Вивчаємо творчість українських письменників. Літературні вікторини          Важливе місце в навчально-виховній роботі належить літературним вікторинам. Назва «вікторина» походить від латинського «вікторія» – перемога. Тому вікторину називають ще грою в переможців. У ній змагаються за те, щоб швидше і повніше відповісти на поставлені запитання.          Вікторини мають велике виховне й пізнавальне значення. Вони розширюють і поглиблюють здобуті на уроці знання учнів, виховують у них допитливість, інтерес і любов до книги. Крім того, вікторини підвищують загальну культуру учнів, розвивають їх пам’ять і мову, збуджують почуття й думки, сприяють розвитку логічного мислення.          Для вікторин використовують запитання, що перевіряють знання сюжету й тексту художніх творів, або стосуються біографії, творчого шляху письменника, поведінки, мови, характеру літературних героїв. Необхідною умовою кожної вікторини є наявність у ній крилатих фраз і влучних висловів як персонажів, так  і самого автора.           Іван Петрович Котляревський І. Різні запитання. 1. Хто писав про Котляревського: «Будеш, батьку, панувати, Поки живуть люди; Поки сонце з небес сяє, Тебе не забудуть!»? (Т.Г.Шевченко у вірші «На вічну пам’ять Котляревському») 2. Який твір Котляревського ще в рукописі набув великої популярності серед читачів і двічі був надрукований без відома автора?  (Поема «Енеїда») 3. Хто з українських композиторів створив оперу за мотивами «Енеїди»? (М.В.Лисенко створив оперу «Енеїда») 4. У якому творі Котляревський говорить:  «Мужича кривда є колюча, А панська на всі боки гнуча»? (У поемі «Енеїда») 5. Хто з богів, одержавши хабара, зібрав підвладних йому вітрів і «звелів поганій буть погоді»?  (Бог моря Нептун) 6. Якою піснею починається п’єса «Наталка Полтавка»? Хто її співає? (П’єса починається піснею «Віють вітри, віють буйні, аж дерева гнуться». Її співає Наталка) 7. А чим закінчується п’єса? (Піснею Наталки «Ой, я дівчина Полтавка») 8. Яка героїня «Наталки Полтавки» має прізвище, складова частина якого – дієслово наказової форми?   (Горпина Терпелиха) 9. Яка пісня, що її співає возний, є переробкою відомого сатиричного твору Г.С.Сковороди? (Возний співає пісню «Всякому городу нрав і права»). 10. Назвіть прізвища  возного і виборного. (Прізвище возного – Тетерваковський, виборного – Макогоненко). 11. Хто з героїв п’єси «Наталка Полтавка» назвав Наталку полтавкою? (Микола, а потім і виборний Макогоненко). ІІ. Хто про кого сказав (за п’єсою «Наталка Полтавка»)? 1. «Золото – не дівка! Окрім того, що красива,  розумна, моторна і до всякого діла дотепна, – яке у неї добре серце, як вона поважає матір свою…» (Виборний про Наталку). 2. «От дівка, що і на краю пропасті не тільки не здригнулась, но і другого піддержує» (Микола про Наталку). 3. «Один собі живу на світі, як билинка в полі! Сирота – без роду, без племені, без талану і без приюту… Що робить – і сам не знаю» (Так про себе говорить Микола) 4. «Ти умієш увернутись – теє-то як його – хитро, мудро, недорогим коштом.» (Возний про виборного) 5. «… так і бундючиться, що помазався паном. Юриста завзятий і хапун такий, що і з рідного батька злупить» (Микола про возного). Тарас Григорович Шевченко І. Різні запитання. 1. Які твори і кому присвятив Шевченко на згадку про день викупу з кріпацтва? (в пам’ять 22 квітня 1838 року Шевченко присвятив російському поету В.А.Жуковському поему «Катерина», а В.І.Григоровичу, конференц-секретарю Академії художеств, що брав участь у викупі поета, – поему «Гайдамаки»). 2. Як називається перша збірка Шевченка і скільки творів ввійшло до неї? («Кобзар», 8 творів). 3. Яку поему Шевченко написав під свіжими враженнями від першої подорожі на Україну? (Сатиричну поему «Сон»). 4. Що було справжньою причиною арешту та заслання Шевченка? (Приводом до арешту Шевченка була його участь у Кирило-Мефодіївському товаристві. Справжньою причиною заслання поета були його революційні твори і в першу чергу поета «Сон», знайдена у нього під час арешту). 5. Як назвав Шевченко цикл віршів, написаний під час ув’язнення у Петропавловській фортеці? («В казематі»). 6. З яким видатним російським актором, у минулому кріпаком, дружив Шевченко? (М.І.Щепкіним) 7. Які видатні художники і письменники брали участь у викупі Шевченка?  ( В.Жуковський, К.Брюллов, О.Венеціанов, І.Сошенко, Є.Гребінка) 8. У якій галузі мистецтва, крім літератури, прославився Шевченко? (у галузі живопису) 9. Назвіть поему Шевченка, присвячену декабристам. («Неофіти») 10. Назвіть п’ять відомих пісень на слова Шевченка. («Реве та стогне Дніпр широкий», «Така її доля», «Думи мої», «Садок вишневий коло хати», «Заповіт»). 11. Який композитор написав музику до 83 творів Шевченка? (М.В.Лисенко). 12. Яку українську народну пісню любив співати Шевченко? («Зоре моя вечірняя»). 13. Назвіть ліричний вірш Шевченка, в якому поет говорить про свою творчу діяльність за три роки? («Три літа»). 14. В якому творі Шевченка героїнею є квітка і яка? (Лілея у баладі «Лілея»). 15. У якій поезії Шевченко називає Миколу І «правди гонителем жестоким»? («Юродивий»). 16. Які твори Шевченка мають однакові назви? (Вірші «Сон»(«На панщині пшеницю жала»), поема «Сон» («У всякого своя доля»), поема «Сон» («Гори мої високії»). 17. У якому творі Шевченка дійові особи – поет Жуковський, художники Ширяєв, Брюллов, Венеціанов? (У повісті «Художник»). ІІ. Хто з героїв і героїнь творів Шевченка… 1. «… людською кровію шинкує і рай у найми оддає»? (Папа римський, поема «Єретик»). 2. «… перевтілюється в квітку лілею і розповідає квітці королевий цвіт про свою матір, яка «… злого пана кляла, проклинала та й умерла»? (Героїня балади «Лілея»), 3. … заздрячи красі своєї дочки, втопила її в ставку і сама загинула разом з нею? (Мати,  героїня ранньої балади Шевченка «Утоплена») 4. «… навіть з рогачами пішли в гайдамаки»? (Жінки, поема «Гайдамаки»). 5. «… ховаючи свій сором від людей, підкинула дитину заможним хуторянам, а сама, щоб бути коло сина, пішла до них у найми і тільки перед смертю відкрила свою таємницю»?  (Ганна, героїня поеми «Наймичка») 6. «… покинула серед шляху дитину, а сама втопилась»? (Катерина, героїня однойменної поеми) 7. … у сні бачить часи, коли її син «уже не панський, а на волі»? (Безіменна героїня вірша «Сон») 8. «… німі на панщину ідуть і діточок своїх ведуть»? ( Кріпаки-селяни, вірш «І виріс я на чужині»).   Іван Семенович Нечуй-Левицький І. Різні запитання. 1. Яка частина прізвища Нечуя-Левицького є його літературним псевдонімом? (Нечуй). 2. Яка баба, йдучи до Києва молитись, «заходила в декотрі двері хати, щоб попрощатись з тими молодицями,з котрими вона лаялась; але як вона лаялася з усім селом, то їй доводилось заходити мало не в кожний двір»? (Палажка Солов’їха, повість «Кайдашева сім’я»). 3. Яку невістку Кайдашиха «одразу почастувала «полином», а потім без кінця лаяла та глузувала з неї?(Мелашку, дружину Лавріна, повість «Кайдашева сім’я»). 4. Хто про кого казав: «На словах, як на цимбалах грає, а де ступить, то під нею лід мерзне; а як гляне, то од очей молоко кисне»?(Дружина Карпа Кайдаша Мотря про свою свекруху). 5. Про кого в творі «Кайдашева сім’я» селяни говорили, що це «чоловік гордий та жорстокий, з його буде добрий посіпака»? (Про Карпа Кайдаша). ІІ. Хто з героїв повісті «Кайдашева сім’я»…: 1. Був дуже богомільний, бо ходив до церкви щонеділі не тільки на службу, а навіть на вечірню, говів два рази на рік, горнувся до духовенства, любив молитись і постити? (Омелько Кайдаш). 2. … вважав, що вісь біля воза зламалась тільки тому, що він поїхав по снопи в неділю? (Омелько Кайдаш). 3. … нагляда за працею невістки, «наче осавула на панщині, а мама не бралась і за холодну воду»? (Стара Кайдашиха). 4. … всі гроші, що заробляв у пана та людей на возах, на плугах, на боронах, пропивав у шинку, заливаючи горілкою «давнє панщане горе»? (Омелько Кайдаш). 5. «… був чоловік гордий, упертий, не любив нікому кланятись, навіть рідному батькові»? (Карпо Кайдаш). 6. … був дотепним, життєрадісним парубком, а ставши хазяїном, сварився з братом за кожну дрібницю? (Лаврін Кайдаш). 7. «… була з поетичною душею, з ласкавим серцем»? (Мелашка, дружина Лавріна Кайдаша).   Панас Мирний І. Різні запитання. 1. Яке слово є складовою частиною псевдоніма ПанасаЯковича Рудченка і міста, де він народився? (Мир-ний, Мир-город). 2. Назвіть перший друкований твір Панаса Мирного (Оповідання «Лихий попутав») 3. Хто, крім Панаса Мирного ,брав участь у написанні роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»? (Роман писали два автори: Панас Мирний та його брат Іван Рудченко – псевдонім Іван Білик). 4. Де вперше окремою книжкою був надрукований цей роман? (УЖеневі, в 1880 році). 5. Ім’я якого героя є назвою гризуна? (Пацюк, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»). 6. Який секретар, ознайомившись з «прошенім про землю», заявив: «Як п’ятдесят рублів, то й діло можна поправити»?(Судовий секретар Чижик, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»). 7. Який хлопець змалку зазнав лиха, «виростав у голоді та в холоді, у злиднях та не достатках. І все собі сам, як палець»?(Чіпка). 8. Кого вигнали зі служби  і зробили «ябедником » за те, що він правду в очі панові говорив? (Пороха, роман «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»). ІІ. Хто з героїв і героїнь роману «Хіба ревуть воли, як ясла повні?»… 1…. дізнавшись від бабусі, що бог всіх «хлібом годує», дивується, чому це мати сама «хліб заробляє, – ось досі з роботи нема» ? (Чіпка в дитинстві). 2. «… повидовбував очі з образа», щоб бог не бачив, як він хліб їстиме? (Чіпка). 3. … виявив готовність «пустити півня» панові, якщо він забере в дворові діда Уласа? (Підпасич Чіпка). 4. … мав прізвище одного з героїв повісті Коцюбинського «Fata morgana»? (Максим Гудзь, батько Галі). 5. … часто вживав прислів’я  «своя сорочка ближча до тіла», «дарованому коневі в зуби не дивляться», «як багатство, то й щастя»? (Грицько). 6. … намагалась повернути свого чоловіка до чесної праці, а втративши надію на щасливе життя з ним, накладає на себе руки? (Галя, дружина Чіпки). 7. … дізнається про страшенний злочин сина і , перемагаючи материнське почуття любові, йде до волості, щоб заявити на нього? (Мотря, Чіпчина мати)   Іван Карпович Карпенко-Карий І.Різні запитання. 1. Який свій твір Карпенко-Карий називав злою сатирою «на чоловічу любов до стяжання без жодної іншої мети. Стяжання для стяжання»? (Комедію «Хазяїн»). 2. У якому господарстві перед тим, як розрахуватись з наймитами,  погіршують їх харчування, щоб вони не витримали і повтікали, залишивши зароблені гроші? (У господарстві мільйонера-глитая Пузиря). 3. Який мільйонер , не тямлячи себе від злості, погнався за гусьми, що скубли одну з двадцяти кіп його пшениці? (Пузир). 4. Кого прозвали «овечим генералом»? (Пузиря) 5. Який землевласник жив за принципом: «Хазяйство або смерть»? (Пузир). 6. Хто з героїв п’єси «Сто тисяч» мріє: а) Добути фальшиві гроші, щоб придбати землю своїх сусідів? б) Знайти закопані скарби й зажити, як живуть пани-аристократи? (а)- Калитка, б) шукач скарбів Бонавентура). 7. Які ролі виконував Карпенко-Карий у власних п’єсах? (Калитки – «Сто тисяч», Мартина Борулі – «Мартин Боруля»). 8. Який батько, виряджаючи сина на оглядини, радить йому удавати, «ніби приїхав на завод купувать свинку й кнурця…»? (Герасим Никодимович Калитка, комедія «Сто тисяч»). 9. Кому сенат відмовив у підтвердженні дворянських прав, бо його прізвище в старих документах писалось через е, а у нових – через о? (Мартину Борулі). 10. Хто вимагає від дочки й сина, щоб вони говорили не «по-мужичи: «мамо!», «тату!», а «як дворянські діти» – «папаша», «мамаша»? (Мартин Боруля). Леся Українка І. Різні запитання. 1. Назвіть справжнє ім’я, по батькові і прізвище Лесі Українки. (Лариса Петрівна Косач). 2. Хто писав про Лесю Українку «Від часу Шевченкового «Поховайте та вставайте, кайдани порвіте» Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сії слабосильної хворої дівчини»? (Іван Франко). 3. Назвіть першу надруковану збірку поезій Лесі Українки. («На крилах пісень»). 4. Скільки років було Лесі Українці, коли вперше були надруковані її твори? (13 років). 5. Який підручник, написаний 19-річною Лесею Українкою для її молодших сестер, був виданий після смерті поетеси для школи? («Стародавня історія східних народів»). 6. Які іноземні мови знала Леся Українка? (Німецьку, французьку, грецьку, латинську – у юнацькі роки оволоділа. Пізніше вивчила англійську, італійську, польську, болгарську та іспанську мови). 7. Хто була мати Лесі Українки? (Ольга Петрівна Косач – українська письменниця, псевдонім – Олена Пчілка). 8. У якій поезії Леся Українка згадує відомі слова Чацького з комедії Грибоєдова «Горе з розуму»? (У вірші «Дим», «Для нас у ріднім краю навіть дим солодкий та коханий»). ІІ. Хто з героїв драми-феєрії «Лісова пісня»… 1. …не дав зрубати дуба, хоч  за нього купці «давали гроші» немалі? (Дядько Лев). 2. … чудовим співом ніжної сопілки пробуджує від сну красуню дивну – Мавку? (Лукаш). 3. … не має волі «своїм життям до себе дорівнятись»? (Лукаш). 4. … царівна лісова з багатою душею і серцем, сповненим надії і любові? (Мавка). 5. … поранила серпом навмисне руку, щоб не губить красу Русалки Польової? (Мавка). 6. … лукава, ніби видра і «хижа, наче рись»? (Килина). 7. … для збільшення господарських достатків нехтує почуттям сина, що палко покохав лісову царівну? (Мати Лукаша). 8. … хоч водяного роду, проте зрадливу і лукаву має вдачу? («Той, що греблі рве»). 9. «… в драговині цупкій привик одвіка усе живе засмоктувати»? (Господар водяного царства – Водяник). 10. … прагне усе живе і вільне внести в «твердиню тьми й спокою»? (Цар пітьми «Той, що греблі рве») .

Літературні  диктанти

П. Мирний (Рудченко)

1. Кому належать слова: « Вся моя слава – Україна. Якби я їй добра хоч на мачину зробив, то б мені і слава була, я більшої не хочу». ( П. Мирному)

2. Який нарис ліг в основу соціально-психологічного роману «Хіба ревуть воли. Як ясла повні?» («Подоріжжя від Полтави до Гадячого»).

3. Де вперше побачив світ роман «Хіба ревуть воли. Як ясла повні?»( У Женеві за сприяння М. Драгоманова).

4. У чому своєрідність композиції роману? ( Композиція складна, наявні кілька сюжетних ліній, які переплітаються між собою. Академік О.І. Білецький порівнював композицію роману з будинком « із багатьма прибудовами, зробленими неодночасно і не за строгим планом».

5. Назвіть основну тему роману. (Життя різних суспільних верств: найбіднішого селянства козацької старшини, кріпосників, чиновників різних рангів; історія перетворення розумної, енергійної людини на розбійника).

6. Зі скількох частин складається роман? (4) (І частина: 1. Польова царівна.2. Двужон. 3. Дитячі літа. 4. Жив-жив. 5. Тайна-невтайна. 6. Дізнався. 7. Хазяїн. ІІ частина:8. Січовик. 9. Піски в неволі. 10. Пани Польські. 11. Махомед. 12. У москалях. 13. Максим – старший. ІІІ частина:14. Нема землі. 15. Товариство. 16. Сповідь і спокута. 18. Перший ступінь. 19 Слизька дорога. 20. На волі. 21. Сон у руку. 22. Наука не йде до бука.ІVчастина:23. Невзначай свої. 24. Розбишацька дочка. 25. Козак не без щастя, дівка – не без долі. 26. На свої добрі. 27. Новий вік. 28. Старе – та поновлене. 29. Лихо не мовчить. 30. Так оце та правда.

7. Які проблеми порушені у романі? ( Тогочасні проблеми: Кріпацтво; бідність безземельних селян; свавілля поміщиків; позашлюбні діти; порядки в земстві. Вічні проблеми: злочин і кара; кохання, родинне життя; батьки і діти; добро і зло; «Пропаща сила»; життєвий вибір.)

8. Чий це портрет?: « Схилила вона сумно голову; потекли гіркі сльози з жовтих, мутних очей. Потекли по щоках, по глибоких рівчаках, що літа та недоля попроорювали по сухому виду..» (Мотря).

9. Чий це портрет?: « Випрямилась – висока, суха, мура, аж зелена; а очі – як у її любимчиків (котів) – жовті-жовті». (Генеральша)

10. Чий це портрет?:» Низенька, чорнява, заквітчана польовими квітами , вона й трохи не була схожа на селянок, часто запечених сонцем. Високих. Дуже неповоротких дівчат. Маленька, кругленька, швидка й жвава. Одягнена в зелене убрання, між високим зеленим житом, – вона здавалася русалкою»? (Галя)

11. . Стрижнева сюжетна лінія роману — доля Чіпки від народження до… (Ув’язнення.)

12. . У другій частині автори повертають нас у часи руйнування… (Запорозької Січі) Катериною II і поступового закріпачення України)

13. Які прізвища мав Чіпчин батько? (Хрущ, Притика, Вареник, Хрущов.)

14. . Хто став прототипом Чіпки? («Злющий зарізяка» Гнидка)

15. Хто така «польова царівна»?(Галя.)

16. Тип пересічного селянина того часу — це образ… (Грицька.)

17. Дід Максима ? (Мирон Ґудзь.)

18. Третя редакція роману «Пропаща сила» (перша назва роману) стала … (Основою.)

19. . Непривабливими постатями Чіпчиного розбійницького товариства були … , … і … (Лушня, Матня і Пацюк.)

20. Прообразом баби Оришки була няня Івана Білика та Панаса Мирного — кріпачка … (Ірина Костянтинівна Батієнко.)

21. Галя не знесла останній злочин Чіпки, втратила розум і покінчила життя … (Самогубством.)

22. Хто називав письменника «суворим літописцем епохи»? (О. Гончар.)

23. «Яка у Вас чудова українська мова! Яке знання селянського життя! Скільки у Вас поезії! Скільки розуму! Дивна, коштовна і вічно невмируща ота Ваша штука «Пропаща сила!» (Д. Яворницький.)

24. Хто назвав Панаса Мирного» першим симфоністом української прози»? (О. Гончар.)

25. Хто назвав Панаса Мирного «корифеєм української прози?» (М. Сиваченко.)

26. «Панас Мирний (Афанасій Рудченко) належить до найвизначніших українських повістярів і визначається особливо влучною характеристикою дійових осіб та поглибленням їх психології*». (І.Франко.)

М. Коцюбинський

1. Яку стильову течію започаткував м. Коцюбинський? (Імпресіонізм)
2. Хто є автором фільму «тіні забутих предків?» ( С.Параджанов)
3. Риси яких літературних напрямків можна помітити в повісті? ( Реалізм, імпресіонізм. Романтизм).
4. Чим особлива мова твору? (Діалектизмами).
5. Яких вірувань дотримувались гуцули? ( Пантеїсти, християнство у них змішувалось з язичництвом)
6. Як виявляються язичницькі вірування гуцулів? ( В обожнені сонця, вогню, в одухотворенні природи.)
7. Яких відомих героїв нагадують Іван та Марічка у своєму коханні? ( Ромео та Джульєтту.)
8. Про ворогування яких родин йдеться у повісті? ( Палійчуків та Гутенюків)
9. Назвіть композиційні моменти в повісті. (Зав’язка – зустріч Івана та Марічки; кульмінація – смерть Марічки; розв’язка – танець чугайстра. Смерть Івана.0
10. Скільки варіантів заголовків було у повісті? (13 варіантів)
11. До якої стильової течії відноситься новела «Інтермецо»? (Імпресіонізм)
12. Яка присвята у новели «Інтермецо»? (Кононівським полям)
13. Яка проблема порушена у новелі» ? (Роль митця в суспільстві)
14. У якому творі використовуються коломийки? ( «Тіні забутих предків» (початок твору: зустріч Івана та Марічки).
15. Як називали М. Коцюбинського? (Сонцепоклонник)
16. У якому році написана новела? ( 1908 р., коли ще свіжими були переживання від буремних подій першої російської революції 1905-1907 р.р. . Ввійшло в історію під назвою столипінської реакції.
17. Що в перекладі означає «інтермецо»? (Перерва, перепочинок, пауза).
18. Як деякі літературознавці визначають жанр твору «Інтермецо?» ( «Поезія в прозі». Завдяки ліризмові, високої поетичності).
19. З якою метою у прозовому творі на початку є «дійові особи», як у драмі? ( Особливий прийом виразності, який вказує, що буде в центрі уваги природа)
20. Що є кульмінаційним моментом в новелі? (Зустріч ліричного героя з селянином).
21. Кому належать слова: « Читаю велику книгу природи і коли навчуся дечому, буду писати. З того часу, як я опинився на самоті – відчуваю. Як я страшенно втомився душею. Не фізична втома, а душевна…» (М. Коцюбинському. Такий стан став поштовхом до написання новели.)
22. За жанром твір «Тіні забутих предків»… (Соціально-психологічна повість)
23. Визначте жанр твору «Інтермецо». (Психологічна новела)
24. Яку основу має новела «Інтермецо»? ( Автобіографічну)

 

 

Літературні дидактичні ігри та ігрові вправи до розділу

«Світ фантазії, мудрості» (5 клас)

Дидактична гра «Вірю – не вірю!»

Умови гри. Цю гру можна використовувати на будь-якому уроці або його етапі. Найефективніше її застосування на підсумкових узагальнюючих уроках. Кожне твердження починається словами: «Чи вірите ви, що…» Учні повинні погодитися з цим твердженням або ні та аргументувати свою думку.

• Чи вірите ви, що Хуха –моховинка народилася на болоті?(Ні, Хухи не люблять вогкого. Хуха народилася в старому бору).
• Чи вірите ви, що «якийсь дивний і страшний звір, синій-синій, з препоганим запахом» був вовком?(Ні, він був лисом. Казка І.Франка «Фарбований Лис»).
• Чи вірите ви, що мудрому братові допомагали два ворона, два щури та два коти?(Ні, мудрому брату із казки І.Липи «Близнята» допомагали два ворона, два щури та дві собаки).
• Чи вірите ви, що «красний Іван» одружився з дівчиною, яка була «цілком чорна», а потім стала «біленька»?(Так. Казка «Красний Іванко і закляте місто»).
• Чи вірите ви, що вовк оживив людину?(Так, у казці «Про жар-птицю та вовка»).
• Чи вірите ви, що Маруся так розгадала загадку пана: ситніше над усе – панські кабани, прудкіше – панські хорти, наймиліше – гроші.(Ні. Маруся так розгадала загадку пана: ситніше над усе – земля-мати, прудкіше над усе – думка. А миліше над усе –сон»).
• Чи вірите ви, що Хуха-моховинка врятувала козу Лиску?(Так. Хуха покликала на допомогу дітей, які звільнили козу Лиску із сітки).
• Чи вірите ви, що з яблуні веселого брата виросли три яблуневі сади: один скляний, один залізний, один звичайний.(Ні, виросли такі яблуневі сади: скляний, золотий, звичайний. Казка. І.Липи «Близнята»).
• Чи вірите ви, що «Фарбований лис» – це народна казка?(Ні, це літературна казка. Її автор – І.Франко).
• Чи вірите ви, що цар Плаксій помер від грипу?(Ні, цар Плаксій помер від сміху).

Дидактична гра «Снігова куля»

Правила гри. Алгоритм цього прийому стисло можна описати так: слово – речення – питання – відповідь.

Учитель показує на учня і говорить: «Слово!» Той промовляє слово, яке стосується теми уроку. Наприклад. «Хуха-моховинка». Показує на іншого учня і говорить: «Речення!». Другий учень складає речення з цим словом. Наприклад: Хуха-моховинка рятує злого діда від смерті. Третій учень придумує питання до цього речення. Наприклад: Чому Хуха допомагає своєму кривднику? Четвертий учень відповідає на нього: Хуха має добре серце.

Дидактична гра «Так – ні»

Правила гри. Учитель загадує літературний персонаж або письменника. Учні намагаються знайти відповідь, ставлячи питання. На ці питання вчитель відповідає словами «так» або «ні». Питання треба ставити так, щоб звужувати коло пошуку. Перевагами гри є те, що вона навчає систематизувати відому інформацію, зв’язувати воєдино окремі факти в загальну картину, навчає уважно слухати й аналізувати питання. Після гри треба обов’язково обговорити питання: які з них були найвдалішими, які менш вартісними. Головне в цьому прийомі – навчити виробляти стратегію пошуку, а не закидати педагога незліченною кількістю питань.

Наприклад. Учитель задумує героя Іванка із казки «Красний Іванко і закляте місто». Запитання, які задають п’ятикласники вчителеві, можуть бути такими: Це міфологічний герой? (Ні) Це чоловік? (Так). Він вирушає у мандри разом зі своїми братами? (Ні, це не дурний брат). Він дарує людям радощі, утіхи і повне задоволення? (Ні, це не веселий брат із казки «Близнята»).Він потрапив у якусь біду? (Так). Його упіймали, арештували і посадили за грати? (Ні, це не Лоскотон). Він віддав дядькові всю свою худобу, а сам зостався голий, босий і голодний? (Ні. Це не небож із казки «про правду і кривду»). Його продали ще до народження? (Так). Він зумів побороти чортів, одружився з царівною і став царем? (Так). Це Іванко із казки «Красний Іванко і закляте місто».

Дидактична гра «Лицарський турнір»

Правила гри. Учень виходить до дошки й за пройденою темою ставить учителеві наперед підготовлені питання, на які він хотів би отримати відповіді. У свою чергу педагог ставить питання школяреві. Уся дія триває не більше 10 хвилин.

Дидактична гра «Пінг-понг»

Правила гри. До дошки виходять два учні й по черзі ставлять один одному запитання за домашнім завданням. У цій грі можна задіяти невеликий яскравий м’яч. Учень промовляє питання і кидає м’яч своєму супернику. Учитель оцінює їхні відповіді.

Варіант 2. Один з учнів підготував прості питання за домашнім завданням. Відповіді на них повинні бути односкладними. Він виходить до дошки, кидає м’яч будь-кому з учнів класу й одночасно ставить йому питання. Звучить відповідь, і м’яч повертається до першого учня. Учитель оцінює якість та оригінальність питань і правильність відповідей.

Дидактична гра «Рекламна кампанія»

Після вивчення теми учням пропонується взяти участь у конкурсі на створення рекламного плаката з теми. Доцільно об’єднати учнів у декілька груп, забезпечити їх необхідними матеріалами та дати певний час на виготовлення рекламного ролика. Реклама може бути представлена у вигляді вірша, кліпу, плаката і т. ін.

Дидактична гра-загадка «Упізнай мене!»

Умови гри. Учень говорить від імені літературного героя, при цьому не називаючи його, але описуючи вчинки та міркування. Наприклад.

• Я був дуже терплячим і мужнім. Хоч як мене били чорти, я не вимовив жодного слова. Цим я врятував себе, прокляте місто Проїм та прекрасну царівну.(Красний Іванко. Казка «Красний Іванко та закляте місто»).
• Я обрав третю дорогу і зустрівся з вовком, який допоміг мені здобути жар-птицю, коня до половини золотого, до половини срібного та прекрасну панну.(Дурень. Казка «Про жар-птицю та вовка»).
• Я допомогла батькові відгадати загадку про те, що у світі ситніше, прудкіше, миліше над усе.(Маруся. «Мудра дівчина»)
• Я був упевнений, що краще жити неправдою. За це і поплатився. Чортяки почепили мене на найвищій гіляці.(Дядько. «Про правду і кривду»)
• Я вважав, що наймиліше – це гроші.(Багатий брат. «Мудра дівчина»)
• Я так злякався, коли побачив нечуваного синього звіра, що мало не завив з переляку.(Вовк. І.Франко. «Фарбований Лис»)
• Я можу з’їсти кожного, хто всміхнеться.(Цар Плаксій. В.Симоненко. «Цар Плаксій та Лоскотон).
• Я хотів зробити людей щасливими. Тому намагався їх потішити, розвеселити, здивувати. Для цього побудував дивовижну палату. Та всі мої зусилля виявилися марними. Я накликав на людей біду.(Веселий брат. І.Липа «Близнята»)
• Я залишилася без даху над головою в люті морози. Тому змушена була шукати прихистку в хліві.(Хуха-моховинка).
• Я жив з вовком, ведмедем, левом. Та зрозумів, що найбезпечніше жити з людиною, бо вона найсильніша.(Собака. Міф «Чому пес живе коло людини»).

Дидактична гра «Упізнай героя»

Умови гри. Учні мають назвати героя за підказкою вчителя. Наприклад,

1. Про якого героя йдеться: «… одним духом скочив, … як чкурне, … закрутився мов муха в окропі, шмигнув, … скік у діжу…»?(Лис Микита. І.Франко. «Фарбований Лис»)
2. Яку героїню і чому називали «лісовою», «боровинкою», «хлівною», «хатньою», «кривенькою»?(Хуху. Василь Королів-Старий. «Хуха-Моховинка»).
3. Який герой «зарубав собі на носі дідову пораду» за будь-яких обставин мовчати?(Іванко із казки «Красний Іванко і закляте місто»)
4. У якого героя «голова мов бочка, очі – ніби кавуни»?(У царя Плаксія. В.Симоненко «Цар Плаксій та Лоскотон»)
5. Ця героїня «мала довгу вовничку, що, мов шовком, вкривала все її тільце. Сама тільки мордочка була голенька й нагадувала садову жовто-фіалкову квіточку – «братки».(Хуха-моховинка).

Гра «Творча майстерня»

1. 1. Іван Липа «Близнята». «Слава про дивну палату пішла між людьми і докотилася аж до найвіддаленіших куточків держави… Якщо господар зауважував, що натовп зменшується, то додавав до палати щось нове…»

Завдання. Пофантазуйте та опишіть нове і незвичайне, що ви додали б до палати.

2. Василь Королів-Старий. «Хуха-моховинка». «А дід щасливо дійшов до своєї хати й з того часу почав переконувати і дітей, і дорослих, що не слід боятися маленьких, добрих та гарнесеньких Хух…»

Завдання. Напишіть продовження казки, в якому розкажіть, як дід віддячив своїй рятувальниці – Моховинці.

3. «Мудра дівчина»

Завдання. Складіть загадку, яку Маруся могла б загадати пану.

4. «Про жар-птицю та вовка».

Завдання. Напишіть листа вовкові-чарівнику. Перерахуйте свої бажання та попросіть вовка їх здійснити.

5. «Красний Іванко і закляте місто»

Завдання. Пофантазуйте та уявіть, що могло б статися, якби Іванко не витримав знущань чортів та заговорив до них. Запишіть свій варіант казки з таким сюжетом.

6. «Цар Плаксій та Лоскотон».

Завдання. Намалюйте ілюстрації до твору. Висловіть у них своє ставлення до героїв твору.

7. Акровірш

Складіть акровірші на слова: «Казка», «Іванко», «Вовк», «Сміх».

8. Загадки.

Завдання. Складіть загадки про фарбованого Лиса Микиту, Хуху-моховинку, Лоскотона, добро, сміх, мудрість.

Дидактична гра «Салат із казок»

Завдання. Учням пропонується «приготувати салат із казок», тобто скласти свою казку із різних казок.

Наприклад.

«Одного дня Хуха-моховинка прокинулась спозаранку: ще й не світало. Прокинулась, бо їй стало холодно. Вона виглянула у віконце й побачила нечуваного синього звіра, всього в колючках, із здоровенним, мов із міді вилитим хвостом. Їй стало цікаво дізнатися, що воно за проява. Вийшла із хатки Моховинка та запитала у звіра, хто він і звідки з’явився у лісі. Страшний звір назвався Остромислом і сказав Моховинці, що він родом із заклятого чортами міста Проїма. Він попрохав Моховинку врятувати жителів міста від чарів чортів. Хуха-моховинка мала добре серце. Вона вирішила допомогти Остромислу та іншим жителям заклятого міста.

Кинулася Хуха до свого друга вовка. Розповіла йому про нещастя, яке спіткало жителів Проїма, попрохала у нього допомоги. Упіймав вовк сороку і наказав їй принести чарівної води. Для цього зробив із листя дві коробочки. Одну прив’язав сороці до однієї ноги, другу до іншої та й пустив її. Сорока принесла чарівної води: в одній коробочці живлющої, а в іншій смертельної.

Взяв вовк воду, посадив на спину Хуху, і подалися вони у супроводі звіра Остромисла до заклятого міста Проїма. Усіх жителів міста (людей і тварин) вони побризкали живлющою водою, а чортів – смертельною. Почали люди і звірі на їхніх очах звільнятися від чар і ставати тими, ким були насправді. Страшний синій звір Остромисл перетворився на рудого пухнастого, дуже симпатичного лиса. Подякував лис Моховинці та вовкові за порятунок і запропонував залишитися жити у їхньому місті. Та Хуха і вовк повернулися до свого лісу, бо то була їхня батьківщина».

Ігрова вправа «Склади прислів’я»

Завдання. Поєднати стрілочками частини прислів’я.

Як жили наші діди та прадіди,	найкраще багатство.
Добре ім’я —	що дерево без коріння
Всі за одного,	так нам веліли.
Згода будує,	один за всіх
Людина без друзів,	а незгода руйнує.

 

Ігрова вправа «Знайди четверте зайве»

• Жар-птиця, кінь, золоте яблуко, панна.(Золоте яблуко; казка «Про жар-птицю та вовка»)
• Діжа, фарба, цар, цариця.(Цариця. І.Франко. «Фарбований Лис»)
• Заєць, осел, горобець, цап.(Осел. Казка «Мудра дівчина»)
• Чарівне коло, кущ малини, три дерева, глухий куток.(Чарівне коло. Казка «Про правду і кривду»)
• Коза Лиска, злий дід, зла баба, Хуха-моховинка.(Зла баба. Василь Королів-Старий. «Хуха-Моховинка»).

Дидактична гра «Бюро знахідок»

Ігрова ситуація. Учитель повідомляє учням, що в «бюро знахідок» потрапили речі, які загубили літературні герої. Учням потрібно знайти власників цих речей та довести, що саме вони є власниками загублених речей.

Речі: маленька земна куля; сокира; жар-птиця у клітці; дві коробочки з листя; драний черевик; скляне яблучко.

Ключ: мудрий брат («Близнята. І.Липа); злий дід («Хуха-моховинка»), дурний брат; сорока («Про жар-птицю та вовка» ), Маруся («Мудра дівчина»); веселий брат («Близнята. І.Липа)

 

Літературні ігри

на уроках української літератури у 5 класі

(на прикладі вивчення оповідання

Євгена Гуцала «Лось»)

Гра «Плутанина»

    Завдання:

• Прослухати прочитаний вчителем текст, виправити помилки й неточності (в тексті вони підкреслені, а в дужках подано правильні відповіді).

(Текст слід читати повільно, щоб після кожного речення діти могли виправити помилки).

Лось прокинувся і відчув якусь незрозумілу радість (якийсь незрозумілий страх). Він прийшов сюди з іншого заповідника (з тайги) і вже звик до людей, та тепер його щось тривожило. Лось дійшов до річки, щоб напитись води, і тут його підкосила куля (він провалився в ополонку). Безпорадна тварина чекала допомоги й не намагалась вийти з цієї льодяної каші (ні, кілька разів лось намагався вийти з річки, та все було даремно).

Саме в цей час до річки прийшли батько з сином (ні, два хлопчики),  які йшли по хмиз. Спочатку вони подумали, що то людина купається (ні, не людина, а собака), а коли все зрозуміли, то кинулись тікати (ні, вирішили прорубати лід, щоб прокласти хід до берега). Так було врятовано лося, він подався до лісу. Після цього пролунав постріл: то стріляли діти (ні, то стріляв дядько Шпичак). Коли діти підійшли до лося, то побачили його ще живим (ні, він лежав нерухомо). Виявляється, якийсь невідомий мисливець (ні, дядько Шпичак) весь цей час стежив за лосем, вистрелив йому вслід, та тепер він, як і діти, хотів, щоб лось ожив. І ця його віра оживила тварину: міцно ставши на свої дужі ноги, лось пішов до заповідника (ні, лось був вбитий).

 

Літературний диктант-гра «Так-ні»

    Завдання:

• Прослухати прочитані вчителем речення, ствердити або заперечити їх.

1. Лось потрапив до заповідника із тайги (так).
2. Тварина ще не звикла до людей (ні, лось уже звик до людей і до того, що його підгодовують).
3. Лось ішов до ополонки, щоб напитись води (так).
4. Колись восени лося переслідувала вовча зграя, але тоді його врятував дядько Шпичак (ні, мисливці).
5. Тепер лось провалився під лід (так).
6. Батько з сином в цей час прийшли до річки (ні, то були два хлопчики).
7. Менший брат сказав: «Кінь купається» (ні, він сказав: «Собака купається»).
8. Лось був уже знесилений, тому тільки байдуже спостерігав за тим, як наближаються діти (так).
9. Менший брат почав рубати лід, щоб прокласти хід до берега (ні, лід рубав старший брат).
10. Діти допомогли лосеві врятуватися (так).
11. Невідомий мисливець вбив лося (ні, лося вбив дід Шпичак).
12. Тепер дядько Шпичак, як і діти, хотів, щоб лось ожив, звівся на свої міцні ноги і побіг до лісу (так).

 

Календарно – обрядові пісні  зимового циклу

 Бліц – диктант

                 Що бажається для України в колядці „Ой хто, хто Миколая любить”? (Слави й воля)

Про які рослини згадується в „Засівній”? (Про капусту, петрушку, часник, цибулю, пшеницю)

Чим бажають міряти гроші в „Засівній”? (Мисками)

Хто приходить у гості в пісні „Добрий вечір”? (Три празники)

Про яких тварин і птахів згадується в щедрівці „Щедрик, щедрик, щедрівочка”? (Про овечок, ластівку)

Який інструмент прославляє Христа в пісні „Нова радість стала”? (Гуслі)

Що таке вертеп? (Це ляльковий театр у скриньці, у пісні – печера, де народився Христос)

Яка з пісень зимового циклу найрадісніша за настроєм? („Добрий вечір”)

У якій з пісень найвиразнішим художнім засобом, що використовується, є гіпербола (перебільшення)? („Засівна”)

Що таке гаразди? Поясніть це слово за допомогою синонімів. (Добробут, щастя)

У колядках трапляються звертання „пане господарю”. Тобто виходить, що ці пісні лише для панів? (Ні, так звеличували простих господарів, усіх людей)

 

М. Вороний. Поема „Євшан – зілля”

 Бліц – диктант

Звідки автор узяв історичний факт про полоненого сина половецького хана? (З  літопису.)

Як малий половчанин потрапив до князя Володимира? (Був узятий в полон під час походу.)

Як жилося хлопчикові у князя? (Дуже добре.)

Як почував себе старий хан, батько хлопчика? (Страждав на самоті.)

Кого хан вирішив послати по сина? (Судця – співця.)

Яким чином хан порадив посланцеві розбудити память юнака? (Заспівати пісню, дати понюхати Євшану.)

Як поставився хлопчик до слів посланця від батька – половецького хана? (Він залишився байдужим.)

Які пісні співав посланець юнакові? (Бойові та колискові.)

Кого, що саме побачив юнак під впливом пахощів Євшан – зілля? (Рідний степ і батенька.)

Яке почуття „стисло горло, сперло груди” юнакові-половчанину? (Відчуття волі.)

Що вчинив юнак під впливом спогадів? (Він вирушив додому.)

До кого звертається із заключним словом автор поеми? (До України.)

Творчість Т.Шевченка

 За віршем „Думка”

 Продовжити речення

         Пішов козак світ за очі, щоб … .

Серце козацьке сперечається з … .

На чужині козакові буде дуже … .

Козак плаче тому, що … .

„Шляхи биті” – це … .

вислів „заросли тернами” означає … .

 

Творчість Лесі Українки

 Бліц – диктант

1. Край, у якому народилася Леся Українка? (Волинь.)
2. Назва релігійного свята, на якому в дитинстві побувала Леся? (Водохреща.)
3. Найчастіше Леся Українка виступала як прозаїк, драматург чи поетеса? (Поетеса.)
4. На якому музичному інструменті добре грала Леся? (Фортепіано.)
5. Країна, де жила в останні роки Леся Українка? (Грузія.)
6. Хто за походженням була Леся Українка? (Дворянка.)
7. З якого предмета написала Леся підручник для своєї сестри? (З історії.)
8. Де навчалася Леся Українка? (Вдома.)
9. Як називається вірш Лесі Українки про захоплення переможеними, але такими, що не здалися, у вік лицарства? („Мрії”.)
10. Що завадило Лесі ходити до школи? (Недуга.)
11. Псевдонім матері Лесі Українки? (Олена Пілка.)
12. Прізвище знаменитого дядька Лесі? (Драгоманов.)

В.Винниченко. „Федько – халамидник”

 Логічний диктант

 Продовжити речення.

• В.Винниченко був не лише видатним письменником, а й … . (громадським діячем)
• Свій перший літературний твір Винниченко написав у … років. (14)
• Батько Федька працював у… . (друкарні)
• Федько часто любив віднімати у хлопців … . (паперових зміїв)
• Батько Федька карав за провини, а потім давав … . (гроші за правду)
• Федько не любив … . (товаришів видавати)
• Толі хотілося погуляти з хлопцями під … , після чого він … . (дощем, застудився)
• Хлопці домовлялися прогуляти заняття в школі, щоб подивитися на … . (льодохід)
• Толя й Федько засперечалися про те, чи зможе … . (Федько перейти річку по кризі)
• Дорослі лаяли Федька – халамидника, що поліз на кригу, але й … . (хвалили за спритність, відвагу)
• Федько вперше збрехав для того, щоб … . (виручити Толю)
• Толя навіть не засмутився, коли не стало Федька, він побіг погратися … . (з чижиком, якого забрав у Федькової матері)

Асоціативний

 За оповіданням „Федько – халамидник” В.Винниченка

За поданою цитатою назвіть літературного героя. Вкажіть,  хто і про кого говорить?

1. „Камінь, а не дитина! Сибіряка якийсь…” (Мати про Федька.)
2. „То тобі за те, а це за те, що правду говориш…” (Батько Федькові.)
3. „За все бити не можна. За що бити, а за що й хвалити…” (Батько матері про Федька.)
4. „Де ти так убрався?! Хто тебе так?” (Толина мама про Толю.)
5. „Ти ж хвалився, що будеш їздити на крижинах. Ану!” (Толя Федькові.)
6. „Як перейду, даси мені свій ножик, що з кістяною ручкою.” (Федько Толі.)
7. „Ну й пробий голова… Ач яке виробляє! Ах ти ж, Боже наш!” (Люди про Федька.)
8. „Я зараз буду коло тебе. Держись, не бігай, стій на місці!” (Федько до Толі.)
9. „…я вірю тобі, я знаю, що ти ніколи не брешеш, не бреши й тепер: говори, ти потягнув Толю на річку?” (Батько Толі до Федька.)

 С. Черкасенко. „Маленький горбань”

 Асоціативний

         Вкажіть, хто і про кого говорить?

 „Посиджу, соколику, посиджу. Лягай, моя дитино.” (Мати до Павлика.)

1. „Облиш! Не чіпай його!” (Павлик Захаркові.)
2. „Ось як дам тобі по горбу, тоді йди, кажи своєму дідусеві, горбатий!” (Захарко Павликові.)
3. „Ти бачив, як птахи плачуть? Я он стільки горобенят драв і ні разу не бачив, щоб горобчиха або горобець плакали?” (Захарко Павлику.)
4. „Хлопці!.. та він і цю вийняв і закинув…” (Пронька про Павлика.)
5. „Ах ти ж, брат ти мій! А!..” (Дідусь про Павлика.)
6. „Ну стривай же, я тебе доскочу! Начувайся!” (Дідусь про Захарка.)
7. „Ех, дала серце, та не дала вроди… а нема вроди, нема й щастя.” (Дідусь про Павлика.)
8. „Од діда, паливодо, не вирвешся!.. іди, не опинайся, а то за вуха втягну!” (Дідусь до Захарка.)
9. „Він не буде дідусю, ріднесенький… він… він…” (Павлик про Захарка.)
10. „Ми тепер часто гратимемося з ним” (Павлик про Захарка.)

За поданою цитатою назвіть літературного героя.

1. „…одвернувся, наморщивши чоло й наїжачивши свої кострубаті, сиві, як попіл, рясні брови.” (Дід Антип)
2. „… він ішов пере хильцем, як качка, коливаючи своїм химерним горбом, і якось кумедно махав руками, вивертаючи долоні. Невеличка рідковолоса голівка його майже ховалася за горбом.” (Павлик)
3. „Через його страшний горб товариші цуралися його, й він звик бути здебільшого самотнім…” (Павлик)
4. „… сів собі на горбочку й тішився з того: сині, як небо, очі його дивилися спокійно й задоволено.” (Павлик)
5. „Хижим звірям наскочив на нього …, огрів кулаком по горбу,…” (Захарко)
6. „Ясно-червоне полум’я освітлювало його сиву, поруділу бороду, із закуреними кострубатими вусами, волохаті груди, що виднілися з-під розхристаної сорочки, виблискувало, вигравало на лисині, ніби намагаючись розгладити йому зморщене чоло, розсунути насуплені, настовбурчені брови, розвіяти його чорні думи.” (Дід Антип)
7. „Очима, повними сліз, …, дивилася вона в його бліде навіть у сутінках обличчя, обережно гладила по голівці, брала за худенькі ручки й здригалася…” (Мати й Павлик)
8. „Насилу знайшов поганця! На стайні в солому зарився. Спасибі, хлопці сказали. Ну, тепер, розбишако, начувайся!” (Дідусь про Захарка)

 

Логічний диктант

Продовжити речення.

1. Дівчат гралися в … (крем’яхи).
2. Дідуся Павлика звали … (Антипом).
3. Дід з Павликом захоплено дивилися, як хлопці грали в … (м’яча).
4. Дівчата любили гратися з Павликом, дивитися у … („його журні сині очі”), слухати його …(„поважну, навчаючу мову”).
5. Знав Павлик багато …(казочок).
6. Павлик просив маму не … (співати пісень), бо вони сумні.
7. Товариші цуралися Павлика через… (страшний горб).
8. Павлик не боявся самотою … (мандрувати в степ).
9. Захарко знайшов у траві… (жайвороняче гніздо).
10. Не потрібно брати до рук пташині яйця, бо … (пташка не повернеться до гнізда).
11. Павлик попросив дідуся не … (бити) Захарка.
12. Захарко пообіцяв приходити до Павлика, щоб … (гратися).

Зразки літературних диктантів

5 клас

 

Народна казка “Мудра дівчина”

Акродиктант

 

Якщо ви правильно дасте відповіді на всі питання, то з других літер слів-відповідей складете слово,що вкаже різновид казки “Мудра дівчина”.

 

1. Що повинна була зробити Маруся з курчатами, яких вилупить квочка за одну ніч?
2. Що у світі миліш над усе?
3. Яке слово пропущено?

“Пішов батько, купив живого зайця. А Маруся одну ногу…. в драний черевик, а друга боса”.

4. Що в світі прудкіш над усе?
5. Скільки ліктів полотна повинна була виткати Маруся із прядива?
6. Кого принесла мудра дівчина пану в подарунок?
7. Кого необхідно було посадити на десяток варених яєць?
8. Кого запрягла Маруся у ґринджоли?

 

Відповіді. 1. Спекти. 2. Сон. 2.Вбула. 3. Думка. 4.Сто. 5. Горобця. 6.Квочку. 7. Цапа.

Ключ: побутова.

 

Народні казки

Розподільний узагальнюючий диктант

 

Необхідно розподілити слова та словосполучення відповідно до тих казок, з яких вони взяті:

На підлогу впав підручник,

Загубилось безліч слів.

Плачуть назви, дії, речі,

Бо не знають, де їх дім,

Бо не знають, де ж та казка,

У якій вони живуть.

“Віднайдіть наші будинки,

Поверніть нас до казок,

Щоб змогли їх прочитати

Ще багато діточок!” –

Так вони всіх нас благають

Наче діти у кутку.

Друзі, віднайдіть будинки,

Покажіть словам їх дім.

 

Слова для розподілу:  дійна корова;  три дороги;  Обпивайло; Скороход; три чорти; місто Проїм; дочка Маруся; Слухайло; дід – всевід; вовк, що з’їв коня; кущ малини (під яким ховалась вода);  Об’їдайло; чортівська гора, кінь до     половини золотий до половини срібний; гребля.

 

Відповідь.

1. Казка “Про правду і кривду”: три чорти; кущ малини; гребля.
2. Казка “Летючий корабель”: Обпивайло; Скороход; Слухайло; Об’їдайло.
3. Казка “Мудра дівчина”: дійна корова; дочка Маруся.
4. Казка “Про жар – птицю та вовка”: три дороги; вовк, що з’їв коня.
5. Казка “Красний Іванко і закляте місто”: місто Проїм; дід – всевід; чортівська гора.

 

Василь Королів – Старий “Потерчата”

Лінійний диктант

 

1. Церковний служитель, помічник священика.
2. Як називається твердий горбик у болоті.
3. Синонім слова чорнило, вжитий у творі.
4. Що нюхнув чоловік, угледівши на обрії білу дзвіницю церкви?
5. Щоб переконатися в тому, що він не спить і не марить, дяк ущипнув себе за частину тіла. Назвіть її.
6. Синонім до слова Біблія.
7. Ім’я головного героя.
8. Скільки всього волосинок було на блискучій лисині дяка?

 

Відповіді: дяк,   купина,   атрамент,   тютюн,   ніс,   Святе Письмо,   Оверко,  одинадцять.

 

В. Симоненко “Цар Плаксій та Лоскотон”

Акродиктант

 

Правильно дібравши необхідні слова з твору, з третіх літер слів-відповідей прочитаєте ім’я головного героя.

1. Ще була у Плаксія

Грізна гвардія своя:

В ній служили….

Забіяки – сльозівці.

 

2. Він ходив по всій країні

І носив з собою сміх

В розмальованій торбині,

В пальцях лагідних…

 

3. І була накидка сіра

В Лоскотна на плечах.

Лоскотливі мав він…

І м’якенькі, наче пух.

 

4. А  вночі йшли до в’язниці

Батраки й робітники,

Щоб звільнити із темниці

Лоскотна на…

 

5, 6   Бо уже цей Лоскотон

Скоро нам розвалить…

Що тоді ми будем пити,

Як не будуть плакать….

 

7. До вінця веде жених

Висохлу Нудоту,

Та дивитися на них

Зовсім…

 

8. В Плаксія було три дочки

І плаксивих три…

 

Відповіді.  1.Молоді. 2.Своїх. 3.Вуса. 4.Віки. 5.Трон. 6.Діти. 7.Неохота. 8.Сини.

Ключ:  Лоскотон.

 

    Олександр Олесь “Княжа Україна”

Синонімічний акродиктант

Якщо ви правильно зможете дібрати синоніми до поданих слів, то з третіх літер слів-відповідей прочитаєте справжнє прізвище Олександра Олеся.

 

1. Детально.
2. Товар.
3. Поле.
4. Прикрасити.
5. Помилки.
6. Бідняки.
7. Водоймище.

 

Відповіді.  1.Докладно. 2.Крам. 3.Лан. 4.Оздобити. 5.Тризна. 6.Жебраки. 7.Став.

         Ключ: Кандиба.

 

І. Нечуй – Левицький  “Запорожці”

Цитатний диктант

 

Вчитель читає цитату, а діти встановлюють, характеристикою якого героя вона є.

 

• … На їх старих поважних лицях спочивали думки. Всі вони сиділи, позгортавши руки і посхилявши вниз важні голови. Карло глянув на них і йому здалося, що вони повироблювані з каміння або з дерева.
• Його смілива й горда душа палала щастям. Водяна курява і бризки тільки прохолоджували йому лице.
• … Були високі, рівні та здорові і всі були гарні, повбирані в гарну одежу, неначе в свято або в неділю.
• … Був вищий і кращий від усіх запорожців: високий як Палій, гарний як Мазепа, сміливий як Богдан Хмельницький. Його лице блищало, як раннє сонце.
• Високий, чорнявий та кучерявий, гарний з лиця, гарний з стану, кругом гарний, ще й до того сміливий!
• … Такі вони були високі, рівні, дужі! Такі вони були гарні на вроду, що він таких людей не бачив ні між панами, ні між простими селянами…. На їх були високі чорні шапки з червоними верхами, сині кунтуші з рукавами на відкид.

 

Відповіді. 1. Старі запорожці. 2. Карпо Летючий. 3. Запорожці. 4. Гетьман. 5. Карпо Летючий. 6. Два чоловіки, що зустріли Карпа в казковій країні.

 

Оксана Сенатович “Малий Віз”

Акродиктант

Підкресливши у словах-відповідях другі літери від початку, прочитаєте закінчення прислів’я: “Козацькому      роду…”

1. Після подорожі до козаків, Дмитрик, прийшовши до міста, одразу зайшов у…
2. Скільки років Дмитрику?
3. Як називаються тонкі гіллячки?
4. Як називається вигаданий козаками пороховий заряд, що нагадує сучасні петарди?
5. Підгайці – маленьке містечко, за годину можна обійти його вздовж і…
6. Підводний човен нагадав Дмитрику тварину. Яку саме?
7. Скільки років було козакам, яких зустрів хлопчик?
8. Назвіть місяць, у якому відбувались події, зображені у казці.
9. Назвіть ім’я отамана Сірка.

10.Як називається край воза?

11.Назвіть пропущене слово.

Дмитрик по боках не розглядався, зайшов… в книгарню.

12.Яку страву варили козаки біля куреня?

Відповіді. 1.Книгарню. 2.Дев’ять. 3.Хмиз. 4.Ракета. 5.Впоперек. 6.Черепашку. 7.Тристадесять. 8.Червень. 9.Іван. 10.Побічна. 11.Одразу. 12.Куліш.

Ключ. Козацькому роду нема переводу.

 

 

Павло Тичина “Гаї шумлять…”

Розподільний диктант

Вчитель зачитує художні засоби, а діти розподіляють за колонками: епітети, порівняння, метафори.

Гаї шумлять; хмарки біжать, дзвін гуде; думки пряде; ниви – переливи; мов ластівку; тихий, мріє гай; як золото; голублячий; мов золото-поколото;  як музика; ріка горить – тремтить

   

                                  Календарно – обрядова поезія

Акродиктант

 

Підкресливши у словах-відповідях четверті літери від початку, прочитаєте ім’я та прізвище одного з письменників, який широко використовував мотиви колискових пісень у своїй творчості.

1. Художній вислів, у якому один предмет чи явище зіставляється з іншим, чимось на нього схожим (темні, як терен, очі).

2. Обрядові величальні пісні, що прославляли добрий урожай, щедру ниву, хліборобську працю, висловлювали радість із приводу закінчення жнив.

3. Поширені у східних слов’ян обрядові пісні літнього циклу, що виконувалися в ніч з 6 на 7 липня.

4. Невеликий ліричний вірш, який виконується співом.

5. Повторення окремих слів чи словосполучень на початку віршованих рядків, строф чи речень.

6. Старовинні обрядові величальні пісні, які співалися під Новий рік у “Щедрий вечір”.

7. Співзвучне закінчення слів у віршованих рядках.

8. Народні співці, які під час виконання пісні пригравали собі на лірі.

9. Казкова лісова істота в образі гарної дівчини, лісова німфа.

10.Як називається кущ жита, який залишали женці на ниві по завершенні польових робіт

Відповіді: порівняння, жниварські, купальські, пісня, анафора, щедрівки, рима, лірники, мавка, борода.

Ключ: Іван Франко.

 

Микола Вороний “Євшан – зілля”

Акродиктант

        

Необхідно відновити пропущені слова і тоді, підкресливши у словах-відповідях четверті літери від початку, ви прочитаєте закінчення прислів’я: “Людина без Батьківщини, що соловей…”

 

1. Краще в ріднім краї милім

Полягти кістьми, сконати,

Ніж в землі чужій, ворожій

В славі й шані…

2. І воно (оповідання) живить надію,

Певну віру в ідеали

Тим, котрі край свій рідний

Зацурали,…

 

3. Мономах,… Володимир,

Взяв його під час походу

З ясирем в полоні і потім

При собі лишив за вроду

 

4,5   Час минав, і став помалу

Рідний… він забувати,

Край чужий,… звичаї

Як за рідні уважати.

 

6,7   Що ж це враз з юнаком сталось?

Твар поблідла у небоги,

Затремтів, очима…

І зірвавсь на… ноги

 

8. А проте тієї сили,

Духу, що зрива на ноги,

В нас нема, і…

Ми блукаєм без дороги.

 

Відповіді: пробувати, занедбали, князь, степ, чужі, блиснув, рівні, манівцями.

Ключ. Людина без Батьківщини, що соловей без пісні.

 

Тарас Шевченко

Асоціативний диктант

 

9 березня 1814 р., В. Ширяєв, пан Енгельгард, Літній сад, Іван Сошенко, дві з половиною тисячі карбованців, портрет В Жуковського, книга “Буквар”.

 

Спиридон Черкасенко “Маленький горбань”

Лінгвістичний диктант

 

1. Як називається гладенький камінець, який використовують діти для гри.
2. Відновіть пропущене слово.

“Павлик сидів уже й тихенько…, коли дід Антип з дівчатками прибіг до нього”.

3. В сповіданні виконувати пісню-гру – це…
4. Назвіть ім’я матері Захарка.
5. Назвіть ім’я діда горбаня.
6. Назвіть ім’я головного героя.
7. Як називається рослина степів або напівпустель, яка має велике листя й багато білих квіток.

 

Відповіді: крем’ях,  хлипав, водити короля, Явдоха, Антип, Павлик, катран.

 

Олександр Довженко “Зачарована Десна”

Акродиктант

 

Підкресливши у словах-відповідях п’яті літери від початку, прочитаєте закінчення вислову О.Довженка: “Життя таке коротке. Поспішайте…”

 

1. Яку книгу любив урочисто читати дід Семен у неділю?
2. Що повисмикував на городі малий Сашко?
3. “Мати ненавиділа діда і вважала його за…”

Продовжіть.

4. Від повені не постраждав лише Ярема….
5. Як називається ціпок, зазвичай загнутий на кінці.
6. Назвіть прізвисько собаки Сашка.
7. Як звався молодий, розумний і добрий кінь?
8. Для чого дівчата на Святий вечір прийшли до Сашка?
9. “Жили ми в повній гармонії з силами…”

Продовжіть.

10.“Було як вилізуть всі четверо (Лаврін, Сергій, Василько й Іван) на тин, сядуть рядком, як….”

11.Скільки няньок було у Сашка?

12.Назвіть ім’я Сашкового батька.

 

Відповіді: Псалтир, моркву, чорнокнижника, Бобир, ґирлига, Пірат, Тягнибіда, колядувати, природи, горобці, чотири, Петро.

Ключ. Життя таке коротке. Поспішайте творити добро.

 

Ліна Костенко

Асоціативний диктант

 

М.Ржищево; м.Київ; Педагогічний інститут, Московський літературний інститутут ім. О.М.Горького; Оксана Пахльовська; Державна премія України ім. Т.Г.Шевченка.

 

Ірина Жиленко

Логічний диктант за творами письменниці

          

          Назвіть художні засоби.

1. Зелений, рожевий, фіолетовий (сніг) –
2. Ішов сніг, протрюхикав Дідусь Мороз, літаки кричали –
3. Пада, пада, пада –
4. Очі – намистинки; як в найзолотішім, найкращім мультфільмі –

 

Відповідь.1.Епітети.  2.Метафора. 3.Повторення.  4.Порівняння.

 

Всеволод Нестайко “Тореадори з Васюківки”

Акродиктант до І розділу

 

Підкресливши у словах-відповідях треті літери від початку, прочитаєте            ім’я одного з головних героїв твору “Тореадори з Васюківки”.

 

1. Ким була мати Яви?
2. Як називається шукач сумнівних ризикованих пригод, пройдисвіт.
3. Друзі вирішили зробити у старої плоскодонки підводного…
4. Назвіть ім’я місцевого міліціонера.
5. Як називається шматок тканини, якою замотують ноги, вдягаючи чоботи, валянки?
6. Назвіть лайливе слово, яким дід Варава називав хлопців.
7. Як називається спідниця, що розкладається на прямий шматок тканини?

 

Відповіді: депутат, авантюрист, човна, Валігур, онуча, вишкварки, плахта.

Ключ: Павлуша.

 

Узагальнюючий акродиктант за твором

В.Нестайка “Тореадори з Васюківки”

 

Підкресливши у словах-відповідях треті літерами від початку, прочитаєте закінчення прислів’я: “Вірний приятель, що…”

 

1. Назвіть прізвисько Явиної корови.
2. Що дід Салимон цілими днями знічев’я слухав у самотині на баштані?
3. Чим розмахував дід Салимон, коли біг до бешкетників, побачивши, що вони роблять з кавунами?
4. Яку річ Ява Вважав чимось дуже особистим, близьким, заповітним, ближчим за сорочку, за штани?
5. Прокинувшись, Ява побачив свою сестру, яка читала журнал “Барвінок”, сидячи на….

Продовжіть.

6. Що зробили батьки хлопцям, дізнавшись про їхню витівку з кавунами?
7. Ким працював дід Салимон?
8. Як звали сестру Яви?
9. Мати Яви була депутат…

Продовжіть.

10.Скільки років було діду Вараві?

11.Ява і Павлуша довгий час мріяли поїхати до Києва. Скільки саме вони мріяли про цю поїздку.

12.Як називається шукач сумнівник ризикованих пригод, пройдисвіт?

13.Назвіть прізвище хлопця, який був зразковим учнем: учився на п’ятірки, поводився в школі бездоганно, не бешкетував, не бив вікон.

14.Як хлопці жартома назвали урятованого цуцика?

 

Відповіді: Контрибуція, транзистор, кийком, велосипед, стільці, попередження, баштанником, Яришка, райради, вісімдесят два, рік, авантюрист, Карафолька, Собакевич.

Ключ.  Вірний приятель,що найліпший скарб.

 

Віктор Близнець “Звук павутинки”

Лінійний диктант

 

1. Назвіть прізвисько, яке дав Льонці його новий друг.
2. Хворого Адама перенесли під яблуню у…
3. Як звався собака, якого вбив Глипа?
4. Назвіть ім’я баби, до якої приїхав учений
5. Назвіть ім’я вченого – атомника, з яким познайомився Льоня.
6. Як називається палиця для посуду, іноді для їжі в сільській хаті.
7. Назвіть тварину, яка залазила Рексу під пахву і засинала, як у гніздечку.
8. Жаби із листка зробили торбинку, для збереження ікри. Як називається ця торбинка?

 

Відповіді: Ленд, двір, Рекс, Строка, Адам, мисник, кролик, капшук.

 

7 клас

Суспільно-побутові пісні

Акродиктант

Якщо  ви правильно дасте відповіді на всі запитання, то з третіх літер слів-відповідей складете закінчення вислову          О. Довженка: “Українська пісня – це бездонна душа українського народу, це…”

 

1. Визначте художній засіб, використаний у пісні:

“Ой у степу криниченька,

З неї вода протікає.”

 

2. Сагайдачного у творі “Ой на горі та жінці жнуть” названо розгубленим, байдужим чи необачним?

 

3. Хто з героїв народних пісень проміняв жінку на тютюн та люльку?

 

4. На початку твору “Гомін, гомін по діброві” мати сина проводжала, проганяла чи виштовхувала?

 

5. У пісні “Стоїть явір над водою” козак поїхав у…

 

6. Як називає чумак пташину в пісні “Ой у степу криниченька”?

 

7. Яку руку благає подати зозуля чумака у пісні “Ой у степу криниченька”?

 

8. Назвіть прізвище письменника, який є автором картини “Чумацька валка”.

 

9. Продовжіть:

“Умер, умер чумаченько

Та в неділеньку…”

 

Відповіді. 1.Пейзаж. 2.Необачним. 3.Сагайдачний. 4.Проганяла. 5.Московщину. 6.Милою. 7.Правою.     8.Айвазовський.  9. Вранці.

Ключ. Українська пісня – це душа українського народу, це його слава.

 

 

                                     Цитатний диктант

З яких творів рядки?

 

1. Вернись, синку, додолоньку,

Змию, зчешу головоньку

Та постелю постеленьку.

 

2. А попереду Дорошенко

Веде своє Військо…

 

3. – Мені шляху не питать:

Прямо степом мандрувать,

Гей-гей, долю доганять!

 

4. Не хелися, явороньку, ще ж ти зелененький,

Не журися, козаченьку, ще ж ти молоденький!

 

5. Умер, умер чумаченько

Та в неділеньку вранці.

Поховали того чумаченька

У зеленому байраці.

Відповіді. 1. “Гомін, гомін по діброві”. 2. “Ой на горі да женці жнуть”. 3. “Над річкою бережком”. 4. “Стоїть явір над водою, в воду похилився”.       5. “Ой у степу криниченька”.

Коломийки

Диктант “Ерудит”

Поясніть значення слів, які зустрічаються в коломийках.

Ворок, топанки, величайко, файка, ґачі, цибух, посторонок.

 

                                                   Іван Франко

Повість “Захар Беркут”

Акродиктант

 

Якщо ви правильно дасте відповіді на всі запитання, то з четвертих літер слів-відповідей складете закінчення  вислову   І. Франка:

“Життя лиш доти має вартість, доки чоловік може…”

1. Події, зображені у повісті, відбувалися в… (назва місцевості).
2. Назвіть ім’я дівчини, в яку був закоханий Максим.
3. Максим у родині Беркутів був старшим, середнім чи наймолодшим сином?
4. Пізнайте героя за його портретом: “Плечистий, підсадкуватий, з грубими обрисами лиця і грубим, чорним волоссям”.
5. Назвіть монгольського полководця–завойовника, який відзначався своєю жорстокістю.
6. Як називається військо у тюркомовних народів?
7. Щоб вийти з котловини, треба було знайти…
8. Як називаються повалені вітром дерева?
9. Який художній прийом використано письменником у фразі: “… монголи пруться на них, мов хвилі повені”?

10.В який час Максим пообіцяв вивести монголів з котловини?

11.Яким за рахунком Захар Беркут у своєму сні наблизився до святого каменя і почав молитися?

12.Назвіть синонім до слова спис.

13.Як називається скуйовджене волосся або висока бараняча шапка?

 

Відповіді. 1. Карпатах. 2. Мирослава. 3. Наймолодший.      4. Тугар Вовк. 5. Чінгісхан.    6. Орда.   7. Плиту.   8. Ломи.    9. Порівняння.  10. Вдень.            11. Першим. 12. Ратище. 13. Кучма.

Ключ: помагати іншим.

 

                                             Андрій Чайковський

Повість “За сестрою”

Цитатний диктант

 

Визначте, кого з героїв твору стосується наступна цитата.

 

1. “… Був кремезний козак літ тридцяти. Одягнений у широчезні, як море, червоні штани, які підперізував широким шовковим поясом. На ногах добрі шкапові чоботи. Сорочка була подерта і замащена на грудях, широко розхристана, звідки визирали широкі косматі та на сонці засмаглі груди.”
2. “Чоловік був у подертій, брудній одежі і мав на голові татарську шапку. На ногах у нього були постоли, обв’язані мотузками. Лице чорне, пожовкле та розкуйовджена чорна борода. Не було на ньому нічого, що показувало б, що це козак. Уся його зброя – довгий ніж за поясом.”
3. “… Був відважний козак і не жалів себе. Тепер йому стало ніяково, коли подумав, що його можуть убити, а тоді Павлусь стане круглим сиротою, на опіці чужих людей.”
4. “Хлопець за ці два дні освоївся зі степом і татар тепер не боявся. У нього ж була шабля й два пістолі, – то не те, як він тікав у Спасівки. Тепер він уже між козаками бував у поході і бачив, як татар б’ється.”
5. “Він лежав на розстеленому кожусі спиною вгору, оперши голову на схрещені руки. Він, очевидно, заснув на спеці, не спавши цілу ніч.”

Відповіді. 1. Семен Непорадний. 2. Кирим. 3. Петро 4. Павлусь. 5. Татарський дозорець.

 

Григір Тютюнник

Повість “Климко”

Лінійний диктант

 Як називається коротка трубка, що є відводом від основної труби, від резервуара, з’єднує частини трубопроводу, приєднує його до чого-небудь.

1. Помічника дядька Кирила звали…
2. Ким працював дядько Кирило, у якого жив осиротілий Климко?
3. Що треба було принести за наказом діда Зульфата дитині вчительки?
4. Як називається місто, біля якого чоловік без ніг порадив хлопцю шукати сіль?
5. Потрапивши до старого куреня на баштанищі, Климко дозволив собі посмакувати….
6. Як називається верхній шар ґрунту, скирти тощо?
7. Що виміняв Зульфат у італійців на їжу?
8. За повісті “Климко” та “Вогник далеко в степу” Григору Тютюннику було присуджено літературну премію імені…

 

Ключ:  парубок, Кіндратовичем, машиністом, молока, Артемівськ,   кавунів,   верхняк,   кинджал,   Лесі Українки.

 

 

Григір Тютюнник

Цитатний диктант

(за І, ІІ та ІІІ розділами повісті)

Напишіть, кому з героїв твору Г.Тютюнника “Климко” належать висловлювання:

1. “О!… А це що? Треба було написати “холодно”, а в тебе “хохолодно”…”
2. “То в мене, дя, після великої перерви руки дуже померзли, от воно й хохокнуло.”
3. “Може б, ти, до мене прийшов? Куди ж тобі тепер діватися? Хто тепер тебе догляне?”
4. “Я приготую вам краплі датського короля, мій шановний. Загляньте якось.”
5. “А я бігав – бігав по висілку… Сюди – туди… фух!… Питаюся: де Климка? Хто бачив Климку? Немає Климки, ніхто не бачив… А ти осьде! Хорошо! У-у-у, хорошо!”
6. “У нас є вугілля… Більше нічого в нас немає.”
7. “Ей ти,молодице!…З червоним платтям. Підходь, я беру твій товар.”
8. “Спасибі… Я рада за вас, мої хлопчики, я просто щаслива.”
9. “Хочеш, я тобі італійський кинджал на дорогу дам? Хочеш?”

10.“Ай,  добра ж…  У-у-у,  такой  не  всяка  кухарка  зварить.

Візьми ж отам у скриньці гостинець.”

Відповіді. 1. Дядьку Кирилу. 2. Климку. 3. Тітці Моті. 4. Діду Бочонку. 5. Зульфату. 6. Діду Горєєву. 7. Бородатому дядькові.        8. Наталі Миколаївні. 9. Зульфату. 10. Дядьку Кирилу.

 

  

Акродиктант

(за повістю Григора Тютюнника “Климко”)

Якщо ви правильно дасте відповіді на всі запитання,        то з четвертих літер слів-відповідей складете закінчення вислову Ф.Ларошфуко: “Найкращий подарунок, зроблений людині після мудрості, -…”

1. Ким, на думку Климка, був дядько, який заступився за дівчину під час облави?
2. Цілими днями, навіть у неділю, дід Бочонок просиджував у….
3. Як звали помічника дядька Кирила?
4. Яких істот бачив Климко серед степу під час подорожі, що шастали “поміж травою та теплим камінням на голих пагорбках”?
5. Чим пахло у вагоні, в якому Климко їхав додому?
6. Як називається лінія на поверхні шкіри чи слід на шкірі від удару?
7. Ким працював дідусь Зульфата?
8. Як називається прийом, в якому сюжет включається в розповідь, немов у рамку, яка безпосереднього зв’язку з розвитком сюжету не має?

Відповіді. 1. Шевцем. 2. Аптеці. 3. Кіндратович. 4. Ящірок.  5. Стружками. 6. Пружок. 7. Хлібопекарем. 8. Обрамленням.

Ключ: це дружба.

 

Богдан Лепкий

Казка “Мишка”

Акродиктант

Якщо ви правильно дасте відповіді на всі питання, то з третіх літер зможете скласти закінчення вислову О. Довженка: “Життя таке коротке! Поспішайте…”

 

1. Нору мишки можна було побачити в хаті у…
2. Назвіть синонім до слова когут.
3. “Була собі мишка. Така, як і другі: сіренька, маленька, кінчасті вушка, довгий, гладенький…”
4. Свого хазяїна мишка характеризувала так: ” О, мій господар дуже…”
5. Господарі ховали гроші в…
6. Як називається вид комічного, який найбільш нещадно висміює людську недосконалість?
7. Продовжіть цитату: “Вона припала до деревляного ящика  і…”
8. Кого найбільше боялася мишка?
9. Як називається інакомовлення, яке виражає насмішку або лукавство?

10.Господар був “… товстий, як годований…” Продовжіть.

11.Як   називається   знаряддя   для   тіпання,   тертя   льону,

конопель тощо?

12.Для  того,  щоб  помститися господарю, мишка знищила   його…

Відповіді. 1. Кутку. 2. Півень. 3. Хвостик. 4. Страшний.         5. Ящик.     6.Сатира. 7. Гризла. 8. Людей. 9. Іронія. 10. Кабан. 11. Терлиця.    12. Гроші.

Ключ: творити добро.

 

Борис Харчук

Повість-легенда “Планетник”

Лінійний диктант

1. Як у народі називається сніп жита на покуті?
2. Перебуваючи на галявині, хлопчик побачив і хотів погладити лісовий…
3. Тваринне господарство Олени Булиги складалося з курей та…
4. Ким за фахом був квартирант, який оселився в Олени Булиги?
5. В магазині квартирант купив хліб і згущене…
6. Як називається пояс або шнур, яким стягують штани або шаровари для їх підтримання?
7. Як називала мати сина за старанність під час роботи на землі?

Відповіді: “дід”, дзвіночок, кота, агроном, молоко, очкур, робітником.

 

 

Цитатний диктант

 Напишіть, якому герою з твору “Планетник” належить цитата.

1. “… А плата? За гріш не купиш маку, а за гривню правди. Мені б живе слово, бо я говорю зі всім на світі й сама із собою.”
2. “Малий? Хай він і без штанів, але більше знає іншого старого, більше за мене!”
3. “Рік неврожайний, подушне плати, кріпаччину відробляй.”
4. “Я… виплекаю квітку – я стану над гробом.”
5. “Як мені зберегти цю красу?… Як? Щоб ця краса не боялася ні грому, ні морозів?”
6. “Ми будемо… шукати з тобою корінь… корінь весни і літа, корінь осені й зими… А шукатимемо його до схід сонця і при зорях…”
7. “Краса безборонна і беззахисна у світі, а тобі її утверджувати… Іди…”
8. “Бери мене, сторожа поснула, перед тобою відчиняються двері холодної, йди і випусти сина.”
9. “Так у мене ж нема корови… Товчу й товчу вермішель з плавленим сиром, а вам же треба і молочка, і…”

10.“Я  такий  мудрагель:  робити – це  і  жити  у  згоді зі всім

світом.”

Відповіді. 1. Олені Булизі. 2. Знахарці. 3. Матері хлопця.      4.Планетнику. 5. Планетнику. 6. Діду Капушу. 7. Знахарці.             8. Нарцису.     9. Олені Булизі. 10. Планетнику.

 

Василь Симоненко

Вірш “Лебеді материнства”

Цифровий диктант

Вчитель записує на дошці художні засоби та цифри, які будуть їм відповідати:

Порівняння – 1

Метафора – 2

Епітет – 3

Повтор – 4

Далі вчитель зачитує художні засоби з тексту твору, а учні записують лише відповідні цифри.

“лебеді, як мрії”; “білява хата”; “лебеді рожеві”; “мріють крилами… лебеді”; “тихі зорі”; “заглядає в шибку казка”; “лебеді… лоскотали марево”; “сиві очі”; “золоте сузір’я”; “прийдуть верби і тополі”; “Можна все на світі вибирати, сину, вибрати не можна тільки Батьківщину”.

Відповідь: 1, 3, 3, 2, 3, 2, 2, 3, 3, 2, 4.

 

Вірш “Гей, нові Колумби й Магеллани”

Цифровий диктант

Звертання – 1

Риторичні оклики – 2

Риторичні запитання – 3

Метафора – 4

Епітет – 5

Тавтологія – 6

“Хто сказав, що все уже відкрито?”; “кличуть у мандри океани”; “Відкривай духовні острови!”; “Україно!…”; “молоді сподівання”; “рідний народ”; “бухту… облизує прибій”; “відкрито вже відкрите”; “Мрійництво! Жаго моя! Живи!”; “Друзі!…”; “духовні острови”; “вітри тужаві”; “вітер… не остудить”; “нидіє… душа”.

Відповідь: 3, 4, 2, 1, 5, 5, 4, 6, 2, 1, 5. 5, 4, 4.

Цитатний диктант за творами В.Симоненка

Запишіть, з яких творів подані рядки.

1. Хто сміявсь – вони хапали

І нагайками шмагали,

Так що в царстві тому скрізь

Вистачало плачу й сліз…

 

2. Хто сказав, що все уже відкрито?

Нащо ж ми народжені тоді?

 

3. І жити спішити треба,

Кохати спішити треба –

Гляди ж не проспи!

 

4. Як він ішов

І ніхто не бачив,

І ніхто від краси не зомлів.

 

5. Можна вибрать друга і по духу брата,

Та не можна рідну матір вибирати.

 

6. Кораблі! Шикуйтесь до походу!

Мрійництво! Жаго моя! Живи!

 

7. Я почув про ваше горе.

Є чудна одна земля –

Кожен робить там, що схоче…

Я відправлю всіх туда.

 

8. Сам же він живе й понині,

Дітям носить щирий сміх

В розмальованій торбині,

В пальцях лагідних своїх.

 

9. І якщо впадеш ти на чужому полі,

Прийдуть з України верби і тополі…

 

10. А він знову йшов.

І дивився прямо,

І знову

Натхненно творив ходу!

 

Відповіді. 1. “Цар Плаксій та Лоскотон”. 2. “Гей, нові Колумби й Магеллани”. 3. “Ти знаєш, що ти людина?”            4. “Перехожий”. 5. “Лебеді материнства”. 6. “Гей, нові Колумби й Магеллани”. 7. “Подорож у країну Навпаки”.        8. “Цар Плаксій та Лоскотон”. 9. “Лебеді материнства”.         10. “Перехожий”.

 

Андрій Малишко

Лінійний диктант

 

1. У творі “Пісня про рушник“ в уяві головного героя на материнському рушнику оживає дитинство і…
2. У творі “Приходять предки” предки хвилюються з приводу того, щоб учасник не став “розщепленим”, як…
3. Тема ліричного твору – це… (вказати термін)
4. Рідною стежиною поет вважає стежину біля чого?
5. В сім’ї серед інших братів Андрій був…
6. Назвіть прізвище композитора, який поклав слова твору “Пісня про рушник” на музику.
7. Як називається художній засіб, використаний у цитаті: “не руки – а… віти”.

Ключ. 1. Розлука. 2. Атом. 3. Мотив. 4. Воріт. 5. Третім.                    6.Майборода. 7. Антитеза.

 

 Цитатний диктант за творами А.Малишка

Запишіть, з яких творів подані рядки.

 

1. Дарують ласку, повну болю й змоги,

Щоб у очах уздріть нові прологи.

 

2. Ота стежина в ріднім краї –

Одним одна коло воріт?

 

3. Я візьму той рушник, простелю, наче долю,

В тихім шелесті трав, в щебетанні дібров.

 

4. Там батько не спить і задумалась мати,

Ота, що у світі одна.

 

5. Хай на ньому цвіте росяниста доріжка,

І зелені луги, й солов’їні гаї…

 

6. Шумить під вікном молода тополина,

Неначе у серці моїм.

 

7. Дощами мита – перемита,

Снігами вметена у даль.

 

8. І журиться вікнами наша хатина,

І шепче задумливий сад.

 

Відповіді. 1. “Приходять  предки”. 2. “Стежина “. 3. “Пісня про рушник”. 4. “Вогник”. 5. “Пісня про рушник”.     6. “Вогник”.  7. “Стежина”.  8. “Вогник”.

 

Тарас Шевченко

Асоціативний диктант

Життя і творчість

 

Село Моринці; пан Енгельгардт; Літній сад; Карл Брюллов; Кирило – Мефодіївське братство; Оренбурзький корпус.

 

Тарас Шевченко

Балада “Тополя”

Цифровий диктант

 

Вчитель записує на дошці художні засоби та цифри, які будуть їм відповідати.

 

Метафори – 1

Порівняння – 2

Повтори – 3

Епітети – 4

Звертання – 5

Далі вчитель зачитує художні засоби з тексту, а учні записують лише відповідні цифри.

 

“поле, як те море”; “одна, як сирота”; “вітер виє, гуляє…”; “одна,     одна…”; “біле личко”; “бабусенько, голубонько, серце моє, ненько”; “карі оченята”; “серце знає”; “серце ниє”; “полетіла, мов на крилах”; “щира правда”; “… пала, пала, стала…”; “спасибі, бабусю”; “чуло серце недоленьку”.

 

 

Відповідь:  2, 2, 1, 3, 4, 5, 4, 1, 1, 2, 4, 3, 5, 1.

 

Висновки

Дослідивши значимість використання на уроках української літератури різних видів літературних диктантів, проаналізувавши ефективність використання такого методу під час навчального процесу, слід зробити такі висновки:

• запропонований вид роботи дає змогу перевірити рівень володіння учнями знань з української літератури на різних етапах уроку;
• літературні диктанти розвивають логічне та асоціативне мислення, пам’ять, дають змогу оцінити практично всіх учнів, економно використавши при цьому час;
• практика впровадження диктантів свідчить про високий інтерес учнів до виконання цього виду роботи, прагнення самостійно конструювати аналогічні завдання;

класифікація літературних диктантів дає змогу вчителю обрати ті види диктантів, які найбільш ефективні при вивченні певної теми

Літературний  брейн-ринг

«Книга – невмируща  скарбниця   мудрості!»

Доброго Вам дня, шановні пані та панове!

Гарного дня і чудового настрою. В цьому залі зібралися щирі прихильники української літератури та шанувальники гри «Ерудит». Сьогодні ми проведемо літературний брейн-ринг «Книга-невмируща скарбниця мудрості». Всім командам бажаю успіху. Визначити наскільки ви ерудовані, кмітливі, організовані мені допоможе шановне журі в складі:

1 _____________________________________________________________

Люди здавна прагнули до краси і намагалися оточити себе прекрасними речами. Так виникло мистецтво. Відтворюючи життя у певній формі-чи художнього твору, чи живопису, чи музики, скульптори – митці намагаються не лише повідомити про щось, а й вплинути на людські почуття, прославити красу й добро, засудити потворне. Тому художні твори в усі часи мали суспільне призначення і їх не могли обходити болючі проблеми людей, народу, нації.

Хороша книга-це ковток води для спраглого, це друг і порадник. З її героями можна помандрувати у різні кінці світу, побути у минулому та майбутньому. Можна навчитися розрізняти добро, зло, можна й просто насолоджуватися словом.

Отже дозвольте розпочати нашу гру.

Сьогодні ми дізнаємося, яка команда найкраще спілкується з книгами.

Перед початком гри пропоную маленьку розминку. Я загадую вам загадку, а ви її відгадуєте.

Дуже потрібна я всім – і дорослим і малим,

Всіх я розуму учу, а сама завжди мовчу. (Книжка)

Розминка пройшла успішно. Тож розпочинаємо гру. Кожній сімці по черзі пропонуються запитання. Кожна правильна відповідь оцінюється 1балом. Якщо команда не знає правильної відповіді на поставлене запитання, то інша отримує шанс заробити собі додатковий бал.

1 перший тур з якого ми розпочнемо гру називається «Все про книгу».

І команда

1.Як називаються книги, за якими учні вивчають навчальний предмет?

(Підручники)

2.Що допомагає вам знайти швидко в книзі потрібний вірш, оповідання, казку?

(Зміст)

3.Як називається переписана від руки книга?

(Рукопис)

4.Назвіть відділ бібліотеки, де видають книги додому?

(Абонемент)

5.Як називається словник, у якому слова розміщенні за темами?

(Тематичний)

6.Назвіть книгу, яка знає все?

( Енциклопедія)

7.Назвіть першого друкаря на Русі?

(І. Федоров)

ІІ команда

1.Де створюються книги?

(У друкарнях)

2.Як називалася перша друкована книга?

(«Біблія»)

3.Назвіть дитячі журнали?

(«Барвінок», «Малятко», «Пізнайко»)

4.Коротка розповідь про книгу?

(Анотація)

5.Картка, у яку записуються дані читача і ведеться облік книг.

(Формуляр)

6.З якого матеріалу виготовлено найпершу книгу?

(З каменю)

7.За правління якого київського князя була заснована перша бібліотека на Україні.

(Ярослава Мудрого)

(Музична пауза)

2 тур називається «Літературна та пісенна творчість України»

І команда

1.Якими рядками починається пісня О. Конинського «Молитва»?

(Боже, великий, єдиний, нам Україну храни)

2.Хто автор слів гімну України?

(П. Чубинський)

3.Кого називають Кобзарем українського народу?

(Т. Г. Шевченко)

4.Автор вірша «Любіть Україну»?

(Володимир Сосюра)

5.Як звати київського князя, який помер від укусу гадюки?

(Олег)

6.Звідки пішла назва Чигирин?

(Своя версія)

7.Як звати героя української казки, якому в скрутну хвилину допомогло гусеня?

(«Телесик»)

ІІ команда

1.Як називається пісня, яку кожному немовляті співає мати?

(«Колискова»)

2.Якими рядками починається вірш «Заповіт»?

3.Як називається пісня, з якої взято ці рядки:

«Чорне море ще всміхнеться,

І Дніпро зрадіє,

Що на нашій Україні

Доленька доспіє».

(«Гімн України»)

4.Автор «Пісні про рушник»?

(Андрій Малишко)

5.У якій легенді мати стала пташкою, бо діти не надали їй допомогу?

(«Як мати стала зозулею»)

6.Назвіть український національний Герб.

(Тризуб)

7.Про кого йдеться «За три копи куплена?»

(«Коза-Дереза»)

Гра з вболівальниками

А зараз нехай конкурсанти відпочинуть ми проведемо конкурс з вболівальниками та гостями. Хто дав правильну відповідь на запитання віддає 1 бал команді за яку він вболіває.

Розпочинаємо:

У якій казці розповідається про дружній колектив, який зумів виконати важку роботу зі збирання овочів?

(«Ріпка»)

Веселий та спритний герой цього твору так звик перемагати, що втратив пильність і потрапив у біду на великий дорозі.

(«Колобок»)

У якій казці йде мова про масштабні наслідки порушення техніки безпеки під час користування застарілим обладнанням.

(«Спляча красуня»)

У якій казці йде мова про вдалий метод тестування з метою вияву належності до королівської сім’ї?

(«Принцеса на горошині»)

Хто автор казки «Котигорошко».

(Народ)

 

 

3 тур « Реклама»

Шановні команди, ви знаєте, що ми живемо в час інформаційних технологій, на даний час перевага надається комп’ютеру, як одному з найкращих засобів спілкування.

Але важливу роль в житті людини відіграє книга. Та нажаль все менше і менше відвідувачів стає в бібліотеках. Як залучити читачів до читального залу та до книги.

Вам необхідно зробити рекламу книги, яка заохотила б читачів і дивлячись цю рекламу з’явилося якнайбільше відвідувачів у бібліотеках.

(Музична пауза)

4 тур «Впізнай пісню»

А зараз я вам пропоную не зовсім звичайний тур, який має назву «Впізнай пісню». Кожна команда повинна за допомогою пантоміми розкрити зміст пісні так, щоб глядачі відгадали її назву. Цей конкурс творчого характеру.

(Музична пауза)

Бібліотекар

Діти, я вдячна вам за активність, творчість. Ми побачили, що учасники команд дійсно розумні, ерудовані, читають багато літератури, знають історію книги. Я завжди рада вас бачити у стінах шкільної бібліотеки. Приходьте, беріть і читайте книги, збагачуйте свій дитячий інтелект.

 

Вікторина  за  драмою Лесі  Українки  «Лісова   пісня»

«Впізнай  героя  драми  за  цитатою»

1. «Я звик волю шанувати» (Лісовик).
2. «…Усякі скарби з лісу йдуть…» (Дядько Лев).
3. «І що нам з того лісу-за добро?» (Килина).
4. «Ну, як таки, щоб воля — та пропала, Се так колись і вітер пропаде!» (Мавка).
5. «Щоб наші людські клопоти .збагнути, то треба справді вирости не в лісі» (Лукаш).
6. «Не задивляйся ти на хлопців людських» (Лісовик).
7. «Я понесу тебе в зелені гори,— ти ж так хотіла бачити смереки» (Перелесник).
8. «Я вберу тебе, мов королівну, в самоцвіти!» (Лукаш).
9. «А чи не годі вже того грання? Все грай та грай, а ти, робото, стій?» (Мати Лукаша).
10. «А я не знаю нічого ніжного, окрім берези…» (Мавка).
11. «Як буду вмирати, то прийду, як звір, до лісу,— отут під дубом хай і поховають…» (Дядько Лев).
12. «Ой, ті люди з-під стріх солом’яних! Я їх не зношу! Я не терплю солом’яного духу!» (Русалка).
13. «Чи ж то ганьба, що маю серце не скупе…?» (Мавка).
14. «Кохання — як вода,— плавке та бистре, рве, грає, пестить, затягає й топить» (Русалка).
15. «…А все ж я мушу признатися — таки старого шкода, бо він умів тримати з нами згоду» (Куць).
16. «…А ти бідуй з свекрушиськом проклятим,— ні жінка, ні вдова — якась покидька!» (Килина).
17. «Бач, їм така невістка не до мислі… Вони не люблять лісового роду…» (Лукаш про свою матір).
18. «Ой, як же плаче серце по тобі, єдиний друже мій!» (Мавка про покійного дядька Лева).
19. «До кого ти подібна? До служебки, зарібниці, що працею гіркою окрайчик щастя хтіла заробити…»
20. Хто «…в драговині цупкій привик одвіка; усе живе засмоктувати»? (Господар водяного царства — Водяник).
21. Хто «…не має волі своїм життям до себе дорівнятись»? (Лукаш).
22. Хто «…лукава, ніби видра. І хижа, наче рись»? (Килина).
23. Хто «царівна лісова з багатою душею і серцем, сповненим надії і любові»? (Мавка).

Хто хоч водяного роду, проте зрадливу і лукаву має вдачу? (Той, що греблі рве).

 

Літературними    стежинками

1. Що спричинило написання Лесею Українкою драми-феєрії «Лісова пісня»? (Почуття суму на чужині за рідним Поділлям).
2. Як довго поетеса писала цю драму? (10-12 днів).
3. Чому Мавка пробудилася від сну? (Їі зачарувала мелодія Лукашевої сопілки)
4. Якої пори року відбулася зустріч Мавки з Лукашем? (Навесні).
5. Що трапилося у взаєминах Мавки і Лукаша? (Вони покохали одне одного).
6. Як звали Лукашевого дядька? (Лев).
7. Як Лукашів  дядько  ставився  до Мавки? (Доброзичливо).
8. Про що Лісовик попередив Мавку? (Щоб вона не зналася з людьми).
9. Як Лісовик ставився до Мавки? (Як до рідної).
10. Як Мавка називала Лісовика? (Дідусем).
11. У чому різниця у ставленні Лісовика до Мавки і Водяника до Русалки? (Лісовик не обмежував волю Мавки).
12. Кого Мавка називає  матусею? (Вербу).
13. Кого Мавка зве сестрицею? (Березу).
14. Плоди якого дерева Мавка називає «се кров моя»? (Калини).
15. Як Лукашева мати ставиться до Мавки? (Недоброзичливо).
16. Хто така Килина? (Молода сільська вдовиця).
17. Чи заможно жили Лукаш і Килина? (Ні).
18. Як Лукаш ставився до.Килини у кінці драми? (Зневажливо).
19. Що трапилося з дядьком Левом? (Помер).
20. Чому було зрубано столітнього дуба? (Після смерті дядька Лева нікому було його оберігати).
21. Чому Лукаш пішов з дому, блукаючи по лісу у вовчій подобі? (То Лісовик помстився йому за зраду Мавки).
22. Що трапилося з хатою Лукаша? (Згоріла).
23. Чим завершується драма? (Лукаш гине).
24. Місце, де відбуваються події драми. (Ліс).
25. Де і коли була написана драма-феєрія «Лісова пісня»? (Кутаїсі, 1911 року).
26. Які казкові образи використала Леся Українка у своєму творі? (Мавка, Русалка, Лісовик, «Той, що в скалі сидить» ).
27. Хто збирався будувати хижку в лісі? (Дядько Лев).
28. Чому Лісовик ставиться з довірою до дядька Лева? (Не дав зрубати старого дуба).
29. Що пробудило Мавку від зимового сну? (Гра на сопілці).
30. Від чого застерігає Лісовик Мавку? (Не задивлятися на хлопців людських).
31. За яких обставин відбулася перша зустріч Мавки з Лукашем? (Хотів вточити соку з берези).
32. Про що запитала Мавка Лукаша? («Чи гарна я тобі?»)
33. Кого вважає Мавка своєю матір’ю? (Сухеньку вербу).
34. Що полюбляє лісова красуня? (Гру на сопілці).
35. Про що розповів Лукаш Мавці при першій зустрічі? (Про своє майбутнє одруження).
36. Як ставиться Лукашева мати до Мавки і як її називає? (Зневажливо — «відьомським кодлом»).
37. Чому лісова красуня залишила ліс і пішла до людей? (Покохала Лукаша).
38. Чим хвалилася Килина перед свекрухою? (Коровою турського заводу).
39. Якими словами дорікала Лукашева мати Мавці після невдалої  спроби жати? («Нездарисько! Ледащо!»).
40. Чому лісова красуня назвала Килину лукавою, хитрою жінкою? (Побачила в ній лиху суперницю).
41. Через кого виникла перша суперечка між Лукашем та Мавкою? (Через Килину).
42. Чому Мавка так змарніла? (Через зраду Лукаша).
43. Хто хоче забрати Мавку в підземне царство? («Той, що в скалі сидить»).
44. Хто помстився Лукашеві за Мавку? (Лісовик).
45. Чому Лукаш став вовкулакою? (Зрадив Мавку).
46. Як поводиться Лукашева мати зі своєю невісткою? (Грубо, лайливо).
47. Хто врятував його? (Мавка).
48. 3 якою метою з’явилася Мавка біля Лукашевої хати після свого повернення з підземного царства? (Щоб побачити коханого).
49. Назвіть ім’я господині дому, у якої агроном винаймав квартиру (Олена Булига).
50. Визначте жанр твору Бориса Харчука «Планетник» (повість-притча).
51. До якого жанру сам автор відніс повість-притчу «Планетник»? (повість-легенда).
52. Про кого ці слова: «Стара не просто вписувалася в незвичайну картину, здавалося: не будь її, спиниться Вілія, зміліє озеро, повсихають сосни, гори западуться, спустіють поля, а далекі обриси замку й собору розтануть у небі»? (Про Олену Булигу).
53. З чого почалася історія Олени Булиги? («А почалося з квітки, з нарциса»).
54. До кого повела мати Планетника, коли той захворів? (до знахарки).
55. За чим жалкував Планетник, сидячи у тюрмі? («… жаль, що не встиг злетіти у небо, не встиг…»).
56. Яке диво допомогло матері звільнити з тюрми Планетника? (Нарцис).
57. Який сигнал подавав дідо Капуш, щоб Планетник прийшов на зустріч? (Свист).
58. Чому інші діти не хотіли приймати Планетника до своєї компанії? (Бо він був кращим у всьому).
59. Назва річки, на якій ламався лід у поезії Ліни Костенко «Чайка на крижині»? (Одра).
60. Як чайка характеризує , /називає людину? (дивна людина).
61. Яку назву має роман у віршах Ліни Костенко? («Берестечко», «Маруся Чурай»).
62. Назвіть компоненти, із яких складаються людські крила за поезією Ліни Костенко «Крила» (правда, чесність, довір’я, вірність у коханні, вічне поривання, щирість до роботи, щедрість на турботи, пісні, надії, поезії, мрії).
63. Яка основна думка поезії «Чайка на крижині» Ліни Костенко? («Нащо крилатим грунт під ногами»?)
64. Скільки років Ліні Костенко? (майже 80)
65. Форма, засіб, за допомогою якого автор передає свої почуття, емоції, переживання, таке собі «друге ліричне Я поета» (ліричний герой).
66. Який художній засіб використано у цих словосполученнях: тихі води, ясні зорі, скам’янілі дні? (Епітет).
67. Скільки років Ліна Костенко не видавала своїх творів? (11).
68. З якого оповідання ці слова: «Було, прокинеться вранці – зараз наймичка і ставить перед його душею жарену курку…»? (О. Стороженко «Скарб»).
69. Оповідання «Скарб» О. Стороженко. З якої причини померла мати? (Шукала мед для Павлуся, захворіла і померла).
70. З якого оповідання ці слова: «Лежить, лежить та й засне. Пополуднує – і знов іде до комори спати…»? (О.Стороженко «Скарб»).
71. Про кого ці слова: «Правду казали мати: Як Бог милосердний пошле йому щастя, то без батька і без матері житиме лучче, як за їх…»? (Про Павлуся, «Скарб»).
72. Яке оповідання починається такими словами: «Був собі чоловік та жінка. Були вони люди заможненькі, усього в їх доволі…»? (О. Стороженко «Скарб»).
73. Якого героя з прочитаних творів називали «лежнем»? (Павлусь, «Скарб»).
74. Яке оповідання починається такими словами: «Дитиною малою він не раз чув, як говорили: «Щастя!»? (Б.Лепкий «Цвіт щастя»).
75. Де за уявленням героя оповідання Б. Лепкого знаходиться щастя? (На іншому березі річки).
76. В якому оповіданні герой розмірковує такими словами: «Я хочу квітки-щастя…»? (Б.Лепкий «Цвіт щастя»).
77. З якого оповідання ці слова: «Коли сильна природа, так при Божій помочі переможе. А як ні – то піде за щастям…»? (Б.Лепкий «Цвіт щастя»).
78. З якого оповідання ці слова: «І він кидається у воду. На виднокрузі світає…»? (Б.Лепкий «Цвіт щастя»).
79. Про героїню якого твору автор сказав так: «Сіренька, маленька, кінчасті вушка…»? (Б.Лепкий «Мишка»).
80. Хто з героїв хотів «…потрощити цей папір, що його кривдою людською чути…»? (Б.Лепкий «Мишка»).
81. З якого оповідання такі слова: «Кахикаючи і постогнуючи, бо був товстий, як годований кабан, поліз під ліжко…»? (Б.Лепкий «Мишка»).
82. Яка подружня пара з прочитаних оповідань, славилася своєю безмежною любов’ю до грошей? (Хазяїн і хазяйка з оповідання Б.Лепкого «Мишка»).
83. Що так сильно обурило Мишку з однойменного оповідання? (Жадібність хазяйки).
84. До кого відноситься це звернення: «Не говори, сестричко! Не говори, бо нам млісно стає. Ми вже й забули, як сало виглядає…»? (Міські мишки звертаються до сільської мишки).
85. Хто з героїв прочитаних оповідань говорив сказав такі слова: «Бісові груші. Які спілі і над самісінькою головою висять, а ні одна ж то не упаде у рот»? (Павлусь, О.Стороженко «Скарб»).

Літературно – мовознавчий   брейн – ринг

«Світ   українського   слова»

Мета: повторити, закріпити, узагальнити, систематизувати знання, уміння і навички учнів з теми;

підвищити інтерес до предмета, активізувати діяльність учнів, стимулювати

різні види спілкування, розвивати мовлення.

Тип заходу: у формі дидактичної гри – урок-змагання “Брейн-ринг”.

Вікова категорія: учні 5-7 класів.

 Ведучий

Рідна мова – це мова, що першою засвоюється дитиною і залишається зрозумілою на все життя.

Рідною прийнято вважати мову нації, мову предків, яка пов’язує людину з її народом,

з попередніми поколіннями, їхніми духовними надбаннями.

 Ведуча

Мова моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену –

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану

Не з словників насмикану

 Ведучий

Ти у мені із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси накована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людським намокнута,

З кров’ю моєю змішана,

І аж до скону захищена.

 (ВІДЕОРОЛИК)

 Ведуча

6 листопада 1997 року було підписано Указ Президента України, у якому говориться:

“На підтримку ініціативи громадських організацій та з урахуванням важливості ролі

української мови в консолідації суспільства постановляю: “Установити в Україні День

української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день

вшанування пам’яті Преподобного Нестора Літописця”.

Це робиться для того, щоб привернути увагу до історії української книги і до сучасних її проблем.

Віхами історичного розвитку культури освіти книжкової справи в Україні безумовно є видатні

пам’ятки українського народу, такі як “Реймське” Євангеліє, вивезене до

Франції дочкою київського князя Ярослава Мудрого Анною, “Остромирове Євагіліє”,

що вважається найдавнішньою і точно датованою пам’яткою рукописного мистецтва, “Київський Псалтир”.

 Ведучий

Із святом вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова.

Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен

, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави.

Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі,

у полемічних творах, у красному письменстві різних часів.

 Ведуча

Сьогодні наше свято – це свято української мови та писемності. З часу винайдення

писемності фактично почався період документальної історії людства, тому стало

можливим не тільки передавати мовну інформацію на відстані, але й закріпити її в часі.

Отож сьогодні ми проводимо мовно-літературний брейн-ринг. На сцену запрошуються

учасники І команди: Васільченко Аліна, Кравченко Дарина 5 клас, Кобко Влада,

Ковбаса Катя 6 клас, Іванченко Дарія, Борисова Марія 7 клас.

Ведучий

І учасники ІІ команди – Чава Ірина, Товстенко Назарій 5 клас, Фещенко Дарина,

Чала Ірина 6 клас, Воротинцев Петро, Дмитренко Оля 7 клас.

Підтримаємо команди оплесками!

Ведуча.

Перш ніж розпочати давайте з’ясуємо лексичне значення слова «брейн-ринг»:

«брейн» – блискуча думка, ідея;

«ринг» – майданчик для змагання, арена.

Ведучий

Умови: кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

Відповіді повинні бути чіткі, аргументовані,

вболівальники можуть допомагати команді в одержанні вищого балу.

Усі письмові завдання здаєте на перевірку.

Ведуча

1. Перший конкурс має назву розминка «Держава та її символи».

Вам потрібно по черзі дати відповідь одним словом, визначати рід.

Розпочинаємо з першої команди. Максимальна кількість балів – 8.

1) Країна, а також місцевість, де людина народилася, рідний край.

(Батьківщина, Вітчизна)

2)Урочиста пісня, що є символом державної єдності. (Гімн)

3) Встановлено державною владою загальнообов’язкове правило

що має найвищу юридичну силу.(Закон)

4) Державний орган України, що здійснює охорону громадського порядку.(Міліція)

5) Незалежна суверенна держава у центрі Європи.(Україна).

6) Сукупність усіх збройних сил держави: сухопутних, морських,повітряних.(Армія)

7) Назвати синоніми до слова кордон.(Рубіж,межа)

8) Палиця кулястим потовщенням на кінці, що була у козаків символом влади

і яку утримує на інаугурації президент України.(Булава)

Ведучий

А зараз питання для другої команди

1) Символічний знак держави,міста чи роду, зображуваний на прапорах, монетках,печатках.(Герб)

2) Країна зі своїм урядом,законами,кордонами та спеціальними органами.(Держава)

3) Територія,що становить єдине ціле з погляду історії, природних умов,населення.(Країна)

4) Центральна урядова установа, що віддає окремою галуззю господарства

або державного управління.(Міністерство)

5) Умовне позначення якогось предмета або поняття.(Символ)

6) У Київській Русі – збройний загін,що становив постійну військову силу

князя і брав участь у управлінні князівством.(Дружина)

7) Межа між державами.(Кордон)

8) Організація українського козацтва XVI – XVIII у пониззі Дніпра.(Запорізька Січ)

Ведуча

Просимо журі виставити бали кожній із команд.

Ведучий 2. Другий конкурс має назву “Підбери синоніми”. Доберіть синоніми до поданих слів.

Яка команда швидше і більше підбере синонімів, та і переможець.

Листочки з відповідями здаються журі.

Максимальна кількість балів – відповідно до дібраних синонімів (1 вірний синонім – 1бал)

Прикрашати. (Оздоблювати, квітчати, заквітчувати)

Гарний. (Хороший, красний, славний, прегарний, прехороший,

прекрасний, чудовий, чудесний, чарівний, вродливий, гожий, красивий)

Думати. (Гадати, міркувати, роздумувати)

Іти. (Ходити, простувати, крокувати, прямувати, чимчикувати, сту-пати, шкандибати)

Поважний. (Серйозний, солідний, статечний, важний, величний).

 Ведуча

3. Мовна гра “Коректор”. Знайдіть помилку у виборі слова, правильну відповідь запишіть.

Гра оцінюється максимально у 3 бали.

Команда №1 Терміново подзвони – терміново зателефонуй, завдати удару –

нанести удар, трудівники журналу – працівники журналу,

Команда №2 Приймати участь – брати участь, на протязі тижня – протягом тижня,

дав правильну відповідь – дав вірну відповідь.

Ведучий

Наступна гра “Хто більше?”. Нагадуємо, що кожна правильна відповідь оцінюється в 1 бал.

1.Вам потрібно передайти одним словом значення фразеологічних зворотів.

І команда. Кури не клюють. (Багато) Ведмідь на ухо наступив. (Глухий) Запахло смоленим.

(Небезпечно) Вітер у голові. (Легковажний) Сім п’ятниць на тиждень. (Непостійний)

Допекти до живого. (Схвилювати) До розуму довести. (Виростити) 3 відкритим серцем.

(Відверто) 3 одного маху. (Миттю) Мов заціпило. (Замовкнути)

ІІ команда. На сміх брати. (Кепкувати) Наче муха в окропі. (Метатись) Повним ходом.

(Успішно) Скорчитися в три погибелі. (Згорбитися)

Слізьми вмиватися. (Плакати) Ставити на карту. (Ризикувати) Топтати болото.

(Принижувати) Хоч око вийми. (Темно) Шкірити зуби. (Сміятися) Як в’юн. (Верткий).

Ведуча

А зараз відбудеться конкурс капітанів. Капітани запрошуються в центр сцени

1. Ведуча називає слова, а капітани, чергуючись, швидко називають антоніми.

Уразі затримки відповідає суперник. Перемагає той, у кого було найменше пауз.

Сухий (мокрий), зло (добро), увійти (вийти), високо (низько), чистий (брудний),

старість (молодість), починати (закінчувати), шкідливий (корисний),

скупість (щедрість), хвалити (лаяти), дружба (ворожнеча), згадати (забути).

Ведучий

Поки журі бідбиває підсумки попередніх конкурсів, усім вболівальникам

пропонуємо переглянути наступний відеоролик.

(ВІДЕОРОЛИК)

(після ролику діти розповідають гуморески учні 6х класів)

Ведучий

Щойно перед вами виступали переможці І і ІІ етапів конкурсу читців, поетів і прозаїків.

Давайте привітаємо їх гучними оплесками!

Ведуча

Наступна гра має назву “Ти – оратор”. Від кожної команди обирається один учасник,

який повинен швидко, чітко прочитати скоромовку, яка буде запропонована на екрані.

Для підготовки дається 1 хвилина. Завдання оцінюється в 3 бали.

Гра «Ребус». Зараз на екрані з’являтимуться ребуси. Кожна команда по черзі

дає правильну відповідь.  В разі неправильної відповіді, право відповідати надається

команді-супернику. Завдання оцінюється у 6 балів. Отож, розпочинаємо з І команди.

Відповіді:

Ведуча

І останній конкурс це фотоконкурс. На екрані будуть з’являтися малюнки з різних творів,

які ви вивчали. Вам потрібно по черзі назвати автора твору, сам твір, і персонажа,

що зображений. Отож, розпочинаємо з І команди. Бажаю всім успіху.

Відповіді:

Ведучий 

А зараз надаємо слово журі. (Слово журі, оголошення переможців). Вітаємо переможців оплесками!

Ведуча

І на останок – церемонія нагородження!

        Нагороджуються команди, що прийняли участь у літературному брейн-рингу.

 

Літературно-мовна вікторина  « Рідне слово»

На дошці вислів: « Слова росли із грунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона мені свята» Ліна Костенко.

МЕТА : розвивати пізнавальний інтерес учнів, кмітливість, спостережливість, творчі здібності; виховувати, почуття поваги до історичного минулого нашої країни, почуття національної свідомості та нерозривного зв’язку зі своїми предками, естетичні почуття до української пісенної творчості , патріотичні почуття та усвідомлення української приналежності.

Слово вчителя.

Доброго дня, любі шанувальники українського слова!
Корені українського слова проросли з найдавніших діалектів праслов’янських племен, рясними пагонами розвинулися в часи Давньоруської держави. Древнє слово квітами-перлами розцвітало у найдавніших пам’ятках культури Київської Русі, у полемічних творах, у красному письменстві різних часів. Слово дійшло до наших поколінь. І ми, сучасні українці, повинні знати його і берегти.
(відео – презентація «Рідна мово!»)
Сьогодні за кращих знавців рідного слова позмагаються дві команди:
«Юні філологи» та команда «Один в полі не воїн». Оцінювати їх будуть журі:
1.
2.
3.
Запрошую для привітання команди учнів 7 класу – «Юні філологи» та учнів 9 класу -«Один в полі не воїн».
1 конкурс«Візитка» – знайомство команд
Команда «Юні філологи»
Капітан. Наш девіз: «Чим важче завдання,
Тим дорожче перемога.»
1. Ми зібрались в класі дружно,
Щоб позмагатись
І про мову нашу рідну
Цікаве дізнатись.

2. Дорогенькі суперники,
Щиро вас вітаємо
Від усього серця свого
Успіху бажаємо.

3. Щоб трудились ви сьогодні
До сьомого поту
І дістали нагороду
За свою роботу.

4. Солодке слово «перемога»
Нелегко дається,
Хто любить, знає рідну мову,
Тому вона всміхнеться.

5. Вчіть нашу мову солов’їну
І не зазнавайтесь:
«І чужому научайтесь,
І свого не цурайтесь»…

Команда «Один в полі не воїн»
Капітан. Команда…Всі. Один в полі не воїн.
Капітан. На полі битви…
Всі. З’явилися!
Капітан. Наш девіз:
Всі. Видумуй, пробуй, твори.
Розум-фантазію прояви.
Активним і уважним будь
І про кмітливість не забудь.

1. Сьогодні нас запросили на гру.
Ми багато готувались,
Щоб не потрапити в біду.
2. Ми суперникам бажаємо перемоги і будемо раді.
Але хочемо, щоб ви прийняли наші поради:
3. Сім раз обмір, а раз обріж.
4. Не кажи гоп, доки не перескочиш.
5. А журі ми дуже просимо:
Об’єктивно всіх судити.
І кому бути переможцем,
Справедливо все зробити.
6. А болільників ми просимо:
Дружно нам в долоні плескати.
Коли треба – нас підтримати!
Не шуміти й не кричати.
2.Конкурс «Розминка»
За кожну правильну відповідь 1 бал, за неправильну – бал додається протилежній команді.

Запитання для команди «Юні філологи»
Вчитель: Діти:

1. Державна мова України? (українська)
2. Слова з протилежним значенням. (антоніми)
3. Частина мови про ознаку предмета. (прикметник)
4. Найменша одиниця мови? (звук)
5. Знак у кінці питального речення. (знак питання)
6. Остання частина слова. (закінчення)
7. Перша буква у власній назві. (велика)
8. Наука про звуки мови. (фонетика)
9. Розмальоване яйце. (писанка)
10. Головні члени речення. (підмет і присудок)
11. Частина слова перед коренем. (префікс).
12. Словниковий склад мови. (лексика)
13. Знак у слові В’ячеслав. (апостроф)
14. Символ українців, що оберігає. (оберіг)
15. Займенник з однієї букви. (я)
16. Список літер установленого порядку. (алфавіт)
17. Нема України без верби і … (калини)
18. Розділ науки про правопис. (орфографія)
19. Стиль художньої літератури. (художній)
20. Речення з однією граматичною основою. (просте).

Запитання для команди № 2

1. Народна назва Пасхи. (Великдень)
2. Найбільша одиниця мови. ( текст)
3. У що береться пряма мова? (у лапки)
4. Без якої святині зникає народ? (без мови)
5. Знак у кінці розповідного речення. (крапка)
6. Буква без звука. (м’який знак)
7. Правила спілкування. (етикет)
8. Сьомий відмінок нашої мови. (кличний)
9. Стиль у науці. (науковий)
10. Розмова двох осіб. (діалог)
11. Чим починається діалог? (тире)
12. Частина мови про кількість. (числівник)
13. Опис природи. (пейзаж)
14. Слова з близьким значенням. (синоніми)
15. Слова спільного кореня. (спільнокореневі)
16. Речення з двома і більше граматичними основами. (складне)
17. Зміна букв у корені. (чергування)
18. Другорядні члени речення. (додаток, означення, обставина)
19. Частина мови що діє (дієслово)
20. Документ про середню освіту. (атестат)

Вчитель : А з чого взагалі почалося письмо? (Відповіді дітей) І справді, все почалося, напевно, із печерних малюнків, які потім записувались словами. Після прийняття християнства (988 рік) на території Київської Русі були відомі два типи письма – кирилиця (від імені Костянтина Філософа, в чернецтві Кирила) і глаголиця (від давньослов’янського “глагол”, що означає “слово”).Згодом, слів, які виражають одне і те ж значення з явилося у мові дуже багато. Українська синоніміка, як і синоніміка будь-якої мови, створювалася впродовж історичного розвитку мови. Насамперед виникнення синонімів пов’язане з ходом пізнання людиною навколишнього світу, з дедалі глибшим осягненням ознак, властивостей, рис предметів і явищ. У процесі пізнання виникає потреба не тільки назвати якесь явище, а й висловити свою думку про нього, виявити ставлення до нього.На цій основі люди почали створювати кросворди. Отже, переходимо до третього конкурсу.

3 Конкурс «Розгадай кросворд»
Кросворд для команди «Юні філологи»
Впишіть у клітинки займенники:

1. Неозначений. (хтозна-який)
2. Особовий. (вона)
3. Відносний. (який)
4. Особовий. (ми)
5. Зворотний. (себе)
6. Заперечний. (ніякий)
7. Присвійний. (їхній)
8. Особовий. (ви або ти)
9. Означальний. (кожний).

Кросворд для команди «Один в полі не воїн»
Впишіть у клітинки синоніми до поданих слів:
1. Повагом, нешвидко. (повільно)
2. Хороше, гарно. (добре)
3. Недалеко, поруч. (близько)
4. Радісно, безжурно. (весело)
5. Нерано. (пізно)
6. Блаженно, безхмарно, солодко. (щасливо)
7. Невисоко. (низько)
8. Нечутно, неголосно. (тихо)
9. Поспіхом. (швидко).

Вчитель: Поки команди розгадують кросворди, ми проведемо конкурс вболівальників, вони нам готували гуморески.
Від того, як ви гарно будете їх розповідати залежить бал, який додається до балів вашої команди

4. Конкурс декламації гуморесок вболівальників.
Декламація гуморесок.
Після декламації відгадані кросворди подаються журі на перевірку.
5. Конкурс «Літературна вікторина»
За кожну правильну відповідь 1 бал, за неправильну – бал додається протилежній команді.
З якого твору рядки:
9 кл.. «Всякому місту – звичай і права,
Всяка тримає свій ум голова;
Всякому серцю – любов і тепло,
Всякеє горло свій смак віднайшло».
(Г. С. Сковорода, «Всякому місту – звичай і права…» )
7 кл.. «Але файно скрипка грає, нікому співати,
Сидить милий за ворітьми, нічим наказати..»
(Народна коломийка)
9 кл. «…,сказав: “Дівчино, прощай!”
Ти, конику вороненький,
Неси та гуляй.» (Народна пісня « Їхав козак за Дунай»)
7 кл. «Як умру то поховайте
мене на могилі, серед степу широкого
на Вкраїні милій.» (Т. Шевченко «Заповіт»)
9 кл. Так само й ті ж слов’яни, прийшовши, сіли по Дніпру і назвалися полянами,
а інші —деревлянами, бо осіли в лісах; а другі сіли межи Прип’яттю і Двіною іназвалисядреговичами; а інші сіли на Двіні і назвалися полочанами — од річки, яка впадає в Двіну і має назву Полота; од сеї [річки] вони прозвалися полочанами. Слов’яни ж, [що] сіли довкола озера Ільменя, прозвалися своїм іменем — [словенами]; і зробили вони город, і назвали його Новгородом. А другі ж сіли на Десні, і по Сейму, і по Сулі і назвалися сіверянами.
(«Повість минулих літ» Нестор чорноризець)
7 кл. Се новий тухольський боярин, Тугар Вовк, справляв великі лови на грубу звірину. Він святкував почин свого нового життя,— бо недавно князь Данило дарував йому в Тухольщині величезні полонини і ціле одно пригір’я Зелеменя; недавно він появився в тих горах і побудував собі гарну хату і оце першу учту справляє, знайомиться з довколичними боярами. По учті рушили на лови в тухольські ліси.
(І. Франко «Захар Беркут»)
6.Конкурс капітанів

Вчитель: Охарактеризуйте прослухану пісню.Гарна характеристика добавить 10 балів до вашої суми.

Юні філологи: Світлана Весна «Рідний край».
Один у полі не воїн : Наталья Май «На нашій Україні».

Вчитель: Переходимо до конкурсу юних поетів і конкурсу юних художників.
Перші спроби письма відносяться приблизно до 35-50 віків до нашої ери. Спочатку це була гілочка пальми – знак миру. Потім – схематичне зображення предмета чи якогось явища. І нарешті – ієрогліфи. Прямим попередником слов’янської мови є алфавіт, створений великими просвітителями слов’ян – братами Кирилом і Мефодієм.
Сила слова безмежна… Словом можна піднести до небес, а можна знищити. Цьому ніхто не заперечить. А які дивовижні художні твори літератури народжуються за допомогою великого, неперевершеного пензля, назва якому – СЛОВО. Тож спробуймо й ми створити диво.
7. Конкурс юних поетів.
Скласти вірш за поданими закінченнями рядків:
…………погоду –
…………воду.
…………чотири,
…………відпочили.
…………на п’ять,
…………погулять.
8. Конкурс юних художників.
Командам треба намалювати прислів’я, які подані на картках.
1.Язик до Києва доведе.
2. За двома зайцями поженешся, жодного не спіймаєш.

Вчитель: А поки учасники будуть створювати шедеври, ми проведемо конкурс глядачів. Вам потрібно правильно відповісти на питання, піднявши руку, коли знаєте правильну відповідь. Кожна правильна відповідь приносить 1 бал вашій команді.
9. Конкурс глядачів «Гонка за лідером».

1. Народні пісні на Різдво (колядки)
2. Додайте: «Мені тринадцятий…» (минало)
3. Вірш без рими (білий)
4. Перша збірка Шевченка (Кобзар)
5. Народне оповідання про фантастичні події (легенда)
6. Прізвище Лесі Українки (Косач)
7. Пісня, що має два 14-складових рядки (коломийка)
8. Віршований твір, який співається (пісня)
9. Розділ, в якому вивчаються частини мови (морфологія)
10. Усна народна творчість одним словом (фольклор)
11. Опис зовнішнього вигляду людини (портрет)
12. Місто, де похований Тарас Шевченко (Канів)
13. Державні символи України (гімн, герб, прапор)
14. Новорічне символічне дерево в Україні (ялинка)
15. Назвіть типи мовлення (розповідь, опис, роздум)
16. Художнє означення в літературі (епітет)
17. Рід іменника путь (жіночого)
18. Розділовий знак, який відображає найбільшу паузу в усному мовленні (крапка)
19. День незалежності України (24 серпня)
20. Назвіть дерева-символи України (верба, калина, тополя)
Вчитель: Поки журі веде підсумки нашої гри прослухаємо українську пісню. Ажде без гарного слова не буває пісень.

Пісня «Нова Україна»- виконують учні 5 класу

Підведення підсумків гри, нагородження переможців.

Заключне слово вчителя:
Вчімося, друзі, слово любити,
Слово до слова – й думка сповита
Люди без думки – птиці безкрилі,
З думкою люди мудрі й щасливі.
Слів у мові мільйон, вибирайте найкращі,
Кожне з них, лиш торкни, – як струна, виграва,
Зрозумілі, вагомі й усі вони ваші –
Мелодійні, дзвінкі, українські слова.
Говоріть про любов і про віру у щастя,
Уникайте мовчання, нудьги і ниття,
Говоріть, хай в розмові слова веселяться,
Говоріть і продовжуйте мові життя!

Визначати переможців
Буде в нас журі поважне,
Воно буде знаєм точно
Об’єктивне і уважне.

А якщо вже хтось програє,
Що ж, на те вона і гра є.

-Доброго дня, друзі. Вітаю вас на гостинах у казки. Добра, мудра, чарiвна казка завжди була у пошанi. Її із задоволенням слухають i дiти, i дорослi. Казки бувають рiзнi: довгi i короткi, веселi, чарiвнi, написанi автором або складенi народом. Проте у всiх казок є одна спiльна риса — мудрiсть. І особливо це проявляється у народнiй казцi. Ми з вами, друзi, знаємо багато чудових українських народних казок. Дiйшли вони до нас завдяки талановитим оповiдачам, яких так багато було колись в Українi, та сумлiнним збирачам народного фольклору.

Казка запросила нас на гостини, щоб дiзнатися, чи добре ми пам’ятаємо її. Отже, оголошую казкову вiкторину.

1 конкурс «Розминка»

Гравці по черзі відповідають на запитання за змістом українських народних казок

1) Як звали півника в казці « Колосок»? ( Голосисте горлечко )
2) В чий будиночок забралася Коза-Дереза? ( Зайчика )
3) Кому з героїв у скрутну хвилину допомогло гусеня ?
( Івасику-Телесику )
4) Чим пригощала Лисичка Журавля? (Молочною кашею)
5) Кого зробив дід із соломи? (Бичка)
6) Хто бігав наввипередки з їжаком? (Заєць )
7) Кого купив дід на базарі за три копи? ( Козу-Дерезу)
8) Який казковий герой народився з горошини? (Котигорошко)

1) Яка тварина прикинулася неживою серед дороги? (Лисичка)
2) Хто викрав Івасика-Телесика? (Змія )
3) Хто прогнав Козу-Дерезу із зайчикової хатки? ( Рак)
4) Як звати зеленого чоловічка з довгою бородою, який живе у пеньку? ( Ох)
5) Назвіть улюблене взуття діда з казки Коза-Дереза?
(Червоні чоботи)
6) У якій казці битий небиту віз?
( Лисичка-сестричка і Вовк-панібрат)
7) Кому в казці треба було відчинити, через поріг пересадити,
нагодувати і спати покласти? ( Кобилячій голові)
8) Кого в казці «Рукавичка» називали іклан? (Кабана)

Музичний конкурс
Пісня «Антошка»

(Звучить перший куплет пісні
Гравці повинні продовжити пісню та вгадати її назву)

2 конкурс «Загадки казкових героїв»

Уявіть, що відому вам казку розповідає один із казкових героїв. Вам потрібно назвати героя казки, від імені якого ведеться розповідь та назву казки.

Казка 1
«Я вирішив просто подорожувати світом і не знав, що все так станеться. Я гадав, що всі так само добрі, як мої Дідусь та Бабуся. Але виявилося, що у цьому світі мешкають і злі, і жорстокі, і хитрі…» ( Колобок , «Колобок»)

Казка 2

«Оце так хвіст у цієї Мишки! Не зрівняти його ані з кулаком Дідуся, ні з кулаком Бабусі. Й треба ж було цій Мишці вибігти у найнеслушніший момент. Зараз би усі дивувалися з мене. Лежало б я на видноті… »
(Яйце , «Курочка-Ряба»)

Казка 3

«Мені приємно знаходитися на голівці цієї Дівчинки. Вона мені подобається. Завжди охайна. Мені подобається разом з нею подорожувати лісом, навідуватися до бабусі. Але є єдина вада: моя хазяйка занадто довірлива. Тому з нею трапляються різні негаразди…»
(Червона шапочка, «Червона Шапочка»)

Казка 4

«Відверто кажучи, неприємно, коли тебе взуває Кіт. Бо в нього кігті. Він іздряпав і розірвав усі мої устілки. Я, звичайно, розумію, що уся ця біганина заради хазяїна, але дуже вже боляче…» (Чоботи, «Кіт у чоботях»)

Казка 5

«Безперечно, ми б не хотіли її підводити. Ми б могли відстати, вся ця історія закінчилася б там, на балу. Але ми не маємо права ні поспішати, ні відставати…» (Годинник, «Попелюшка»)

Казка 6

«Для мене дуже шкідливо стільки часу знаходитися у воді… Дякую цьому допитливому й неслухняному хлопчикові. Якби не він й не черепаха, скільки б це довелося мені лежати на дні?..» (Золотий ключик, «Пригоди Буратіно»)

Казка 7

«Я, звичайно ладна була виконати всі її побажання. Бо її чоловік врятував мені життя. Але, кінець кінцем, я зрозуміла: чим більше людині давати, тим більше вона хоче. Ось і доводиться таким людям залишатися у розбитого корита…» (Золота рибка, «Казка про рибака та рибку»)

Казка 8

«Ви гадаєте мені приємно жити з такою хазяйкою? Моя біда(а можливо й не біда) в тому, що я не можу брехати. Завжди їй всю правду розповідаю, за це мені й дістається: вона або кричить на мене, або кидає, або погрожує, що розіб’є. Але коли їй подобається, що я кажу, вона погладжує мою ручку і довго-довго дивиться у мене…» (Дзеркало, «Спляча красуня»)

Музичний конкурс
«Пісня Крокодила Гени»

3 конкурс «Впізнай з якої казки»

Звучить музика. До глядачів виходить Лисичка з кошиком та співає пісню з дитячої опери М.Лисенка «Коза-Дереза»

-Ой, куди це я потрапила?
-На літературну вікторину «У казки на гостинах».
-Мабуть, тут зібралися справжні знавці казок?
-Так. Наші діти добре знають казки.
-А можна мені провести один з конкурсів?
-Проводь.
-У моєму кошику різні предмети. Спробуйте відгадати з яких вони казок.

Глечик з вузькою шийкою «Лисичка та Журавель»
Борошно «Колобок»
Солома «Солом’яний бичок»
Яблуко «Казка про сплячу красуню»
Колосок «Колосок»
Пір’я «Кривенька качечка»
Ключик «Пригоди Буратіно»
Туфелька «Попелюшка»

Музичний конкурс
«Пісня Вінні Пуха»

4 конкурс «Телеграма від казкового героя»

На наше свято ми запросили багато казкових героїв, але, нажаль, не всі змогли приїхати і надіслали лише телеграми. Щоправда, на телеграмах немає підписів. Але наші гравці знають все про казки. І зараз розкажуть нам від кого ж телеграми.

1) – Приїхати не зможу, бо тато не зробив мені човник та весельце. ( Івасик-Телесик)
2) – Дуже хотілося б потрапити до вас, але соромно своєї гидкої зовнішності. ( Гидке каченя )
3) – Терміново викликали лікувати звірів у Африку. Не встигну повернутися. ( Лікар Айболить )
4) – Дуже засмучена, мишка випадково розбила яєчко, прийти не зможу. ( Курочка Ряба )
5) – Прибути до вас не можу. Мене викрала Лиска.
( Півник )
6) – Вигнав дід мене із хати, іншу я пішла шукати.
( Коза –Дереза )
7) – Моя риболовля закінчилася погано. Мене побили, а хвіст опинився в ополонці. ( Вовк-панібрат )
8) – Поспішаю до лісу. Мачуха наказала принести підсніжників.
( Падчерка )

Музичне вітання
Танок «Чунга-чанга»

(Виконує група підтримки)

5 конкурс «Чи уважний ти читач?»

Назвати казку, в назві якої є число.

«Вовк і семеро козенят»
«Троє поросят»
«Білосніжка і сім гномів»
«Про три гроші»
«Дев’ять братів сіроманців»
«Про царівну та сім богатирів»
«Алі-баба і сорок розбійників»
«Три горішки для Попелюшки»
«Десять братів і сестриця Галя»
«Дванадцять місяців»
«Три міхи хитрощів»

Музичний конкурс
«Пісня Чебурашки»

Супер-гра

«До якої казки прислів’я ?»

– Хочеш їсти калачі – не сиди на печі.
– Де сила не візьме, там розум допоможе.
– Друзі пізнаються в біді.
– Чия відвага, того й перемога.
– Не одежа красить людину, а добрі діла.

Що за герой?

Як погано звичку мати
Всім про все розповідати,
Те, що треба і не треба,
Як нема на те потреби?
Ось водного мужика
Була жіночка така:
Говорила без упину,
Всім розносила новини.
Тому він її провчив
І мовчати научив.
Що за казка підкажіть
І цю жіночку назвіть.
(Язиката Хвеська)

Жив –був пес і став старий вже,
От хазяїн його вигнав.
В лісі вовк його зустрів
І старого пожалів,
Ще й придумав, як зробити,
Щоб хазяїну вгодити.
Пес додому повернувся
І віддячить
Не забувся. що за казочка така?
Про собаку, про …(Сірка)

Казка —це дитинство людства і його мудрість. Читайте і слухайте казки, легенди, пісні, прислів’я, при¬казки, притчі… Нехай вони ідуть по світу, нехай живуть серед нас, сіють доброту і мудрість, навчають, як треба по правді жи¬ти.

Звучить музика, ведуча нагороджує всіх учасників грамотами та дипломами.

Заключна пісня
«Дорогою добра»

Спроси у жизни строгой,
Какой идти дорогой?
Куда по свету белому
Направиться с утра?

Иди за солнцем следом,
Хоть этот путь неведом,
Иди, мой друг, всегда иди
Дорогою добра.

Забудь свои заботы,
Падения и взлеты,
Не хнычь когда судьба себя
Ведет не как сестра,

Но если с другом худо,
Не уповай на чудо,
Спеши к нему, всегда иди
Дорогою добра.

Ах, сколько будет разных
Сомнений и соблазнов,
Не забывай, что эта жизнь –
Не детская игра,

Ты прочь гони соблазны,
Усвой закон негласный –
Иди, мой друг, всегда иди
Дорогою добра.

 

 

Сценарій літературно-музичного свята

Мово моя українська батьківська, материнська.

 

Перший ведучий. Із святом рідної мови вас, шановні добродії, із святом, шанувальники рідного слова. Мова — то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам усихає від спраги.

Другий ведучий. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо поезією. Поетична грань живе в слові, і слово немислиме без неї, як немислима річка без води.

Перший ведучий. І сьогодні ми запрошуємо вас на літературно-музичне свято «Від сопілки — до слова, від слова — до мови».

Читець.

Мово моя українська,

Батьківська, материнська,

Я знаю тебе не вивчену —

Просту, домашню, звичну,

Не з-за морів покликану,

Не з словників насмикану.

Ти у мене із кореня,

Полем мені наговорена,

Дзвоном коси прокована,

В чистій воді смакована,

Болем очей продивлена,

Смутком багать продимлена,

З хлібом у душу всмоктана,

В поті людськім намокнута,

З кров’ю моєю змішана

І аж до скону залишена

В серці моїм.

Перший ведучий. Історія кожної мови вивчається в нерозривному зв’яз- ку з історією народу, який є носієм цієї мови, її творцем. Отже українська літературна мова тісно пов’язана з історією українського народу.

Другий ведучий. Риси української мови чітко помітні в давньоруських пам’ятках. Це, насамперед, українська лексика: гребля, стріха, туга, по-вінь, лінощі.

Перший ведучий. Перші лексикографічні спроби були започатковані ще в Київській Русі. Так, “Повість врем’яних літ” має кілька уривків, які можна назвати тлумаченням імен: пояснення імені Феодосій, назва міста Переяслав.

Другий ведучий. На сторінках церковних книг є чимало так званих проізвольників — записів, зроблених тими, хто, читаючи, писав на полях пояснення слів, незрозумілих іншим читачам.

Перший читець.

Як гул століть, як шум віків,

Як бурі подих — рідна мова

Вишневих ніжність пелюстків,

Сурма походу світанкова.

Неволі стогін, волі спів,

Життя духовного основа.

Другий читець.

Все в тобі з’єдналося, злилося,

Як і помістилося в одній —

Шепіт зачарований колосся,

Поклик із катами на двобій,

Ти даєш поету дужі крила,

Щоб підносить правду в вишину,

Вченому ти лагідно відкрила

Мудрості людської глибину.

У тобі рости, не в’януть зроду,

Квітувать в поемах і віршах,

Бо в тобі — великого народу

Ніжна і замріяна душа.

Перший ведучий. Феодальна роздробленість і татаро-монгольська навала завдали нищівного удару по культурі і життю давньоруської народності. Значних руйнувань і знищення зазнали міста, горіли бібліотеки та документи. Списки творів письменства Київської Русі збереглися головним чином у Новгородській і Псковській землях.

Другий ведучий. Проте культурне життя на завойованих землях не припинялося. Серед письменних пам’яток цього періоду “Галицько-Волинський літопис”, “Слово о погибели Руския земли”, “Києво-Печер- ський патерик”.

Перший читець.

Щира втіхо — рідна мово,

Краю отчого окраса,

Є в тобі вогонь Тараса,

Щира втіхо, рідна мово.

Другий читець.

Трембітна мово. Музико. Калино.

І споконвічна і назавжди моя.

До тебе завши я душею лину.

Марія… мрія… мамине ім’я.

Третій читець.

Зорею, казкою ти снила тихо,

Коли в колиску клала немовля,

Вела за ручку, берегла від лиха

І вчила вперше слово вимовлять.

Перший ведучий. Ослаблені південноруські та західноруські землі в XIV столітті потрапляють у нову залежність: Київщина, Переяславщина, Поділля, Волинь аж до XVI століття перебувають під владною Великого Литовського князівства.

Другий ведучий. Незважаючи на велику військову могутність, Литовське князівство не змогло обійтися без руської мови, яку було визнано за державну. Про це свідчать пам’ятки ділового письменства, грамоти XIV–XVI століть, “Судебник” Казимира Ягайла 1468 року.

Читець.

Діамант дорогий на дорозі лежав, —

Тим великим шляхом люд усякий минав,

І ніхто не впізнав діаманта того.

Йшли багато людей і топтали його,

Але раз тим шляхом хтось чудовий ішов,

І в пилу на шляху діамант він найшов.

Камінець дорогий він одразу пізнав.

І додому приніс, і гарненько, як знав,

Обробив, обточив дикий той камінець,

І уставив його у коштовний вінець.

Сталось диво тоді, камінець засіяв,

І промінням ясним всіх людей здивував,

І палючим вогнем кольористо блищить,

І проміння його усім очі сліпить.

Так в пилу на шляху наша мова була,

І щаслива рука її з пилу взяла.

Полюбила її, обробила її,

Положила на ню усі сили свої,

І в народний вінець, як в оправу, ввела,

І, як зорю ясну, вище хмар піднесла.

Перший ведучий. Оскільки старослов’янська мова вже з IX століття не зазнавала змін, фактично була мертвою мовою та застосовувалася тільки в релігійній літературі, вона дедалі більше ставала незрозумілою народові. Тому з’являються словники, що подають переклад із старослав’янської на українську народну мову.

Другий ведучий. Так, у XVI столітті був написаний “Лексисъ с толкованием словенскихъ словъ просто” невідомого автора, у якому пояснено 776 слів. Це була чи не найперша лексикографічна спроба української мови.

Перший ведучий. Попередником І. Котляревського, як першого класика української літератури, був Григорій Сковорода — філософ, поет, байкар. Мова його творів, різноманітних за жанром, є сумішшю старої літературної мови, живої народної розмовної мови, російської літературної мови. Це був ніби начерк української літературної мови, який сприйняв і розвернув І. Котляревський, поклавши в основу літературної мови українську народну мову. (Сценка з “Наталки Полтавки”.)

Перший читець.

Купавна — цілована хвилями Дніпровими,

Люблена — голублена сивими дібровами,

З колоса пахучого, з кореня цілющого,

Із усмішки і сльози, сонця, вітру, і грози

Наша мова.

Другий читець.

Як осмута матерів,

Думи сивих кобзарів,

І дівочі переспіви синіх вечорів,

Виплекана веснами і серцями чесними,

Наша мова.

Перший ведучий. Ставлення до української мови не було однозначним. На жаль, не всі відомі вчені Росії визнавали її повноцінною націо-нальною мовою: М. Ломоносов називав українську мову діалектом, а Катерина I, наслідуючи його, повторювала, що “малороссийское наречие” — не що інше, як “российское, на польский лад применение”. Негативно ставився до української мови І. Карамзін, називаючи її “варварским языком”.

Другий ведучий. Не зміг об’єктивно оцінити українську мову й літературу російський критик В. Бєлінський, а М. Чернишевський спочатку не сприйняв творчості Т. Шевченка, а його “Кобзар” оцінив лише після смерті видатного поета.

Перший ведучий. Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та квіткових пахощів, вона встала з колін, як піднялася й наша Україна.

Другий ведучий. І той, хто не знає рідної мови або цурається її, засуджує себе на злиденність душі.

Перший читець.

Як путівець між нивами — проста,

Барвиста, наче далеч веселкова,

Такою увійшла до вас в уста

І в долі заясніла наша мова.

Другий читець.

З роси, проміння, шуму колосків

Я вам дарую чисте перше слово,

Аби з ясних слов’янських берегів

У світі засвітитися дніпрово.

Усі разом.

Всі ми любим нашу мову

Наче пісню вечорову

І служити будем їй,

Нашій мові дорогій.

Перший ведучий. Український народ має славу народу дуже музичного. Українська пісня здобула собі визнання в цілому світі.

Другий ведучий. Українська народна пісенність — дорогоцінне надбання поетичного генія народу, нев’януча окраса його духовної культури. Звучать пісні: “На полонині”, “Реве та стогне Дніпр широкий”, “Дощик”, “Полька”, “Павочка”, “Ти до мене не ходи”.

Перший ведучий. Мово моя! Люблю зажуру пісень твоїх і невмирущий оптимізм гумору твого, і музику слів твоїх. Скарбе мій єдиний! З тобою я найбагатший та найдужчий у світі, без тебе — перекотиполе, що його вітер несе в сіру безвість, у імлу небуття.

Другий ведучий.

Буду я навчатись мови золотої,

У трави-веснянки, у гори крутої,

В потічка веселого, що постане річкою,

В пагінця зеленого, що росте смерічкою.

Буду я навчатись мові-блискавиці

В клекоті гарячім кованої криці,

В кореневищі пружному ниви колоскової,

В леготі шовковому пісні колискової.

Щоб людському щастю дбанок свій надбати,

Щоб раділа з нами Україна-мати.

Щоб не знався з кривдою, не хиливсь під скрутою,

В гніві бився блисками, а в любові — рутою!

 

 

Теорія   літератури

Алегорія — (грец. αλληγορία, allegoria) троп, у  якому абстрактне поняття яскраво передається за допомогою конкретного образу.  Використовується в байках, притчах, мораліте; в образотворчому мистецтві  виражається певними атрибутами («правосуддя» зображають як жінку з терезами, лисиця  уособлює хитрість). Найбільш характерна для середньовічного мистецтва, епохи  Відродження, бароко та класицизму.

Автобіографія — (грец. αὐτός — сам, βίος — життя, γράφω — пишу) літературний  жанр, головним героєм якого (в літературному сенсі) є сам автор.

Акровірш — (грец. ακρος — крайній і грец. ατιχος — віршований рядок) вірш,  в якому перші літери рядків утворюють слово або речення.

Алюзія — (лат. allusio — натяк) уживаний у художньому творі як риторичний прийом натяк на  загальновідомий історичний, літературний чи побутовий факт (напр., «Піррова  перемога»).

Алітерація — (al < ad  — до і litera — буква) повторення  подібних за звучанням приголосних у віршованому рядку, строфі для підсилення  звукової або інтонаційної виразності й музичності.

Анекдот — (грец. ανεχδοτος — невиданий) коротке  гумористичне оповідання про характерний випадок у побутовому житті з  несподіваним і дотепним закінченням.

Антитеза — (грец. αντιθεσις — протиставлення) це  стилістична фігура, яка утворюється зіставленням слів або словосполучень,  протилежних за своїм змістом.

Архаїзми — (грец. αρχαιος — первісний,  стародавній) слова, їх форми або мовні звороти, що на даному етапі розвитку  мови застаріли або зовсім вийшли із загального вжитку (воєвода, возний).

Афоризми, або крилаті слова — (грец. αφορισμός, означення, вислів) стислі влучні  оригінальні вислови відомих письменників, що набули поширення в народі через влучність,  дотепність чи широту філософських узагальнень.

Балада — (фр. ballade,  від прованс ballar — танцювати) жанр ліро-епічної поезії фантастичної,  історико-героїчної або соціально-побутової тематики з драматичним сюжетом  (наприклад, «Рибалка» П. Гулака-Артемовського).

Бароко — (іт. barocco —  вибагливий, химерний) напрям у мистецтві та літературі XVII—XVIII ст., який  прийшов на зміну Відродженню, але не був його запереченням. Бароко синтезувало мистецтво готики й ренесансу.

Бурлеск — жанр  гумористичної поезії, комічний ефект досягається тим, що героїчний зміст  викладається навмисно вульгарно, грубо, або навпаки, тим, що про буденне говориться  піднесено (наприклад, «Енеїда» Котляревського).

Верлібр — (фр. vers  libre — вільний вірш) вірш без рими і розмірів з довільним чергуванням  рядків різної довжини.

Вертеп — (старослов’ян. —  печера) народний театр маріонеток, поширений в Україні, в барокову добу  (XVII-XVIII ст.). Дія вертепної драми відбувалася у двоповерховій «скрині»,  відкритій з одного боку для глядачів. На верхньому ярусі розігрувалися сюжети  релігійного характеру, переважно за мотивами Різдва Христового та рятування щойно  народженого Сина Божого від царя Ірода; на нижньому — побутові інтермедії, персонажами  яких переважно були Запорожець, Селянин, Дід, Баба, Панотець, Циган, Жид,  Москаль, Лях та ін. Нині В. зберігся на свято Різдва, переважно в західних  землях України.

Віршування, або Версифікація — (лат. versus — вірш та facio — роблю) 1. Мистецтво виражати свої  думки у віршованій формі. 2. Система організації поетичного мовлення, в основі  якої міститься закономірне повторення певних мовних елементів, що складаються  на підставі культурно-історичної традиції певної національної мови.

Водевіль — (фр. vaudeville)  невелика комедійна п’єса (переважно одноактна), якій притаманна проста  композиція, динамічний сюжет, дотепність, у ній розмови героїв чергуються з  піснями, танцями (наприклад, «Москаль-чарівник» І. Котляревського).

Герой літературного твору, або Персонаж — (фр. personnage, від лат. persona — маска, роль, особа) 1 Постать людини, зображена письменником у художньому  творі, загальна назва будь-якої дійової особи кожного літературного жанру. 2.  Олюднені, оживлені образи речей, явищ природи, звірів у казках, байках, притчах  та деяких інших жанрах.

 

Гімн — (грец. hýmnos — похвальна пісня) урочистий  музичний твір на слова символічно-програмового змісту, вживається переважно як  символ держави.

Гіпербола — (грец. hyperbole — перебільшення) різновид  тропа, що полягає в надмірному перебільшенні характерних властивостей чи ознак  певного предмета, явища або дії.

Градація — (лат. gradatio — поступове підвищення, посилення) стилістична фігура, що полягає в поступовому  нагнітанні засобів художньої виразності задля підвищення чи пониження їхньої  емоційно-смислової значимості.

Гумор — 1. Різновид  комічного, відображення смішного в життєвих ситуаціях і людських характерах. 2.  Узагальнена назва творів, мета яких — розсмішити, викликати гарний настрій. 3.  Взагалі сміх і відчуття комічного.

Гумореска — невеликий  віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного  твору легкою, жартівливою тональністю.

Гротеск— один із  різновидів комічного прийому, котрий поєднує у фантастичній формі жахливе та  смішне, потворне та прекрасне. Як форма комічного гротеск відмінний від гумору  та іронії тим, що в ньому смішне і потішне невід’ємно пов’язане із страшним та  зло віщим; як правило образи гротеску несуть в собі трагічний смисл.

Діалектизми — слова,  характерні для мовлення жителів певної місцевості. Вживаються в художніх творах  для мовної характеристики персонажів, для створення місцевого колориту.

Діалог — розмова двох чи  кількох дійових осіб.

Драма — (грец. drama — дія) 1. Один з  основних родів художньої літератури, що зображує дійсність безпосередньо через  висловлювання та дії самих персонажів. 2. Один із жанрів драматичного роду,  поряд з комедією, трагедією, це п’єса соціального чи побутового характеру з  гострим конфліктом, який розвивається в постійній напрузі.

Дума — великий  пісенно-розповідний (ліро-епічний) твір переважно героїчного змісту.

Експозиція — сюжетно-композиційна  частина художнього твору, яка знайомить читача з його головними персонажами,  конфліктами, проблемами, обставинами дії.

Експресіонізм — (франц. expression — вираження, виразність) літературно-мистецький  напрям, для якого характерні посилена увага до внутрішнього світу людини,  наголошення на авторському світосприйнятті, нервова збудженість та  фрагментарність оповіді, застосування символів, гротеску, поєднання  протилежного тощо.

Епіграма — (грец. epigramma — напис) жанр  сатиричної поезії дотепного, дошкульного змісту з несподіваною кінцівкою  (пуантом).

Елегія — (грец. elegeia) один із жанрів  лірики медитативного, меланхолійного, почасти журливого змісту (наприклад,  «Думи мої…» Т. Шевченка).

Епіграф, або Мотто — (грец. επιγραφή —  «напис»), або мотто — напис (часто цитата), який вміщується автором перед  текстом твору або його частиною. Епіграф передає основну ідею, настрій або  колізію твору, задає тон.

Епізод — невеликий  уривок, фрагмент, відносне завершена та самостійна частина художнього твору, що  зображує одну з подій або важливий у долі персонажа момент.

Епітет — (грец. epítheton — прикладка) образне  означення, влучна характеристика особи, предмета або явища, яка підкреслює їх  суттєву ознаку, дає ідейно-емоційну оцінку: сонце золоте; ясні зорі; тихі води.

Епопея — (грец. epopoiia, від epos — слово, розповідь та poiea — творити) значний за обсягом  монументальний твір епічного змісту, в якому широко і всебічно відтворено  епохальний перелом у житті цілого народу (часом багатьох народів), відображені  події, що мають вирішальне значення для багатьох поколінь (наприклад, твір У.  Самчука «Волинь»).

Епос — (грец. epos — слово,  оповідання) один із трьох родів літератури, відмінний за своїми ознаками від  лірики та драми. Основа епічного твору — розповідь від автора. Жанр епічної  героїчної поеми.

 

Есе — (фр. essai — спроба, начерк) невеликий за обсягом прозовий твір, що має довільну  композицію і висловлює індивідуальні думки та враження з конкретного приводучи  питання і не претендує на вичерпне й визначальне трактування теми.

Етюд — (з фр. — вправа,  вивчення) невеликий за обсягом, переважно безсюжетний твір настроєвого  характеру, в якому автор подає конкретну картину, фіксує момент, вихоплений з  життя, відтворює внутрішній стан людини, нерідко на тлі співзвучного пейзажу

Зав’язка — елемент  сюжету й композиції, який розпочинає основний конфлікт, зіткнення антиподів.

Загадка — це короткий  твір, в основі якого лежить дотепне метафоричне запитання, що передбачає  відповідь на нього.

Ідея художнього твору —  емоційно-інтелектуальна, пафосна спрямованість художнього твору, яка приблизно  може бути охарактеризована як провідна думка, ядро задуму автора.

Ідилія — (грец. eidyllion — замальовка,  невелика віршова пісенька; зменш. від eidos — образ; мовою александрійських  учених — поетичний твір) різновид буколіки; невеликий, переважно віршовий,  твір, в якому поетизується сільське життя (наприклад, «Садок вишневий коло  хати» Т. Шевченка).

Імпресіонізм — (фр. impression — враження) художній напрям, заснований на принципі безпосередньої фіксації  вражень, спостережень, співпереживань.

Інтер’єр — (фр. intérieur —  внутрішня частина, середина від лат. inerior — ближчий до середини)  в літературі вид опису, змалювання внутрішніх приміщень та предметів, які в них  знаходяться і безпосередньо оточують персонажів твору

Інтермедія — (лат. intermedius — проміжний, середній) невеличкий розважальний драматичний твір, який  виконувався між актами вистави на серйозні, переважно релігійні теми.

Інтонація — чергування  підвищень і знижень голосу, тон мовлення, який дозволяє виражати почуття,  ставлення до вимовленого.

Іронія — (грец. είρωνεία — лукавство,  глузування, прихований глум) художній троп, який виражає глузливо-критичне  ставлення митця до предмета зображення.

Історичні пісні — це  ліро-епічні твори героїчного характеру про важливі події минулого та відомих  історичних осіб.

Казка — один із основних  жанрів народної творчості, епічний, розповідний, сюжетний художній твір усного  походження про вигадані та фантастичні події.

Календарно-обрядові пісні — це ліричні твори, якими супроводжуються обряди та ритуали, пов’язані з  циклічністю природи, зі зміною пір року.

Катрен — (фр. quatrain)  строфа з чотирьох рядків, чотиривірш.

Классицизм — (англ. classicism,  від лат. classicus — зразковий) напрям у європейській літературі та  мистецтві, який уперше заявив про себе в італійській культурі XVI ст., а  найбільшого розквіту досяг у Франції у XVII ст. Для класицизму характерна  орієнтація на античну літературу, яка проголошувалася ідеальною, класичною,  гідною наслідування.

Клаузула, або Клавзула —  (лат. clausula — закінчення) заключна частина віршового рядка,  починаючи з останнього наголошеного складу.

Коломийка — жанр  української пісенної лірики, який пов’язаний з однойменним народним танцем. Коломийка має традиційну жанрову структуру: дворядкова строфа, кожен рядок якої  складається з 14 складів, має малу цезуру після 4-го та велику після 8-го  складів і закінчується жіночою римою (з наголосом на передостанньому складі).

Колядка — жанр  величальних календарно-обрядових пісень, які в дохристиянську епоху були  пов’язані з зимовим святковим циклом, а з утвердженням християнства — з  різдвяним.

Комедія — (грец. komodia, від komos — весела процесія і ode — пісня) драматичний твір, у  якому засобами гумору та сатири викриваються негативні суспільні та побутові  явища, виявляється смішне в навколишній дійсності чи людині (наприклад, «За  двома зайцями» М. Старицького).

 

Композиція — (лат. compositio — складання, зв’язування, складання, з’єднання) побудова твору. Найпоширеніші  види: лінійна — події зображуються в хронологічній послідовності;  ретроспективна — події, що відбулися раніше, зображуються пізніше; паралельна —  дві події, що відбулися одночасно, зображуються як послідовні; монтаж — кілька  подій, що відбуваються одночасно, зображуються по черзі.

Конфлікт — (від лат. conflictus)  зіткнення протилежних інтересів і поглядів, напруження і крайнє загострення  суперечностей, що призводить до активних дій, ускладнень, боротьби,  супроводжуваних складними колізіями.

Кульмінація — важливий  елемент сюжету: вирішальне, найгостріше зіткнення сил, які ведуть боротьбу,  момент найвищого напруження в розвиткові змальованих у творі подій.

Легенда — народна  оповідь про життя якоїсь особи чи незвичайну подію, оповита фантастикою,  казковістю.

Лейтмотив — (нім. Leitmotiv — «головний, ведучий мотив») конкретний образ, часто повторювана деталь,  головна тема чи ідея, визначальна інтонація, що пронизує твір або всю творчість  письменника.

Лірика — 1. Один із  трьох родів художньої літератури, в якому навколишня дійсність зображується  шляхом передачі почуттів, настроїв, переживань, емоцій ліричного героя чи  автора. 2. Певний віршовий твір або сукупність творів.

Ліричний відступ — це  такий авторський відступ від розгортання подій, картин і образів, у якому письменник  безпосередньо від себе висловлює почуття і настрої у зв’язку з долею героїв,  виявляє своє ставлення до них тощо..

Ліричний герой — образ,  що виникає в уяві читача під враженням висловлених у творі почуттів,  переживань, роздумів. Ліричний герой не обов’язково тотожний  авторові.

Ліро-епічний твір — це  літературний твір, в якому гармонійно поєднуються зображально-виражальні  засоби, притаманні ліриці та епосу, внаслідок чого утворюються якісно нові  сполуки (балада, співомовка, поема, роман у віршах).

Література — так колись  називали все, що написане або надруковане буквами (літерами). Зараз термін  «література» переважно вживається у значенні художня література. А художня  література є одним із видів мистецтва, що образно відтворює життя за допомогою  слова, мови.

Літературний жанр — тип  літературного твору, один з елементів класифікації літературного матеріалу,  позначає літературні твори, які умовно об’єднуються за певною структурою та  спільними ознаками зображення дійсності. Наприклад, серед епічних творів найчастіше  виділяють такі жанри (види): казка, байка, легенда, оповідання, новела, повість,  роман, епопея та ін.; серед ліричних: ліричний вірш, пісня, елегія, епіграма та  ін.; серед драматичних: трагедія, комедія, драма, водевіль, фарс та ін.

Літературний напрям — це  конкретно-історичне втілення художнього методу, що проявляє себе в  ідейно-естетичній спільності групи письменників у певний період часу. Літературний напрям є своєрідним синтезом художнього методу та індивідуального стилю письменника.

Літературний процес —  безперервний, надзвичайно складний, іноді суперечливий, іноді регресивний  розвиток літератури, який визначається всією сукупністю явищ і фактів,  спричинених як єдиними нормами загальнолітературного світового розвитку, так і  його національними особливостями.

Літературний рід —  узагальнююче поняття, один з головних елементів систематизації літературного  матеріалу, категорія вищого порядку. За родами література поділяється на епос,  лірику, драму.

Логічний наголос —  виділення важливого слова в реченні (яке несе особливе смислове навантаження)  через підвищення сили голосу.

Медитація — вірш  філософського змісту, в якому автор передає свої глибокі роздуми про деякі  важливі проблеми, інколи глобального значення (життя і смерть, дружба і  кохання, людина і природа).

Мемуари — (фр. mémoires — спогади) оповідь у формі записок від імені автора про реальні події минулого,  учасником або ж очевидцем яких він був.

Метафора — (грец. metaphora — перенесення)  один з основних тропів: образний вислів, в якому ознаки одного предмета чи дії  переносяться на інший за подібністю.

Міракль — (фр. miracle,  від лат. miraculum — чудо) один із жанрів  середньовічної релігійно-повчальної драми, за основу якої бралися розповіді про  «дива», здійснені Богородицею чи святими.

Містерія — (від лат. ministerium — служба) західноєвропейська  середньовічна релігійна драма, що виникла на основі літургійного дійства.

Міф — (др.- грец. μῦθος) 1. Форма  мислення стародавньої людини. У міфі абстрактні поняття про світ виражаються у  вигляді живих істот або навпаки — живі істоти виступають як вищі символи світу. Міф ґрунтується на глибокій вірі в реальність цих істот та їх надприродну силу. 2.  Те саме, що легенда, розповідь про богів та героїв.

Міфологізм — (грец. μυθολογία, від грец. μῦθος — оповідь и грец. λόγος — слово, розповідь, повчання) спосіб  поетичної реалізації міфу в творах художньої літератури.

Мовленнєвий такт —  частина речення між двома паузами.

Модернізм — (італ. modernismo — «сучасна течія»; від лат. modernus — «сучасний,  недавній») загальна назва літературних напрямів та шкіл XX ст., яким притаманні  формотворчість, експериментаторство, тяжіння до умовних засобів,  антиреалістична спрямованість.

Монолог — (від грец. monos —  один і logos — мова) переважно в драматичному творі або  кінофільмі роздуми персонажа вголос, розмова з самим собою чи глядачами.

Мотив — (фр. motif, від лат. moveo — рухаю) неподільна  смислова одиниця, з якої складається сюжет (мотив жертовності, скорбота та ін.)  або тема ліричного твору.

Нариc — невеликий за  обсягом оповідний художньо-публіцистичний твір, у якому зображено дійсні факти,  події й конкретних людей (наприклад, нарис Панаса Мирного «Подоріжжя од Полтави  до Гадячого»).

Народна пісня —  невеликий усний віршований твір, що співається.

Неореалізм — стильова  течія в українській літературі початку XX ст., яка розвинулася з класичного  реалізму.

 

Неоромантизм — (від грецьк. νέος — молодий, новий і фр. romantisme) стильова течія модернізму,  що виникла в українській літературі на початку XX ст., названа Лесею Українкою  «новоромантизмом». Зі «старим» романтизмом його ріднить порив до ідеального,  виняткового.

Новела — (іт. novella, від лат. novellus — новітній) невеликий за  обсягом прозовий епічний твір про незвичайну життєву подію з несподіваним  фіналом, сконденсованою та яскраво вимальованою дією.

Ода — (грец. oide) жанр лірики, вірш, що виражає піднесені почуття,  викликані важливими історичними подіями, діяльністю історичних осіб.

Оксиморон — (грец. οξύμωρον, букв. «дотепно-безглузде») різновид тропа, що  полягає у зведенні слів або словосполучень, значення яких взаємовиключає одне  одного, створюючи ефект смислового парадоксу: На нашій — не своїй землі (Т.  Шевченко).

Опис — зображення  письменником місцевості, де відбувається дія, природи (пейзажу), зовнішнього  вигляду осіб (портрета), внутрішньої частини приміщень (інтер’єру).

Оповідання — невеликий  прозовий твір, сюжет якого заснований на певному епізоді з життя одного  персонажа (іноді кількох).

Оповідач — особа,  вигадана автором, від імені якої в художньому творі автор оповідає про події та  людей.

Оповідь — зображення  подій і вчинків персонажів через об’єктивний виклад їх від першої особи, на  відміну від розповіді — викладу від третьої особи.

Памфлет — (англ. pamflet від грец. pan — усе, phlego — палю) публіцистичний твір на  злободенну тему, в якому з особливою гостротою й експресією, часто в сатиричній  формі висміюються й викриваються якісь негативні суспільні явища.

Панегірик — (дав.-гр. πανηγυρικος) поетичний жанр, найхарактернішою ознакою якого є  захоплена похвала та уславлення визначної події чи подвигів видатної людини.

Паралелізм — (грец. parallelos — той, що рухається поряд) стилістична фігура:  паралельне зображення двох (трьох і більше) явищ з різних сфер життя, показ  одних явищ на фоні інших.

Пародія — сатиричний або  гумористичний твір, який наслідує, імітує творчу манеру письменника або напряму  з метою його висміяти.

Пастораль — (фр. pastorale, пастушачий,  сільський) різновид буколіки; невеликий за обсягом художній твір, в якому  мовиться про безтурботність сільського життя на лоні природи.

Пауза — (грец. παυσις — припинення, перерва) перерва в мовленні,  зупинка голосу під час читання. Може бути довгою, середньою та короткою.

Пейзаж — (фр. Paysage, від pays — країна,  місцевість) один із композиційних компонентів художнього твору: опис природи,  будь-якого незамкненого простору зовнішнього світу.

Переказ — подібне до  легенди усне оповідання про видатні події минулого, але більш достовірне, ніж  легенда.

Перифраз — (перифраза;  від дав.-гр. περίφρασις — «описовий вираз, іносказання»: περί  «навколо, біля», φράσις «вислів») мовний зворот, який вживається замість звичайної  назви певного об’єкта і полягає в різних формах опису його істотних і характерних  ознак (наприклад, Т. Шевченка називають «великим Кобзарем»).

Персонаж (фр. personnage, від лат. persona — маска, роль, особа),  або Герой літературного твору — 1. Постать людини, зображена  письменником у художньому творі, загальна назва будь-якої дійової особи кожного  літературного жанру. 2. Олюднені, оживлені образи речей, явищ природи, звірів у  казках, байках, притчах та деяких інших жанрах.

Персоніфікація — вид  метафори: уподібнення неживих предметів чи явищ природи людським якостям,  олюднення їх (а уособлення — оживлення їх).

Підтекст — внутрішній,  прихований зміст якого-небудь висловлювання.

Пірихій — (грец. pyrrichios, від pyrríche — військовий танок) у силабо-тонічному віршуванні пірихієм умовно називається  заміна стопи ямба чи хорея стопою з двох ненаголошених складів.

Пісня —  словесно-музичний твір ліричного або ліро-епічного характеру, мелодійний за  своїм інтонаційним малюнком і призначений для співу.

Повість — епічний  прозовий твір (рідше віршований), який характеризується однолінійним сюжетом, а  за широтою охоплення життєвих явищ і глибиною їх розкриття посідає проміжне  місце між романом та оповіданням (перша українська повість — «Маруся» Г.  Квітки-Основ’яненка).

Поезія — (грец. poiesis — творчість від poieo — роблю, творю) 1. Один із трьох літературних родів, поряд з  епосом і драмою. 2. Невеликий художній твір у віршах. 3. Інколи цим поняттям  означають віршовані твори певного автора, нації чи епохи.

Поема — (грец. poiema — твір) ліро-епічний віршований твір, у якому  зображені значні події і яскраві характери, а розповідь героїв супроводжується  розкриттям авторських переживань і роздумів.

Полілог — (від грецького polys — багато і logos — слово) багатоголосся, розмова, в якій одночасно бере участь  багато людей.

Порівняння — троп, який  полягає у зіставленні одного предмета з іншим для того, щоб глибше розкрити,  яскравіше змалювати його.

Портрет — (фр. portrait) зображення в літературному  творі зовнішнього вигляду, пози, рухів, виразу обличчя людини, її одягу, взуття  тощо.

Послання — віршований  твір, написаний як звернення до певної особи чи багатьох осіб.

Постмодернізм — (фр. Modernisme) світоглядно-мистецький  напрям, що в останні десятиліття XX ст. приходить на зміну модернізмові. Цей  напрям — продукт постіндустріальної епохи, епохи розпаду цілісного погляду на  світ, руйнування систем — світоглядно-філософських, економічних, політичних.

Приказка — це образний  вислів чи мовний зворот, який влучно характеризує людину, її вчинки, явища  життя і т. ін.: Або пан, або пропав.

Притча — короткий  фольклорний або літературний розповідний твір повчального характеру,  орієнтований переважно на алегоричну форму доведення змісту етичних цінностей  буття.

 

Проза — (лат. prosa, від prosa oratio — пряма мова, що вільно розвивається й рухається, ) мовлення  не організоване ритмічно; літературний твір або сукупність творів, написаних  невіршованою мовою.

Прозопопея, або Уособлення — різновид метафори: зображення неживих предметів або абстрактних явищ із  наданням їм властивостей живих істот.

Псалми — жанр духовної  лірики, пісні релігійного змісту.

Публіцистика — особливий  рід літератури та журналістики, звернений до найактуальніших проблем, вирішення  яких має велике значення для суспільства.

Реалізм — (лат. realis — «суттєвий», «дійсний», від res — «річ») літературний напрям, який характеризується правдивим і  всебічним відображенням дійсності на основі типізації життєвих явищ.

Ремарки — авторські  пояснення в тексті драматичного твору про час і обстановку, в якій відбувається  дія, про вік, вигляд, міміку, жести, інтонацію голосу персонажів, про їх  психологічний стан, вчинки тощо.

Ремінісценція — (лат. reminiscentia, спогад) один із  видів творчих взаємовпливів, який полягає в запозиченні окремих елементів з  творчості попередників.

Рецензія — (англ. review, огляд) один із провідних жанрів літературної критики, що розглядає  й оцінює твори художньої літератури й мистецтва, визначає їх вартість та  характеризує, на думку критика, хиби, недоліки.

Речитатив — протяжне  проказування, що наближається і до декламації, і до співу.

Рима — (грец. rhýthmos — мірність, сумірність, узгодженість) співзвучність  закінчень слів у віршових рядках.

Римування — характер  розміщення рим у вірші. У межах чотиривірша (катрена) розрізняють такі способи  римування: парне, або суміжне, коли перший рядок римується з другим, а третій —  з четвертим (aabb); перехресне, при якому перший рядок римується з третім, а  другий — з четвертим (abab); кільцеве, або оповите, коли одна рима, об’єднуючи  перший і четвертий рядки, ніби бере в кільце рядки, пов’язані іншою римою  (abba).

Ритм — (грец. rhythmos — розміреність) правильне чергування наголошених  і ненаголошених складів у силабо-тонічній системі віршування.

Риторика — (др.-грец. ῥητωρική — «ораторське мистецтво» від ῥήτωρ — «оратор») наука  красномовства.

Розвиток дії —  розгортання подій, що виростають із зав’язки, своєрідний перебіг розповіді  автора про життя, стосунки і дії персонажів.

Розв’язка — складовий  компонент сюжету, вирішення конфлікту (інтриги) епічного, ліро-епічного,  драматичного, а іноді й ліричного (сюжетного) твору.

Роман — (фр. roman — романський) великий за  обсягом, складний за будовою прозовий (рідше віршований) епічний твір, в якому  життя людей розкривається на тлі історичних або соціально вагомих обставин.

Романс — (ісп. romance, від лат. — по-романськи) невеликий за обсягом  вірш переважно особистого (любовного) характеру та музичний твір для сольного  співу з інструментальним супроводом.

Романтизм — (фр. romantisme) один із провідних  напрямів у літературі, науці й мистецтві, що виник наприкінці XVIII ст. у  Німеччині та існував у літературі Європи й Америки в першій половині XIX ст.  Романтики виступали проти нормативності класицистичного мистецтва, проти його  канонів та обмежень.

Рондель — (фр. rondelle — щось кругле, від лат. rotundus — круглий) закінчений вірш  із 13 рядків, поділених на три строфи. У перших двох по чотири рядки, у третій  — п’ять. Перші два рядки цілком повторюються у кінці другої строфи, а перший  рядок ще й завершує вірш.

Рубаї — в ліричній  поезії народів Близького Сходу чотиривірш переважно філософського змісту, в  якому римуються перший, другий і четвертий рядки.

Рядок — частина  віршованого тексту, одиниця вірша, від довжини і структури якої залежить розмір  цього вірша.

Сарказм — (від грец. sarkasmos — рву м’ясо) зле, в’їдливе висміювання  серйозних вад у характері персонажів, подіях та явищах громадського або  побутового життя з тим, щоб викрити їх потворну сутність.

 

Сатира — (лат. satira) 1. У давньоримській  літературі написаний гекзаметром поетичний твір, в якому викривалися пороки  суспільства. 2. Різке осміяння суспільних вад за допомогою сатиричних засобів.  3. Художній твір, в якому здійснюється таке осміяння.

Сентименталізм — (фр. sentimentalisme , від фр. sentiment — почуття) напрям у  європейській: літературі другої половини, XVIII — початку XIX, ст., що  характеризується прагненням відтворити світ почуттів простої людини й викликати  у читача співчуття до героїв.

Символізм — (фр. symbolisme, з грец. симболон — знак, ознака, прикмета, символ) одна зі стильових течій модернізму, що виникла у  Франції в 70-х pp. XIX ст., а в українській літературі поширилася на початку XX  ст. Основною рисою символізму є те, що конкретний художній образ перетворюється  на багатозначний символ.

Сонет — (іт. sonetto — звучати) ліричний вірш,  який складається з чотирнадцяти рядків п’ятистопного або шестистопного ямба,  тобто з двох чотиривіршів (катренів) з перехресним римуванням та двох тривіршів  (терцин) тернарного римування за основною схемою (abab abab bbd ggd), хоча  можливі й інші конфігурації рим.

Співомовка — короткий  віршований ліро-епічний твір, часто побудований на якомусь народному анекдоті,  приказці або казковому мотиві.

Спондей — (грец. spondeios) у силабо-тонічній системі віршування заміна  стопи ямба чи хорея стопою з двох наголошених складів.

Стаття — науковий чи  публіцистичний твір невеликого розміру в збірнику, журналі чи газеті, в якому  здійснюється досить широке за охопленням матеріалу і порівняно глибоке  аналітичне дослідження важливої суспільно-політичної чи літературної теми.

Стиль — (від лат. stylus — паличка, котрою  писали) 1. Сукупність мовних прийомів для вираження тих чи інших ідей, думок.  2. Сукупність усіх виразних засобів — мовних, композиційних, жанрових, вживаних  для втілення змісту твору (наприклад, стиль класицизм).

Стопа — (лат. Pes) в силабо-тонічному віршуванні — це  група складів з певним, незмінним для даного вірша розташуванням у ній одного  наголошеного і одного, двох або трьох ненаголошених складів. Від повторення  стоп залежить розмір вірша.

Строфа — (грец. strophé — поворот, зміна, коло) повторюване вданому  вірші поєднання кількох віршованих рядків, зв’язаних між собою певною системою  рим та інтонацією або за змістом, а також відділене від аналогічних сполук  помітною паузою та іншими чинниками.

Строфоїди — частини  віршованого тексту, що мають різну кількість рядків.

Сюжет — (фр. sujet — тема, предмет від лат. subjectum — підмет, суб’єкт)  організована в життєво правдоподібну картину система подій за участю певних  персонажів.

Тавтологія — (дав.-гр. ταυτολογία від дав.-гр. ταυτο — те ж саме та дав.-гр. λόγος — мова) повторення одного й того ж слова,  однокореневих чи близьких за значенням, щоб з більшою силою виразити щось  важливе у висловленій думці.

Тема — (грецьк. θέμα –  те, що покладено (в основу)) це коло життєвих явищ, відображених у творі у  зв’язку з певною проблемою, що служить предметом авторського осмислення та  оцінки. Тема — узагальнена основа змісту художнього твору, те,  про що в цілому йдеться всьому.

Темп — (іт. tempo від лат. tempus — час) швидкість  читання або мовлення. Буває повільний, середній та швидкий.

Терцина — (іт. terzina, від terza rima — третя  рима) в поезії строфа, що складається з трьох рядків, де 1-й римується з 3-м, а  2-й — з 1-м уже наступної терцини.

Тип — (від грец. τυπος— відбиток, форма, зразок) образ-персонаж, в  якому-відбиваються риси характеру, спосіб мислення, світоглядні орієнтації певної  групи юдей або нації, а він при цьому залишається яскраво індивідуальним,  неповторним.

Трагедія — (грец. tragoedia, буквально: козлина пісня) драматичний твір, де зображуються  нерозв’язні моральні проблеми, що призводять, як правило, до загибелі героя  (героїв) (наприклад, «Сава Чалий» І. Карпенка-Карого).

Троп — (грец. tropos — зворот) слово або вираз, вжитий у переносному,  образному значенні.

Трохей, або Хорей — (грец. choréios, від choros — хор) у силабо-тонічному віршуванні  — це двоскладова стопа з наголосом на першому складі.

Травесті́я — (від іт. travestire —  перевдягати) — один із різновидів бурлескної, гумористичної поезії, в  якому твір серйозного або й героїчного змісту та відповідної форми  переробляється, «перелицьовується» у твір комічного характеру з використанням  панібратських, жаргонних зворотів.

Усмішка — різновид  фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею.  Своєрідність жанру усмішки — в поєднанні побутових замальовок з частими  авторськими відступами, в лаконізмі й дотепності.

Усна народна творчість —  це художньо-словесна творчість народу в сукупності її видів і форм, де засобами  мови збережено знання про життя і природу, давні культи і вірування, а також  відбито світ думок, уявлень, почуттів і переживань, народнопоетичної фантазії.

Фабула — (лат. fabula, фр. fable, англ. fable, нім. Fabel — байка, казка) основні події міфу, легенди, художнього твору,  викладені без додаткових деталей.

Фарс — театральна або  кіно- комедія легкого змісту з виключно зовнішніми комічними прийомами.

Фейлетон — (фр. feuilleton — аркуш) художньо-публіцистичний  жанр літератури, в основі якого лежать реальні факти, які зображено в  сатиричному або гумористичному плані.

Фольклор — (англ. folklore)  усна народна творчість

Фігурні (курйозні) вірші — (фр. сuriеuх — допитливий, цікавий) — неординарні  за формою, вишукані поетичні твори, поширювані в українській поезії від  барокової доби.(фігурні вірші, паліндроми тощо). Найпримітнішою постаттю у  творенні К.в. був Іван Величковський — автор оригінальної рукописної збірки  “Млеко, од вівці пастиру належне”, в якій він звернувся до різних  форм К.в. З України К.в. поширювались і в інші країни, зокрема в Росію (Симеон  Полоцький). Незважаючи на те, що К.в. упереджено характеризували Як  “несерйозне віршувальництво”, до них спорадично зверталися поети  пізніших часів (футуристи), а також сучасні (М.Мірошниченко, А.Мойсіенко,  А.Крат та ін.), часто поєднуючи в одному творі особливості звукових та  візуальних мистецтв.

Характер літературний —  це зображення письменником у художньому творі людини з властивими їй  індивідуальними рисами, які зумовлюють її поведінку, ставлення до інших людей,  до життя.

Художній метод — це  сукупність принципів ідейно-художнього пізнання та образного відтворення світу,  спосіб осягнення дійсності засобами мистецтва. В історії літератури виділяють  такі художні методи: бароко, класицизм, сентименталізм, романтизм, реалізм,  натуралізм, модернізм. Кожний художній метод (за винятком модернізму) має відповідний  літературний напрям. Напрям користується певним методом, заснований на ньому.

Художній образ —  особлива форма естетичного освоєння світу, при якій зберігається його  предметно-чуттєвий характер, його цілісність, життєвість, конкретність, на відміну  від наукового пізнання, що подається в формі абстрактних понять.

Художня асоціація —  зв’язок уявлень, коли одне з них у людській свідомості викликає низку інших,  інколи ірраціональних (чистий — божественний), контрасту (добро — зло),  суміжністю в часі (весна — цвітіння) чи в просторі (поле — жито) і постає як наслідок  естетичного освоєння дійсності.

Щедрівка — жанр  величальних календарно-обрядових пісень, що виконуються під Новий рік на Щедрий  вечір.

Ямб — (грец. íambos — напасник) у силабо-тонічному віршуванні  двоскладова стопа з наголосом на другому складі.

 

Біблія – пам’ятка світової писемності.

Мета: познайомити старшокласників з історією виникнення Біблії, її історичним шляхом. Довести вічну цінність Біблії для всіх людей. Опрацювати втілення біблійної теми в українській літературі та інших видах мистецтв. Прищепити учням загальнолюдські цінності, їх взаємозв’язок з національними, навчити жити за мораллю

Обладнання: Біблія за перекладом І. Огієнка, П. Куліша й І. Нечуя-Левицького, І. Хоменка. Плакати з висловами про Біблію, ілюстрації, фото археологічних знахідок.

Мотивація навчання школярів

1. Вступне слово вчителя. Ми сьогодні маємо чудову нагоду доторкнутись до найвеличнішої світової скарбниці духовності. Сьогодні ми вивчаємо Біблію. Ураховуючи об’ємність цієї теми, пропоную провести урок у вигляді літературної конференції.
2. Оголошення теми, мети та завдань уроку

Виклад нового матеріалу

Учень. Слово «біблія» походить від грецького «biblia», що означає «папірусні сувої» або «книги».

Власне кажучи, Біблія – це збірка, бібліотека, що складається із 66 окремих книг, які писалися протягом приблизно 1600 років, з 1513 до н. е. по приблизно 98 рік н. е.

Перші 39 книг – близько три чверті Біблії – складають Старий Заповіт, визнаються за «Святе Письмо» іудаїзмом і християнством. Ще його називають «Єврейським Письмом», тому що більшість книг були написані мовою цього народу.

Ці книги можна поділити на три групи:

історичні – від Буття до Естер (17 книг);

поетичні – від Іова до Пісні Пісень Соломона (5 книг);

пророчі – від Ісаї до Малахії (17 книг).

У Старому Заповіті йде мова про ранню історію Землі та людства, а також про історію давнього ізраїльського народу з часу його появи до V ст. до н. е.

Решта 27 книг Нового Заповіту вважаються «Святим Письмом» тільки у християн, відомі як «Грецьке Письмо», тому що книги були написані грецькою мовою – міжнародною мовою того часу.

В основному вони розташовані за тематикою:

5 історичних книг (Євангелія та Дії святих апостолів);

21 послання;

Об’явлення Івана Богослова.

Християнське Грецьке Письмо зосереджене на вченні та діяльності Ісуса Христа та його учнів.

Учитель. Пропоную вам за допомогою ілюстрацій пригадати сюжети біблійних оповідань.

(Учні розповідають біблійні оповідання.)

Хто ж записав Біблію?

Чи існують докази достовірності біблійних записів?

Про це ви дізнаєтесь із наступного виступу.

Учень. Уважається, що приблизно 40 осіб різного походження писали Біблію. Серед них були царі, пастухи, рибалки, державні службовці, священики й один полководець.

Але, незважаючи на це, у Біблії зберігається головна думка, усі книги узгоджуються між собою та доповнюють одна одну.

А доказом достовірності біблійних записів є археологічні знахідки.

Базальтовий камінь із Тель-Дана. На камені висічені слова «Дім Давида» та «Цар ізраїльський».

Моавітський камінь містить опис сутички між Моавом та Ізраїлем із точки зору царя Меси (4 царств 3:4-27) та різні географічні назви, ім’я бога, написані давньоєврейськими буквами. Зберігається Моавітськнй камінь у музеї Лувр, що в Парижі.

Літопис Набоніда – клинописна табличка, що розповідає про раптове взяття Вавілону Кіром (Данила, 5 розділ). Знаходяться у Британському музеї.

У 1849 році в Куюджику, у городищі, яке виявилося частиною Ніневії, археологи розкопали стародавній палац. На стінах однієї з кімнат містився рельєф із зображенням взяття укріпленого міста, захват полонян, які проходили перед царем-завойовником. Над зображенням містився напис: «Синахериб, повелитель світу, цар Ассірії, сів на німеду троні та виконав огляд добутих трофеїв у Лахісі». Ім’я Синахериба в Біблії згадується 13 разів.

Учитель. Усі перераховані археологічні знахідки є не біблійними. Вони підтверджують достовірність Біблії з історичної точки зору. Але існують докази, які безпосередньо стосуються біблійних записів. Послухайте про таку знахідку.

Учень. «Найбільшою знахідкою сучасності» стали сувої книги Ісаї, знайдені біля Мертвого моря. На початку 1947 року хлопчик-бедуін пас отару і виявив неподалік Мертвого моря печеру. У ній він знайшов кілька глиняних глеків, більшість були пусті. Однак в одному глеці, який був міцно запечатаний, хлопчик знайшов шкіряний сувій, ретельно загорнений у полотняну тканину. Це була повна біблійна книга Ісаї. На добре збереженому, але потертому сувої виднілися сліди ремонту.

Маленький пастух і уявити собі не міг, що древній сувій, який він тримав у руках, приверне увагу світової спільноти. Особливим було те, що до 1947 року найдавніші рукописи повного Єврейського Письма датувались приблизно II-І ст. до н.е. А цей сувій, як установили вчені, ІІІ ст. до н. е. І коли порівняли його з масоретським текстом, зробленим на тисячу років пізніше, виявилося, що вони повністю співпадають.

Учитель. До нашого часу збереглося майже 5000 біблійних рукописів, що дійшли до нас із глибини віків. Деякі з них датуються ІІ ст. н. е. Як же це стало можливим?

Про це, а також про те, хто такі масорети і що таке масоретські тексти, йтиметься в наступній оповіді.

Учень. Більшість книг Біблії писалися на папірусі, зробленому з єгипетської рослини з такою ж назвою, та на пергаменті, зробленому зі шкіри тварин, і що, природно, не могли зберігатися вічно. Для обох матеріалів однаково небезпечні волога, пліснява, різні личинки.

Для того щоби зберегти автентичність рукописів, з них почали робити копії. У древньому Ізраїлі переписування Святого Письма стало навіть професією, про що згадується у книгах Ездра 7:6, Псалом 44:2.

Копії теж робили на матеріалі, не придатному для тривалого зберігання. Час від часу доводилося робити нові рукописні копії. Коли оригінали зникли, ці копії стали основою для подальших рукописів.

Переписування копій продовжувалось протягом століть.

Професіонали-переписчики були дуже віддані своїй справі. Вони благоговійно ставились до слів, що переписували. Прикладом того, наскільки охайними були переписчики, можуть послужити масорети.

Масорети (походить від єврейського слова «традиція») по суті були переписчиками, які відповідали за збереження традиційного тексту Єврейського Письма, жили в період з VІІ по IХ ст. н. е. Копії рукописів, які вони зробили, називаються масоретськими текстами.

Для того щоби дотриматись точності при переписуванні, вони використовували ряд прийомів перевірки точності. Щоби не пропустити жодної літери біблійного тексту, вони рахували не тільки слова, а й букви.

Це була досить кропітка праця. Але завдяки такій старанності забезпечувався високий рівень точності.

Учитель. Якщо помирає мова, якою написана книга, то фактично помирає і книга. Сьогодні мало хто може читати тими мовами, якими була написана Біблія. Біблія збереглася завдяки тому, що навчилась говорити «живими» мовами людства. А вчили її перекладачі, які стикалися з непереборюваними перешкодами.

У ІІІ ст. до н. е. почали перекладати Єврейське Письмо грецькою мовою, міжнародною мовою того часу. Так з’явився перший повний грецький переклад, який називається Септуагінтою.

У V ст. н. е. Ієронім переклав Біблію латинською мовою – так було створено Вульгату, що означає «популярний» або «загальновживаний».

З наступної доповіді ви дізнаєтесь, який шлях пройшла Біблія, поки стало можливим читати її слов’янською мовою.

Учень. Сьогодні нараховується більше 435 млн людей, які розмовляють однією зі слов’янських мов, можуть читати переклади Біблії рідною мовою. 360 млн із них користуються кирилицею, тоді як їхні предки, що жили дванадцять століть тому, не мали ні писемності, ні алфавіту. Людей, які допомогли знайти вихід із цього становища, звали Кирило та Мефодій. Вони були рідні брати.

Кирило (827-869 рр.), чиє світське ім’я було Костянтин, і Мефодій (825-885 рр.) походили з міста Тесалоніки (Греція). У Тесалоніках на той час були поширені дві мови: грецька та деяка форма слов’янської. На околицях міста мешкало багаточисельне слов’янське населення, і їх тісне спілкування дозволило Кирилові та Мефодію до тонкощів вивчити мову південних слов’ян. А за словами одного біографа, мати Кирила та Мефодія була слов’янкою за походженням.

Після смерті батька Кирило оселився в Константинополі, столиці Візантійської імперії. Там він учився в імперському університеті у великих учених того часу. Після навчання виконував обов’язки бібліотекаря у відомому на Сході соборі св. Софії, пізніше став професором філософії. Завдяки тому що Кирило мав великі академічні знання, його прозвали філософом.

Мефодій тим часом пішов стопами батька: зробив політико-адміністративну кар’єру. Він досяг титулу архонта (воєводи) в одній із прикордонних областей Візантії, де жило багато слов’ян. Але потім пішов у монастир у Візантії. Пізніше (у 885 році) там оселився й Кирило.

У 862 році Ростислав, князь Великоморавської держави (зараз схід Чехії, захід Словакії й Угорщини) звернувся до візантійського імператора Михайла ІІІ з проханням прислати в Моравію вчителів Святого Письма.

Імператор вирішив послати Кирила та Мефодія: «Ви обидва уродженці Тесалонік, а всі мешканці міста Тесалоніки розмовляють чистою слов’янською мовою».

За кілька місяців до подорожі, готуючись до місії, Кирило створив азбуку для слов’ян, яку названо на його честь кирилицею. Кажуть, що в Кирила був винятковий слух (фонетичний). Використовуючи грецькі та єврейські букви, він намагався підібрати букву до кожного звука слов’янської мови.

Основу 27-и писемних слов’янських мов, у тому числі й української, складає кирилиця. Нею в удосконаленому вигляді ми користуємось і зараз.

Крім цього вагомого внеску брати здійснили повний переклад Біблії. Як розповідають перекази, за допомогою азбуки Кирило переклав насамперед грецьку фразу Євангелія від Івана: «Спочатку було слово…»

Після смерті Кирила Мефодій продовжив і завершив переклад Біблії слов’янською мовою. За словами папи Івана Павла ІІ, життя Мефодія «невтомного мандрівника, було сповнене втратами, стражданнями, ворожістю та гоніннями… Його навіть піддали жорстокому тюремному ув’язненню».

Парадоксально, але все це він отримав від рук єпископів і князів, які добре ставились до Риму.

До нашого часу збереглося лише кілька рукописних копій, які датуються приблизно тим часом, коли брати Кирило й Мефодій робили переклад Біблії.

У праці «Наша слов’янська Біблія» зазначається, що «братам довелося створити багато нових слів і виразів, …і вони здійснили це з разючою точністю, нечувано збагатили лексикою слов’янську мову».

Учитель. У нашій культурі Біблія посідає особливе місце – з Остромирівського Євангелія починається давньоруська книжність. З Апостола (1574 р.) та Острозької Біблії (1581 р.) – українське книгодрукування. Але то була Біблія, написана старослов’янською та давньоруською мовами.

Поставало питання про український переклад.

Першим за цю важливу справу взявся видатний український письменник Пантелеймон Олександрович Куліш, допомагав йому Іван Пулюй. На жаль, смерть Куліша не дозволила закінчити переклад.

Продовжив і завершив цю роботу І. Нечуй-Левицький. Перший переклад було видано в 1903 році.

Наступний переклад Біблії здійснив священик, український письменник Іван Огієнко. Тексти цього перекладу вміщені до хрестоматії з української літератури для 9-го класу, якою ви користуєтесь.

Третій переклад Біблії належить українському письменнику, науковцю, авіатору Івану Хоменку.

Зараз готується до друку ще один переклад Біблії, зроблений Рафаілом Туконіком. Перекладач довгий час подорожував святими місцями, вивчав давньоєврейську та грецьку мови, навчався в Римі. Папою Іваном Павлом II цей переклад визнано найточнішим, найдоступнішим і найдосконалішим серед існуючих перекладів українською мовою.

Аналізуючи вплив Біблії на людей, діячі просвіти дійшли висновку, що «будь-яка людина, віруюча чи невіруюча, не знайома з біблійними вченнями та повідомленнями, – культурно безграмотна».

Що ж можна сказати про поширення й доступність Біблії сьогодні?

Учень. Жодна книга – як релігійного, так і будь-якого іншого змісту – не може порівнятися з Біблією за кількістю примірників. У книзі рекордів Гіннеса ще з 1975 року ця книга посідає перше місце. Це, безперечно, бестселер.

Біблія – це також книга, яку перекладено найбільшою кількістю мов світу. Повну Біблію чи її частини перекладено більш ніж двома тисячами мов і діалектів. Про це свідчать статистичні дослідження Об’єднаного Біблійного товариства.

Більш ніж 90 % населення Землі можуть користуватися хоча б частиною Біблії. Таким чином ця книга змогла перетнути державні кордони та подолати расові й етнічні перешкоди.

Учитель. Чому ж таку увагу приділяють цій книзі? Напевно, вона має надзвичайну цінність.

Пропоную спробувати встановити літературну цінність Біблії за складовими: художня, естетична, пізнавальна, суспільна, ексіологічна, гедоністична цінність.

(Учні аналізують Біблію на відповідність кожній складовій літературної цінності за характерними ознаками.)

У всі часи люди з повагою ставились до Біблії. Немає жодного митця, який би не звернувся до її змісту. Відомі музиканти Бах, Моцарт писали духовну музику. Український композитор Бортнянський теж звертався до цього жанру. На початку уроку ви чули уривок із його літургії.

Намагалися втілити на художніх полотнах біблійні сюжети живописці. Під час практичної роботи ви користувалися копіями гравюр відомого німецького художника Ю. Карольсфельда.

Але найбільше уваги приділяли Біблії письменники: Данте, Шекспір, Байрон, Гейне, Пушкін…

Видатний німецький письменник ХІХ ст. Генріх Гейне писав: «Моїм прозрінням я зобов’язаний винятково читанню однієї книги. Книги? Так, однієї старої книги, скромної, як природа, і, як природа, природної… (вона) так прямо і називається: Книга – Біблія».

Не стали винятком і українські письменники. Це, звичайно, П. Куліш та І. Нечуй-Левицький, які перекладали Біблію. Найвизначнішим біблійним твором І. Франка є поема «Мойсей».

(Учень читає уривок з поеми І. Франка «Мойсей».)

Леся Українка на смерть Сергія Мержинського за одну ніч написала драму «Одержима», в якій розповідається про любов земної жінки до Ісуса.

(Учениця читає уривок із драми Л. Українки «Одержима».)

Т. Шевченко поклав Біблію в основу своєї творчості. І саме тому, що Кобзар у своїх поезіях повторював, нагадував біблійні істини, українські літературознавці визнали його основоположником української літератури.

(Учень читає уривок з «Ісая, глава 35».)

У деяких моментах Біблію важко зрозуміти, з нею можна сперечатись чи не погоджуватись, але не визнавати її не можна.

Англійський філософ Френсіс Бекон писав: «Деякі книги достатньо спробувати на смак, інші можна проковтнути, але є небагато, які треба пережовувати та засвоювати».

Біблія, без усяких сумнівів, належить до останніх. Апостол Павло писав: «Про це належало б говорити багато, але важко висловити, бо нездібні ви стали слухати. Тверда страва для досконалих, що мають чуття, звичкою привчені розрізняти добро та зло».

 

 

Інсценізація казки: Пан Коцький

Пан Коцький

Дійові особи: дід, баба, пан Коцький, вовк, ведмідь, лисичка, кабан, їжак.

 

На дворі, на лавочці біля хати сидить дід та баба, а біля її ніг лежить кіт.

Автор.

Жили собі дід та баба тай горя не знали,

Мали мале господарство, ще й кота тримали.

Але котик постарів, спав вже багатенько,

Не ловив мишей він зовсім, бо став ледаченький.

Баба дідові отак весь час говорила

І плакала, і кричала, а часом просила.

Баба.

Ой, дідусю, голубчику, змилуйся над нами,

Заведи кота ти в ліс, тай зостав з вовками.

Хай вони його з’їдять, отаке ледащо,

Бо не буду годувати я його нізащо.

Дід.

Добре, баба, заведу, та там і покину,

Йди-но, Мурчику , сюди, ти вража дитино.

Автор.

Взяв котика у мішок до лісу подався,

Там оставив під пеньком, тай чемно попрощався.

Дід.

Живи, Мурчику, тут гарно, їж траву, малину,

Не хотів ловить мишей, а спав цілу днину.

Автор.

Залишив кота під дубом,

Кіт сидить, сумує,

Коли дивиться лисички весело мандрують.

Лисички. (співають)

Ми лисички, ми сестрички,

По лісу гуляємо,

Ми гусяток пасемо.

Зайців піджидаємо.

1. Лисичка.

Боже, милий, що за диво, вперше таке бачу!

Скажи мені, як ти звешся, молодий козаче?

 

2. Лисичка.

Що тут робиш, поробляєш куди шлях ти держиш?

Кіт.

Я – Пан Коцький цар звірів, по лісу мандрую

Дуже добре бачу, а ще краще чую.

Можу всіх я вас поїсти, коли розізлюся.

1. Лисичка.

Ой, ти, котику коточку, не сварись, не сердься,

Бо для тебе у нас є курятина з перцем.

2. Лисичка.

Іди до нас поспішай, жити у хатину.

Будемо тебе глядіти, як малу дитину.

Автор.

Й стали вони разом жити, кота годувати,

Вкладати в ліжко спати ще й пісні співати.

1. Лисичка.

Лягай, котику, поспи, а ми поспіваємо,

Можемо казку розповісти, якщо побажаєш.

Вкладають в ліжко, співають колискову.

Автор.

Кіт заснув, лисички встали, тихо вийшли з хати

Й сіли собі на пеньочку рушник вишивати.

Вже пройшло чимало часу, кіт поспав, прокинувся

Став з собою розмовляти, в слух думки казати.

Саме ось оцю розмову підслухав зайчисько,

Який нишком пробігав біля хати близько.

Кіт.

Ох, і добре я живу в цих лисиць гарненьких,

Вони мене так милують, як дитя маленьке,

Можу спати, погуляти, книжку почитати.

А ще можу я, як схочу, як буде охота,

Половити усіх звірів та кинуть в болото.

Автор.

Як почув оце все зайчик, то дуже злякався,

Побіг звідти він мерщій, під кущем сховався.

Там просидів він довгенько, подумав гарненько

Поборов в собі він страх, до друзів подався

Щоб усе це розказати, чого він злякався.

На лісовій галявині сплять вовк, кабан, ведмідь, білка, їжак. Розглядують лісові квіти.

Ведмідь.

Зайчику, що з тобою сталось, що з тобой вкоїлось

Чого так перелякався, чи чого наснилось?

Кабан.

Зайчику, поглянь на мене, який ти смішненький,

І чого ти так злякався, дурнику маленький?

Білка.

Іди, зайчику, сюди, розкажи скоренько,

Хто тебе так налякав, ти ж моє серденько?

Вовк.

Чого зайчику тремтиш, як ота осика,

Кажи нам усе мерщій, щоб не було лиха.

Їжак.

Ой, зі сміху я помру, дивлячись на тебе

І з якого таки дива так тремтіти треба?

Зайчик.

А мені вже не до сміху, всі мовчить, ні звуку,

Бо я бачив у лисичок отаку звірюку (показує)

Він казав, що за годину нас усіх половить,

Всіх посадить у мішок ще й в болоті втопить.

Ведмідь.

Що ж тепер нам всім робити, що нам предпреняти.

Як же братці, нам тепер в лісі проживати?

Вовк.

Я, вважаю, всім нам треби подарунки нести,

Щоб оцей страшний звірюка не чіпав нашої честі.

Їжак.

А я йото не боюся, я клубком звернуся,

В носа голками вип’юся, буде тозі знати,

Як маленького мене безсоромно чіпати.

Білка.

Ну страшний, ну здоровенний,

Ну і що із того,

Треба, друзі, нам насамперед глянути на нього!

Підеш, зайчику, ти знаєш де його шукати,

Запроси його у гості до моєї хати.

Вовк.

Вірно, вірно білка каже, глянемо гарненько,

А тоді вже поговоримо з звіром тим чемненько.

Заєць.

На біду я народився у лиху годину,

Піду зараз до лисички, може там і згину!

Автор.

Пішов зайчик до лисичок, щоб з гості позвати,

І побачив їх хороших, усіх біля хаті.

За столом вони сиділи й чайок попивали,

Булку з маслом куштували, тихо розмовляли.

Заєць.

Добрий день, руді лисички, гарні та миленькі,

Запрошує вас білочка в гості всіх чемненько,

Прихватіть разом з собою гостя ви страшного.

Всі ми дуже хочемо глянути на нього.

Лисичка.

Ми у гості всі прийдемо, та ви поховайтесь,

Бо розірве вас на шмаття, тоді начувайтесь.

Зайчик біжить знов до звірів в ліс.

Зайчик.

В гості всі вони прийдуть, лисички сказали,

Але всім нам поховатись вони приказали,

Бо порве він всіх на шмаття, ледь кого зачує

Буде тоді нам всім лихо, от такий він дурень!

Автор.

Як почули оте звірі, зразу поховались,

Хто в кущі, хто за пеньок – всі порозбігались!

Ідуть кіт з лисичками, несуть всім подарунки та співають.

Всі.

А ми в гості йдемо бочку меду несемо,

Ще горішки лісові, та ці квіти лугові.

Моркву та капусту всім на закуску.

Кіт.

А де ж звірі всі пропали? Ніхто не стрічає?

1 Лисичка.

Всі звірі у лісі зараз поховались,

Бо дуже тебе вони налякались.

Кіт.

А чого мене боятись, я ж не буду тут кусатись?

Що я можу їм зробити? Можу лиш мишей ловити,

Можу випити сметану, коли з глечика дістану,

Можу вкрасти м’ясо, сало, та за це перепадало!

Виходять всі звірі.

Вовк.

Де ти, зайчику, скажи, бачив диво – велетня?

Кабан.

Та хіба йому під силу з’їсти нас таку ораву?

Чи втопити у болоті, чи іще чого зробити?

Білка.

В страху очі ох, великі!

Кіт.

Хочу з вами в лісі жити, з усіма вами дружити,

Буду ліс охороняти, мишей сюди не пускати.

Щоб по лісу не гуляли, та коріння не псували.

Звірі.

Добре, добре ми вітаємо тебе в нашім лісі,

Живи собі у лисичок у добрі і втісі!

Приєднуйся ти до нас святкувати в добрий час!

Всі беруться за руки танцюють та співають.

 

 

Портрет  у  літературі

Портрет у літературі (фр. portrait — зображення обличчя людини на фотографії або на полотні) — один із засобів характеротворення, типізації та індивідуалізації персонажів. Маючи за основний предмет художнього зображення взаємодію людини з довкіллям, письменники описують зміни зовнішнього вигляду персонажів у конкретних ситуаціях, у взаєминах поміж ними. Пильна увага до П. персонажів ґрунтується на загальній закономірності, згідно з якою внутрішні психічні стани людей відбиваються в міміці (виражальні рухи м’язів обличчя), пантоміміці (виражальні рухи всього тіла), в динаміці мовлення (інтонація, темпоритм, тембр), диханні і т.п., що допомагає в процесі спілкування глибше розуміти внутрішній світ один одного. Окрім того, одяг людини часто свідчить про її естетичні смаки, риси вдачі, майновий стан, рід занять. Тому письменники фіксують як зовнішній вигляд персонажів, так і їх внутрішній стан, намагаються витлумачувати відповідність чи розбіжність між їхніми т.зв. зовнішнім і внутрішнім портретами. Тому П. є засобом психологічного аналізу. П. персонажів бувають докладними, розгорнутими або фрагментарними, неповними; можуть подаватися відразу в експозиції чи при першому введенні персонажа в сюжет або поступово, з розгортанням сюжету за допомогою виразних деталей (див.: Художня деталь). Все це залежить від традицій, особливостей літературного напряму, норм відповідного жанру, індивідуального стилю митця. Якщо давній літописець в епоху монументального стилю наділяв києво-руських князів найкращими прикметами; малюючи їх іконними красенями, не задумуючись над тим, якими вони були насправді, то письменник-полеміст змальовував немилих йому персон вельми непривабливими істотами. Так само контрастно зображували своїх персонажів класицисти. Героїзували людей романтики. Заглиблювалися у внутрішній світ переживань своїх постатей сентименталісти. Докладні описові П. подавали реалісти. Майстерність психологічного П., який поставав з яскравих деталей, прийшла з творчістю М. Коцюбинського, Ольги Кобилянської, В. Стефаника. Але завжди П. був яскравим віддзеркаленням погляду того, чиїми очима він творився, залежно від того, що знав оповідач (розповідач) про портретованого, як ставився до нього, в якій ситуації його сприймав. Художня цілісність задуму письменника немовби пронизувала і зусебіч висвічувала портрет персонажа. Наприклад, у ранній повісті І. Нечуя-Левицького “Дві московки” в експозиції твору подаються П. матері солдата та сина, що повернувся з москалів. їхні П. невіддільні один від одного, від ситуації тривалого очікування і несподіваної зустрічі, від авторського епічного “всезнайства”. Ось мати: “Хомиха сиділа на порозі, поглядала на битий шлях та пильнувала над роботою. Вона шила синові сорочку. Знать, не дуже добачали старі очі, бо Хомиха нагнулась над самісіньке полотно. її руки тряслись; старенький очіпок зсунувся на тім’я; з-під очіпка одвисло пасмо сивої коси, а стара все пильнувала над коміром, вилічувала нитки та вишивала заполоччю. Як же не пильнувати матері, коли вона шила сорочку задля сина свого Василя, котрого виглядала що божого дня, котрого вона не бачила вже п’ять років…” А ось Василь: “А тим часом в одному вікні, потім в другому заманячив червоний комір. Сінешні двері рипнули, одчинилась хата, і перед Хомихою, як з-під землі виріс її син Василь. Вечірнє сонце блиснуло на його в вікно. Високий та тонкий стояв перед нею син: чорні кучері, лице, одежа — все припало пилом”. Це — своєрідні портрети-силуети. Глибше мотивовані портрети-характеристики, в основі яких все ж таки лежать візуальні враження, маємо в аналітико-реалістичній та лірико-романтичній прозі. Приміром, О. Гончар у “Соборі” представляє читачам юнака: “Спить студент, довгов’язий смаглявець з чорними бровами, усмішка блукає на вишнево-пришерхлих губах. Сниться, може, йому котрась із тих, що на спартакіадах із стрічками та обручами вигинаються, — він і сам готується до спартакіади. Чи, може, уві сні бачить місто своє без сажі, без хмаровища рудих заводських димів…” Письменник через портретні деталі, через їх динаміку передає сутність людини, її внутрішній світ, а читач, сприймаючи їх, засвоює письменникову візію людини і концепцію особистості — так відбувається естетично-духовна комунікація. П. поряд з інтер’єрами, пейзажами, монологами, діалогами й авторською розповіддю становить художній світ твору.