ЛУШПАЙ Н.Л.

САМОСТІЙНА  РОБОТА  УЧНІВ 

НА  УРОКАХ  УКРАЇНСЬКОЇ  МОВИ  ТА  ЛІТЕРАТУРИ

У статті автор, долучаючи  інформацію з  особистого вчительського  досвіду, акцентує  увагу  на  доцільність  впровадження  пошуково – дослідницьких  завдань, виконання  різних  видів  творчих  вправ  під  час  самостійної  роботи  учнів

Мета  статті – звернення уваги  читача  на  самостійну  роботу як  вищу  форму  навчальної   діяльності  учнів.

Виклад   основного  матеріалу Формування  самостійності  учнів, уміння  самостійно  вчитися, а також  надбання  таких  якостей, як  спостережливість, цілеспрямованість, відповідальність – одна  з  актуальних  проблем  процесу навчання  і   виховання.  Самостійна робота – це вища форма навчальної діяльності учня, що є формою самоосвіти [8; с. 22].

Проблему  дослідження  самостійної  діяльності  школярів  розв’язувало  багато  мовознавців (Л.Скуратівський, О.Біляєв, М.Вашуленко,  Г.Шелехова, С.Омельчук). Своє  відображення  знайшла  вона  й  у  методиці  викладання  рідної  мови  в  середній  школі.

Історико-педагогічний аналіз проблеми самостійної діяльності суб’єктів учіння як засобу активізації навчального процесу здійснено О. Адаменко, А. Булдою, А. Вихрущем, Н. Гупаном, Н. Дем’яненко, М. Євтухом, І. Зайченком, Г. Кловак, В. Майбородою, О. Микитюком, Н. Побірченко, О. Сухомлинською; вплив самостійної роботи на процес пізнання обґрунтовано у розвідках В. Буряка, В. Вергасова, Б. Єсипова, О. Мороза, Р. Нізамова, М. Нікандрова, П. Підкасистого, Т. Шамової, Г. Щукіної.

У чому ж полягає сутність самостійної навчальної роботи? Розкриваючи це питання, Б. П. Єсипов відзначав: „Cамостійна робота учнів, що включає в себе процес навчання, – це така робота, що виконується без особистої участі вчителя, але по його завданню в спеціально наданий для цього час; при цьому учні свідомо прагнуть досягти поставленої в завданні мети, проявляючи свої зусилля й виражаючи в тій або іншій формі результати своїх розумових і фізичних (або тих й інших разом) дій” [5; с. 8].

Про значення самостійної роботи, яка сприяє розвитку розумових здібностей дитини, писали і визначні діячі прогресивної педагогіки, зокрема               К. Ушинський, М. Бунаков, В. Водовозов, О. Герд, П. Лесгафт, В. Вахтєров                 та ін. Так К. Ушинський вважав, що навчання дітей повинно здійснюватися переважно на основі вражень, здобутих ними безпосередньо з навколишнього світу. Він висунув і розробив положення про значення знань, здобутих самими дітьми [6, с.25].

Вихованню самостійності учнів особливого значення надавав відомий учений методист О. Герд. У своїх працях він зазначав, що вчитель повинен розвинути в учнів інтерес до самостійного вивчення явищ природи, передавати їм потрібні практичні відомості і прийоми. Його книжки і методичні посібники містять  десятки   класних   і   домашніх   завдань   для    самостійної   роботи  учнів [9; с. 26].

В.Буряк розглядав самостійну роботу як вид учбової діяльності школярів. Вона має бути передусім досвідченою, внутрішньо вмотивованою діяльністю. Самостійна робота є різнобічним, поліфункціональним явищем і має не тільки навчальне, а й особистісне, суспільне значення. Сутність цього складного і багатогранного явища, на думку цього дослідника, ще термінологічно точно не визначена. В.Буряк вважає, що самостійна робота – це діяльність, організована самим учнем, залежна від його пізнавальних мотивів, здійснювана у найзручніший для нього час, контрольована ним [2; с. 18].

Альберт  Губбард  писав: «Мета  навчання  дитини – дати  їй  можливість  жити  самостійно, без  учителя» [4; с. 9].

Нагальною  потребою   сучасної  школи  є  створення  умов, за  яких  кожен   учень  мав  би  змогу  навчатися, самостійно  здобувати  необхідну інформацію, використовуючи  її  для  власного  розвитку, самореалізації, для  розв’язання  існуючих  проблем. Цілеспрямований   розвиток  у  школярів  умінь  та  навичок  самостійного  здобуття  знань – це  один  із  пріоритетів  підвищення  якості  освіти [1; с. 49].

Розуміючи  зміст  особистісно – орієнтованого навчання як  такого, що  допомагає  дитині  оволодіти  процесами  самоконтролю, самооцінки, самопізнання, самореалізації, самовираження, саморозвитку  тощо, я маю   на  меті  використовувати   різнобічні  методи  і  прийоми,  які  б  були  співвідносні  з  індивідуальними  особливостями   дитини.

Учні  досягають  високого   рівня, мовної  грамотності  тоді, коли  вони  багато  пишуть, читають, працюють   самостійно  над  виправленням  помилок, осмислено  опрацьовують  теоретичний  матеріал, міцно  засвоюють  орфографічні і пунктуаційні  правила, виконуючи  різні  види  тренувальних  вправ.

Йоганн  Песталоцці говорив: «Повноцінними  є  тільки  ті знання, які  дитина  здобула  власною  активністю» [3; с. 4].

На  уроках  української  мови та  літератури  впроваджую  разом  із  традиційними   методами   інноваційні  освітні  та  інтерактивні  технології   навчання. На  мою  думку, ефективними  є  уроки  з   використанням  творчо – дослідницьких  та  інтерактивних  технологій, які  активізують  процес  особистісно зоорієнтованого  навчання. Самостійна  діяльність  учнів  розвиває  їх  творчі  здібності, сприяє  здобуванню  знань. Я, як  філолог,  диференціюю  та  індивідуалізую  процес  навчання; залучаю  учнів  до  випереджувального  навчання; стимулюю роботу  з  додатковою  літературою; розвиваю  аналітичне  мислення, вміння робити  узагальнення; формую  в  учнів  навички  самооцінки  та  самоконтролю  своєї  навчальної  діяльності.

Гадаю, що  успіху  в  розвитку  потреби  в  самоосвіті  можна  досягти  лише  за  умови  систематичного  керівництва  самостійним  набуттям  знань  учнями  й  організації  у  школі  їхньої  пізнавальної  діяльності.

На  уроках  української  мови  та літератури  мої  учні  не  лише  оволодівають  певною  сумою   знань,  але  й  формують  критичне   й  творче мислення, а також  виробляють   вміння  й  навички, необхідні  для  самостійного   пошуку, аналізу  й  оцінювання  інформації. У  процесі  самостійної  діяльності школярі   контролюють  інформацію, піддають  її  сумніву, опрацьовують  і  систематизують, пишуть  тексти, виступають  перед  аудиторією, оволодівають  навичками ділової  комунікації, накопичують  досвід   самостійного  набуття  нових  знань. Саме  оцінно – орієнтаційна  діяльність  учнів, яка  передбачає  не запам’ятовування  готових   істин, а роздуми, аналіз, самостійне  розв’язання  різноманітних  проблемних  ситуацій, є вирішальним  чинником  у  формуванні  критичного  мислення.

Учні  у  процесі  самостійної  діяльності  беруть  участь  у  дискусіях, не нав’язуючи  своєї  точки  зору.   Саморозвиток  учня  обумовлений  індивідуальними   особливостями   дитини, тому, як на уроках  мови, так  і літератури,  беру  до  уваги  особистісну  компетенцію.

Школярі    самостійно  визначають   мету  та  засоби  діяльності, прогнозують   результати   навчання. Вони  віддають перевагу   інноваційним технологіям, використовують   метод  проектів, комп’ютерну  підтримку, проблемне  викладання, гру, схеми – опори.

Метод  проектів  орієнтований  на  самостійну  діяльність  учнів (індивідуальну, парну, групову)  у  відведений  для  неї  час (від  декількох   хвилин  уроку  до  декількох  тижнів, місяців).

Під  час   уроків  приділяю  велику  увагу  самостійності  учнів  та  їх  творчій  активності. Використовую  прийоми  розвитку  творчого  мислення, цікаві  засоби  написання  віршів, оповідань, реклам. Цьому  сприяють  вправи  на  знаходження   оригінальних  варіантів  закінчення  творів, нестандартних  ситуацій, створення   проблемних  ситуацій. Намагаюсь  будувати  навчальний  процес  так, щоб  учні  активно  заглиблювалися  у  пошук, розв’язували  поставлені  проблеми, на основі  порівняння і зіставлення  обирали  оптимальні  варіанти. Пропозиції і поради   учнів  беру  до  уваги. Все  цінне, що  закладено  в  них,  розглядаю, виробляю  навички  добувати  знання  самостійно, шляхом  власних  міркувань, розвиваю  творчий   потенціал  дитини, її  нахили  та  здібності, готую  школярів  до  подальшого   життя. На  своїх  уроках    намагаюсь  не  подавати  готові  істини, а  спонукаю   мислити, самостійно  розв’язувати  проблеми: запитаннями  проблемного  характеру активізую їх  мислення, залучаю  учнів  до  пошукової  творчої  діяльності, до  постановки    завдань  і  їх  вирішення.

Самостійна  робота

Завдання: Знайдіть   складнопідрядні   речення, визначте   головну  та  підрядну  частини, показавши  схематично.

Було  це   давним – давно, коли  на  нашу  землю вторглися   кочові  ногайці. Одного  разу  під  час  такого  набігу  побачив  молодий  чужинець  дівчину  незвичайної  вроди. Закохався   в  неї  з  першого  погляду, забрав  її  з  собою. Та  не  прийняло кочове  плем’я  дівчину – слов’янку, бо не покорилась  вона  чужим  звичаям. Пішла  красуня – вигнанка  степом, шукаючи  рідну   оселю. Невдовзі   народила  вона  дитину, яка  відмовилась  від  материнського   молока… І  утворилось  із  того  молока  озеро, що  потекло  річкою  Молочною. Під  такою  назвою  річка  увійшла  у  стародавні  Руські  описи, так  називали  й  ногайське  плем’я, яке жило  поблизу  її  берегів… [7; с.11].

Потім  пропоную  учням  звірити  їх  схеми  з  кодограмою  на  дошці.

Кодограма

	Коли?

 

 

[Давним – давно], (коли…) – сполучник

	Чом у?

 

 

[не прийняло], бо (…) – сполучник

			Яку?

 

 

[дитину], (яка …) – сполучне  слово (підмет)

 

Яке?

Яке?

[озеро], (що…) – сполучне слово

 

[плем’я], (яке…) – сполучне  слово (підмет)

Відповідь  учениці – дослідниці  про  сполучні  слова  та  сполучники (у  даному  тексті 5 складнопідрядних  речень, 3 речення  із  сполучниковими  словами, а 2 зі сполучниками)

Практикую  формулювання  тем  для  письмових  робіт  самими  учнями – вони  вдома  продумують  і  обирають  певну  тему, обґрунтовують  доцільність  її  введення до  загального  переліку, а в  класі  висловлюють  свою  думку. Якщо тема  сформульована справді  цікаво, аргументи  переконливі, гадаю, учневі  сміливо  можна  ставити   високий  бал. Я  вважаю, що  найважливіше – створити  умови  для  розкриття  почуттєвого  потенціалу  особистості  учня, а не  тільки  його  розуму. Пропоную  такі  теми  письмових  робіт: «Чи  варто  втікати  від  життя?» (Моя  полеміка з Іваном  Вишенським), «Наодинці  з  Шевченком», «Віч – на – віч з  Іваном   Франком» , «Моє  ставлення  до  синів  та  невісток Кайдашів», «Я і Леся  Українка».

Практикую  такі  види  робіт:

• написання власного  есе на  основі якоїсь  цитати;
• складання індивідуальних  творів  з  подальшим  докладним їх  обговоренням;
• індивідуальна робота  на  основі  самостійно  дібраної  теми;
• лист авторові від  конкретного  персонажа  за  збереженням  його  стилістики, лексики  тощо;
• лист героя  іншому  персонажеві ;
• вірш – наслідування;
• вірші – асоціації;
• один день,  описаний  у  стилі  літописної  хроніки;
• діалог учнів  на  основі  прочитаного;
• внутрішній монолог героя.

Під  час  самостійної  роботи (індивідуальної, групової) пропоную  учням  виконати   чимало  й  інших  видів  творчих  завдань:

• описати одного  героя  очима  інших;
• скласти монолог (діалог) героїв;
• написати сторінку  щоденника   героя;
• описати зовнішність  людини з  певною  метою – викликати  жаль, зневагу, страх; інший  варіант – з  такою ж  метою  описати  стан  природи;
• передати характер  героя  за  допомогою  його  мови;
• домислити долю  героя (подію)  і  записати  її.

Я   практикую  такі  види  робіт  не тільки  індивідуально, а й  попарно.

Критерієм  ефективності  самостійної  діяльності  учнів є  не  тільки  рівень  досягнутих  знань, умінь, навичок, а й  сформованість  парного  інтелекту  учнів. Кожен  має  можливість, спираючись  на  свої  здібності, нахили, інтереси, суб’єктивний  досвід, реалізувати  себе  в пізнанні, навчальній  діяльності, поведінці. Вважаю, що  на  уроці  має  бути  забезпечений  простір  переживанням, думці, уяві  самих  школярів.

Гадаю, що  все  взаємопов’язане:  добуваючи  знання,  учні  розвивають  свої  здібності, думають  про  співпрацю, співтворчість  як  на  уроці, так  і  в  позакласній  діяльності, виховують у  собі  загальнолюдські  цінності, формують  себе  як  ініціативну, активну, творчу  особистість.  Ефективній  самоосвітній  діяльності  учнів  сприяє  робота  з  додатковою  літературою. Я  спонукаю  школярів  оволодівати  елементарними  вміннями  самостійної  роботи  з  текстом  і  додатковим  матеріалом навчального  посібника.

Працюючи  з  дев’ятикласниками, ефективним  видом  роботи  є  складання  діалогів  дискусійного  характеру,  результатом  чого є  залучення  учнів  до  ділової гри, проведення  дискусії, участі  в  дебатах. Наприклад: скласти   діалог  на  тему: «Що  нам  потрібно   відроджувати». У  діалозі  бажано  акцентувати  увагу  на проблемі  відродження  України  в  різні   історичні   часи. У  групах   провести  дискусію  на  тему: «Минуле, сучасне, майбутнє  нашої  держави».

На  уроках  мови  часто  пропоную   учням  самостійно   виконати  такі  завдання: скласти  опорну  схему, узагальнюючу  таблицю  до  теми, вправу, кросворд.  Улюбленими  завданнями  з  літератури  є  такі: випишіть слова, з  якими  автор  звертається  особисто  до  вас; випишіть  ключові  слова, накресліть  опорну схему  до твору (сюжетної  лінії, долі  героя); доберіть  епіграф  до  твору; придумайте  епілог; складіть  таблицю,  сенкан, систему  запитань, завдань, створіть семантичну  карту, яка  б  розкривала  зміст  духовного  світу Івана Франка.

Під  час   вивчення  оповідання Григора Тютюнника «Дивак»,  спонукаю  учнів  виконати  такі  завдання: схарактеризувати  образ  Олеся; скласти  план  характеристики  персонажа  художнього  твору; висловити   власні  судження  про  характер  хлопчика  і  його  незвичайну  поведінку; обґрунтувати  думку  про  сутність  життєвого  призначення кожної  людини, важливість   збереження   індивідуальності, як запоруки  її  майбутньої  самореалізації; порівняти  риси  героя  з  власними,  описати  стан  душі  хлопчика (від  його  імені) після  повернення  додому; скласти  кросворд за  змістом  оповідання.

Пропоную учням  такі  види   творчих  робіт:

• «Що б  я  порадив  Олесеві?»
• «Як я  зрозумів   назву  оповідання  Григора  Тютюнника?»
• «Як сам  назвав  би  цей  твір?»
• «Чи хотів  би  я  мати  такого  друга,  як Олесь?»

У  своїй  роботі  використовую  стратегії  критичного  мислення. Це  й  допомагає  розвивати  вміння  учнів  розв’язувати  складні  проблеми, критично  ставитись  до  обставин, порівнювати  точки  зору  та  приймати  виважені  рішення.

На мою  думку, успіх  проникнення  учня  в  таїну  слова письменника  залежить  від  уміння  самому   користуватися  цим  словом, знати його   можливості. Написання  творчих  робіт  сприяє  розвиткові  сенсорних  систем, підвищує  рівень  естетичного  сприйняття  твору. Гадаю, що  процес  самостійної  літературної  творчості повинен  ґрунтуватися  саме  на  сенсорному  мисленні,  коли  дитина  спочатку  вчиться  чути, бачити, відчувати, уявляти, а  потім  уже  створювати  власний  текст.

 

 

Виробленню  відповідних  умінь  сприяє  виконання  таких  завдань:

• Написання творчої   роботи  на  одну  з  тем: «Музика  Слова», «Осіння  мелодія», «Зимова  казка», «Мова – диво!», «Пісня – душа  народу!».
• Опиши кольори (запахи, смакові  відчуття, ритм).
• Опиши предмет, явище, абстрактне поняття   з  певної  позиції сприймання («Я – підручник», «Я – сонечко»), «Я – Доля», «Я – Мова», «Я – Україна»).
• Відтвори кольором   почуття,  які  виникли  в  тебе  під  час  читання   твору.
• Добери музику,  яка  відповідала б   твоєму  настрою.
• Запиши враження від  прочитаного в  одній  із  систем:

а) читаючи  твір,  я  чую;

б) читаючи  твір, я бачу;

в) читаючи  твір, я відчуваю

• Напиши твір  на  одну  з тем:

а) «Я  потрапив  у  казку  (оповідання, поему) і …»;

б) «Як би  я  написав  цей  твір, коли  б  був  його  автором»;

в) «Чому  цей  твір  такий  цікавий»

Ще  практикую рефлексивні  запитання, метою  яких  є актуалізація  суб’єктного  досвіду :

• Чи хотіла  б  ти  бути на  місці  героя  твору?
• Якби тобі  довелося вибирати  серед  персонажів  друга…
• Уяви себе  в  зимовому  лісі.  Що  ти  відчуваєш? Як би ти  повівся  на місці Василька  (оповідання «Ялинка» М.Коцюбинського)?

Види  завдань, які  виконують  учні   під  час  самостійної  роботи:

• Скласти шаради  за  творами  поета
• Намалювати ілюстрації  до  твору
• Скласти асоціативний   кущ
• «Гронування» (створення асоціативних  рядів)
• Скласти вікторину  за  розглянутими   творами
• Створити афішу  про  зустріч  з  письменниками – земляками
• Підготуватись до  виступу  у  ролі  письменника
• Заповнення картки  оцінювання  групи
• Гра «Знайди помилку» (кожна  група  на  основі  будь – якого  вивченого  твору  готує  текст, в якому  свідомо  допускає  помилки); завдання  учнів  інших  груп – знайти   ці  помилки)
• Технологія «Незакінчене  речення»
• Скласти лист – подяку авторові
• Складання діаграми Вена
• Складання цитатного  плана
• Відповідь на  проблемні  питання
• Складання відгуку  про  прочитаний   твір
• Складання питань до гри «Чи  уважний  ти  читач?»
• Складання реклами, кросворда
• «Літературний двобій»
• «Мовний марафон»
• Складання характеристики  героя
• Інтерв’ю з  Карпенком – Карим, Іваном  Франком, Тарасом Шевченком
• Складання сенканів
• Створення презентацій
• Лінгвістичний турнір
• Складання речень  з  фразеологізмами
• Складання листа письменнику, герою
• Сітка Алвермена
• Кольорограма образу головного  героя   твору
• Складання твору – перевтілення «Я – Іменник»

Так  учні  сьомого   класу  на  уроках  української  літератури  працювали  над  створенням   проекту  змішаного  типу  на  тему: «Дитячі  та  юнацькі   роки Т.Г.Шевченка».

Учні  працювали  індивідуально, попарно, у  групах,  виконуючи  диференційовані   завдання

Завдання  біографам:

Початковий  рівень: розповісти  про  дитячі  роки   поета, дати  відповідь  на  запитання  у  підручнику.

Середній    рівень: підготувати   розповідь  про  життєвий і  творчий  шлях  поета

Достатній   рівень : взяти   інтерв’ю  у  Т.Шевченка

Високий   рівень: написати   лист Кобзарю

Завдання   літературознавцям:

Початковий  рівень: скласти   відгук  про  улюблену  поезію  Кобзаря

Середній    рівень: скласти  тести  до  поезії

Достатній   рівень :  скласти  діаграму Вена , порівняти  твори  поета

Високий   рівень:   скласти  вірші  про Т.Г.Шевченка

Завдання  мистецтвознавцям:

Початковий  рівень:  скласти  діалог – розповідь про художні  здібності  Тараса, про те, як  вшановують  творчість   поета

Середній    рівень:  розповісти  про   малярську  спадщину  художника

Достатній   рівень :  намалювати  ілюстрації  до  творів

Високий   рівень: скласти  вірш «Шевченко – художник»

Види   творчих  робіт:

• Скласти пам’ятку  юним  громадянам
• Намалювати ілюстрації  до  творів  Т.Г.Шевченка
• Скласти поезію  про  Кобзаря
• Скласти прислів’я  та   приказки  про  Шевченка
• Створення презентації «Височіє  над  світом  Шевченко  Тарас»
• Складання кольорограми   почуттів  поета
• Створення символіки літературної  діяльності  Тараса  Григоровича (яблуня, троянда, чорнобривець)
• Складання акровірша
• Символіка мистецької  спадщини, багатогранності талантів  Шевченка, всенародної шани (барвінок, дуб, калина)
• Складання загадок  про  Тараса  Григоровича
• Складання правил  юних  шевченкознавців

Учні  кожної  групи  відповідають на  питання  анкети – самооцінки, картки  взаємооцінювання  та  заповнюють   щоденник  самооцінки

Дев’ятикласники    працювали  над  проектом: «Розвиток  української  мови. Українська  мова – державна  мова  України»

Якою  ви  уявляєте  Мову?

Види  творчих  завдань:

1. Розповісти напам’ять  вірші, вислови  про  мову
2. Складання реклам, сенканів, акровіршів, прислів’їв, приказок, загадок,  словничка  пестливих  слів  про  мову
3. Виписування висловів  відомих  людей  про  мову
4. Складання схем
5. Символіка образу  Мови

На  уроках  української  мови   пропоную  учням  такі  види  завдань:

1.Написати  лінгвістичну   казку, використавши  терміни  з  розділу  «Словотвір»

2.Виписати зі  словотвірного  словника по  5  слів, утворених  різними  афіксальними  способами. Вказати  твірну   основу  кожного  слова

Від  кожного  поданого  слова  утворити  кілька похідних  різними  афіксальними  способами. Виділити  словотворчі  засоби.

Воля, добрий, ліс, правда

Зразок: воля – неволя, вільний – безвільний

3.«Третє  зайве»

З  кожного  рядка  виписати  слово, яке  відрізняється від  інших  способом   творення

1.Учительський, приморський, думка

2.Перебудова, навесні, бездоріжжя

3.Віднести, вимірювати, уквітчати

Вид   перевірки:  самоперевірка  за  поданим  зразком

4.Міні – практикум

Відновити   пропущене  слово в  кожному  рядку

1.Добрий – … добрішати

2… – учитель – учителювати

3.Модель – … – моделювати

Вид  перевірки: взаємоперевірка

Одним   із   засобів  внести  проблемність  у  процес   пізнання,  поставити  учнів  у   ситуацію  активної  мислительної  пошукової  діяльності  під  час  самостійної  роботи  на уроках  української  мови та  літератури,  є  пошукові  дослідницькі  завдання  випереджувального  характеру (біографічні, літературознавчі, історико – краєзнавчі). Використовувати  їх  можна  у  процесі  підготовки  до  занять  різних  видів: засвоєння  нових  знань, вироблення  навичок  і  вмінь, узагальнення  і  систематизація вивченого  тощо. Оскільки  завдання   можуть  мати  різний  рівень  складності,  то  й  практикувати  їх  доцільніше  диференціюючи, враховуючи  ступінь  розумових  зусиль, вікові  особливості  дітей, обсяг  пошукової та  аналітично  порівняльної чи  узагальнюючої  роботи, що  її  необхідно  виконати.  Звісно, за  таких  умов  завдання  будуть  не  однакові  за  складністю та  обсягом  і  вчитель   повинен  надати  необхідну  методичну  допомогу  кожному  учневі, пояснити   попередньо  мету  його  дослідження, вказати  на  потрібні  першоджерела, спрямувати  роботу  школяра  на  головне, визначальне  у   з’ясуванні   поставленого  запитання  чи  проблеми.

Біографічні  завдання  спрямовані  на  збір  інформації  та  дослідження  життєвих  фактів із  життя   письменника, які  допомагають  учням  краще  зрозуміти  його  як особистість, осягнути  його  ідейно – естетичний   ідеал, життєву  позицію  тощо. Розпочавши  таку   роботу  в  середніх  класах, треба  надалі  ускладнювати  завдання  відповідно  до  віку учнів, їхньої  здатності  самостійно   опрацьовувати  додаткову  літературу, вміння  проаналізувати  доробок   чи  певний  твір  митця  в  контексті  біографічного  факту, розкрити  його  як  художнє   відтворення  подій, явищ  дійсності, які мають  вплив  на  творчість письменника, провести  паралель  між  певним  персонажем  літературного  твору  й  реальністю.

Літературознавчі   завдання передбачають  аналіз  художнього  твору,  критичних  матеріалів   про  нього, наукових  першоджерел, порівняльну  характеристику  творів  чи  художніх  доробків  письменників: дослідження  з  питань  теорії  літератури, аналіз  певних  явищ, подій, напрямків  у  літературному  процесі.

В  основі   історико – краєзнавчих  завдань  випереджувального   характеру – ознайомлення  з  історичними   місцями  і  пам’ятками  свого  краю, що  згадуються  в  художній літературі  чи  мали  вплив  на  творчість  письменників; пошук  та  дослідження  усної  народної  творчості  своєї  місцевості; запис  розповідей  старих   людей  про  місцеві  звичаї  і  традиції.

Висновки. Отже, завдання  вчителя  навчити  учнів  прийомів  роботи  з  текстом  параграфа, малюнком, таблицею, схемою,  розміщеними на  сторінках  підручника, сприяти формуванню  в  них  навичок  виконання  домашнього  завдання. Завдяки  самостійній  діяльності  учнів, використанню  інтерактивних  технологій, учні  формують  власне  світобачення, орієнтовно   визначають  життєву  позицію, своє  місце  в  сучасному світі. Вони  навчилися  пояснювати  і  вмотивовувати, а  де   треба – обстоювати   свою точку  зору.

В  основі   впровадження  пошуково – дослідницьких  завдань  випереджувального  характеру лежать пошуковий  і  дослідницький  методи, використання  яких  на  сьогодні  вчені  вважають  необхідною  умовою активізації  пізнавальної  діяльності учнів  та  успішного  їх  навчання. Незаперечним   є  той  факт, що  в  сучасній  українській   школі, окрім  суто  традиційного  навчання, дедалі  більше  практикуються   методи, прийоми, завдання, форми   занять, що  дають  змогу  учневі  не  репродуктивно  сприймати  нове, а спонукають, розвиваючи   набуті  раніше  вміння  й  навички, самостійно   здобувати  нові  знання, інформацію, творчо  все  це  опрацьовувати. І чим  частіше  на  уроках  буде  панувати   атмосфера  співпраці, співтворчості  учня  й  учителя, тим  більше  можливостей  матимуть  школярі  для  самостійного  пошуку, мислення, дослідження,  творчості в  позанавчальний  час.  А  це, у  свою  чергу, сприятиме   формуванню  вільної, мислячої, активної  особистості, так  потрібної  нашому  суспільству.

Список  літератури

1. Базелю І.І. Організація групової самостійної роботи учнів на етапі засвоєння нових знань // Педагог.: Республ. наук. метод. зб-к. К.: рад. Шк.., 1988. Вид 5, 117ст.
2. Буряк В.К. Самостійна робота як вид навчальної діяльності школяра. // Рідна школа. – 2001. – № 9. – с.49-51
3. Вакуленко Н.Л. Самостійна робота та наукові дослідження школярів // Англійська мова та література. – 2005. – № 17(99) – с.4-5
4. Кучеренко Є.М. Проблеми сучасного  уроку. – Київ: Грамота, 1999.
5. Ніколін М.М. Співавтор уроку – учень // Дивослово. – 1996. – №12
6. Падалка О.С. Педагогічні технології. – К., «Українська енциклопедія» ім. М.П. Бажана, 1995
7. Паламарчук В.І. Розвиток пізнавальної  самостійності  учнів // Дивослово. – 1998. – №5
8. Пістун Н.Ф. Форми співробітництва вчителя й учнів// УМЛШ – 1990. – №11
9. Солдатенков М.М. Теорія і практика самостійної пізнавальної діяльності : Монографія. – К.: Видавництво НПУ імені М.П. Драгоманова, 2006. – 198с.