Циклограма роботи класного керівника
Щоденно:
з’ясування причин відсутності учнів на заняттях, фіксація пропусків у класному журналі;
- бесіди з учнями, які запізнюються на уроки;
- організація чергування по класу;
- індивідуальна робота з учнями;
- контроль зовнішнього вигляду учнів;
- організація харчування.
Щотижня:
- проведення годин класного керівника;
- перевірка щоденників;
- проведення заходів у класі за планом роботи;
- робота з активом класу, організація діяльності органів учнівського самоврядування;
- контроль за виконанням доручень;
- організація прибирання закріпленої території пришкільної ділянки;
- робота з батьками;
- робота з учителями, які працюють у класі;
- зустріч зі шкільною медсестрою за довідками про хвороби учнів.
Щомісяця:
- проведення класних зборів;
- проведення бесід із безпеки життєдіяльності;
- організація чергування класу по школі;
- відвідування уроків учителів – предметників у своєму класі;
- консультації у соціального педагога;
- тестування та анкетування учнів із метою вивчення їхніх індивідуальних особливостей та аналізу розвитку учнівського колективу;
- контроль за станом підручників;
- зустріч із батьківським активом;
- відвідування учнів удома.
Один раз на семестр:
- оформлення класного журналу за підсумками семестру, складання звіту;
- заповнення табелів успішності та вручення їх учням;
- проведення батьківських зборів;
- участь у роботі семінару, методичного об’єднання класних керівників;
- аналіз виконання плану роботи, корекція плану виховної роботи;
- проведення відкритого виховного заходу;
- складання плану роботи на канікули.
Один раз на рік:
- аналіз плану виховної роботи за попередній та складання на наступний навчальний рік;
- оформлення особових справ учнів;
- статистичні відомості про клас (станом на 05 вересня);
- робота з підручниками (видання, перевірка, здавання);
- написання характеристик (за необхідністю);
Орієнтовний перелік документації, яку веде класний керівник
- Класний журнал.
- Особові справи учнів.
- Табелі успішності.
- План виховної роботи.
- Матеріали виховних годин, годин спілкування тощо.
- Розробки сценаріїв виховних заходів.
- Щоденник психолого-педагогічних спостережень за учнями.
- Щоденник роботи з “важкими учнями”.
- Протоколи батьківських зборів.
- Матеріали щодо запобігання дитячого травматизму, бесіди з правил дорожнього руху, облік проведення інструктажів.
- Журнал обліку занять з учнями, які навчають вдома (якщо такі учні є).
- Літопис або фотоальбом класу.
Основні функції класного керівника:
- діагностуюча;
- комунікативна;
- виховна;
- проектуюча;
- організаційна;
- розвивальна;
- методична;
- стимулююча;
- оцінювальна;
- охоронно – захисна;
- корективна.
Зміст роботи класного керівника
- Вивчення учнів.
- Організація учнівського колективу.
- Організація учнівського самоврядування.
- Робота з батьками та громадськістю.
- Організація виховної діяльності за різними напрямками.
- Індивідуальна виховна робота з різними категоріями учнів та їх батьків.
ПАМ’ЯТКА КЛАСНОМУ КЕРІВНИКОВІ
Не можна:
- Постійно критикувати дитину, бо вона незлюбить вас та інших людей.
- Насміхатися над дитиною, бо вона стане замкнутою
- Постійно дорікати дитині, бо в неї з’явиться почуття безпідставної провини.
- Постійно сварити дитину, бо вона стане агресивною.
- Лаятися, вживати нецензурні слова, використовувати фізичне покарання.
Необхідно:
- Підбадьорювати дитину, тоді вона буде впевненою в собі.
- Хвалити дитину, тоді вона намагатиметься стати кращою.
- Поводитись із дитиною чесно і справедливо, і вона намагатиметься бути справедливою.
- Створювати умови, щоб дитина почувала себе у безпеці, тоді вона вчитиметься вірити у людей.
- Постійно підтримувати дитину, заохочувати і розуміти, тоді вона буде любити і поважати інших.
Права та обов’язки учнів
Учні мають право:
– на вибір форми навчання, факультативів, спецкурсів, позашкільних та позакласних занять;
– на користування навчально-виробничою, науковою, матеріально-технічною, культурно-спортивною та лікувально-оздоровчою базою навчального закладу;
– на доступ до інформації з усіх галузей знань;
– брати участь у різних видах науково-практичної діяльності: конференціях, олімпіадах, виставках, конкурсах тощо;
– брати участь у роботі органів громадського самоврядування навчального закладу;
– брати участь в обговоренні і вносити власні пропозиції щодо організації навчально-виховного процесу, дозвілля учнів (вихованців);
– брати участь у добровільних самодіяльних об’єднаннях, творчих студіях, клубах, гуртках, групах за інтересами тощо;
– на захист від будь-яких форм експлуатації, психічного і фізичного насилля, що порушують права або принижують їх честь, гідність;
– на безпечні і нешкідливі умови навчання, виховання та праці;
– на відпочинок під час перерв, в неділю, святкові та канікулярні дні.
Учні зобов’язані:
– оволодівати знаннями, вміннями, практичними навичками, підвищувати загальнокультурний рівень;
– дотримуватися вимог статуту, правил внутрішнього розпорядку;
– бережливо ставитись до державного, громадського і особистого майна;
– дотримуватися законодавства, моральних, етичних норм;
– брати посильну участь у різних видах трудової діяльності, що не заборонені чинним законодавством;
– дотримуватися правил особистої гігієни;
– піклуватися про своє здоров’я і безпеку свого життя і однокласників;
– дотримуватись чистоти і порядку в приміщенні та на території закладу;
– діяти на благо навчального закладу, піклуватися про честь і авторитет установи;
– дотримуватись правил співдружності (поважати погляди та переконання інших людей, поважати жінок, дівчат, працівників навчального закладу, піклуватись про батьків, допомагати їм у веденні домашнього господарства);
– дотримуватися ділового стилю одягу;
– займатись самообслуговуванням, брати участь у суспільно-корисній праці з урахуванням віку, статі, фізичних можливостей, нормативів та вимог гігієни.
Учням забороняється:
– допускати прояви грубості, вульгарності;
– палити у приміщеннях і на території навчального закладу;
– використовувати петарди;
– вживати алкогольні вироби, наркотичні та токсичні речовини;
– псувати державне, громадське та особисте майно.
Заохочення і покарання учнів:
Учні, які відзначилися у навчанні, праці заохочуються подякою з занесенням до особової справи, Похвальним листом „За відмінні успіхи у навчанні”, Похвальною грамотою „За особливі успіхи у вивченні окремих предметів”, цінними подарунками, туристичними путівками тощо.
По закінченні школи учні, які мають високий рівень навчальних досягнень, нагороджуються Похвальними грамотами, золотими і срібними медалями.
За рішенням виконкому для учнів, які мають високий рівень навчальних досягнень, та переможців олімпіад встановлюються учнівські стипендії.
У випадку порушення норм і правил поведінки, псування шкільного майна, навчального обладнання, не виконання внутрішнього розпорядку школи до учнів можуть застосовуватися такі міри дисциплінарного покарання:
– зауваження вчителя;
– зауваження чи догана директора школи;
– догана директора школи у присутності всіх учнів;
– направлення подання щодо порушника до підрозділу кримінальної міліції у справах неповнолітніх для вирішення питання про притягнення батьків (осіб, що їх замінюють) до адміністративної відповідальності та взяття на профілактичний облік у встановленому Законодавством порядку;
– клопотання про позбавлення учня статусу школяра, виключення зі школи.
Рішення про позбавлення статусу школяра приймається на загальних зборах колективу з урахуванням думки органів учнівського самоврядування, громадської думки та погодження із відділом у справах сім’ї та молоді.
Учні, які порушили адміністративне право або вчинили злочин, за поданням правових органів ставляться на облік, як правопорушники, а в разі притягнення до кримінальної відповідальності – виключаються зі школи.
За нанесення умисних матеріальних збитків майну чи обладнанню учнями матеріальну відповідальність несуть батьки або особи, які їх замінюють.
Права людини
Рада Європи і права людини
Рада Європи глибоко переконана в тому, що в кожному демократичному суспільстві права людини є універсальними, невід’ємними і основними.
її діяльність спрямована на захист цих прав через
посилення європейської солідарності та гарантії поважання інтересів окремих осіб, дотримання їхніх громадянських та політичних свобод, а також соціальних, економічних та культурних прав, що має бути досягнуте завдяки ефективній системі контролю та захисту;
визначення чинників, які становлять нові загрози для прав людини та людської гідності;
ознайомлення громадськості з правами людини та підтримку викладання прав людини в школах, університетах та при підготовці фахівців.
Протягом останніх п’ятидесяти років держави-члени закріпили ці права в чотирьох основних текстах. Перше місце серед них посідає
Європейська конвенція з прав людини
Це є міжнародна угода, завдяки якій держави – члени Ради Європи намагаються забезпечити кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією, окремі права людини та основні свободи.
Конвенцію було підписано 4 листопада 1950 року в Римі, вона набрала чинності у 1953 році. Від самого початку було створено два незалежних органи: Європейська комісія з прав людини (1954) та Європейський суд з прав людини (1959). Вони повинні були слідкувати за дотриманням прав людини, що гарантувались Конвенцією.
У відповідь на зміни, що відбулись у новій “Великій Європі”, під час Віденського самміту у 1993 році було ухвалено рішення про створення нового Європейського суду з прав людини, який замінить колишню двоступеневу систему.
Новий Суд, що був створений у Страсбурзі як орган Ради Європи, почав свою роботу 1 листопада 1998 року.
ЩО гарантує Конвенція
Конвенція та протоколи до неї гарантують:
– право на життя, свободу та особисту недоторканість;
– право на справедливий судовий розгляд під час здійснення цивільного та кримінального судочинства;
– право на вільні вибори;
– свободу думки, совісті і віросповідання;
– свободу вираження поглядів (зокрема, свободу засобів масової інформації);
– право власності.
Конвенція та протоколи до неї забороняють:
– катування і нелюдське, або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;
– смертну кару;
– дискримінацію у здійсненні прав і свобод, які викладені у Конвенції;
– вислання особи з території держави, громадянином якої вона є, або позбавлення особи права в’їзду на територію держави, громадянином якої вона є;
– колективне вислання іноземців.
ЧОМУ це так важливо?
Конвенція є першою вдалою спробою забезпечення певних прав та свобод, що були визначені в прийнятій ООН в 1948 році Загальній Декларації прав людини.
Відтак, Конвенція стала моделлю для інших систем в різних частинах світу, зокрема, для Американської конвенції з прав людини.
Конвенція встановила єдиний механізм постійного і незалежного контролю у Європі, який забезпечує дотримання державами широкого спектру основних прав (переважно громадянських та політичних).
Значимість Конвенції полягає не тільки в обсязі прав, які вона забезпечує, але також і в тому механізмі захисту, який було встановлено в Страсбурзі для розгляду можливих випадків порушення Конвенції та для нагляду за дотриманням державами їхніх зобов’язань за Конвенцією.
Держави, що є сторонами Конвенції, зобов’язані забезпечувати кожному, хто перебуває під їхньою юрисдикцією – незалежно від статі, раси, національності, етнічного походження і т. п. -можливість користуватись правами і свободами, які захищає Європейська конвенція з прав людини.
ЯК функціонує система?
Система повинна функціонувати, в першу чергу, на національному рівні. Кожна держава-член повинна забезпечити користування цими правами будь-якій особі, яка перебуває під її юрисдикцією.
Якщо ця перша гарантія не забезпечується, то кожна особа може – з дотриманням відповідних умов – подати заяву до Європейського суду з прав людини. Держава може також подати заяву проти іншої держави.
Юрисдикція Суду є обов’язковою для всіх договірних сторін. Суд знаходиться в Страсбурзі і функціонує на постійній основі. Суд задіяний на кожній стадії процедури розгляду справи – від попереднього розгляду заяви до остаточної ухвали рішення.
Судді є цілком незалежними, вони обираються Парламентською асамблеєю Ради Європи.
У разі, коли заява визнається прийнятною, заявник повинен довести, що він вичерпав всі національні засоби правового захисту у державі, де, як стверджується у заяві, відбулось порушення права. Заяву слід надсилати впродовж шести місяців від дати прийняття судовими органами цієї країни остаточного рішення. Заяви, що є явно необгрунтованими, вилучаються на цій стадії розгляду із реєстру справ одностайним ухваленням комісії у складі трьох суддів.
ПРО ЩО йдеться в заявах?
В індивідуальних заявах, які подаються згідно з Конвенцією, йдеться про широке коло можливих порушень, що пов’язані з тілесними покараннями, поводженням з психічно хворими, правами позбавлених волі осіб, військовою та професійною дисципліною, доступом до суду та тривалістю судових процедур, прослуховуванням телефонних переговорів, законодавством про гомосексуальні стосунки, свободою преси, питаннями щодо опіки над дітьми, правами на возз’єднання сім’ї та питаннями депортації.
ЯК розглядаються заяви?
Якщо заява визнається прийнятною, Суд звертається до сторін з пропозицією досягти дружнього врегулювання. Якщо це є неможливим, справа розглядається у відкритому судовому засіданні. Суд засідає в палатах у складі семи суддів, або ж, у виняткових випадках, у Великій палаті у складі сімнадцяти суддів.
Судове рішення проголошується у відкритому слуханні і не може бути переглянуте.
Воно є остаточним і держави зобов’язані виконувати рішення в справі, в якій вони є сторонами. Виконання таких судових рішень передбачає, що держава, по-перше, виплачує компенсацію заявнику, який виграв цю справу, і, по-друге, повинна уникати в майбутньому повторення подібних порушень.
ЯК виконуються судові рішення?
Нагляд за виконанням судових рішень належить до кола завдань Комітету міністрів Ради Європи, який перевіряє, чи держави вжили належних заходів з тим, щоб уникнути нових подібних порушень (внесли зміни до законодавства, до судової практики, до нормативних документів чи до практики їх застосування; збудували нові в’язниці чи призначили додатково суддів і т. ін.).
Комітет міністрів повинен також переконатись, щоб заявникові було виплачене призначене Судом відповідне відшкодування та, в окремих випадках, були вжиті інші додаткові заходи, які б забезпечували повне відшкодування (здійснено перегляд справи, скасовано судову постанову про накладення арешту на майно або його конфіскацію, знято судимість, надано дозвіл перебувати на території держави і т.п.).
Якщо заявник вважає, що він не отримав достатньої компенсації, він може звернутись до Комітету міністрів.
Три інші основні тексти
Європейська соціальна хартія є документом, який є відповідником Європейської конвенції з прав людини в царині захисту соціальних та економічних прав. Вона гарантує такі права, як право на працю та на професійну підготовку, право на справедливі умови праці та на справедливу винагороду, забезпечує свободу профспілок, право на соціальну та медичну допомогу, на захист здоров’я а також право на соціальне забезпечення. Переглянута Хартія 1996 року посилює принцип рівноправності жінок та визначає деякі інші права, такі, як належні умови проживання. За застосуванням Хартії здійснюється контроль на міжнародному рівні.
Європейська конвенція про запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню передбачає додаткові гарантії для тих ув’язнених осіб, яким загрожує катування чи нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання. Відповідний комітет вповноважений здійснювати візити до місць тримання позбавлених волі осіб – до в’язниць, центрів тримання неповнолітніх, поліцейських дільниць, військових казарм, психіатричних лікарень і т.п. Цей комітет з’ясовує, як саме поводяться з позбавленими волі особами, і розроблює рекомендації з тим, щоб посилити захист цих осіб.
Рамкова конвенція про захист національних меншин є першим багатостороннім правовим документом, в якому визначені основні засади захисту національних меншин. Імплементація цього документу відбувається через національні законодавства та практику. В цій конвенції закріплені принципи, яких має дотримуватись кожна держава, що ратифікувала цей документ. Ці принципи містять норми про рівність усіх перед законом, про ужиття заходів, які спрямовані на збереження та розвиток культур і забезпечення самобутності, релігій, мов і традицій національних меншин, про забезпечення доступу до засобів масової інформації, встановлення вільних і мирних транскордонних взаємовідносин з особами, які законно проживають на території інших держав.
У конвенції визначено механізм контролю за її застосуванням; цей контроль забезпечує Комітет міністрів, якому допомагає консультативний комітет.
ЯКУ ще діяльність здійснює Рада Європи в царині прав людини?
Європейська комісія проти расизму та нетерпимості бореться з проявами насильства, ксенофобії, антисемітизму та нетерпимості в кожній з держав-членів а також працює над зміцненням правових і політичних гарантій, які спрямовані проти таких явищ. Вона оцінює ефективність усіх заходів, які вживаються на національному та міжнародному рівнях, з тим, щоб у разі необхідності підтримати такі заходи та надати сприяння подібним ініціативам.
Забезпечення рівноправності між жінками та чоловіками є невід’ємною складовою у захисті прав людини. Рада Європи здійснює цілу низку проектів, які спрямовані на боротьбу з торгівлею людьми з метою їх подальшої сексуальної експлуатації або покликані боротись з насильством по відношенню до жінок, забезпечувати, наскільки це видається можливим, паритетну участь жінок та чоловіків у політичному та громадському житті. Реалізація проектів повинна сприяти вирішенню питання про рівноправність жінок та чоловіків у всіх областях діяльності.
Свобода вираження поглядів є наріжним каменем кожного демократичного суспільства. Рада Європи не лише забезпечує правовий захист цього основного права, яке закріплене в Європейській конвенції з прав людини, але через прийняття правових та політичних документів, які регулюють здійснення цієї свободи, ще більше розширює область застосування свободи вираження поглядів та поширення інформації в секторі засобів масової інформації. Така робота по виробленню нормативних стандартів доповнюється заходами, що спрямовані на ознайомлення та практичну підготовку як керівників, так і звичайних працівників засобів масової інформації.
Комісар з прав людини
Інститут Комісара з прав людини було створено в 1999 році. До завдань Комісара належить поширення інформації та ознайомлення населення з правами людини у державах-членах, нагляд за повним і ефективним виконанням документів Ради Європи, таких, як конвенції, рекомендації та резолюції Комітету міністрів. Комісар не наділений якимись реальними повноваженнями, однак він надає консультації або поширює інформацію про захист прав людини та про запобігання порушенням прав людини.
Рекомендації батькам щодо взаємодії з дитиною
- Почнемо з того, що відмовимося розглядати дитину як об’єкт виховання. Дитина — це особистість. Вона має право на любов і повагу до себе — такої, якою вона є. Поводитеия з всю треба дбайливо, щоб вона розвипадася в згоді з самою собою. Для цього потрібно передусім, щоб батьки зробили зупинку в своїй життєвій гонитві за манівцями (грошима, кар’єрою, успіхами) і спробували побачити свою дитину та все прекрасне в ній.
- У дитині приховано безліч можливостей і талантів. Для того щоб ввввляти себе, втілювати свої можливоті життя, їй потрібні визнання та підтримка близьких. Віра батьків в обдарованість дитини допомагає їй повірити в себе і виявити здібності.
- Дитинна має бути упевненою в батьківській любові незалежно від своїх сьогоднішніх успіхів і досягнень.
- Формула істинного батьківського прийняття — це не «люблю, тому, що ти хороший», а «люблю, тому, що ти є, люблю такого, який є».
- Спілкуватися з дитиною необхідно на рівних, не принижуючи її гідності, не підвищуючи голосу, не ставлячи її в залежність від вашого стану чи настрою.
- Виробіть для себе правило не оцінювати негативно особистість дитини, а піддавати критиці тільки неправильно здійснену дію або непродуманий вчинок. Наприклад, замість «Ти дуже жадібний хлопчик» можна сказати «Мені шкода, що ти не поділився із сестрою іграшками».
- У спілкуванні з дитиною бажано використовувати не узагальнення: «Ти вічно кидаєш рюкзак де попало, а ситуативні зауваження: «Сьогодні твій рюкзак лежить не на місці». Постійна мова формує образ — «Я» дитини. Краще в постійній формі оцінювати чесноти її особистості, а в тимчасовій — негативні.
- Не порівнюйте дитину з іншими дітьми. Більшість дітей хворобливо. діпх хворобвиво ставиться як до негативних порівнянь, так і до схвалення дій інших дітей, сприймаючи те як нелюбов до себе. Краще порівнювати поведінку дитини з поведінкою вчора, акцентуючи увагу на позитивних моментах.
- Намагайтеся частіше ставити дитину в ситуації, коли вона самостійно робить вибір, довіряйте робити те, що вона може зробити сама. Створюйте сприятливі умови для дитини, щоб вона сама могла домогтись успіху. Це привчає дитину до самостійності, формує віру в себе. Якщо ви використали більшість методів впливу на дитину, а її негативна поведінка повторюється, реагуйте на це нейтрально та неемоційно, уникайте конфлікту з дитиною. Необхідно пам’ятати, що нерідко дитина свідомо припускається поганих вчинків з єдиною метою — домогтись уваги дорослої людини. У цій ситуації дайте відчути, що більш ефективний спосіб привернути до себе вашу увагу — це добре поводитись.
- Зверніть увагу на те, які норми і цінності ви передаєте дитині своєю поведінкою, який приклад ставлення до людей, до життя ви їй показуєте.
Який спосіб взаємодії з дитиною ви оберете — справа вашого смаку, характеру, освіти, але головне — питайте себе частіше: «Якою я хочу бачити свою дитину в майбутньому? Що я можу зробити для того, щоб вона росла в гармонії з собою?»
Шляхи досягнення мети можуть бути різними, але в результаті процесу взаємоспілкуваиня з батьками кожній дитині необхідно отримати самостійність і свободу думки, набути любов до світу і бажання його пізнавати.
ПРОТОКОЛ № _____________
Батьківських зборів
Від ___________ 20______р.
Всього______________
Присутні_____________
ПОРЯДОК ДЕННИЙ
________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
СЛУХАЛИ:_________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ВИРІШИЛИ:_______________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________
ГОЛОВА КОМІТЕТУ:
СЕКРЕТАР :
Характеристика
Іванова Петра Івановича,
12.03.1986 року народження,
учня ______ класу ЗОШ № ___
Іванов Петро навчається у школі з першого класу. Зарекомендував себе як (старанний, дисциплінований, працелюбний, уважний) учень. Має навчальні досягнення (високого,достатнього, середнього, низького) рівня. Навчається (в повну міру своїх сил, не в повну міру, потребує постійного контролю, не виявляє зацікавленості до навчання, навчається погано).Має довільну (зорову, слухову, механічну, змішану) пам’ять, (гарно, добре, швидко, повільно) запам’ятовує учбовий матеріал. Виявляє (логічне, образне, конкретне, творче) мислення. Має здібності до вивчення (вказати предмети). На уроках завжди (уважний, активний, байдужий, виконує домашнє завдання, допомагає товаришам). Має добрий загальний розвиток. Багато читає.
До виконання громадських доручень ставиться (сумлінно, дбайливо, недбало). Був обраний (вказати громадянську посаду). Брав активну участь (у громадському житті школи та класу, у роботі учнівського самоврядування, у культмасових заходах, у спортивному житті школи). Був учасником (шкільної, міської, обласної) олімпіади, конкурсу, турніру, нагороджений (дипломом, почесною грамотою, медаллю). (Скромний, веселий, товариський, стриманий, врівноважений, розсудливий, дисциплінований, самостійний, піддається чужому впливу чи ні). Правила поведінки (завжди свідомо виконує, не завжди, виконує на вимогу вчителя,ігнорує, має порушення дисципліни, схильний до протиправної поведінки). Користується повагою серед викладачів. Має авторитет серед товаришів. Має багато друзів, підтримує дружні стосунки з багатьма учнями.
Батьки приділяють належну увагу вихованню сина (не приділяють уваги, нехтують вихованням, погано впливають та інше). Характеристика видана для подання …
Директор школи (підпис)
Класний керівник (підпис)
ПОРАДИ БАТЬКАМ УЧНІВ КЛАСУ
- Якщо Вас щось турбує в поведінці дитини, якомога швидше зустріньтеся і обговоріть це із класним керівником, шкільним психологом.
- Якщо в родині відбулися події, що вплинули на психологічний стан дитини, повідомте про це класного керівника. Саме зміни в сімейному житті часто пояснюють раптові зміни в поведінці дітей.
- Цікавтеся шкільними справами, обговорюйте складні ситуації, разом шукайте вихід із конфліктів.
- Допоможіть дитині вивчити імена нових учителів, запропонуйте описати їх, виділити якісь особливі риси.
- Порадьте дитині в складних ситуаціях звертатися за порадою до класного керівника, шкільного психолога.
- Не слід відразу ослабляти контроль за навчальною діяльністю, якщо в період навчання в початковій школі вона звикла до контролю з вашого боку. Привчайте дитину до самостійності поступово: вона має сама збирати портфель, телефонувати однокласникам і питати про уроки тощо.
- Основними помічниками у складних ситуаціях є терпіння, увага, розуміння.
- Головне новоутворення підліткового вікового періоду – відкриття своєї індивідуальності, свого «Я». Підвищується інтерес до свого тіла, зовнішності.
- Зростає дух незалежності, який впливає на стосунки підлітка в родині, школі.
- У дітей настає криза, пов’язана з бажанням здобути самостійність, звільнитися від батьківської опіки, з’являється страх перед невідомим дорослим життям.
- Бажання звільнитися від зовнішнього контролю поєднується зі зростанням самоконтролю й початком свідомого самовиховання.
- Внутрішній світ дитини ще нестабільний, тому батькам не слід залишати своїх дітей без нагляду. Підліток дуже вразливий і легко піддається впливам як позитивним, так і негативним.
- Розширюється коло спілкування, з’являються нові авторитети.
- Недоліки й суперечності в поведінці близьких і старших сприймаються гостро й хворобливо.
- У батьках підлітки хочуть бачити друзів і порадників, а не диктаторів.
Формування навчальної мотивації
- Не заважайте підліткові вчитися самостійно. Тільки в процесі самостійних відкриттів, «осяянь» у нього з’явиться бажання вчитися далі. Радість від осягнення нового – найкращий мотивуючий чинник.
2. Навчальна праця цікава тільки тоді, коли вона різноманітна. Не повторюйте вдома шкільну систему. Нехай підліток сам організує своє навчання вдома, як йому подобається, сам вирішить, як обставити свій робочий куточок, як організувати свій робочий час.
3. Будь-яка людина виконує діяльність з задоволенням тільки тоді, коли вона розуміє, для чого це потрібно. Дитина не знає, де їй можуть знадобитися знання з природознавства? Покажіть цю область. Причому, бажано, щоб знання були затребувані саме сьогодні, так як розуміння того, що ці знання будуть потрібні через кілька років, не є мотивуючим чинником.
4. Купуйте цікаві книги («Цікава фізика», «Цікава геометрія»), довідники з різних навчальних дисциплін. Може бути, через інтерес до цих книг сформується і інтерес до предмету в цілому. Ще Л.Фейербах стверджував: «Те, для чого відкрито серце, не може скласти таємниці і для розуму.»
5. Не поспішайте полегшити працю підлітка (зробити за нього домашнє завдання, вимагати від вчителя скасувати який-небудь вид роботи). Але і не змушуйте дитину переробляти завдання, виконувати нудну монотонну роботу, заучувати додатково важкий, незрозумілий матеріал. Пам’ятайте, що ні занадто важкий, ні занадто легкий матеріал не викликає інтересу. Навчання повинно бути важким, але посильним.
6. Вселяйте в дитини впевненість, що у нього все неодмінно вийде. Розповідайте про те, які проблеми у навчанні виникали в дитинстві у вас. Якщо дитина не вірить у свої сили, то у неї формується навчена безпорадність, тобто вона не в силах виконувати діяльність успішно.
7. Ні в якому разі не карайте дитину за невдачі у навчанні. Це не сприяє підвищенню мотивації.
8. У цьому віці починають проявлятися інтереси, вчення дитини стає виборчим: на улюблені предмети вона витрачає більше часу, на ті, що не подобаються – менше. Не заважайте їй самовизначатися. Якщо людина успішна у чомусь одному, готова займатися цим предметом годинами, це вже добре. Засвоїти всі предмети однаково добре дуже складно.
9. Дитині подобається тільки те, що вона знає добре, що вдається. Іноді відсутність інтересу до якогось предмета пов’язано з тим, що у дитини дуже багато прогалин у знаннях. Це заважає їй засвоїти подальший матеріал. Допоможіть дитині заповнити ці прогалини.
10. Пам’ятайте: якщо підліток проявляє небажання вчитися – це не примха, а крик про допомогу.
Не лайте, а з’ясуйте причини такої поведінки.
Шкільна тривожність і її подолання
- Перш за все заспокойтеся самі. Нічого страшного не сталося, діти іноді отримують двійки, падають, сваряться з друзями і т.д.
2. Спробуйте разом з дитиною проаналізувати ситуацію. Як відомо, звичайне, знайоме хвилює менше, ніж незнайоме. Дитині треба писати контрольну? Прекрасно! Згадайте разом, в якій класній кімнаті це буде відбуватися, якого кольору зошит для контрольних робіт. Уявіть, як учень входить в клас, як починає писати. Виявляється, зовсім не страшно!
3. Проаналізуйте з дитиною її позитивний досвід. Вселити в неї впевненість, що вона зможе подолати і цю ситуацію.
4. Проаналізуйте з нею і ті ситуації, в яких вона скоїла помилки. Подумайте, чим ці помилки були зумовлені? Допоможіть розібратися в тому, що дитина не розуміє.
5. Часто стривожену людину мучить думка: «А раптом щось трапиться?» Обговоріть цю тему з дитиною. З’ясуйте, чого вона боїться. Їй страшно отримати двійку? А що трапиться, якщо вона отримає двійку? Поясніть їй, що не будете її лаяти, зрозумієте, що це сталося випадково. Виразіть готовність допомогти дитині в цьому випадку. Вона повинна знати, що ви будете підтримувати в будь-якому випадку.
6. З дітьми, у яких сильна нервова система, можна застосовувати позитивні стимули. Пообіцяйте дитині щось особливе, якщо вона впорається із завданням успішно. Не перестарайтеся, бо занадто значимі стимули можуть погіршити діяльність дитини. Навіть якщо дитина не зуміла виконати все так добре, як задумувала, все одно заохотьте її.
7. Наша мова досить багата для вираження почуттів. Тому свою думку можна висловити чесно. Можна сказати: «Молодець, ти зробив це добре!» Можна сказати по-іншому: «Молодець, ми постарався добре! Нехай ще не все вийшло, але я вірю, що у тебе все вийде! »
Якщо діти мають мало справжніх товаришів
або з ними «не дуже хочуть дружити»
А) Учіть іграм, в яких треба брати участь разом з друзями.
Б) Будинок оснастіть предметами, що привертають інших дітей. Повинне бути місце, де діти можуть самостійно спілкуватися, відчувати себе як вдома. Почастуйте чим-небудь гостей вашої дитини.
В) Запросіть друзів вашої дитини на спільну прогулянку.
Г) Знайомтеся з друзями вашої дитини. Ставтеся з повагою до товаришів вашої дитини. Цікавтеся їх життям.
І ще кілька порад батькам п’ятикласників:
1. Якщо ваша дитина має якісь особливості характеру (повільний, імпульсивний, чутливий) або здоров’я, повідомте про це класному керівнику, він обов’язково врахує це.
2. Якщо ваша дитина чимось ображена, не поспішайте йти в школу розбиратися. Вона, звичайно, говорить вам правду, але це тільки його бачення. Послухайте та інших учасників інциденту, складіть свою думку. Пам’ятайте: ви не зможете все життя жити за дитину, і навчіть його виходити з конфліктних ситуацій самостійно.
3. У вашої дитини будуть різні вчителі з різними вимогами. Важливо, щоб він навчився ефективно працювати на кожному уроці: це збагатить його життєвий досвід.
4. На перших порах, знайомлячись з чимось новим, підліток не приймає його, вередує, каже, що раніше було краще. Не підтримуйте ці розмови дитини, допоможіть їй пристосуватися до нових умов.
5. Ваша дитина входить у дуже важкий етап життя – юність. Наберіться терпіння, щоб разом з нею перерости цей період!