біжить щосили,
— Мамо, квітка укусила.
Мама каже: — Укусити
Аж ніяк не можуть квіти.
— Хто ж тоді, — Юрась питає,
— Укусив мене? Не знаю.
Чи не можете, малята,
Ви Юрасеві сказати?
(Бджола)
- Велика подушка, а в ній сім’я незліченна.
(Вулик)
- Сам чорний, та не ворон, є роги,
та не бик, шість ніг без копит.
(Жук)
- Летить — виє,
Сяде — землю риє.
Чорне тіло, чорний вус,
Ніби справжній сажотрус.
(Жук)
- На капусті я вродився
І капустою живився,
На капусті я умер,
Та ізнов ожив тепер.
Тільки вже й не той я став,
Що в капусті плазував:
Не плазую, а літаю,
Бо прегарні крильця маю.
(Метелик)
- Що літає дуже гарно,
Робить діло всім погане?
Як раніше нас устане,
То в саду чогось не стане.
(Метелик)
- Хто тче без верстата і без рук?
(Павук)
- За пеньком, тут недалечко
Побудоване містечко.
А до нього — сто доріг!
В мешканців по шість є ніг.
(Мурашник)
- Він вправи добре знає,
Ночами навіть грає.
Не маючи ні нот, ні струн,
Всіх веселить… (цвіркун)
- Родич рака, живе в морі, ходить боком.
(Краб)
- У воді вона живе, дзьоба не має, а дзьобає.
(Риба)
- Пір’я є, та не літає, ніг немає, а не здоженеш.
(Риба)
- В морі рибка золота кораблі переверта.
(Кит)
- Я великий, важкий, мов ракета, стрімкий.
В океані живу — випірнаю,
пливу з буруна на бурун…
Потрапляю на гарпун.
(Кит)
- Щоб не згинуть у біді,
тримає но¬жиці в воді.
(Рак)
- Крила має, та не літає, ніг не має, а гуляє,
По землі не ходить і людей не знає.
(Риба)
- Ось дивись — цей хитрунець
Сплів химерний ятірець,
Ятірець легкий, як пух,
Не для рибок, а для мух.
(Павук)
- Без рук, без верстата
Вміє добре ткати.
А коли натче —
Здобич не втече.
(Павук)
- Хто тче без верстата і без рук?
(Павук)
- Швець — не швець, кравець — не кравець,
Тримає в роті щетинку, а в ру¬ках ножиці.
(Рак)
- Крила є та не літає, ніг нема,
а не доженеш, зуби є та не порахуєш.
(Щука)
- У річці, у ставі, у морі
Живе і не відає горя.
Дзьоба нема та дзьобає із гачків
Мушок, жучків, черв’ячків.
(Риба)
- У кого вуса довші за ноги?
(У таргана, рака)
- У мулі він ховається, в сметані смажиться.
(Карась)
Загадки про рослини лісу, саду та городу
- Навесні веселить, влітку холодить,
восени годує, взимку гріє.
(Дерево)
- Що повітря очищає, вдень від спе¬ки
захищає ще й від вітру в час негоди,
й є частинкою природи.
(Дерево)
- Ріжуть — не кричить, рубають—
не пищить, а скрізь воно потрібне.
(Дерево)
- Літом в шубі, взимку в шапці.
(Дерево)
- На літо одягається, на зиму
одежі цурається.
(Дерево)
- Чим більше кілець, тим старший жилець.
(Дерево)
- Хто на зиму роздягається,
а на літо одягається?
(Листяні дерева)
- Не сучок, не листок, а на дереві росте.
(Кора)
- Літом виростають, а восени опада¬ють.
(Листочки)
- В шубі літом, а взимку роздітий.
(Ліс)
- Літом зелений, квітучий, співучий.
Іноді він загадковий і дивний.
Стане у пору осінню чарівний.
(Ліс)
- Біла кора, тонкі віти, що це? Відга¬дайте, діти.
(Береза)
- Стрімко вибігли на гору
Дві подружки білокорі.
Дощик їм полоще кіски,
Звуть тих подружок… (берізки).
- У вінку зеленолистім,
У червоному намисті,
Видивляється у воду
На свою хорошу вроду.
(Калина)
- Не дівка, а червоні стрічки носить.
(Калина)
- Стоїть півень над водою
з черво¬ною бородою.
(Калина)
- Що за гостя в нас така:
І зелена, і струнка?
Сяє зірка угорі,
На гіллі скрізь ліхтарі
І ростуть на ній не шишки,
А цукерки та горішки?
(Ялинка)
- Зелені їжачки
Почіплялись за гілки.
Хто зірветься з деревини,
Той колючу шубу скине.
(Каштан)
- На дереві гойдається,
Жупан колючий має.
На літо одягається,
А восени скидає.
(Каштан)
- Сто свічок на гілках стоять,
сто свічок без вогню горять.
(Суцвіття каштана)
- Як дерево називається,
що влітку в білий пух одягається?
(Тополя)
- Сам маленький, а шуба де¬рев’яна.
(Горіх)
- Ріс, виріс, постарівся,
дітям полю¬бився.
(Горіх)
- У лісі на пралісі висить діжка з тістом.
(Горіх)
- Восени не в’яне, взимку не вмирає.
(Ялинка)
- Їсти не просить, влітку і взимку
од¬не вбрання носить.
(Ялинка)
- Літом і зимою одне вбрання у нас,
А можна нас побачить, як рік почавсь у вас.
(Ялинки)
- Батько синів тисячі має,
кожному шапочку справляє.
(Дуб, жолуді)
- Сини в шапках, а батько — ні.
(Дуб, жолуді)
- Весною біле, літом зелене,
восе¬ни жовте, зимою добре.
(Яблуня з плодами)
- А воно мов золоте, спілим соком
вщерть налите, і рум’яне, й духовите,
медом сповнене ясним, видно зернятка у нім.
(Яблуко)
- Маленькі плоди, мов
сережки повисли.
Червоні — солодкі, зелені — ще кислі.
(Вишні)
- Червоний колір, а винний смак,
кам’яне серце, з дерев посміхається.
Як називається?
(Вишня)
- В жовто-біле платтячко вбереться,
Аромат духмяний ллється.
А потім вкрита чисто
З чорних ягідок намисто.
(Черемха)
- Червона кожушинка,
всередині вітамінка.
(Шипшина)
- Росла-росла, виросла,
через смачні горішки дітям полюбилася.
(Ліщина)
- Кущ весняний, запашний
зацвітає біля хати.
Відламаю гілочку малу і візьму в кімнату,
Хай він пахне мамі й тату.
(Бузок)
- Маю плаття зелененьке,
Гнучкі, ніжні віти,
Білу кору, стан тоненький…
Як я звуся, діти?
(Берізка)
- Всі ми в шапочках-брилях
Заховались під кущі,
Бо як вийдемо на шлях —
Враз опинимось в борщі!
(Гриби)
- І великі, і малі
Повдягалися в брилі,
І дощу ці одноніжки
Не бояться ані трішки.
Ліс — улюблений їх край.
А як звуться, відгадай!
(Гриби)
- В теплий дощик народився,
Парасолькою накрився,
Може б з лісу пострибав,
Якби другу ногу мав!
(Гриб)
- Без вікон, без дверей, повна хата людей.
(Огірок, гарбуз)
- Народився зелененький,
Був шорсткий, а став гладенький.
Та й улігся під листком
Догори кривим листком.
(Огірок)
- Хто мене бачить, той і плаче.
(Цибуля)
- Як на неї подивився, то сльозами залився.
(Цибуля)
- Має шкір сім, сльози витирає всім.
(Цибуля)
- Їде пані в золотім жупані.
Хоч жупан той латка на латці,
Та приймають в кожній хатці.
(Цибуля)
- Маленьке, кругленьке, зачепив —
плакати будеш.
(Цибуля)
- Сидить Марушка в семи кожушках,
Хто її роздягає, той сльози про¬ливає.
(Цибуля)
- Сама жовта і цукриста, я —
красу¬ня золотиста.
(Диня)
- Білі зуби маю, та усі ховаю,
довгі коси маю, та не заплітаю.
(Кукурудза)
- Що за грона висять
І на сонечку блищать?
Вони прикрашають сад.
Це солодкий… (виноград)
- Без рук, без ніг,
а по тичині в’ється.
(Горох)
- Хто ховає під кущі наші супи та борщі?
(Картопля)
- Парубійко я вродливий,
Дуже гарний, не шкодливий,
І росту собі на волі —
На городі і у полі,
Квіт до сонця повертаю,
За те й назву собі маю.
(Соняшник)
- На городі молода
Пишні коси розпліта,
У зеленії хустинки
Золоті хова зернинки.
(Кукурудза)
- Круглий, як куля, зелений, як трава,
Червоний, як кров, солодкий, як мед.
(Кавун)
- Хоч зубів багато маю,
та нікого не кусаю.
Сама свиням та коровам я на
зуби попадаю.
(Кукурудза)
- Закотився під пліт,
В борозні дрімає,
Свій смугастий живіт
Сонцю підставляє.
(Гарбуз)
- Сивий кіт перевісився на пліт.
(Гарбуз)
- Не кінь, не віл, а прив’язаний.
(Гарбуз, кавун)
- Сидить дівчина в коморі, а коса її надворі.
(Морква)
- Царівна в неволі, у темній коморі,
А коси на сонці, на вільнім просторі.
(Морква)
- Повна бочечка чорних круп,
а замість затички зверху — струп.
(Маківка)
- Стоїть дуб повен круп.
(Мак)
- Під одним ковпаком сімсот ко¬заків.
(Мак)
- Гуси в городі все літо сиділи,
Пізньої осені десь полетіли.
Не лопотали, не ґелґотали,
Лапи на грядці позалишали.
(Капуста)
- Проситься загадка,
Щоб вгадать зумів:
В ній на латці латка,
А немає швів.
(Капуста)
- Сидить баба серед літа
в сто со¬рочок одіта.
(Капуста)
- Сидить баба на грядках
вся заку¬тана в латках.
(Капуста)
- Хто голівку свою влітку накриває
І по двадцять хустин на голівці має.
(Капуста)
- Порошину вкину в грядку,
Потім витягну товкач.
Коли знаєш цю загадку,
То, будь ласка, розтлумач.
(Редька)
- Переплутав ноги,
Переплутав вуса,
Ліг біля дороги
Для нашої спокуси.
І тяжко обминути,
Щоб не скубнути.
(Горох)
- Під розложистим дубком
Укладаються клубком.
А тонкий, як в миші хвостик,
Підіпхну під себе просто.
(Ріпа)
- Сам червоний, а чуб зелений.
(Буряк)
- Баран в коморі, а роги надворі.
(Буряк)
- Я кругленька, червоненька,
З хвостиком тоненьким.
На городі мене рвуть
І до столу подають.
(Редиска)
- Без рук, без ніг, а пнеться на батіг.
(Квасоля)
- Під землею птиця кубло звила
і яєць нанесла.
(Картопля)
- Ці плоди кругленькі, пишні і чер¬воні,
наче вишні, сонце любить над усе.
Їх не можна не любити.
Відгадайте, що це, діти?
(Помідори)
- Червоний Макар по полю скакав,
а в борщ плигнув.
(Перець)
- Моє тіло під землею,
Кучерики над нею.
Любить мене кожна юшка,
Називаюсь я… (петрушка).
- Що то за голова,
що лиш зуби та борода? (Часник)
- На кожному городі побачите мене.
І всі із мене їли насіннячко смачне.
(Соняшник)
- Росте хлопчик гарненький на
городі в мене:
Чорні очі, жовті вії, капелюх зелений.
(Соняшник)
- Золоте решето, а в ньому
чорних хатинок багато.
(Соняшник)
- В чистім полі він росте на
високих ніжках,
В зелених панчішках,
квіточки блакитні, оченьки привітні.
(Льон)
- Били мене били, на шматки пор¬вали,
у воді мочили, по траві валяли.
Одну половину із кашею з’їли,
другу половину — на плечі носили.
(Коноплі)
- Маю жовтий вусок, золотий колосок,
Буде з мене мука й паляниця м’яка.
(Пшениця)
- Що то за твір: не чоловік і не звір,
а має вуса?
(Ячмінь)
Загадки про свійських тварин і птахів
- Гавкає, кусає і в дім не пускає.
(Собака)
- Не балакає, не співає,
А коли хто йде,
То господаря сповіщає.
(Собака)
- Голодна — мукає, сита —
жує, всім дітям молоко дає.
(Корова)
- Як ступа, ніхто не чує,
Тихо, крадучись, полює,
І маленькі сірі мишки
Утікають геть від… (кішки).
- Хто з хвостиком і з вушками?
В кого лапки з подушками?
Як ступа, ніхто не чує,
На мишей завжди полює.
(Кіт)
- Коло бабусі Сидить у кожусі,
Проти печі гріється,
Без водички миється.
(Кіт)
- Я великий, я красивий,
Як біжу я, в’ється грива.
Копитами туп-туп-туп,
Про камінню цок-цок-цок.
Хвіст у мене довгий-довгий,
Хвіст у мене, мов шовковий.
(Кінь)
- Хвіст крючком, а ніс п’ятачком.
(Свиня)
- З рогами, а не бик, доять, а не корова,
Кору здирає, а кошиків не плете.
(Коза)
- За горами, за долами ходить
свита і кожух.
(Вівця)
11.3 копитами — та не кінь.
(Осел)
- По землі ходить, а неба не бачить.
(Свиня)
- Серед двору стоїть копа,
Спереду вила, а ззаду мітла.
Спереду — рогач,
А на хвості — квач.
Огрядна, боката,
На молоко багата.
(Корова)
- Чотири ходуни — щоб
чобітки топтати.
Чотири чвиркуни — щоб дітям
втіху дати.
А вила над собою несе усім на страх,
А ззаду мухобоєм хлясь-мах,
хлясь-мах!
(Корова)
- Народився бородатим,
Та не зміг нас здивувати.
Обдирає з стовбурів
Лико не для личаків.
Вкритий пухом з головою,
Бродить лугом між травою.
(Козел)
- І вдень, і вночі у кожусі на печі.
(Кіт)
- Мале забавненьке воно: у
дворі гуляє,
Або підійде під вікно — хліба дожидає.
Буває, з двору як чкурне,
шукать його — робота!
Або дивується воно,
що перед ним ворота.
(Теля)
- Чотири біжать,
Двоє стирчать,
Двоє бачать —
Дорогу значать,
Сімсот поганяє..
Хто відгадає?
(Кінь)
- Хоч вона не хвора, ні,
але стогне день при дні.
Хоч нічого не згубила,
Увесь час чогось шука.
Все довкола перерила.
Угадайте, хто така?
(Свиня)
- А ото що за тварина?
їй багно, немов перина.
Ляже в нього і дріма,
Рохне, стогне. Хто вона?
(Свиня)
- Ходить по городу кожух та свита.
(Вівця)
- Біжить чимчик по долинці
у сіренькій кожушинці.
(Вівця)
- І своє дитя не забула, і чужих по¬годувала.
(Корова, коза)
- Звірята рогаті,
Та ще й бородаті,
Ходять пастись в лози.
Хто це? (Кози).
- Коротенькі ноги,
Завитками роги,
Шерсть м’яка і густа,
І курдюк замість хвоста.
(Баран)
- З бородою народився,
та ніколи не голився.
(Козлик)
- Часто умивається,
але рушником не втирається.
(Кіт)
- Двічі родився, у школі не вчився, а години знає.
(Півень)
- Хто співає на паркані у червоному
жупані й чобітку: «Ку-ку-рі-ку!»?
(Півень)
- Один усю роботу робить,
Другий хазяїна молоком поїть,
Третій хату стереже.
(Кінь, корова, собака)
- Більше за всіх кричить,
а наймен¬ше робить.
(Півень)
- Йде поважною ходою,
несе млин¬ці під бородою.
(Півень)
- Попищали, попищали,
Дружно просо поклювали —
І до матері стрибочком
Жовті збіглися клубочки.
Заховались під крило,
Наче їх і не було.
Треба загадку кінчати,
Ці клубочки — то… (курчата)
- З білого каменю, з жовтого воску
Вийшов співак і пустив поголоску.
(Півень)
- Двійчата борода,
Розгониста хода,
Йде, як цар до трону,
На голові корона.
(Півень)
- Має гребінь,
а розчесатись ним не може.
(Півень)
- Хто найраніше встає?
(Півень)
- Бігає Марушка
У ста кожушках,
Як вітер повіє,
То й спина замріє.
(Курка)
- Шипить, ґелґоче, Щипнути мене хоче.
(Гусак)
- Летіло, як міх, упало, як сніг.
Лопатами ходить, а рогом їсть.
(Гуска)
- У воді купалася, а сухою зоста¬лася.
(Качка)
- Жовтенькі клубочки ходять
біля мами-квочки.
(Курчата)
- Кругом бочки бігають клубочки.
(Курчата)
- Біле, як сніг, надуте, як міх,
Лопатами ходить, а рогом їсть.
(Гуска)
- Сторожем не служить,
а всіх рано будить.
(Півень)
- Сірий — та не вовк,
Довговухий — та не заєць,
З копитами, та не кінь.
(Осел)
- Хто ж то ходить тихо-тихо?
Всім мишкам від нього лихо.
Гарні вуса, хвіст трубою,
Спить, мурлика сам з собою.
Ніби сниться йому рай.
Хто ж то буде? Відгадай.
(Кіт)
- Пухнастий клубочок
під столом вуркоче.
(Кіт)
Загадки про фрукти й овочі
З мене листя обдирають,
Мене квасять, в борщ кидають,
Пироги зі мной печуть
І в салат мене січуть!
(Капуста)
Для зеленого борщу
Кисле листя посічу.
Що за листя – всі впізнали,
Коли борщ покуштували.
(Щавель)
В нас деревина така у дворі,
Фрукт цей з дитинства дають дітворі,
Корисне, доступне та дкже смачне,
Багате залізом та поживне.
(Яблуко)
В діжці ми їх засолили,
А тоді всю зиму їли.
Солоненькі та хрумкі
У пупирцях _ _ _ _ _ _.
(Огірки)
Як миша хвостик довгий маю,
Та я з города не тікаю.
З мене зробити кожен рад
Корисний та смачний салат.
(Редиска)
Сонечко маленьке,
Кисло –солоденьке.
На частинки поділю
Своїх друзів пригощу.
Здогадалися, що це?
Корисне, з вітаміном ”С”?
(Апельсин)
На кущах росте низенько
Оця ягідка кисленька.
Рвеш, так не подряпай ручки,
Бо на тих кущах колючки.
(Аґрус)
Ця жовтогаряча пані
В бархатистому жупані.
І солодка, і пригожа
На компот й варення гожа.
(Абрикоса)
Лист різний із оксамита,
Соком ягідка налита.
А для хворої дитини
Кращі ліки – чай з _ _ _ _ _ _.
(Малини)
Багато ягід на гілках,
Їх взимку любить кожний птах.
Не з’їсть ту ягідку людина,
Гірка й несмачна _ _ _ _ _ _ _ _.
(Горобина)
Він такий гіркий один.
На городі виріс _ _ _ _.
(Хрін)
Він овальну форму має,
На городі виростає.
Ґадзині його консервують,
І рагу смачне готують.
Цей фіалковий пан –
Тонкошкурий _ _ _ _ _ _ _ _.
(Баклажан)
Я тримаю у долоні
Намистиночки червоні.
Ягідка ця кислувата,
На кущі їх так багато!
(Порічка)
Борщ із нього варить ненька,
В нього шкурочка тоненька,
Солодкуватий він на смак,
Фіолетовий _ _ _ _ _.
(Буряк)
Помаранчева і гарна,
У землі сиджу не марно:
Соковита, солоденька,
Вже я стала чималенька.
Собою пригощу дитину.
Хай корисну з’їсть _ _ _ _ _ _ _ _.
(Морквину)
Ця широколистна пані
На землі і на паркані.
У стрючки, як у торби
Заховала всі скарби.
(Квасоля)
У землі вона зростає
І брунатний колір має.
Її смажуть і печуть,
Її варять і товчуть.
Овоч цей всі люблять дуже,
Як же він зоветься, друже?
(Картопля)
В сукні зеленій стоїть на городі,
Дуже дивуються всі її вроді.
Коси довгі, зуби білі,
Хто ж це є в самому ділі?
(Кукурудза)
До мене з повагою ставляться всі,
Хоч в лісі стою на одній я нозі.
Як тільки до лісу грибник завітає –
То зразу поклоном мене привітає.
(Гриб)
Цього фрукту по шматку
В чай добавлю для смаку.
Запашистий та кисленький,
Наче сонечко жовтенький.
(Лимон)
Зелений чуб, червоний бік,
Смачний із нього чавлять сік.
Ґадзині варять з ним борщі,
Росте в городі на кущі.
(Помідор)
Він солодкий, соковитий,
Сонцем півдня він налитий,
Не росте цей фрукт у нас
Товчтошкурий _ _ _ _ _ _.
(Ананас)
На смак чудова, жовта, медова,
Їсть її малий Павлуша.
Здогадались, що це? _ _ _ _ _.
(Груша)
Солоденька, червоненька
Оця ягідка маленька.
Має кісточку тверду.
З’їм її, коли знайду.
(Вишня)
Той, хто їсть його, той знає –
Всіх мікробів він вбиває.
Овоч цей корисний дуже,
Та від нього сльоз калюжа.
(Цибуля)
Під ногами у саду
Стиглу ягідку знайду.
Треба низько нахилиться,
Щоб зірвати _ _ _ _ _ _ _ _.(Полуницю)